Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №210/930/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 липня 2026 року м.Дніпросправа № 210/930/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 17 березня 2026 року у справі № 210/930/26 (суддя Чайкіна О.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Відділення поліції №1 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 6621440 від 06.02.2026 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 гривень; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП; стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області сплачений ним штраф у сумі 20400 гривень відповідно до платіжної інструкції 0.0.4743100881.1 від 08.02.2026.

В обґрунтування позову було зазначено, що про факт складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно, і про існування судового рішення позивач обізнаний не був, жодних повісток, смс-повідомлень, тощо не отримував, про існування постанови Заводського районного суду м. Миколаєва дізнався лише 07.01.2026, коли його кредитні картки і банківські рахунки було заблоковано з невідомих на той момент причин, після звернення до Державної виконавчої служби, йому стало відомо про постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.10.2025 у справі №487/1199/25. 16.01.2026 позивачем до Миколаївського апеляційного суду засобами поштового зв`язку, рекомендованим листом з описом і повідомленням направлено апеляційну скаргу на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.10.2025 у справі № 487/1199/25. Відповідно до трекінгу Укрпошти, апеляційна скарга отримана Миколаївським апеляційним судом 23.01.2026. Відповідно до відомостей з сайту Судова влада, апеляційна скарга на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.10.2025 у справі № 487/1199/25 призначена до судового розгляду на 11:00 годину 23.02.2026. Вважає, з урахуванням приписів ч.4 ст.291 та ст.317-1 КУпАП, на момент винесення оскарженої постанови серії ЕНА №6621440 від 06.02.2026, постанова Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.10.2025 у справі № 487/1199/25 не набрала законної сили. На думку позивача, станом на 06.02.2026, він не був позбавлений права керування транспортним засобом, що виключає наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП. Про факт оскарження постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.10.2025 у справі № 487/1199/25, позивач повідомляв співробітнику поліції, однак вказані обставини залишились по за увагою поліцейського, що призвело до незаконного притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.

Рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 17 березня 2026 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі зазначив, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений скаржникові виключно у разі, коли він пропущений із поважних причин, які об`єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення. Вважає, що в даному випадку Миколаївський апеляційний суд своєю постановою, яка набрала законної сили 23.02.2026, поновивши ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження фактично встановив наявність поважних причин пропуску такого строку, зокрема обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачу своєчасно дізнатися про існування судового рішення та реалізувати своє право на його оскарження, відповідно, визнав доведеним факт неналежного повідомлення позивача про розгляд справи та відсутності у нього об`єктивної можливості своєчасно отримати інформацію про прийняте судове рішення №487/1199/25.

Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області подано письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві стверджує про безпідставність доводів скаржника, спростування таких доводів матеріалами справи, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Відповідач-2 своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 06 лютого 2026 року поліцейським групи реагування патрульної поліції Відділення поліції №1 (Олександрівська ОТГ) Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області Яровим Андрієм Романовичем винесено постанову серії ЕНА №6621440 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн..

За фабулою постанови, 06.02.2026 о 10:10 по вул. Центральній, с. Олександрівка, Краматорського району, Донецької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_1 без права керування транспортними засобами, а саме був позбавлений права керування Заводським районним судом м. Миколаєва від 07.10.2025 року. Чим порушив п. 2.1.а. ПДР - керування транспортними засобами особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Постанова була складена в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, копія якої була вручена позивачеві.

Пункт 7 постанови порожній, жодних додатків до постанови не долучено.

В пункті 9 оскаржуваної постанови наявний підпис ОСОБА_1 , що підтверджує отримання копії постанови позивачем.

Позивач, вважаючи постанову про адміністративне правопорушення протиправною звернувся до суду з позовом про її скасування.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову у повному обсязі, вказав, що факт вчинення позивачем правопорушення доведено належними та допустимим доказами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п.8 ч.1 ст.23 вказаного Закону визначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про керування транспортними засобамм особою, позбавленою права керування транспортними засобами (частина 4 статті 126). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015р. за № 1395 (далі Інструкція).

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п. 4 розділ 1 Інструкції).

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.4 ст.126 КУпАП України, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

Положеннями ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Положеннями ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст.280 КУпАП закріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з пунктом 2.1.а ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно частини 4 статті 126 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Судом встановлено, що 07 жовтня 2025 року постановою Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП і призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

З вказаної постанови суду слідує, що у судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив. Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП - неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність. Суд розглянув справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Згідно зі ст.291 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Позивач зазначає, що апеляційна скарга на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.10.2025 року, була направлена 16.01.2026 до Миколаївського апеляційного суду засобами поштового зв`язку. Відповідно до трекінгу Укрпошти, апеляційна скарга отримана Миколаївським апеляційним судом 23.01.2026. Відповідно до відомостей з сайту Судова влада, апеляційна скарга призначена до судового розгляду на 11:00 годину 23.02.2026 року.

При цьому, відповідно до відомостей з Державного реєстру судових рішень встановлено, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 жовтня 2025 року було вирішено судом апеляційної інстанції 23 лютого 2026 року в судовому засіданні з одночасним розглядом апеляційної скарги по суті. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 23 лютого 2026 року поновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 жовтня 2025 року залишено без змін.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і після закінчення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Таким чином, на час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, останній був позбавлений права керування транспортними засобами на підставі постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 жовтня 2025 року, а тому постанова серії ЕНА № 6621440 винесена поліцейським групи реагування патрульної поліції Відділення поліції №1 (Олександрівська ОТГ) Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області Яровим Андрієм Романовичем від 06.02.2026 року про притягнення ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 20 400 грн є законною.

Посилання скаржника на не набрання законної сили постановою суду першої інстанції на час притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП є помилковим, оскільки до поновлення судом апеляційної інстанції строку на оскарження постанови у справі № 487/1199/25, така постанова вважалася такою, що набрала законної сили. Тобто, станом на 06.02.2026 діяла постанова суду про позбавлення права позивача керування транспортним засобом.

Суд першої інстанції правильно застосував положення КУпАП, врахувавши момент фактичного керування транспортним засобом і факт позбавлення права керування за рішенням суду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами підтверджено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП. Підстави для скасування оскарженої позивачем постанови відсутні.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильних висновків суду, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ч.3 ст.272, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 17 березня 2026 року у справі № 210/930/26 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст.272 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак