Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №160/27104/21 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/27104/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Тооде Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційні скарги Жовтоводської міської ради, Комунального закладу культури "Палац культури" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Юрков Е.О.) в адміністративній справі №160/27104/21 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу культури "Палац культури", третя особа: Жовтоводська міська рада Кам`янського району Дніпропетровської області про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

29.12.2021 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом до Комунального закладу культури "Палац культури" (Палац культури) з позовом, у якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, площа Миру, 4 Комунального закладу культури "Палац культури" (код ЄДРПОУ - 43447589) до повного усунення порушень, зазначених в акті від 16.07.2021 № 216.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що актом перевірки будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, площа Миру, 4 Комунального закладу культури "Палац культури" щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 16.07.2021 року № 216 встановлені 22 порушення вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/ або здоров`ю людей і можуть призвести до виникнення надзвичайної ситуації (пожежі). Дані порушення за об`єктивним критерієм є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм. Виявлені порушення, на думку позивача, можуть створити загрозу життю та/або здоров`ю людей. Отже, позивач вважає, що подальша експлуатація об`єкта є неможливою до усунення недоліків, зазначених в акті від 16.07.2021 року № 216.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року позовом задоволено.

Відповідачем та третьою особою на вказане рішення суду подані апеляційні скарги, в яких зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційні скарги обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача та третьої особи, що більшість встановлених порушень усунуто, а ті що залишилось виконати не створюють загрозу та небезпеку для людей.

Позивачем поданий відзив на апеляційні скарги в якому просить відмовити у їх задоволенні. У відзиві зазначено, що дійсно з 22 встановлений порушень невиконаних залишило 5. Проте вважає, що не усунуті порушення можуть створити загрозу життю та/або здоров`ю людей.

В судовому засіданні 01.07.2026 представники відповідача та третьої особи підтримали доводи апеляційних скарг.

Представник позивача в судовому засіданні 01.07.2026 підтримав доводи відзиву у задоволенні апеляційних скарг просив відмовити.

Також 01.07.2026 відповідачем та требою особою було зазначено суду, апеляційної інстанції, що будівля, щодо якої порушений спір щодо заборони експлуатації, має укриття та використовується за цим призначенням.

Судом апеляційної інстанції у учасників справи були витребувані доказ з питання перебування на обліку у відповідача палацу культури як об`єкту споруд цивільного захисту.

На виконання вимог суду апеляційної інстанції учасниками справи надані акті обстеження об`єкту фонду захисних споруд цивільного захисту зокрема від 14.07.2026 №591.

Розгляд справи здійснено із застосуванням режиму відеоконференції.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши і перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що у період з 06.07.2021 року по 16.07.2021 року на підставі наказу № 9 від 25.06.2021 року, направлення № 267 від 25.06.2021 року Кам`янським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено планову перевірку приміщення та території Комунального закладу культури "Палац культури" за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, площа Миру, 4.

Актом перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 16.07.2021 року № 216 встановлені 22 порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Судом встановлено, що під час перевірки був присутній директор Комунального закладу культури "Палац культури" Бєлякова Катерина Миколаївна, про що зазначено у відповідній графі акта від 16.07.2021 року № 216; пояснення, зауваження або заперечення щодо суті виявлених порушень не зазначені, що підтверджено у відповідній графі акта перевірки. Також вказано, що засновником КЗК "Палац культури" виступає Жовтоводська міська рада з 01.01.2020 року; КЗК "Палац культури" є комунальною власністю та належить територіальній громаді. Директором КЗК "Палац культури" було складено бюджетний запит на 2021 рік, в якому було зазначено всі пункти припису від 20.10.2020 року, проте виконати всі пункти не вдалось, оскільки такі потребують великих капітальних видатків, яких в закладі на 2021 рік не передбачено кошторисом. На 2021 рік було виділено кошти тільки на заробітну плату та комунальні платежі, які вимушені сплачувати в борг. У КЗК "Палац культури" є виготовлений проєкт на встановлення сучасної системи автоматичної пожежної сигналізації на суму 3,5 млн. грн., але на реалізацію цього проєкту в міському бюджеті відсутні кошти. У зв`язку з карантином КЗК "Палац культури" не може заробити кошти за допомогою платних послуг на усунення недоліків у приписі №37, тому що через дворічний простій заклад без опалення потребує негайного ремонту різних комунікацій, на усунення яких йдуть зароблені кошти.

З урахуванням усунених порушень, станом на 30.01.2026 невиконані наступні порушення:

пункт 11: порушення п.1.6 глави І розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року № 1417 (далі – ППБУ): з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в розподільчих коробках на поверхах та приміщеннях будівлі плацу культури не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

пункт 12: порушення п.2.4 глави 2 розділу VІ ППБУ: дистанційне управління рухом протипожежної завіси повинно здійснюватися з трьох розосереджених місць: з приміщення пожежного поста, з планшета сцени та з приміщення лебідки протипожежної завіси. Електрообладнання механізму опускання та піднімання завіси повинно живитись за 1-ю категорією надійності згідно з ПУЕ та НПАОП 40.1-1.32-01. Перевірку працездатності механізму опускання та піднімання завіси слід здійснювати не рідше одного разу на 10 днів із зазначенням результатів перевірки в журналі, а саме: не здійснено перевірку працездатності механізму опускання та піднімання протипожежної завіси не рідше одного разу на 10 днів із зазначенням результатів перевірки в журналі;

пункт 14: порушення п.2.4 глави 2 розділу VІ ППБУ: клапани димових люків на зимовий період необхідно утеплювати і не рідше одного разу на 10 днів перевіряти на безвідмовність у роботі. Відкривання клапанів повинно відбуватися під дією власної ваги після звільнення їх від утримуючих пристроїв, а саме: димові люки, які влаштовані у покрівлі над сценою, не відкриваються під дією власної ваги в разі вивільнення від пристроїв, що їх утримують . (п. 15.29 ДБН В.2.2-16:2019.);

пункт 20: порушення ст.69 Кодексу цивільного захисту України: з метою встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення надзвичайної ситуації, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, не проведено ідентифікацію об`єкта господарської діяльності з узгодженням її з Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області;

пункт 21: порушення ст.57 Кодексу цивільного захисту України: відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки та позитивний висновок за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану об`єкта (постанова КМУ № 440 від 05.06.2013 року).

Відповідачем в ході судового розгляду справи не заперечувалась наявність не усунених вище наведених порушень вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року № 1417, а також Кодексу цивільного захисту України.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, що характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними. Не усунені відповідачем порушення є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції і досліджуючи питання правомірності пред`явлених позивачем вимог, виходячи з предмету спору, апеляційний суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V.

За визначенням, наведеним у ст.1 вказаного Закону № 877-V, діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

За приписами ч.1 ст.3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону № 877-V на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

У відповідності до ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України).

З огляду на викладене вище, можливо дійти висновку, що органи ДСНС мають право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. У разі, якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, орган ДСНС зобов`язаний скласти припис за допомогою якого зобов`язати підконтрольний об`єкт усунути виявлені порушення та застосувати штрафні санкції у разі невиконання у встановлені строки припису, що не потребує зупинення виробництва та відповідно звернення до адміністративного суду.

Як встановлено, позовні вимоги ґрунтувались на порушеннях, які були визначені такими, що мають місце та обумовлюють великий ступінь ризику та загрози життю людей.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про існування на час вирішення судом спірних відносин підстав для застосування до відповідача за рішенням суду заходів реагування, про які просив позивач.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених під час перевірки контролюючим органом порушень.

Застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в навчальному закладі.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи закладу (будівель та окремих приміщень) не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були надані докази усунення більшої частини виявлених під час перевірки порушень. Позивач зазначеного не спростовує.

Проведена відповідачем робота та вжиті заходи свідчать про добросовісність його намірів.

В той же час, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Так Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан було неодноразово продовжена, який триває і дотепер.

Колегія суддів враховує ті обставини, що відповідач має на балансі найпростіше укриття в будівлі – комунальний заклад «Палац культури» Жовтоводської міської ради за адресою площа Миру, 4, м. Жовті Води.

Згідно акту обстеження об`єкту фонду захисних споруд цивільного захисту зокрема від 14.07.2026 №591 складеного управлінням позивача, сбудівля комунальний заклад «Палац культури» є найпростішим укриттям до якого є цілодобовий та безперешкодний доступ. Укриття приведено у готовність та визнано готовим до використання.

За встановлених обставин та фактів, повне зупинення експлуатації приміщення палацу культури може призвести до непоправних наслідків населення, позбавить можливості доступу (входу/виходу) до укриття та їх обслуговування.

У реаліях дії у країні воєнного стану, в той час як Дніпропетровська область майже щоденно знаходиться під загрозою обстрілів та ракетних атак, зупинення експлуатації будівлі відповідача яке є діюче укриття, що відповідають вимогам та рекомендовані до використання, не буде відповідати принципам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів людей і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Жовтоводської міської ради, Комунального закладу культури "Палац культури" - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року в адміністративній справі №160/27104/21 – скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 30 липня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак