Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №404/2362/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 липня 2026 року м. Дніпросправа № 404/2362/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції

на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 27 травня 2026 року (суддя Варакіна Н.Б.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції, Інспектора 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Ільїних Івана Юрійовича

про скасування постанови,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 06.03.2026 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6738568 від 28.02.2026 та закрити провадження у справі.

До відкриття провадження у справі ОСОБА_1 08.04.2026 подав заяву про зміну предмета позову, в якій просить: визнати протиправною та скасувати постанову Інспектора 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта Ільїних Івана Юрійовича серії ЕНА № 6919494 від 27.03.2026, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішенням Фортечного районного суду міста Кропивницького від 27 травня 2026 року позов задоволено.

Суд вказав, що досліджений відеозапис не містить чіткої фіксації дорожнього знака 3.34 у момент зупинки транспортного засобу позивача, що унеможливлює однозначне встановлення факту перебування транспортного засобу саме у межах дії зазначеного дорожнього знака. З наданих матеріалів не вбачається належної просторової прив`язки транспортного засобу до дорожнього знака та відсутні об`єктивні орієнтири, які б дозволяли беззаперечно визначити межі дії заборони у конкретному місці та часі. Фотоматеріали також не містять достатніх даних щодо відстані транспортного засобу до дорожнього знака та не виключають можливості знаходження автомобіля поза межами його дії, зокрема після перехрестя або на суміжній ділянці дороги.

Також суд взяв до уваги, що на момент події на території м. Кропивницький була оголошена повітряна тривога, вказана обставина може впливати на поведінку учасників дорожнього руху та оцінюється судом у сукупності з іншими доказами при визначенні наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення. Позивач послідовно зазначав, що зупинка транспортного засобу мала вимушений характер та була зумовлена необхідністю реагування на повітряну тривогу. Відповідачем не надано належних та достатніх доказів, які б беззаперечно спростовували ці доводи або підтверджували відсутність стану крайньої необхідності.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення та наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що поліцейський діяв в межах наданих законом повноважень. Обставини правопорушення доводяться фото- та відео-доказами, які дають можливість достеменно встановити розташування транспортного засобу позивача, опираючи на прив`язку до будівель та географічних координат. Крім того під час розгляду справи позивач не заперечував факт правопорушення (зупинку в межах дії заборонного знаку). Щодо повітряної тривоги, остання була оголошена у м. Кропивницький 28.02.2026 о 09:46 год, подія правопорушення була встановлена о 09:57 год, при цьому ОСОБА_1 перебував у транспортному засобі, що спростовує доводи позивача про зупинку з метою евакуації.

У відзив на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що постанова серії ЕНА № 6919494 прийнята за результатом адміністративного оскарження постанови правопорушення серії ЕНА № 6738568 від 28.02.2026, яка скасована у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 279 КУпАП. Не зважаючи на це, за результатом нового розгляду інспектором повторно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП без дотримання визначеної законом процедури.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Інспектором 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом Ільїних Іваном Юрійовичем 28.02.2026 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6738568, згідно з якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн у зв`язку з вчиненням останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, в м. Кропивницькому по вул. В. Чміленка, 58, водій, керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4(в) ПДР України - порушення вимог заборонних знаків.

Петричук С.І. оскаржив названу постанову в адміністративному порядку. За результатом розгляду скарги начальником управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції підполковник поліції Антон Цюцюра прийняв рішення № П-83 від 11.03.2026, згідно з яким скасував постанову інспектора 2 взводу 1 роти 1 батальйону управління, старшого лейтенанта поліції Ільїних Івана Юрійовича, серії ЕНА № 6738568 від 28.02.2026 із направленням справи на новий розгляд. Підставою для скасування постанови став висновок, що остання не відповідає вимогам статті 283 КУпАП, а також не виконання інспектором вимог статті 279 КУпАП. В частині обставин правопорушення зазначено, що останні доведені матеріалами справи.

За результатом повторного розгляду справи прийнято постанову серії ЕНА № 6919494 від 27.03.2026 за аналогічних обставин та підстав, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Названа постанова є предметом оскарження в цій справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до знаку 3.34 «Зупинку заборонено» забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що аналіз статті 251 КУпАП дає можливість дійти висновку, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є, у тому числі, показання технічних приладів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що фіксація правопорушення здійснена на технічний пристрій, посилання на який міститься в оскаржуваній постанові та який в повній мірі дає можливість підтвердити факт скоєного правопорушення, з урахуванням доводів апелянта.

Досліджений судом апеляційної інстанції відеозапис з нагрудного реєстратора також підтверджує, що під час розгляду справи поліцейський повідомив ОСОБА_1 обставини правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності, при цьому позивач під час розгляду справи факт зупинки в межах заборонного знаку та відсутність такого не спростовував, також не зазначав про зупинку з метою евакуації внаслідок оголошеної тривоги.

Відповідні пояснення мають місце виключно на стадії адміністративного та судового оскарження постанови, натомість поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що за результатом адміністративного оскарження постанови серії ЕНА № 6738568 від 28.02.2026 пояснення позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення були відхилені суб`єктом розгляду скарги. Рішення начальника управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції підполковника поліції Антона Цюцюри № П-83 від 11.03.2026 позивачем не оскаржене в судовому порядку.

При цьому постанова Інспектора 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта Ільїних Івана Юрійовича серії ЕНА № 6919494 від 27.03.2026 прийнята за цих самих обставин та з аналогічних підстав, що і постанова серії ЕНА № 6738568 від 28.02.2026.

Додатково суд апеляційної інстанції звертає увагу на доктрину venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки / принцип естопелю), яка походить від давньоримської максими «non concedit venire contra factum proprium» («ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці»).

В основі цієї доктрини лежить універсальний принцип добросовісності (good faith). Вона передбачає, що якщо сторона своїми заявами, діями або мовчазною згодою сформувала в іншої сторони розумне переконання й очікування певної поведінки, вона втрачає право згодом стверджувати протилежне чи змінювати позицію на шкоду іншій стороні.

Отже, суд апеляційної інстанції критично ставиться до пояснень позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, наведені у позовній заяві, адже такі доводи не були зазначені ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці його скоєння 28.02.2026.

Також суд апеляційної інстанції не вважає обґрунтованими доводи позивача, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу, щодо порушення процедури повторного розгляду справи, адже позивач не наводить конкретні порушення, допущені інспектором. У свою чергу судом встановлено, що оскаржувана постанова відповідає вимогам КУпАП, а також містить підпис особи про ознайомлення з правами, передбаченими статтею 268 КУпАП, строком оскарження постанови та отримання її копії.

При цьому постанова містить допис позивача, що ОСОБА_1 з постановою не згоден та буде її оскаржувати, що доводить розгляд справи в присутності позивача, що також ним не спростовується.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем доведено належними та допустимими доказами наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 243, 286, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 27 травня 2026 року в адміністративній справі № 404/2362/26 скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити

Постанова суду набирає законної сили з 30 липня 2026 року та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова