Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №160/12032/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/12032/26

(суддя Рянська В.В., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року про повернення позовної заяви у справі 160/12032/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 06 травня 2026 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, згідно з яким, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.09.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності як особі з інвалідністю ІІ групи з моменту її фактичного припинення, а саме з 01.09.2025.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду документа про сплату судового збору в сумі 1064,96 грн або документів, що підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви та обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску відповідного строку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 позовну заяву повернуто позивачу з підстав, передбачених п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

Фактично підставою для повернення позовної заяви стали висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви, які встановлені в ухвалі про залишення позову без руху, а аргументи позивача про те, що він звільнений від сплати судового збору в силу Закону, є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять документів, які підтверджують підстави звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до закону.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що суд першої інстанції не надав оцінки жодним обставинам та доводам позивача, що мають значення для вирішення питання щодо відкриття провадження у цій справі, а оскаржувана ухвала про повернення позовної заяви прийнята без повного з`ясування обставин, що мають значення. Висновки суду у цій ухвалі є передчасними, формальними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і правильному застосуванню норм матеріального права. Застосовані судом наслідки не були пропорційними та обмежили право позивача на доступ до правосуддя.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI визначено пільги зі сплати судового збору.

За п. 9 ч. 1 ст. 5 цього Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю .

Як видно з матеріалів справи до позовної заяви додано копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 228433 від 27.07.2020, у якій зазначено про встановлення ОСОБА_1 інвалідності ІІ групи з 01.10.2020 до 01.10.2022, дата чергового переогляду – 10.09.2022.

15.11.2024 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", яка набула чинності з дня її опублікування, крім абзаців третього шостого пункту 1, пунктів 7, 8 цієї постанови, які набули чинності з 1 січня 2025 року.

Відповідно до абзаців 12-18 пункту 3 Постанови № 1338, у разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 Питання медико-соціальної експертизи (Офіційний вісник України, 2009 р., № 95, ст. 3265), і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 р. № 225 "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1310) не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях:

чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року.

До числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать:

особи, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, не чують, не розмовляють, не бачать (на обидва чи одне око), не мають очей (ока), кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, в яких наявне онкологічне захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, причина інвалідності з дитинства.

Для осіб, направлення яких на проведення оцінювання повсякденного функціонування є неможливим відповідно до підстав, визначених абзацами дванадцятим, п`ятнадцятим - сімнадцятим цього пункту, оцінювання повсякденного функціонування переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для таких осіб продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання повсякденного функціонування особи. Абзаци п`ятнадцятий - вісімнадцятий цього пункту не застосовуються для осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та чоловіків віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності, із зазначення строку повторного огляду.

Водночас судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інвалідність ІІ групи було встановлено під час повторного огляду 27.07.2020, на строк до 01.10.2022, дата чергового переогляду – 10.09.2022.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені вище положення щодо продовження інвалідності до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану до позивача не застосовуються.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, оскільки у встановлений судом строк позивачем недоліки позовної заяви усунуті не були, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позову позивачу.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи позивача в апеляційній скарзі на те, що оскільки строк повторного огляду позивача припав на період дії воєнного стану на території України, то останній має право на законодавчо обґрунтовані очікування щодо звільнення від сплати судового збору, оскільки позивач наявність у нього інвалідності 2 групи належними доказами не підтвердив. Також суду не було надано доказів того, що позивача неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування.

Згідно з позовом ОСОБА_1 є внутрішньопереміщеною особою, що перебуває в м. Дніпро, доказів зворотнього суду не надано.

Перетинання позивачем державного кордону України 11.12.2021 року та в`їзд на тимчасово окуповану територію України не є належним доказом перебування позивача на тимчасово окупованій території України з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р, оскільки згідно з листом ГУ ПФУ України в Дніпропетровській області від 27.02.2026 року інформація про проживання ОСОБА_1 в м. Єнаківе Донецької області в матеріалах електронної пенсійної справи відсутня.

З огляду на викладене, враховуючи те, що повернення позову не позбавляє позивача процесуальної можливості повторно звернутися до суду усунувши недоліки апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.315, ст.ст.316 321, 322, 325 КАС України, суд, - 026 року,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року про повернення позовної заяви у справі 160/12032/26 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 29 липня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва