Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №160/8755/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/8755/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Тооде Ю.В.

розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року (суддя Луніна О.С.) про забезпечення позову у справі за позовом приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться зазначена справа.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 16.03.2026 року №653/5 «Про задоволення скарги».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року було заяву Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни про забезпечення позову в адміністративній справі №160/8755/26 задоволено.

Суд ухвалив зупинити дію пункту 3 наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» №653/5 від 16.03.2026 року та відновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/8755/26.

Міністерством юстиції України подана апеляційна скарга, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 в адміністративній справі № 160/8755/26 в повному обсязі.

Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/8755/26 у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 було фактично вирішено спір, оскільки приватний нотаріус і в подальшому здійснює діяльність у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, незважаючи на те, що оскаржуваний наказ, дія якого спірними судовими рішеннями зупинена, був винесений саме з підстав наявних порушень приватним нотаріусом при вчиненні дій у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Також зазначено, що позивачем не доведено той факт, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів по забезпеченню позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, та не надано жодного доказу на доведення таких обставин та підстав, ухвала не містить висновків суду щодо того, є захід забезпечення позову, про який клопоче позивач, таким, що відповідає меті і завданням правового інституту забезпечення позову.

Позивач у поданому пояснення проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Зазначає, що необхідність забезпечення позову у справах даної категорії узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02 травня 2018 року в справі №826/15847/17.

Представник Міністерства юстиції України апеляційну скаргу підтримав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що проведення державної реєстрації нотаріусом, як державним реєстратором, обов`язково здійснюється із використанням Державного реєстру прав, а тому анулювання позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно фактично унеможливлює здійснювати свою професійну діяльність та отримувати дохід. При цьому, у позивача є зобов`язання перед державою у вигляді сплати податків, незважаючи на фактичне зупинення його діяльності.

Як було встановлено судом першої інстанції, Наказом Міністерства юстиції України №653/5 від 16.03.2026 скаргу Святовасилівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 30.12.2025 №746 задоволено частково.

Визнано прийнятими з порушеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювано рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни від 30.05.2023 №67814046 та від 02.06.2023 №67862505.

Тимчасово заблоковано доступ приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ричці Юлії Олександрівні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці.

За висновками суду першої інстанції з тимчасовим блокуванням доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заявник втратила свій дохід від професійної діяльності. При цьому, у заявника є зобов`язання перед державою у вигляді сплати податків, не зважаючи на фактичне припинення її професійної діяльності на підставі оскаржуваного наказу.

Суд також зазначав, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких вона звертається до суду, що є достатньою підставою для забезпечення позову відповідно до пункту 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції враховує, що забезпечення позову це надання позивачу тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом і набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову фактично є втручанням суду в спірні правовідносини до їхнього вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав і в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Суд апеляційної інстанції враховує, що суд повинен у кожному випадку, виходячи із конкретних доказів, установити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співрозмірним із позовними вимогами, і чи відповідає він меті та завданням правового інституту забезпечення позову.

Відповідно до правової позиції, сформованої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року в справі №800/521/17, позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Таким чином, суд не вправі вживати заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Сам по собі факт ухвалення суб`єктом владних повноважень рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, обмежує його певну діяльність, не може автоматично свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню в установленому законом порядку.

Суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Верховного Суду, викладеною у постановах від 30 вересня 2020 року в справі №640/1305/20, від 22 жовтня 2020 року в справі № 640/1304/20, від 24 листопада 2020 року в справі №640/9636/20, від 14 травня 2021 року в справі №320/3957/20, яка врахована Верховним Судом у постанові від 20 травня 2025 року в справі №460/27546/23, та те, що оскільки позивач звернувся до суду з позовом щодо скасування рішення, дія якого обмежена в часі, то зупинення такого рішення в порядку забезпечення позову фактично вказує на вирішення позовних вимог в адміністративному спорі по суті, з огляду на його тимчасовий характер.

Стосовно висновків про те, що факт застосування дисциплінарного стягнення впливає на професійну діяльність заявника, приводить до негативних наслідків щодо цієї діяльності, Верховний Суд у постановах від 30 вересня 2020 року в справі №640/1305/20, від 22 жовтня 2020 року в справі №640/1304/20, від 24 листопада 2020 року в справі №640/9636/20 зауважив, що дисциплінарна відповідальність завжди носить негативний характер щодо особи, до якої вона застосовується, з огляду на характер, як захід примусу.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, у задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року про забезпечення позову у справі за позовом приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни про забезпечення позову у справі за позовом приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 29 липня 2026 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш