Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №160/25117/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/25117/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 р. (суддя Луніна О.С.) в адміністративній справі №160/25117/25 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство оборони України, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила суд визнати протиправними дії (бездіяльність) Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту щодо відмови у призначенні та виплаті їй, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , у зв`язку з його загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов`язків військової служби пов`язаних із захистом Батьківщини, одноразової грошової допомоги; зобов`язати Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому пунктом 2 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , загибель якого настала під час виконання заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії рф у період дії воєнного стану.

В обґрунтування позовних вимог вказувалось на те, що подані відповідачу для розгляду документи підтверджують право позивачки на отримання зазначеної одноразової грошової допомоги, оскільки смерть її чоловіка настала внаслідок поранень, отриманих при виконанні бойового завдання, і пов`язана із захистом Батьківщини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у задоволенні позовної заяви відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що визначальною умовою для виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є причинно-наслідковий зв`язок між загибеллю військовослужбовця та виконанням ним обов`язків військової служби в умовах збройної агресії, а не виключно формальне віднесення відповідної території до районів ведення воєнних (бойових) дій на конкретну календарну дату. Однак, cудом не враховано, що загибель військовослужбовця настала під час виконання обов`язків військової служби, смерть пов`язана із захистом Батьківщини та внаслідок ворожого обстрілу, що є проявом збройної агресії.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, вказуючи на те, що наказом Головнокомандувача Збройних сил України від 04.12.2024 № 546 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій" було визначено райони ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 31 листопада 2024 року. Місто Нікополь Нікопольського району Дніпропетровської області станом на 24.11.2024 як район ведення воєнних (бойових) дій не визначено. Оскільки військовослужбовець ОСОБА_2 загинув в районі населеного пункту місто Нікополь Нікопольського району Дніпропетровської області ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не перебувала у цю дату у районі ведення (здійснення) бойових дій відповідно – дія Постанови № 168 на випадок його загибелі не поширюється.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Нікополь Нікопольського району Дніпропетровської області.

ОСОБА_1 отримала сповіщення, яким повідомлено про те, що її загиблий чоловік, головний сержант - командир відділення інженерної техніки 3 будівельного взводу 3 роти спеціальних будівельних робіт 2 батальйону обладнання території військової частини НОМЕР_2 , сержант ОСОБА_2 , призваний на військову службу по мобілізації 01.03.2022, загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання в н.п. Нікополь Нікопольського району Дніпропетровської області, внаслідок ворожого обстрілу зі ствольної артилерії та застосуванням FPV-дронами.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №588 від 02.12.2024 у пункті 8 «Місце смерті» вказано: АДРЕСА_1 , в зоні проведення бойових дій.

Військовою частиною НОМЕР_2 видано довідку №29/2095 від 30.12.2024 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до якої сержант ОСОБА_2 дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в населених пунктах Нікопольської міської територіальної громади, Нікопольського району, Дніпропетровської області.

Відповідно до витягу з протоколу засідання 20 Регіональної військово лікарської комісії №448 від 02.02.2025 року причина смерті ОСОБА_2 , пов`язана із захистом Батьківщини.

Відповідно до довідки про причини та обставини загибелі військовослужбовця або поранення (травми, контузії, каліцтва), що призвело до його смерті від 06.05.2025 року №3.29/1471, сержант ОСОБА_2 загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Нікополь, Дніпропетровської області. Травма яка призвела до смерті, та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини. Не перебував в стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння. Смерть не пов`язана із самоушкодженням та внаслідок вчинення кримінального або адміністративного правопорушення.

15.03.2025 мати ОСОБА_3 , дружина ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах дочки ОСОБА_4 , звернулися до Військової частини НОМЕР_2 із заявою про отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168.

Листом від 06.05.2025 року №3.27/2621 Військовою частиною НОМЕР_2 було направлено документи Голові Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців державної спеціальної служби транспорту в період дії воєнного стану затвердженого наказом Міністерства оборони України 25 травня 2023 року №308 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 червня 2023 р. за № 954/40010).

Листом від 04.07.2025 року за вих. №518/5722 Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, генерал-майор ОСОБА_5 , підписав лист, яким було повідомлено, що у виплаті одноразової грошової допомоги відмовлено, в зв`язку з тим, що загиблий ОСОБА_2 не перебував безпосередньо в районах ведення бойових дій.

Листом від 04.07.2025 року за вих. №1339 від Військової частини НОМЕР_2 на адресу позивачки також надійшов лист, яким ще раз повідомлено про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.

Вважаючи, що відповідач протиправно не призначив їй одноразову грошову допомогу, передбачену п. 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки військовослужбовець ОСОБА_2 загинув у м. Нікополь, Нікопольського району Дніпропетровської області ІНФОРМАЦІЯ_2 , то відповідно до пункту другого Постанови КМУ №168 одноразова грошова допомога у такому випадку та згідно з цією постановою не виплачується, оскільки випадок загибелі військовослужбовця за межами району ведення воєнних (бойових) дій регулюється іншим нормативно-правовим актом.

Колегія суддів зазначає наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі відповідно до Конституції України визначає Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Закон №2011-XII), відповідно до статті першої якого соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону №2011-ХІІ (в редакції, чинній на день смерті військовослужбовця - 29.11.2024) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

За приписами статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Згідно абз. 1 п. 2 цієї Постанови, особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень. (Абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1311 від 15.11.2024 - застосовується з 25 серпня 2024 року).

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень. (Абзац другий пункту 2 застосовується з 04.05.2024).

Розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, визначається відповідно до абзацу другого підпункту “а” пункту 1 статті 16-2 зазначеного Закону. (Абзац третій пункту 2 застосовується з 04.05.2024).

Як вбачається із наявних у справі письмових доказів, сержант ОСОБА_2 дійсно брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Дніпропетровській області (Нікопольський район, Нікопольська міська територіальна громада), що підтверджується Довідкою № 2.9/2095 від 30.12.2024, виданою Військовою частиною НОМЕР_2 (а.с.10). Він помер ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих поранень не сумісних з життям внаслідок артилерійського обстрілу в місті Нікополь Дніпропетровської області, про що зазначено в сповіщенні сім`ї №125, направленого ІНФОРМАЦІЯ_3 30.11.2024 за № 3589 ОСОБА_1 , як дружині загиблого (а.с.10 звор. бік). Витягом з протоколу №448 від 02 лютого 2025 р. засідання штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця встановлено, що причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 сержанта ОСОБА_2 є ТРАВМА, ПОРАНЕННЯ ЯКІ ПРИЗВЕЛИ ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. Травма полягає у множинних вибухово-уламкових пораненнях грудної клітини, верхніх і нижніх кінцівок. Ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків (а.с.17).

Колегія суддів звертає увагу, що Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення №402).

Пунктом 21 цього Положення (в редакції станом на 02.02.2025 - дату складання Протоколу №448) врегульовано Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України.

У підпункті 21.5 пункту 21 Положення наведений перелік формулювань, які зазначаються у постановах ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, серед яких:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України».

Крім того, як встановлено в ході службового розслідування, проведеного Військовою частиною НОМЕР_2 , 29 листопада 2024 р. при виконанні бойового завдання (розпорядження) в м. Нікополь, об 11:30 почався арт. обстріл з тимчасово окупованої території, застосування противником 4 FPV та 1 Mavic. Під час виходу групи з території обстрілу сержант ОСОБА_2 , як старший групи, здійснював її прикриття вогнем зі своєї особистої зброї (AKM), і приблизно о 12:24 був поранений внаслідок атаки ворожого БПЛА. За висновком службового розслідування причиною загибелі сержанта ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є поранення, несумісні з життям, отримані внаслідок бойового ураження під час дій збоку противника, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації та у зв`язку із виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини, під час виконання бойового завдання в районі м. Нікополь, за відсутності ознак протиправної поведінки. (а.с.15,1).

Зазначені документи, на переконання колегії суддів, в повній мірі підтверджують обставини загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_2 , наявність яких дає право членам сім`ї на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої абз. 1 п. 2 Постанови № 168.

Суд першої інстанції погодився із доводами відповідача про те, що у випадку загибелі ОСОБА_2 за межами району ведення воєнних (бойових) грошового допомога за Постановою № 168 не виплачується, а регулюється іншим нормативно-правовим актом.

Відповідач вказує на те, що ОСОБА_2 отримав поранення в районі м. Нікополь, який станом на 29 листопада 2024 р. не відносився до території ведення воєнних (бойових) дій згідно наказу Головнокомандувача Збройних сил України від 04.12.2024 № 546 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій".

Колегія суддів такі доводи відхиляє з огляду на наступне.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004) затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Нікопольська міська територіальна громада була включена до переліку територій активних бойових дій з 21.07.2022 по 31.05.2023. З 31.05.2023 вона включена до переліку територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Щодо посилання відповідача на наказ Головнокомандувача Збройних Сил України № 546 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», до яких Нікопольська міська територіальна громада в період з 01 по 30 листопада 2024 р. не віднесена, колегія суддів звертає увагу, що цей наказ датований 04.12.2024, тоді як смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.74).

Як зазначено вище, ОСОБА_2 приймав участь у бойових діях, при виконанні бойового завдання отримав поранення, яке призвело до його смерті в цей же день. Компетентним органом (ВЛК) встановлений причинний зв`язок отриманої ОСОБА_2 травми, поранення і, як наслідок, смерті – пов`язані із захистом Батьківщини.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, встановленими на підставі належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи позовні вимоги, колегія суддів виходить з наступного.

Позивачкою ОСОБА_1 заявлена позовна вимога про визнання протиправними дії (бездіяльність) Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту щодо відмови у призначенні та виплаті їй, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , у зв`язку з його загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов`язків військової служби пов`язаних із захистом Батьківщини, одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів зазначає, що наказом Міністерства оборони України № 154 від 05.03.2024 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.04.2024 за №523/41868) затверджено Положення про Комісію Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Згідно пунктів 7, 10, 11, 13 цього Положення рішення Комісії приймаються відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні. Результати засідання Комісії оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії, його заступником, секретарем та всіма членами Комісії, які брали участь у засіданні. Рішення Комісії про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум доводиться до підрозділу з питань соціального забезпечення Адміністрації Держспецтрансслужби. Рішення Комісії може бути оскаржено в судовому порядку.

Колегією суддів встановлено, що у спірному випадку відповідачем було прийнято рішення про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, яке було оформлено Протоколом № 739 від 18.06.2025, за результатом розгляду поданих Військовою частиною НОМЕР_2 документів листом № 3.27/2621 від 06.09.2025 (а.с.20 звор. бік, а.с.21).

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає за можливе скористатись процесуальним правом виходу за межі позовних вимог, визначеним частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України,, з метою ефективного захисту порушених прав.

Оскільки єдиною підставою для прийняття рішення про відмову у нарахуванні та виплати одноразової грошової допомоги зазначена та обставина, що ОСОБА_2 під час загибелі не перебував безпосередньо в районах ведення бойових дій або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, таке рішення не може вважатись правомірним з огляду на встановлені колегією суддів обставини у справі, які спростовують зазначену підставу.

Способом відновлення порушеного права колегія суддів визначає зобов`язання відповідача повторно розглянути документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, які були направлені Військовою частиною НОМЕР_2 наведеним вище листом.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 р. в адміністративній справі № 160/25117/25 – скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п.1.6 Протоколу № 739 від 18.06.2025 засідання комісії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Зобов`язати Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту повторно розглянути документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги після загибелі ОСОБА_2 , направлені Військовою частиною НОМЕР_2 листом № 3.27/2624 від 06.05.2025.

У задоволенні решти позову – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 28 липня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.П. Баранник

суддя О.О. Круговий