Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: містобудування; архітектурної діяльності
Дата: 27 липня 2026 р.
Справа: №340/7338/25
Суддя: Круговий О.О.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
28 липня 2026 року м. Дніпросправа № 340/7338/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Малиш Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Бурової А.Ю.
за участю:
представника відповідача: Шершнюк А.А.
представника позивача: Суліменко Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 (суддя суду першої інстанції Черниш О.А.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в адміністративній справі №340/7338/25 за позовом ОСОБА_1 до Кропивницької міської ради, Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
27.10.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської міської ради №2456 від 17.09.2013 року "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території м. Кіровограда" в частині затвердження містобудівної документації "План зонування території міста Кіровограда", якою віднесено земельну ділянку площею 0,1 га по проїзду Підлісному у м. Кропивницькому з кадастровим №3510100000:04:046:0085 до територій з функціональним призначенням Р-2 (рекреаційної зони активного відпочинку);
- визнати протиправними дії Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки за її заявою №174637 від 05.05.2025 року;
- зобов`язати Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради повторно розглянути її заяву про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки площею 0,1 га по проїзду Підлісному у м. Кропивницькому з кадастровим №3510100000:04:046:0085.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що у листопаді 2024 році вона придбала у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:04:046:0085 площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Позивачка звернулася до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради із заявою від 05.05.2025 року про надання будівельного паспорта на забудову цієї земельної ділянки. Відповідач 14.05.2025 року відмовив у наданні будівельного паспорта з підстав невідповідності намірів забудови Плану зонування території міста Кіровограда, відповідно до якого ця земельна ділянка розташована у рекреаційній зоні активного відпочинку Р-2, в межах якої не передбачається розміщення житлових будинків. Позивачка стверджує, що План зонування території міста Кіровограда в цій частині є незаконним, оскільки прийнятий з порушенням вимог статей 16, 18, 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і не враховує відомості Державного земельного кадастру про категорію і цільове призначення земельної ділянки. Такі рішення та дії відповідачів порушують права позивачки як власника земельної ділянки на її забудову та використання у межах цільового призначення.
Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 16.04.2026 відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована фактично доводами адміністративного позову. Також, позивач зазначає, що через прийняття рішення про затвердження зонування міста
Кіровограда у 2013 році без врахування відомостей з ДЗК відповідачем 2 штучно створено обставини за яких позивач позбавлений можливості реалізувати свої права визначені ст. 41 Конституції України. Відповідачу 1 про це достеменно відомо, оскільки саме у його віданні перебуває Генеральний план м.Кіровограда, який ніяким чином не підтверджує перебування земельної ділянки позивача у зоні рекреації, не наділяє її таким статусом, не встановлює прямих заборон або обмежень у зміні цільового призначення земельних ділянок тощо. Позивач, як користувач земельної ділянки, за умови використання ним цієї земельної ділянки в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, не може бути обмежений у праві користуватися цією земельною ділянкою, у тому числі у праві на її забудову. Наявність декількох рішень щодо земельної ділянки кадастровий номер 3510100000:04:046:0085, які протирічать одне одному порушують право позивача на користування земельною ділянкою.
Від Кропивницької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів скарги відповідач просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 15.11.2024 року, укладеним із ОСОБА_2 , придбала у неї земельну ділянку за кадастровим номером 3510100000:04:046:0085 площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , проїзд Підлісний.
Згідно з відомостями Державного земельного кадастру ця земельна ділянка належить до категорії земель: землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення: 02.01. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.11.2024 року зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку.
Позивач, маючи намір побудувати на цій земельній ділянці двоповерховий житловий будинок, 05.05.2025 року подала до Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради заяву та документи на видачу будівельного паспорта. Ця заява зареєстрована у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за №АМ01:5650-5046-9397-4081.
Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради прийняв рішення про відмову у наданні будівельного паспорта, про що направив позивачці повідомлення №A3632094001990992900 від 14.05.2025 року.
У цьому повідомленні відповідач-2 повідомив, що відмовляє у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки відповідно до пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011 року, через невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, а саме:
- відповідно до містобудівної документації Генеральний план м. Кропивницького, який затверджений рішенням міської ради №627 від 12.09.2000 року, земельна ділянка розташована на території лісопарків;
- відповідно до містобудівної документації План зонування території м. Кіровограда, який затверджений рішенням міської ради №2456 від 17.09.2013 року, земельна ділянка віднесена до зони Р-2 - рекреаційна зона активного відпочинку, в межах якої не передбачається будівництво житлових будинків.
Це повідомлення зареєстроване у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за № BP01:2094-0020-0777-0118.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що затверджене зонування території земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:04:046:0085 відповідає раніше прийнятим рішенням щодо планування і забудови території міста Кіровограда, а саме Генеральному плану міста Кіровограда, та здійснене з дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Встановлення на ній територіальної (функціональної) зони Р-2 узгоджується із функціональним призначенням території, визначеним Генеральним планом міста Кіровограда (існуючий міський лісопарк), який має вищу юридичну силу, є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Відтак, підстави для визнання протиправним та нечинним рішення міської ради в оскаржуваній частині – відсутні. Оскільки відмова в надання паспорту забудови у зв`язку з невідповідністю намірів забудови плану зонування відповідає вимогам Закону, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 цього Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Частиною першою статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Згідно із частиною першою статті 17 цього ж Закону генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.
Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
Частинами першою - четвертою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:
1 ) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в цьому випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень або у подальшому під час здійснення державно-будівельного або судового контролю. Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.
Спірні відносини виникли у зв`язку з наміром позивача, як власника земельної ділянки за кадастровим номером 3510100000:04:046:0085, збудувати на ній індивідуальний (садибний) житловий будинок. У зв`язку з цим вона звернулася до відповідача-2 за отриманням будівельного паспорта.
Відповідач-2 відмовив у наданні будівельного паспорта через невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану та Плану зонування території міста Кропивницького, оскільки ця земельна ділянка належить до території лісопарків, включена у ландшафтно-рекреаційну зону і не може використовуватися під житлову забудову.
Позивач оскаржує насамперед План зонування території міста Кропивницького в частині зонування належної їй земельної ділянки з підстав того, що таке зонування обмежує її у використанні земельної ділянки згідно з її цільовим призначенням.
Суд зазначає, що Генеральний план населеного пункту та План зонування території (зонінг) є містобудівною документацію на місцевому рівні, які визначають принципові рішення щодо розвитку, планування, забудови території населеного пункту, визначають функціональне призначення територій у межах населеного пункту, умови та обмеження їх використання для містобудівних потреб. За своєю правовою природою та з огляду на процедуру прийняття, вони також є нормативно-правовими актами органу місцевого самоврядування, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Вимоги цієї містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.
Зонування - це встановлення територіальних (функціональних) зон в межах населеного пункту з визначенням відповідних видів використання території, об`єктів нерухомості та встановленням містобудівного регламенту.
План зонування території (зонінг) розробляється на основі Генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах зон, визначених Генеральним планом.
Зонінг не може змінювати функціональне призначення територій, визначене Генеральним планом, без внесення змін до нього у встановленому порядку.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 року №290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за №1468/20206, затверджено Порядок розроблення містобудівної документації (надалі – Порядок №290), який визначає механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях (далі - містобудівна документація).
Пунктом 1.4 Порядку №290 передбачено, що організація розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї здійснюється шляхом забезпечення:
оприлюднення рішення про розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї;
визначення розробника містобудівної документації або внесення змін до неї та укладання договору з урахуванням положень, встановлених Законом України "Про здійснення державних закупівель";
складання разом із розробником та затвердження проекту завдання на розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї;
надання розробнику вихідних даних, а також вимог щодо розміщення об`єктів державного й регіонального значення або доручення щодо їх збирання;
фінансування розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї відповідно до укладеного договору;
надання розробнику оновленої картографічної основи, складеної відповідно до вимог законодавства;
здійснення контролю за розробленням або внесенням змін до містобудівної документації;
узгодження проекту містобудівної документації з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, в частині врегулювання питань щодо територій спільних інтересів;
розгляду проекту містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою згідно зі статтею 20 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
подання проекту містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України, містобудівної документації з планування територій на регіональному рівні, генерального плану міст експертній організації для проведення експертизи в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 548 "Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації";
подання на затвердження завершеного проекту містобудівної документації.
Згідно з пунктом 1.5 Порядку №290 розробник містобудівної документації:
готує проект договору на розроблення або внесення змін до містобудівної документації;
бере участь у складанні проекту завдання на розроблення або внесення змін до містобудівної документації;
збирає вихідні дані за дорученням замовника;
розробляє містобудівну документацію або вносить до неї зміни відповідно до вимог державних будівельних норм, державних стандартів;
бере участь у розгляді архітектурно-містобудівною радою відповідного рівня та сесією відповідної ради розробленої ним містобудівної документації;
пропонує замовнику у разі необхідності залучити інші науково-дослідні та проектні організації до проведення додаткових досліджень, розроблення окремих розділів містобудівної документації.
У розділі IV Порядку №290 наведені зокрема такі правила розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні:
4.1. Рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
4.3. Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є:
при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
4.5. Генеральний план населеного пункту та план зонування території розробляється суб`єктами господарювання, які мають в своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат.
4.7. План зонування території розробляється для всієї території населеного пункту або для її частини (кварталу, мікрорайону, іншого планувального утворення), першочергово - для історичних ареалів; інвестиційно привабливих територій; сформованих сельбищних територій існуючої забудови, де передбачаються окремі локальні перетворення, можлива реконструкція або розміщення окремих будівель і споруд. Послідовність розроблення та площі територій населеного пункту, для яких розробляються плани зонування, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури згідно з генеральним планом населеного пункту.
4.11. Генеральні плани населених пунктів, плани зонування території та зміни до них затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.
У розділі V Порядку №290 наведені такі підстави для внесення змін у містобудівну документацію:
5.1. Рішення щодо внесення змін у містобудівну документацію приймається на підставі:
результатів моніторингу її реалізації, який проводиться відповідно до Порядку проведення містобудівного моніторингу, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.09.2011 №170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.11.2005 за №1268/20006;
виникнення умов для зміни масштабів та характеру розвитку населеного пункту;
змін у видах функціонального використання окремих територій;
необхідності вирішення екологічних та інженерних питань;
виникнення потреби у розміщенні об`єктів державного, регіонального значення, а також таких, що забезпечують громадські інтереси;
необхідності реалізації інвестиційних програм і проектів.
5.2. Необхідність та параметри внесення змін до містобудівної документації обґрунтовуються відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури.
5.3. Внесення змін до містобудівної документації чи окремих її розділів здійснюється шляхом розроблення проекту змін до такої містобудівної документації, який після затвердження стає її невід`ємною частиною.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №345 від 15.12.2011 року прийнято національний стандарт ДСТУ-НББ.1.1-12:2011 "Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)" (надалі – ДСТУ НББ1.1-12:2011), який був чинним до 01.08.2018 року.
У розділі 6 ДСТУ НББ.1.1-12:2011 наведена послідовність розроблення зонінгу та передбачено таке:
6.1 Основними етапами розроблення Зонінгу є:
І етап – аналітичний – збір та аналіз вихідної інформації;
ІІ етап – зонування території та розроблення пояснювальної записки;
ІІІ етап – погодження, проведення громадських слухань та затвердження Зонінгу;
ІV етап – розробка проектів землеустрою щодо впорядкування території населеного пункту (у разі відсутності плану земельно-господарського устрою у складі генерального плану населеного пункту).
В процесі розроблення Зонінгу І-ІІ етапи можуть виконуватись одночасно.
На І етапі аналізуються наявна містобудівна та землевпорядна документація, нормативні документи, визначаються проблемні та перспективні території населеного пункту, визначаються планувальні обмеження, встановлюються вимоги щодо дотримання плану зонування.
На ІІ етапі – проводиться поділ території населеного пункту по зонах, визначаються та встановлюються єдині вимоги (умови та обмеження, перелік переважних і допустимих видів забудови) до території кожної зони та режими використання території в кожній зоні (підзоні).
Форми містобудівних умов та обмежень для кожної територіальної зони з урахуванням видів використання земельних ділянок встановлюють органи місцевого самоврядування при розробленні Зонінгу відповідно до встановленого Порядку.
На ІІІ етапі – здійснюється погодження проектних пропозицій Зонінгу з місцевими органами виконавчої влади та з організацією розробником генерального плану, проведення громадських слухань, затвердження Зонінгу.
На ІV етапі – розробка проекту земельно-господарського устрою згідно з положеннями Закону України "Про землеустрій".
Протягом другого та наступних етапів одночасно може виконуватися зонування декількох окремих частин території населеного пункту за умов відповідності загальній схемі зонування території.
6.2 Аналітичний етап включає:
аналіз містобудівних та землевпорядних документів (генеральний план, землевпорядні документи по встановленню межі населеного пункту, детальні плани території, проекти забудови окремих частин населеного пункту, історико-архітектурний опорний план (для історичних міст), матеріали містобудівного та земельного кадастрів;
місцевих нормативно-правових актів, що мають відношення до містобудівного та будівельного освоєння території населеного пункту.
6.3 За результатами аналізу містобудівної, землевпорядної та нормативної документації встановлюються:
перелік видів використання території, які характерні для конкретного населеного пункту;
визначення проблемних територій та прогнозних параметрів генерального плану.
характеристика території населеного пункту в структурі генерального плану;
види передбачуваних містобудівною документацією змін використання території населеного пункту;
стан та цільове призначення містобудівних об`єктів та можливість їх використання на перспективу.
6.4 За результатами аналітичного етапу розробляється схема зонування території населеного пункту, для виконання якої:
визначається перелік і межі функціональних зон на території населеного пункту (за видами використання та забудови);
визначається перелік і межі зон обмеженої містобудівної діяльності на території населеного пункту (схеми планувальних обмежень);
виконується креслення плану червоних ліній вулиць (план червоних ліній), у разі його відсутності у складі генерального плану населеного пункту;
визначається перелік і межі зон, пов`язаних з охороною культурної спадщини (історико-архітектурний опорний план, схема розміщення об`єктів культурної спадщини, археологічні зони);
визначається інші обмеження та, передбачені містобудівною документацією зміни, що регламентують використання території населеного пункту сьогодні та на перспективу.
6.5 Зонування території проводиться в такій послідовності:
зонування по функціональному призначенню, яке є базовим відповідно до генерального плану;
зонування за планувальними та іншими обмеженнями.
6.6 Шляхом використання відповідних схем встановлюються територіальні зони (підзони), для яких визначаються єдині зональні вимоги (містобудівні умови та обмеження).
6.7 Підставами для розгляду питань про внесення змін до може бути:
невідповідність Зонінгу генеральному плану населеного пункту, нормативно-правовим актам, державним будівельним нормам та інших випадків;
пропозиції щодо зміни меж територіальних зон, зміни містобудівних регламентів;
пропозиції (доручення, розпорядження, рішення) щодо внесення змін до Зонінгу направляються до місцевого спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури;
звернення органів державної влади щодо внесення змін до Зонінгу відносно розташування об`єктів будівництва державного значення;
звернення органів виконавчої влади населеного пункту щодо внесення змін до Зонінгу відносно розташування об`єктів будівництва муніципального значення;
рішення органів місцевого самоврядування у разі необхідності вдосконалення порядку регулювання використання та забудови території населеного пункту;
звернення фізичних та юридичних осіб, якщо є обґрунтовані підстави щодо реалізації положень Зонінгу, які можуть привести до неефективного використання земельних ділянок для містобудівних потреб та об`єктів будівництва, знижує їх вартість, перешкоджає реалізації прав і законних інтересів громадян та їх об`єднань.
6.8 Відповідний спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури разом з уповноваженим органом у сфері охорони навколишнього середовища, охорони культурної спадщини та підрозділів виконавчого органу місцевої влади, протягом 10 днів від дня надання пропозицій про внесення змін до Зонінгу здійснює підготовку висновку з рекомендаціями щодо внесення змін до Зонінгу, чи щодо їх відхилення. Цей висновок надається до виконавчого органу місцевої ради населеного пункту, який у двотижневий термін приймає рішення про підготовку проекту внесення змін до Зонінгу або про відхилення пропозицій щодо внесення відповідних змін.
6.9 Проект Зонінгу та проект змін до Зонінгу підлягає громадському слуханню та затвердженню у встановленому порядку
Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" №711-IX від 17.06.2020 року (набрав чинності 24.07.2021 року) установлено, що: містобудівна документація на місцевому рівні, затверджена до набрання чинності цим Законом, зберігає чинність; плани зонування територій, затверджені до набрання чинності цим Законом, вважаються невід`ємними складовими генеральних планів населених пунктів.
Рішенням Кіровоградської міської ради №627 від 12.09.2000 року "Про затвердження генерального плану м. Кіровограда" затверджено Генеральний план міста Кіровограда.
Рішенням Кіровоградської міської ради №2456 від 17.09.2013 року "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території міста Кіровограда" затверджено План зонування території міста Кіровограда.
Ці нормативно-правові акти містяться за посиланням: https://data.gov.ua/dataset/03581988-06e5-43ae-b319-4a48fc5480bf
Містобудівна документація "Розроблення плану зонування території м. Кіровограду" розроблена державним підприємством "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя" згідно з договором №575-01-2012, укладеним з Управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради.
У параграфі 1 глави 1 розділу І Пояснювальної записки до Плану зонування території міста Кіровограда наведені такі визначення:
- зона територія, стосовно якої (і відповідно до всіх земельних ділянок, які там розташовані) планом зонування території встановлюється містобудівний регламент дозволеного використання;
- містобудівний регламент використання земельних ділянок, що встановлюється у межах відповідних територіальних зон і визначає види переважного та супутнього використання земельних ділянок, граничні параметри дозволеного нового будівництва, реконструкції об`єктів архітектури, і використовується в процесі проектування, забудови та наступної експлуатації об`єктів;
- схема зонування території карта, на якій показано розташування і типи зон в межах міста, що відрізняються за видами використання земельних ділянок і вимогами до їх забудови, зафіксованими в плані зонування території та затвердженими міською радою;
- територіальна зона територія у визначених межах на схемі зонування, стосовно якої встановлено містобудівний регламент;
- переважний вид забудови вид забудови, який відповідає переліку дозволених планом зонування території для даної зони та не потребує спеціального погодження;
- супутній вид використання земельної ділянки вид використання, який необхідний для повноцінного функціонування переважного виду використання земельної ділянки.
Параграфом 5 глави 2 розділу І Пояснювальної записки передбачено, що:
а) Рішення щодо забудови, землекористування та благоустрою території міста та окремих ділянок приймаються на основі установленого зонінгом переліку переважних, супутніх і допустимих видів забудови земельних ділянок, єдиних умов і обмежень, які діють у межах зон, визначених планом зонування (див. Розділ II), і розповсюджуються у рівній мірі на всі, розміщені в межах відповідних зон земельні ділянки, інші об`єкти нерухомості, незалежно від форм власності.
в) Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем в межах вимог, встановлених законодавством до використання земель цієї категорії, відповідно зонінгу, іншої містобудівної документації та документації із землеустрою.
г) Зони, відносно яких встановлюється перелік переважних та допустимих видів, єдині умови та обмеження , виділяються на плані зонування території міста (масштаб 1:5000).
м) Види використання земельних ділянок або нерухомості, які відсутні у переліку переважних, супутніх або допустимих видів забудови земельних ділянок в межах зон, є недозволеними для відповідної функціонально-правової зони та не можуть бути дозволені, у тому числі і за процедурою спеціального погодження.
Згідно з параграфом 8 глави 1 Розділу ІІ Пояснювальної записки схема зонування території є невід`ємною частиною плану зонування території (зонінгу) міста Кіровограда. На основі схеми зонування території встановлюється перелік переважних, допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах кожної окремої територіальної зони. На основі схеми зонування території встановлюються також єдині умови та обмеження для кожної територіальної зони (підзони). Схема зонування території виконується на основі "Проекту внесення змін до генерального плану міста м. Кіровограда" з урахуванням перспективного використання території міста. При виконанні схеми зонування враховуються планувальні обмеження, які діють на території міста.
Відповідно до параграфа 10 "Функціональна класифікація територій, типи територіальних зон" глави 2 Розділу ІІ Пояснювальної записки згідно з ДСТУ-Н Б Б.1-1-12:2011 "Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)" пропонується наступні основні територіальні зони: невиробничі Г (громадські); житлові Ж; ландшафтно-рекреаційні Р; курортні К; зони транспортної інфраструктури ТР; зони інженерної інфраструктури ІН; комунально-складські КС; виробничі В; спеціальні С; сільськогосподарського виробництва СВ; землі історико-культурного призначення ІК.
Територіальна зона Р (ландшафтно-рекреаційна зона) включає:
- зони об`єктів природно-заповідного фонду Р-1;
- рекреаційні зони активного відпочинку Р-2 - визначена для виконання активних рекреаційних функцій. До них належать міські території загального користування з відповідними об`єктами для активного відпочинку населення, громадські центри. Ці території мають бути забезпечені високим рівнем благоустрою, належним переліком постійних споруд для активного відпочинку, тимчасових споруд та інших об`єктів супутніх видів активності;
- рекреаційні зони озеленених територій загального користування Р-3 - визначена для повсякденного відпочинку населення і включають парки, сквери, сади, бульвари, міські ліси, водойми, лугопарки, лісопарки, гідропарки, меморіальні парки;
- рекреаційні зони обмеженого користування Р-4 - визначена для розміщення дач та колективних садів.
Згідно з пунктом 3 параграфа 12 глави 2 Розділу ІІ Пояснювальної записки для рекреаційних зон активного відпочинку Р-2 дозволені такі види використання:
- переважні види використання земельних ділянок: стадіони та фізкультурні майданчики; човнові станції, яхтові клуби; готелі; спеціалізовані спортзали; басейни (криті та відкриті); озеленені території; водно-оздоровчі комплекси; будівлі та споруди адміністративного та господарського призначення;
- супутні переважним видам: споруди комунальної та інженерно-технічної інфраструктури, необхідні для обслуговування даної зони; окремі адміністративно-господарські будівлі; відкриті автостоянки для легкових автомобілів; громадські вбиральні; тимчасові павільйони і кіоски для будь-яких видів роздрібної торгівлі і обслуговування; кафе, заклади харчування, торгівлі та сервісного обслуговування; пункти прокату спортивного інвентарю; відповідно обладнані експозиційні зони, що встановлюються адміністрацією;
- основні види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів.
Частинами 1, 3, 5 статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.
При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.
Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.
Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.
Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.
Згідно зі статтями 50, 51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації. Майданчики для занять спортом на відкритому повітрі, об`єкти фізичної культури і спорту, які не є об`єктами нерухомості, можуть бути розміщені на земельних ділянках усіх категорій земель.
Відповідно до статті 52 Земельного кодексу України землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. На таких землях (крім земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельних ділянок, зайнятих об`єктами фізичної культури і спорту, інших аналогічних об`єктів) допускається будівництво відповідно до чинної містобудівної документації об`єктів житлового та громадського призначення, що не порушують режим використання земель рекреаційного призначення.
Згідно з Класифікатором видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок (додаток 60 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 року) у переліку переважних (основних) та супутніх видів цільового використання земельних ділянок, визначених для територій, які за функціональним призначенням належать до ландшафтно-рекреаційних територій (підгрупа 4), відсутній код 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)). Такий вид цільового використання земельних ділянок дозволений для територій, які містобудівною документацією за функціональним призначенням визначені як території житлової забудови (підгрупа 1).
Пунктами 3.4, 4.2 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 року №173, передбачено, що відповідно до діючих будівельних норм та правил територія населеного пункту з урахуванням переважного функціонального використання включає зокрема ландшафтно-рекреаційну територію, що охоплює приміські ліси, лісопарки, лісозахисні смуги, водоймища, зони відпочинку та курортні зони, землі сільськогосподарського використання та інші, які разом з парками, садами, скверами, бульварами сельбищної території формують систему озеленення та оздоровчих зон.
Розміщення житлово-громадських об`єктів, а також дачних поселень не допускається на ландшафтно-рекреаційних територіях, включаючи землі міських лісів, якщо об`єкти, що проектуються, не призначені для відпочинку та спорту.
Так, лісопарк – це лісовий масив з елементами паркового благоустрою для масового відпочинку населення, який виконує захисні, санітарно-гігієнічні і рекреаційні функції. Територія лісопарку належить до міських зелених зон загального користування, на яких капітальна забудова є неприпустимою (за винятком будівель і споруд рекреаційного призначення).
Згідно з Генеральним планом міста Кіровограда, затвердженим рішенням Кіровоградської міської ради №627 від 12.09.2000 року, на території міста передбачено розміщення чотирьох лісопарків. Зокрема, до таких належить існуючий лісопарк у мікрорайоні Лелеківка, розташований на Кіровоградському (нині – Новомиколаївському) водосховищі, площею 70,3 га, який віднесено до ландшафтно-рекреаційної зони міста.
Суд установив, що земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:046:0085, з приводу забудови якої виник цей спір, була сформована як об`єкт цивільних прав у 2008 році в порядку її безоплатної передачі у власність громадянці ОСОБА_2 за рахунок земель комунальної власності, розпорядником яких була Кіровоградська міська рада.
Так, Кіровоградська міська рада прийняла рішення №112 від 26.09.2006 року "Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин", яким зокрема вирішила:
86. Затвердити проект планування житлового масиву з продовженням проїзду Підлісного, розроблений під забудову індивідуальними житловими будинками та погоджений контролюючими службами міста: управлінням містобудування, архітектури, екології та земельних відносин, міським управлінням земельних ресурсів, головним державним лікарем м. Кіровограда, міською районною екологічною інспекцією, відділом охорони культурної спадщини управління культури ОДА згідно зі схемою планування, що додається.
Визначити категорію земель як землі житлової та громадської забудови (запасу), склад угідь під проектними присадибними ділянками - одно- та двоповерхової житлової забудови, під проектними ділянками для ведення садівництва - рілля, проектними вулицями - вулиць, набережних, площ.
87. Дати згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність громадянам міста Кіровограда за рахунок земель запасу по проїзду Підлісному згідно зі схемою планування, розробленою під забудову індивідуальними житловими будинками для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення садівництва згідно з додатком 2.
У додатку 2 до рішення Кіровоградської міської ради №112 від 26.09.2006 року наведений перелік 124 громадян, яким надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 20, 2 га у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення садівництва, зокрема ОСОБА_2 (площа присадибної земельної ділянки – 1000 кв.м, площа земельної ділянки для ведення садівництва – 1200 кв.м).
На підставі цього рішення землевпорядна організація ТОВ "Кіровоградгеоінформ" у 2007 році розробила проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 17600 кв.м. у власність 8 громадянам, зокрема ОСОБА_2 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Кіровоградської міської ради №1260 від 16.09.2008 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 " проект землеустрою був затверджений, а ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку площею 2200 кв.м., них: 1000 кв.м. (землі одно- та двоповерхової житлової забудови) - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 1200 кв.м. (рілля) - для ведення садівництва, за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі.
Згодом землевпорядна організація розробила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 1000 кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 .
На підставі цієї технічної документації земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3510100000:04:046:0085 та 30.10.2008 року вона зареєстрована в Державному реєстрі земель з такими характеристиками: форма власності – приватна, цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Ця земельна ділянка з 30.10.2008 року до 15.11.2024 року перебувала у приватній власності громадянки ОСОБА_2 . Право на забудову цієї земельної ділянки ОСОБА_2 не реалізувала, а у 2024 році продала її позивачці.
Як свідчать архівні знімки ресурсу ArcGIS Living Atlas of the World, земельна ділянка не була забудована, а на її території ростуть зелені насадження. https://livingatlas.arcgis.com/wayback/#active=10&mapCenter=32.24416%2C48.53970%2C16&swipeWidget=10%2C27982&mode=swipe.
При розробленні у 2012 - 2013 роках містобудівної документації - Плану зонування території міста Кіровограда - розробник містобудівної документації з урахуванням даних Генерального плану міста Кіровограда про належність земельного масиву до території існуючого міського лісопарку установив на неї функціональну зону Р-2 (рекреаційна зона активного відпочинку).
Надалі відповідач-1 затвердив чинну містобудівну документацію, прийнявши рішення №2456 від 17.09.2013 року.
Позивачка звернулася до суду з цим позовом, оскаржуючи зонування (визначення функціональної зони) цієї земельної ділянки у Плані зонування території міста Кіровограда. Стверджує, що при затвердженні Плану зонування розробник містобудівної документації, визначаючи функціональну зону для території, на якій розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:046:0085, не врахував пункт 86 рішення Кіровоградської міської ради №112 від 26.09.2006 року "Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин" про віднесення цієї земельної ділянки до земель житлової та громадської забудови, а також рішення Кіровоградської міської ради №1260 від 16.09.2008 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 " про передачу земельної ділянки у приватну власність з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Позивачка вважає, що на території земельної ділянки мала бути встановлена функціональна зона Ж.
Стаття 264 КАС України визначає особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень та містить такі норми:
1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (крім рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу), постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.
2. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
3. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
9. Суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
Згідно з частиною 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Суд вважає, що затверджене зонування території земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:04:046:0085 відповідає раніше прийнятим рішенням щодо планування і забудови території міста Кіровограда, а саме Генеральному плану міста Кіровограда, та здійснене з дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Встановлення на ній територіальної (функціональної) зони Р-2 узгоджується із функціональним призначенням території, визначеним Генеральним планом міста Кіровограда (існуючий міський лісопарк), який має вищу юридичну силу, є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Пункт 86 рішення Кіровоградської міської ради №112 від 26.09.2006 року та рішення №1260 від 16.09.2008 року, на неврахування яких відповідачем-1 при затвердженні зонінгу посилається позивачка, не є актами містобудівної документації і не визначають функціональне призначення території. Проектування житлового масиву та встановлення категорії земель житлової та громадської забудови на території лісопарку суперечить Генеральному плану міста і режиму використання рекреаційних зон. Цільове призначення земельної ділянки повинно було відповідати чинному на момент його встановлення Генеральному плану міста, зміни до якого у подальшому не вносились. Згідно з Генеральним планом земельна ділянка належить до лісопарку, територія якого не розглядалася для перспективного житлового будівництва.
Доказів того, що на момент розроблення у 2012 - 2013 роках Плану зонування території міста Кіровограда на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:04:046:0085 існувала житлова забудова, що мало б бути враховано замовником та розробником містобудівної документації на етапі її розроблення і затвердження і могло бути підставою для віднесення її до житлової зони Ж з урахуванням сучасного використання землі, суду не надано.
На етапі проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту містобудівної документації тодішня власниця земельної ділянки ОСОБА_2 , не скористалася правом внесення пропозицій чи зауважень до проекту Плану зонування території.
Як правильно встановив суд першої інстанції, ОСОБА_2 не освоювала цю земельну ділянку, а після затвердження у 2013 році Плану зонування території міста Кіровограда не оскаржувала цей нормативно-правовий акт в частині зонування території належної їй земельної ділянки та поміщення її у територіальну (функціональну) зону Р-2, з підстав належності земельної ділянки до території житлової забудови.
В свою чергу, ОСОБА_1 особисто набула суб`єктивні (речові) права на цю земельну ділянку у 2024 році. Перед цим вона мала можливість ознайомитися з Генеральним планом та Планом зонування міста Кропивницького та перевірити, який режим забудови (містобудівний регламент) діє на цій земельній ділянці, які умови та обмеження у використанні території у межах визначеної функціональної зони, чи може використовуватися ця земельна ділянка під садибну забудову.
Отже, за наслідками розгляду справи судом не встановлено обставин, які свідчать про незаконність рішення Кіровоградської міської ради №2456 від 17.09.2013 року "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території міста Кіровограда" в оскарженій позивачкою частині чи невідповідність його правовим актам вищої юридичної сили.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Верховний Суд у постановах від 16.07.2019 року у справі №520/8970/18, від 05.05.2020 у справі №638/17817/18, від 19.10.2020 року у справі №638/17035/17, від 08.05.2023 року у справі №480/4380/19, від 18.08.2023 року у справі №638/18341/17, від 29.01.2025 року у справі №600/3670/22-а вказав, що за наявності затвердженого плану зонування території, вирішення уповноваженим органом питання видачі будівельного паспорта повинно вирішуватись з врахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. Невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні є прямою підставою для відмови у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
Відтак, в силу вищенаведених правових приписів та висновків відносно обґрунтованості віднесення заявленої позивачем земельної ділянки до рекреаційної зони та заборони щодо будівництва на ній будь-яких житлових об`єктів, будівель, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо правомірності прийняття відповідачем 2 рішення про відмову в наданні будівельного паспорту забудови.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Колегія суддів приходить до виснвоку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду – відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 в адміністративній справі № 340/7338/25 – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Постанова в повному обсязі складена 28.07.2026.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
Оригінал: reyestr.court.gov.ua