Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №280/925/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 28 липня 2026 р.

Справа: №280/925/26

Суддя: Малиш Н.І.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/925/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Новікова І.В.) в адміністративній справі №280/925/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепловозоремонтний завод» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

03.02.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепловозоремонтний завод» звернулось до суду із позовною заявою до Державної податкової служби України (далі – відповідач-1), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач-2), в якій просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №13582916/40297125 від 23.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 08.12.2025 та зобов`язати ДПС України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі податкових накладних надіслану засобами електронного зв`язку - податкову накладну №3 від 08.12.2025;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №13582921/40297125 від 23.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 08.12.2025 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі податкових накладних надіслану засобами електронного зв`язку - податкову накладну №4 від 08.12.2025;

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №13582923/40297125 від 23.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 29.12.2025 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі податкових накладних надіслану засобами електронного зв`язку - податкову накладну №10 від 29.12.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) спірні податкові накладні, проте, позивачем було отримано квитанції про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в якій зазначено, що документи прийнято, але їх реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних послугував пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом з тим, позивач вважає, що ним були надані усі документи, які дають змогу ідентифікувати та зрозуміти сутність господарської операції. Позивач вказував на те, що рішенням, яким відмовлено в реєстрації спірних накладних є формальними та не містять жодної чіткої/конкретної підстави для відмови у реєстрації спірних накладних. Просить задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-2 – Головне управління ДПС у Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Позивач та відповідач-1 правом подання відзивів на апеляційну скаргу не скористались.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що протягом спірного періоду Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепловозоремонтний завод» мало господарські взаємовідносини з Приватним акціонерним товариством «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».

Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивачем було складено податкові накладні №3 від 08.12.2025, №4 від 08.12.2025 та №10 від 29.12.2025, які направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Позивачем було отримано від контролюючого органу квитанції, в яких зазначено про те, що: «… ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник «D»=2.8807%, «Рпоточ»=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Позивач скористався наданим право та подав до контролюючого органу документи щодо підстав складання та направлення на реєстрацію спірних податкових накладних.

Рішенням комісії ГУ ДПС №13582916/40297125 від 23.01.2026 відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 08.12.2025 з посиланням на те, що податковим органом встановлено розбіжності між наданими додатковими документами щодо фактичного переміщення обладнання від Замовника до Підрядника з податковою звітністю перевізників: ТОВ «Нордекс Укртранс», ТОВ «Слобожанські лани», наданих до повідомлення; платником не надані документи щодо придбання/наявності ТМЦ, з відображенням на бухгалтерських рахунках обліку ТМЦ, які використано в операції зазначеної податкової накладної №3 від 08.12.2025.

Також, рішенням комісії ГУ ДПС №13582921/40297125 від 23.01.2026 відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 08.12.2025 з посиланням на те, що податковим органом встановлено розбіжності між наданими додатковими документами щодо фактичного переміщення обладнання від Замовника до Підрядника з податковою звітністю перевізників: ТОВ «Нордекс Укртранс», ТОВ «Слобожанські лани», наданих до повідомлення; платником не надані документи щодо придбання/наявності ТМЦ, з відображенням на бухгалтерських рахунках обліку ТМЦ, які використано в операції зазначеної податкової накладної №4 від 08.12.2025, та відповідають додатку №1 до Специфікації №3 від 15.10.2025 до договору №295 від 25.03.2025.

Крім того, рішенням комісії ГУ ДПС №13582923/40297125 від 23.01.2026 відмовлено у реєстрації податкової накладної №10 від 29.12.2025 з посиланням на те, що податковим органом встановлено розбіжності між наданими додатковими документами щодо фактичного переміщення обладнання від Замовника до Підрядника з податковою звітністю перевізників: ТОВ «Нордекс Укртранс», ТОВ «Слобожанські лани», наданих до повідомлення; платником не надані документи щодо придбання/наявності ТМЦ, з відображенням на бухгалтерських рахунках обліку ТМЦ, які використано в операції зазначеної податкової накладної №10 від 29.12.2025.

Не погодившись з відмовою відповідача в реєстрації спірних податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо протиправності оскаржуваних рішень Головного управління ДПС у Запорізькій області, у зв`язку з чим визначив, що повний та ефективний захист порушеного права позивача забезпечується шляхом зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію спірних податкових накладних.

Переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. № 557.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).

За положеннями п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Не перевіряється на відповідність показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2), платник податку, який склав та/або подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, які складені за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність») встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).

За приписами п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Як свідчать встановлені обставини справи, реєстрацію спірних податкових накладних позивача було зупинено з підстав відповідності вимогам п.8 «Критеріїв ризиковості платника податків». У зв`язку з цим позивачу в квитанціях №9404635793 від 25.12.2025, №9404635876 від 25.12.2025 та №9419055180 від 08.01.2026 було запропоновано надати пояснення та копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних №3 від 08.12.2025, №4 від 08.12.2025 та №10 від 29.12.2025 в ЄРПН.

Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Так у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі підпунктів пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

При цьому недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації такої податкової накладної, не є правомірним.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачами, позивач подав до Головного управління ДПС у Запорізькій області письмові пояснення та копії документів на підтвердження господарських операцій за податковими накладними, реєстрацію яких було зупинено.

Колегія суддів зазначає, що за результатами розгляду поданих пояснень і документів комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію податкової накладної, направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

У спірному випадку відповідачем-2 за результатами розгляду поданих позивачем документів направлено повідомлення про необхідність надання додаткових письмових пояснень та/або документів для вирішення питання щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних №3 від 08.12.2025, №4 від 08.12.2025 та №10 від 29.12.2025.

У зазначених повідомленнях контролюючий орган запропонував позивачу надати письмові пояснення та документи на підтвердження інформації, наведеної у податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено. Зокрема, у графі «Додаткова інформація» зазначено про необхідність надання документів та пояснень щодо відрядження працівників до замовника для отримання обладнання, використаного під час виконання капітального ремонту тепловоза, придбання та наявності товарно-матеріальних цінностей (із відображенням їх на бухгалтерських рахунках), використаних при виконанні ремонту відповідно до Специфікації №2 до договору №295 від 25.03.2025, повернення металобрухту відповідно до умов договору, а також калькуляції із переліком статей витрат і товарно-матеріальних цінностей, використаних при виконанні додаткових робіт з капітального ремонту тепловоза.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що відповідачем-2 не наведено належного обґрунтування необхідності подання саме зазначених документів та не пояснено, яким чином їх ненадання перешкоджає реєстрації спірних податкових накладних, а також які саме обставини вони повинні були підтвердити.

Відповідачами не заперечується, що на виконання зазначених повідомлень позивачем подано додаткові письмові пояснення та документи, у яких надано пояснення щодо кожного із зауважень контролюючого органу. Зокрема, позивач зазначив, що транспортування обладнання до місця проведення ремонту здійснювалося силами та за рахунок замовника, у зв`язку з чим працівники позивача у відрядження не направлялися, на підтвердження чого подано товарно-транспортні накладні. Також позивач повідомив, що документи щодо придбання та обліку товарно-матеріальних цінностей були надані ще разом із первинними поясненнями, а саме: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні інструкції, оборотно-сальдові відомості, прибуткові ордери та накладні-вимоги на переміщення ТМЦ. Крім того, позивач надав пояснення щодо порядку повернення металобрухту відповідно до умов договору та долучив акт розрахунку (зважування) металобрухту.

Незважаючи на це, оскаржувані рішення №13582916/40297125, №13582921/40297125 та №13582923/40297125 від 23.01.2026 не містять жодної оцінки поданих позивачем пояснень і документів та фактично зводяться до загального посилання на «ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів».

Колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача-2, наведені у графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» оскаржуваних рішень, щодо ненадання позивачем у повному обсязі пояснень і документів, необхідних для підтвердження реальності господарських операцій, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивач подав додаткові пояснення та документи на виконання вимог контролюючого органу.

При цьому відповідачем-2 не наведено мотивів, з яких подані позивачем пояснення та документи були визнані недостатніми або такими, що не підтверджують здійснення господарських операцій, не зазначено, які саме документи не були подані чи не враховані, а також не конкретизовано, яка інформація, наведена у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, залишилася непідтвердженою.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання контролюючого органу на розбіжності між наданими позивачем документами щодо фактичного переміщення обладнання від замовника до підрядника та податковою звітністю перевізників ТОВ «Нордекс Укртранс» і ТОВ «Слобожанські Лани», оскільки позивач дійсно не може нести негативні наслідки можливих порушень податкового чи бухгалтерського законодавства, допущених його контрагентами.

Не заслуговують на увагу й доводи відповідача-2 про ненадання документів щодо придбання та наявності товарно-матеріальних цінностей, використаних при здійсненні операцій, відображених у податкових накладних №3 та №4 від 08.12.2025 і №10 від 29.12.2025. Як вбачається з матеріалів справи, позивач у додаткових поясненнях зазначив, що відповідні первинні документи вже були подані до контролюючого органу разом із первинними поясненнями. Водночас контролюючий орган не спростував цих пояснень та не навів жодних мотивів, з яких подані документи не можуть бути прийняті як належне підтвердження здійснення спірних господарських операцій.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що контролюючий орган не здійснив належної оцінки пояснень та документів, поданих позивачем, не перевірив і не спростував наведену в них інформацію, а оскаржувані рішення не містять належного мотивування причин відмови у реєстрації податкових накладних. Відтак доводи відповідачів щодо правомірності відмови у реєстрації податкових накладних №3 від 08.12.2025, №4 від 08.12.2025 та №10 від 29.12.2025 є необґрунтованими.

Колегія суддів звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а. При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарських операцій, на підставі яких позивачем складено податкові накладні №3 від 08.12.2025, №4 від 08.12.2025 та №10 від 29.12.2025, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Верховний Суд, зокрема у постановах від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 17.05.2023 у справі №140/14282/20 неодноразово наголошував на тому, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Враховуючи наведену вище практику Верховного Суду, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів щодо проведення господарської операції між позивачем та його контрагентами, а також те, що первинні документи та пояснення надавались контролюючому органу, достатність яких для прийняття рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних не спростована відповідачами, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що податковим органом не було виконано законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії, що в свою чергу призвело до їх протиправності.

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних підлягають скасуванню, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року в адміністративній справі №280/925/26 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 29 липня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua