Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №160/7522/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/7522/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Калугіна Н.Є.) в адміністративній справі №160/7522/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27.03.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просила суд:

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо переведення виплати пенсії ОСОБА_1 через відділення поштового зв`язку, протиправною бездіяльність щодо не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані дії порушують її право на належне соціальне забезпечення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно зобов`язав пенсійний орган виплачувати позивачу пенсію на банківський рахунок, не врахувавши вимоги законодавства щодо порядку подання заяви про зміну способу виплати пенсії, особистої ідентифікації пенсіонера та особливостей здійснення виплати пенсій органами Пенсійного фонду України за принципом екстериторіальності. Враховуючи зазначене, скаржник вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову у даній справі.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, позивач що виїхала на постійне місце проживання до Німеччини, де з 1998 року перебуває на консульському обліку посольства України у Федеративній Республіці Німеччина.

До виїзду за кордон ОСОБА_1 була зареєстрована та мешкала за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі № 160/20207/24 позивачці було призначено пенсію за віком.

12.11.2025 представник позивачки звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив пенсію виплачувати в АТ «Ощадбанк» відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам. У виплатних реквізитах зазначати « ОСОБА_1 ».

До звернення додано заяву про виплату пенсії або грошової допомоги від 19.06.2024, в якій зазначено реквізити для виплати пенсії в АТ «Ощадбанк».

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.12.2025 повідомлено, що виплата пенсії позивачці проводиться через відділення поштового зв`язку № 49106. Пунктом 10 Порядку передбачено, що заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України. У разі надходження відповідної заяви, згідно вимог пункту 10 зазначеного Порядку, буде розглянуто питання щодо зміни способу виплати пенсії.

Вважаючи дії відповідача протиправним, позивач за захистом своїх прав звернулась до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відмова відповідача здійснювати виплату пенсії позивачу на визначений нею банківський рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк», та проведення її виплати через відділення поштового зв`язку свідчать про протиправність дій відповідача, оскільки порушують право позивача на отримання пенсійних виплат у обраний нею спосіб.

Переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.

Частиною третьою статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини визначено, що кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Згідно із частиною другою статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вільний вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав, в тому числі, і права на пенсійне забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-ІV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За приписами абзацу першого частини першої статті 47 Закону №1058-ІV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням ПФУ за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Пунктом 1.2 розділу І Порядку № 22-1 встановлено, що заява про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596.

Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 (далі - Порядок № 1596) визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги в уповноважених банках.

Уповноваженими банками, згідно з пунктом 2 Порядку №1596, є банки, визначені переможцями конкурсу на право виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ через поточні рахунки відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. №1231.

Виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється через вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків). Виплата пенсій особам, які тимчасово проживають за кордоном, здійснюється на поточні рахунки, відкриті в установах уповноважених банків, розташованих на території України. (пункт 4 Порядку №1596).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1596 Одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

За змістом пункту 9 Порядку №1596 між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.

Заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України (пункт 10 Порядку №1596).

Відповідно до пункту 12 Порядку №1596 органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках.

Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду України та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів. (пункт 13 Порядку №1596).

Згідно із положенням пункту 14 Порядку №1596 на підставі складених документів Пенсійний фонд України та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.

Зарахування сум пенсій та грошової допомоги уповноваженими банками на поточні рахунки одержувачів проводиться не пізніше наступного операційного дня після надходження відповідних сум від Пенсійного фонду України та органів соціального захисту населення (пункт 15 Порядку №1596).

Отже, з наведених вище приписів чинного законодавства вбачається, що норми статті 47 Закону №1058-ІV визначають можливість виплати пенсії через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, при цьому пунктом 6 Порядку №1596 визначено, що пенсіонери самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що на офіційному сайті Пенсійного фонду України наведено перелік уповноважених банків, через які може здійснюватися виплата пенсій, серед переліку уповноважених банків є також АТ «Ощадбанк». Отже, АТ «Ощадбанк» є уповноваженим банком, якому надано право виплати пенсії пенсіонерам, через відкритий в ньому поточний рахунок.

Судом апеляційної інстанції встановлено, а сторонами не заперечується, що 25.10.2025 представник позивача та 12.11.2025 позивач особисто через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернулися до відповідача із заявами про виплату пенсії на поточний рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк», за зазначеними у заявах банківськими реквізитами.

Листом від 26.11.2025 №66455-49915/А-01/8-0400/25 відповідач повідомив представника позивача, що виплата пенсії здійснюється через відділення поштового зв`язку №49106 із датою виплати 25 числа кожного місяця, а також зазначив про необхідність особистого звернення одержувача пенсії із відповідною заявою відповідно до вимог пункту 10 Порядку №1596.

Колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги щодо необхідності особистого звернення позивача до органу Пенсійного фонду України із заявою про виплату пенсії на банківський рахунок. Такий підхід не лише необґрунтовано звужує право особи на звернення через уповноваженого представника, а й фактично позбавляє пенсіонера, який постійно проживає за межами України, можливості реалізувати право на отримання пенсії, оскільки її виплата здійснюється через відділення поштового зв`язку на території України, тоді як позивач перебуває за кордоном.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано врахував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.01.2022 у справі №280/4551/21, відповідно до якого заява про поновлення виплати пенсії особі, яка виїхала на постійне проживання за межі України, може бути подана її представником за довіреністю та підлягає розгляду пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку №22-1.

Крім того, у постанові від 24.07.2023 у справі №280/6637/22 Верховний Суд поширив зазначений правовий висновок і на правовідносини щодо виплати пенсії на банківський рахунок особам, які фактично перебувають за кордоном, зазначивши, що за відсутності чіткого законодавчого механізму реалізації такими особами права на пенсійне забезпечення норми законодавства не можуть застосовуватися Пенсійним фондом із надмірним формалізмом. Верховний Суд також наголосив, що заява із зазначенням реквізитів банківського рахунку може бути подана представником пенсіонера за довіреністю, а особиста присутність пенсіонера під час її подання чинним законодавством не вимагається.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що звернення позивача через уповноваженого представника із заявою про виплату пенсії на банківський рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк», не суперечить вимогам Порядку №22-1 та Порядку №1596, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у здійсненні виплати пенсії на визначений позивачем банківський рахунок. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав відповідача здійснювати виплату пенсії позивачу на банківський рахунок, зазначений у заяві від 12.11.2025, відповідно до зазначених банком в заяві від 19.06.2024 реквізитів.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року в адміністративній справі №160/7522/26 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 29 липня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак