Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №160/35737/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/35737/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Сліпець Н.Є.) в адміністративній справі №160/35737/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – відповідач-2), в якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №046150019177 від 19.11.2025 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, передбаченої ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу періоду навчання ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 15.06.2004 в Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вчинити певні дії, а саме: зарахувати цей період до загального та пільгового стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994р., що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоду перебування позивача на військовій службі в рядах Збройних Сил України та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вчинити певні дії, а саме: зарахувати період з 28.04.2005 по 24.04.2006 до загального та пільгового стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994р., що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не зарахування періоду роботи ОСОБА_1 за провідною професією «горновий доменної печі», всього 18 років 2 місяці 28 днів із застосуванням коефіцієнту 1,3 (за кожен повний рік роботи - 1 рік 3 місяці) до пільгового стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994р., що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ці періоди із застосуванням коефіцієнту 1,3 (за кожен повний рік роботи - 1 рік 3 місяці) до пільгового стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994р., що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії, а саме повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 12.11.2025 року, передбачену ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV, з урахуванням правової позиції, викладеної в рішенні суду у цій справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.11.2025 позивач звертався до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 19.11.2025 № 046150019177 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, в зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. З розрахунку стажу за формою РС-право, позивач дізнався, що відповідач-2 при обчисленні пільгового стажу, передбаченого ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не в повному обсязі зарахував період навчання позивача за фахом; не зарахував до загального стажу та пільгового стажу період військової служби в рядах Збройних Сил України; не застосував до обчислення пільгового стажу ч.5 ст.114 Закону №1058-IV та роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992р. Вважаючи такі дії та рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та законних інтересів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №046150019177 від 19.11.2025 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, передбаченої ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо незарахування до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.01.2004 по 15.06.2004 в Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України та період перебування позивача на військовій службі в рядах Збройних Сил України з 28.04.2005 по 24.04.2006.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994р., що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання з 01.01.2004 по 15.06.2004 в Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України та період перебування позивача на військовій службі в рядах Збройних Сил України з 28.04.2005 по 24.04.2006.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо незарахування періоду роботи за провідною професією «горновий доменної печі» до пільгового стажу ОСОБА_1 із розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і три місяці пільгового стажу, згідно Роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8, за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 р., що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та зарахування періоду роботи за провідною професією «горновий доменної печі» до пільгового стажу ОСОБА_1 із розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і три місяці пільгового стажу, згідно Роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8, за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 р., що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.11.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV, з урахування висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено та здійснено розподіл судових витрат у справі.

Відповідачем-2 на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення частини другої та третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», безпідставно зарахувавши до страхового та пільгового стажу позивача періоди навчання та проходження військової служби, а також зобов`язавши здійснити перерахунок пільгового стажу із застосуванням кратності один рік роботи за один рік три місяці. На думку скаржника, право на призначення пенсії незалежно від віку визначається виключно фактичною зайнятістю працівника повний робочий день на роботах, передбачених Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202, тоді як періоди навчання та проходження військової служби не є періодами виконання таких робіт. Крім того, скаржник вважає, що суд не врахував положення Порядку №637 та Порядку №22-1, відповідно до яких спеціальний стаж підтверджується трудовою книжкою, уточнюючими довідками підприємств або відомостями Реєстру застрахованих осіб, а за поданими позивачем документами всі належні періоди вже були враховані органом Пенсійного фонду. У зв`язку з цим, на думку скаржника, у позивача відсутній необхідний пільговий стаж для призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Позивач та відповідач-1 правом подання відзивів на апеляційну скаргу не скористались.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.11.2025 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України у віці 39 років з питання призначенні пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

За принципом екстериторіальності, 19.11.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення №046150019177 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, в зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.

За доданими документами загальний страховий стаж складає 23 роки 5 місяців 27 днів; трудовий стаж складає 23 роки 4 місяці 25 днів; страховий стаж з урахуванням кратності складає 41 рік 5 місяців 27 днів; пільговий стаж складає 24 роки 5 місяців 8 днів (з них роботи підземні, професії за постановою №202 (25) складає 0 років 8 місяців 20 днів; роботи підземні, провідні професії (20) складає 18 років 2 місяці 29 днів; навчання за фахом складає 3 роки 4 місяці 0 днів).

Отже спір між сторонами виник з приводу не зарахування певних періодів стажу, у зв`язку з чим відповідач відмовив у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вважаючи, такі дії відповідача протиправними, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість, проте частково задовольнив позовні вимоги, не перебираючи на себе дискреційних повноважень пенсійного органу.

Позивачем означене рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті (абзац другий частини третьої статті 114 Закону №1058-IV).

За змістом частини п`ятої статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі Постанова №202).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Приписами частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Отже, положення частини першої статті 14 Закону №1788-ХІІ аналогічного змісту положенню частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII, статтею 14 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників, професії яких містяться у Списку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202, або мати стаж роботи провідних професій, визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років.

При цьому, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637 в редакції на час спірних відносин), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів (пункт 8 Порядку № 637).

Для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку зокрема приймаються військові квитки (пункт 6 Порядку № 637).

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 березня 2024 року у справі № 500/5342/21, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

У межах спірних правовідносин належить вирішити питання щодо правомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №046150019177 від 19.11.2025 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, а також щодо наявності правових підстав для зарахування до спеціального та пільгового стажу, який дає право на призначення такої пенсії, періодів навчання позивача у Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України та проходження ним військової служби у Збройних Силах України. Крім того, підлягає вирішенню питання щодо наявності правових підстав для зарахування періоду роботи позивача за провідною професією «горновий доменної печі» до пільгового стажу із застосуванням кратності один рік фактичної роботи за один рік три місяці пільгового стажу відповідно до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 та Списку робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить належним чином оформлені записи про навчання у Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України у період з 01.09.2000 по 15.06.2004, роботу у доменному цеху на посадах бункерника доменних печей та горнового доменної печі, проходження військової служби у Збройних Силах України з 28.04.2005 по 24.04.2006, а також записи про проведення атестації робочого місця за Списком №1.

Усі записи внесені уповноваженими особами, містять посилання на відповідні накази (розпорядження), засвідчені підписами посадових осіб та печатками підприємств, а відтак відповідають вимогам законодавства щодо оформлення трудової книжки.

Крім того, відомості, внесені до трудової книжки додатково підтверджуються довідкою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 13.10.2025 №55-1500 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах та архівною довідкою від 06.11.2025 №149/01-09.

Згідно з цією довідкою позивач працював повний робочий день у доменному цеху №1 на посадах бункерника доменних печей та горнового доменної печі. Загальна тривалість стажу, що дає право на пенсію відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, становить 18 років 2 місяці 28 днів, а стаж роботи за професіями, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, - 8 місяців 21 день.

Колегія суддів враховує, що на час виконання позивачем спірних робіт діяли Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, та Список №1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, до яких включено професії «бункерник доменних печей» та «горновий доменної печі». Крім того, Список робіт і професій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, відносить професію «бункерник доменних печей» до професій, що дають право на пенсію незалежно від віку, а професія «горновий» прямо визначена як провідна у частині третій статті 114 Закону №1058-IV.

Разом з тим із форми РС-право вбачається, що періоди роботи позивача за провідною професією «горновий доменної печі», яка передбачена Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, та дає право на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, органом Пенсійного фонду зараховані до пільгового стажу із застосуванням кратності « 1».

Із спірного рішення та доводів апеляційної скарги вбачається, що відповідач-2 вважає правомірним зарахування пільгового стажу позивача за відповідні періоди при призначенні пенсії в загальному обсязі 24 роки 05 місяців 08 днів.

Однак такі доводи колегія суддів оцінює критично та вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

З наведеного вбачається, що основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.

У листі від 02.10.2018 № 19997/0/2-18 адресованому Пенсійному фонду України Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 12.09.2018 №1209-27, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» враховують Роз`яснення № 8.

Листом Міністерства соціальної політики України № 21226/0/2-18/45 від 01.11.2018 підтверджено, що органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсій відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058 враховують Роз`яснення № 8.

Колегія суддів зазначає, що жодні суперечності між Роз`ясненням № 8 і положеннями Закону № 1058-ІV відсутні, оскільки відповідне роз`яснення не визначає: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення (ст. 4 Закону № 1058-ІV), натомість регулює правила розрахунку кратності пільгового стажу, що за правовим змістом положенням ст. 14 Закону № 1788-ХІІ та ст. 114 Закону № 1058-ІV не суперечить.

Вказане роз`яснення спрямоване на забезпечення найбільш сприятливого обрахування стажу окремим категоріям громадян, що були зайняті на роботах з особливо важкими умовами праці.

Отже, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що правила кратності полягають у наступному: в разі, якщо особа не має достатньо «підземного» стажу, до нього може додатково зараховуватися інший пільговий стаж.

Крім того, стаж роботи в металургії на провідних професіях зараховується із збільшеною кратністю.

Так, стаж роботи на провідних професіях в металургії зараховується із підвищеною кратністю 1,25 (1 рік роботи за 1 рік 3 місяці), тоді як інші види пільгового стажу за Списком №1, що не належать до підземних, - із кратністю 0,75 (1 рік за 9 місяців).

Такий підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 04.06.2019 у справі №333/3704/16-а та від 18.11.2024 у справі №200/1009/24.

З огляду на те, що стаж роботи позивача у металургійному виробництві перевищує 10 років, а зазначена обставина відповідачем не заперечується, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії орган Пенсійного фонду повинен був застосувати Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 та зарахувати періоди роботи позивача за провідною професією «горновий доменної печі» до пільгового стажу із розрахунку один рік роботи за один рік три місяці.

Щодо наявності підстав для зарахування до страхового та пільгового стажу періоду навчання позивача з 01.01.2004 по 15.06.2004 в Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Приписами пункту «д» частини третьої статті 56 Закону №1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач у період з 01.09.2000 по 15.06.2004 проходив навчання в Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України, що підтверджується записами №1 та №2 у його трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

Колегія суддів звертає увагу, що для вирішення спору визначальним є встановлення статусу зазначених навчальних закладів відповідно до законодавства, чинного на момент навчання позивача.

Так, у спірний період правовідносини у сфері освіти регулювалися Законом України «Про освіту» від 23.05.1991 №1060-ХІІ та Законом України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 №103/98-ВР.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону №103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, за умови, що перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону №103/98-ВР заклад професійної (професійно-технічної) освіти – це заклад освіти, що забезпечує здобуття робітничих професій, спеціальностей і кваліфікацій.

Аналіз наведених норм свідчить, що професійно-технічна освіта спрямована саме на підготовку робітничих кадрів, а не фахівців з вищою освітою.

Статтею 18 Закону №103/98-ВР та статтею 41 Закону №1060-ХІІ визначено перелік закладів професійно-технічної освіти, до яких, зокрема, належать професійно-технічні училища, професійні училища, навчально-курсові комбінати, центри підготовки робітничих кадрів тощо.

Натомість, відповідно до статті 43 Закону №1060-ХІІ (у редакціях, чинних станом на дату навчання позивача), до вищих навчальних закладів належать, зокрема, технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

Таким чином, у розумінні Закону №1060-ХІІ Криворізький технікум Національної металургійної академії України на момент навчання позивача був вищим навчальним закладом, а не закладом професійної (професійно-технічної) освіти, а тому навчання в ньому не є здобуттям робітничої професії.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що положення статті 38 Закону №103/98-ВР не підлягають застосуванню до спірного періоду навчання, а правові підстави для його зарахування до пільгового стажу за Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, який дає право на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, відсутні.

Водночас спірний період навчання позивача з 01.01.2004 по 15.06.2004 підлягає зарахуванню до страхового стажу, а отже, суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав відповідача-2 зарахувати зазначений період до страхового стажу, однак помилково зобов`язав зарахувати його також до пільгового стажу за Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202.

Щодо наявності підстав для зарахування до страхового та пільгового стажу періоду проходження позивачем строкової військової служби з 28.04.2005 по 24.04.2006 колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII та статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII час проходження військової служби зараховується до страхового стажу, стажу роботи та стажу роботи за спеціальністю. При цьому час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову особа працювала за професією або на посаді, яка дає право на таку пенсію.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що згідно з військовим квитком серії НОМЕР_2 та записом №4 трудової книжки серії НОМЕР_1 безпосередньо перед призовом на строкову військову службу позивач працював бункерником доменних печей 3 розряду доменного цеху №1, робота на якій давала право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зазначені обставини відповідачами не спростовані.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що період проходження позивачем строкової військової служби з 28.04.2005 по 24.04.2006 підлягає зарахуванню до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права в частині зобов`язання відповідача-2 зарахувати до пільгового стажу за Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, період навчання позивача з 01.01.2004 по 15.06.2004, тому апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в цій частині - зміні шляхом викладення абзаців третього та четвертого його резолютивної частини в новій редакції.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити частково.

Абзац третій та четвертий резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року в адміністративній справі №160/35737/25 - змінити та викласти їх в наступній редакції:

«Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.01.2004 по 15.06.2004 у Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України та до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоду проходження ним строкової військової служби з 28.04.2005 по 24.04.2006.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.01.2004 по 15.06.2004 у Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України, а до пільгового стажу за Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», - період проходження ним строкової військової служби з 28.04.2005 по 24.04.2006.»

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року в адміністративній справі №160/35737/25 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 29 липня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак