Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №160/3910/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/3910/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Россохи Наталії Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Кучма К.С.) в адміністративній справі №160/3910/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19.02.2026 ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій з урахуванням уточнень, просила суд:

- визнати дії Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо відмови у видачі її неповнолітній доньці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с-ще Вишневе, П`ятихатського р-ну, Дніпропетровської обл., громадянці України, паспорту у формі паспортної книжечки, зразка 1994 року, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, із наступними змінами та доповненнями - протиправними;

- зобов`язати відповідача оформити та видати її неповнолітній доньці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с-ще Вишневе, П`ятихатського р-ну, Дніпропетровської обл., громадянці України, у зв`язку із досягненням 28.01.2026 нею 16 (шістнадцятирічного) віку, паспорт громадянки України у формі паспортної книжечки, зразка 1994 року, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, із наступними змінами та доповненнями, без передачі будь-яких даних про неї і про неї, її матері, до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номеру запису у Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи - доньки, без відцифрованого образу обличчя особи - доньки, без відцифрованих відбитків пальців рук - доньки, без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного Реєстру.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що по досягненні її неповнолітньою дитиною шістнадцятирічного віку, вона звернулася до відповідача із заявою про оформлення та видачу паспорта у вигляді паперової книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ, без згоди на використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних. У заяві повідомлено про відмову за релігійними переконаннями від оформлення і отримання паспорта у формі картки - документа Реєстру та обґрунтовано законодавчо право на паспорт-книжечку. Проте, відповідач листом від 13.02.2026 р. вих.№1218-126/1218-26 відмовив у наданні такого паспорта. Зазначені обставини й стали підставою для звернення до суду з позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що суд першої інстанції необґрунтовано не врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у зразковій справі №806/3265/17, відповідно до якої право особи на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки є безумовним, а отримання закордонного паспорта та присвоєння УНЗР не свідчить про згоду особи на оформлення внутрішнього паспорта у формі ID-картки. Крім того, скаржник вважає, що примушування до оформлення паспорта у формі ID-картки із внесенням персональних і біометричних даних до Єдиного державного демографічного реєстру порушує право на повагу до приватного життя, свободу віросповідання та не відповідає практиці Європейського суду з прав людини. Також зазначає, що чинне законодавство передбачає можливість оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки, а тому відсутні правові підстави для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні.

Представник позивача подав додаткові пояснення, в яких просив суд під час розгляду справи врахувати правові висновки, викладені у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2026 у справі №420/38502/25.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі 30.06.2021 р., органом 1218 (орган, що видав 1218 Вільногірський міський сектор ГУ ДМС у Дніпропетровській області). У зв`язку з чим, має присвоєний УНЗР №20100128-05445, за особистою згодою позивача - ОСОБА_2 , як законного представника при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Після досягнення шістнадцятирічного віку 03.02.2026 позивач - ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої доньки - ОСОБА_1 звернулася особисто та безпосередньо до Вільногірського міського сектору ДМС України в Дніпропетровській області, який розташований за адресою: вул.Степова, 8, м.Вільногірськ, Дніпропетровська область, 51700, електронна адреса: 1218@dmsu.gov.ua, і являється територіальним підрозділом Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила:

- видати бланк паспорту громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключно у вигляді паспортної книжечки, форма якої не заборонена діючим законодавством України, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII, із наступними змінами та доповненнями без передачі будь-яких даних про її неповнолітню доньку та про неї, її матір, до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номеру запису у Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи - її доньки, без відцифрованого образу обличчя особи - її доньки, без відцифрованих відбитків пальців рук її доньки, без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного Реєстру, а не у формі пластикової картки muny ID-1, форма якої не є паспортом та не є його єдиним зразком, у зв`язку із відмовою від паспорту у формі пластикової картки типу ID-І за релігійними переконаннями її доньки ОСОБА_1 та її, як її матері - ОСОБА_2 ;

- поставити відмітку (штамп) про реєстрацію місця проживання у паспорті її доньки ОСОБА_1 ;

- провести реєстрацію громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи;

- у разі відмови оформити бланк паспорту у вигляді паспортної книжечки просимо надати конкретну своєчасну офіційну письмову відмову.

Додатками до заяви надано: заяву на видачу паспорта на бланку ДМС, дві кольорові фотографічні картки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розміром 35 мм. х 45 мм. для оформлення бланка паспорту, копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копію витягу з реєстру ТГ про реєстрацію ОСОБА_2 , копію витягу з реєстру ТГ про реєстрацію ОСОБА_1 , копію витягу з РАЦС по ст.135 СК України, копію паспорту та IПH громадянки України ОСОБА_2 .

У заяві було повідомлено також з посиланнями на норми Законів України, про відмову за релігійними переконаннями від оформлення та отримання паспорту у формі ID-картки та обґрунтовано право на отримання паспорту у формі книжечки.

Листом Вільногірського сектору ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 13.02.2026 р. вих.№1218-126/1218-26 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлено про наступне.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (зі змінами) (далі - Порядок). Одночасно доведено до відома, що 07.06.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 р. № 398 "Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 № 302". Зокрема, згідно внесених змін Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити паспорт громадянина України зразка 1994 року. Таким чином, за відсутності відповідного рішення суду на сьогодні у Вільногірському секторі ГУ ДМС у Дніпропетровській області відсутні правові підстави оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. На виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 року №456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 року за №620/33591 (далі - Тимчасовий порядок), набрав чинності з дня його офіційного опублікування 21.06.2019. Зазначеним Тимчасовим порядком визначено процедуру подання документів, їх розгляд і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому порядку. Крім того, зазначено, що за обліками ЄІАС УМП 30.06.2021 ОСОБА_1 документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , орган видачі 1218 та присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі - 20100128-05445 (далі - УНЗР). Вищезазначений паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що містить безконтактний електронний носій, видано на підставі заяви-анкети №19201702, сформованої 25.06.2021 Вільногірським сектором ГУ ДМС у Дніпропетровській області, внаслідок особистого волевиявлення та надання згоди на обробку персональних даних її матір`ю, ОСОБА_2 , яка є її законним представником.

Тож, Вільногірський сектор ГУ ДМС у Дніпропетровській області повернув додані до заяви копію свідоцтва про народження, 2 фото, витяг з РТГ, витяг з реєстру ДРАЦС, копію ПГУ Россоха Н.В.

Вважаючи протиправною відмову відповідача в оформленні та видачі паспорту позивачка звернулась до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості заявлених позовних вимог. Суд зазначив, що неповнолітня донька позивача за згодою матері раніше добровільно отримала паспорт громадянина України для виїзду за кордон із присвоєнням унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (УНЗР), чим надала згоду на обробку своїх персональних даних. З огляду на актуальну практику Верховного Суду, зокрема викладену у постановах у справах №380/5977/21 та №420/6552/24, це виключає наявність порушення прав чи втручання у приватне життя особи при оформленні паспорта громадянина України у формі ID-картки. Враховуючи, що УНЗР є незмінним, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року.

Переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

За змістом частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III (далі - Закон № 2235-ІІІ) документом, що підтверджує громадянство України є паспорт громадянина України.

Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI) визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Приписами абзацу 1 частини першої статті 4 Закону № 5492-VI унормовано, що єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

За змістом частини першої статті 10 Закону №5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних». У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Відповідно до частин першої-другої статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом.

Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

Відповідно до частин першої-другої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина четверта статті 21 Закону № 5492-VI регламентує, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Водночас за змістом пункту 3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (далі – Положення № 2503-XII) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 16 Положення № 2503-XII обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.

В силу пунктів 1 - 4 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (далі - Порядок № 302) паспорт громадянина України (паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Паспорт оформляється особам, які не досягли 18-річного віку, на чотири роки, а особам, які досягли 18-річного віку, - на кожні 10 років.

Пунктом 5 Порядку № 302 передбачено, що у разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт.

Пунктом 14 Порядку №302 закріплено перелік інформації про особу, на ім`я якої оформляється паспорт, яка вноситься до заяви-анкети, а також документи, які подає заявник для оформлення паспорта.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за №620/33591, затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі – Тимчасовий порядок №456).

Відповідно до пункту 1 розділу І Тимчасового порядку №456 він визначає порядок подання документів, їх розгляду та прийняття рішення про оформлення і видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої набрало законної сили судове рішення про зобов`язання ДМС оформити та видати такий паспорт.

Згідно з пунктами 2-3 розділу І Тимчасового порядку №456 паспорт оформлюється з використанням бланка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 №353, а його оформлення і видачу здійснюють територіальні підрозділи ДМС на підставі заяви особи або її законного представника у передбачених цим Порядком випадках. Подання такої заяви є згодою на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».

Відповідно до пунктів 4-5 розділу І Тимчасового порядку №456 оформлення та видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання заяви та необхідних документів до територіального підрозділу ДМС за місцем звернення.

Згідно з пунктом 7 та пунктами 8– 12 розділу І Тимчасового порядку №456 заявник особисто заповнює заяву, підтверджує власним підписом правильність внесених відомостей і надання згоди на обробку персональних даних, після чого працівник територіального підрозділу ДМС перевіряє її відповідність поданим документам, здійснює необхідні відмітки, приймає документи, проводить перевірки, забезпечує оформлення та видачу паспорта, а після завершення процедури забезпечує зберігання заяви і матеріалів відповідно до вимог законодавства.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI (далі також Закон - № 2297-VI) мета обробки персональних даних мас бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних та відповідати законодавству про захист персональних даних.

Статтею 2 Закону № 2297-VI визначено, що персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Приписами частин п`ятої-шостої статті 6 Закону № 2297-VI передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Отже, наведені вище положення свідчать, що реалізація права особи на отримання паспорта громадянина України, незалежно від його форми, здійснюється шляхом особистого подання заяви встановленої форми та документів, передбачених законодавством, а дотримання визначеної процедури оформлення паспорта є обов`язковим.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, підставою виникнення спору стала відмова відповідача у видачі доньці позивача – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) паспорта громадянина України у формі книжечки.

Листом від 13.02.2026 №1218-126/1218-26 Вільногірський сектор ГУ ДМС у Дніпропетровській області повідомив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 та Тимчасового порядку, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються лише на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати такий паспорт. У зв`язку з відсутністю такого рішення відповідач зазначив про відсутність правових підстав для оформлення паспорта у формі книжечки.

Крім того, Вільногірський сектор ГУ ДМС у Дніпропетровській області у вказаному листі звернув увагу, що 30.06.2021 ОСОБА_1 була документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 із присвоєнням УНЗР №20100128-05445, який оформлено на підставі заяви-анкети, поданої її законним представником – матір`ю.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи. Отже, персональні дані ОСОБА_1 вже внесені до Єдиного державного демографічного реєстру, їй присвоєно унікальний номер запису (№20100128-05445), який відповідно до частини першої статті 10 Закону №5492-VI є незмінним.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки добровільне оформлення неповнолітній ОСОБА_1 за згодою її законного представника паспорта громадянина України для виїзду за кордон із присвоєнням УНЗР №20100128-05445 свідчить про надання згоди на обробку персональних даних у Єдиному державному демографічному реєстрі та виключає порушення її прав чи втручання у приватне і сімейне життя у зв`язку з оформленням паспорта громадянина України у формі ID-картки.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 21.12.2022 у справі №160/1/21, від 08.06.2023 у справі №380/5977/21, від 22.03.2024 у справі №540/4500/21 та від 28.11.2024 у справі №420/6552/24.

Щодо посилань скаржника на неврахування судом першої інстанції висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17, колегія суддів зазначає таке.

Як вбачається з вищевказаного судового рішення, правовідносини у справі №806/3265/17 стосувались майбутнього внесення персональних даних до Реєстру, та предметом розгляду у такій справі було порушене право мати паспорт у альтернативній формі особи, яка не надавала згоду на обробку персональних даних.

Водночас за обставин цієї справи, звернувшись у 2021 році із заявою про оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, законний представник позивача вже надала згоду на обробку персональних даних свого сина із використанням засобів Єдиного державного демографічного реєстру і унікальний номер запису (УНЗР) в Єдиному державному демографічному реєстрі - 20100128-05445 було присвоєно у зв`язку із оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон у 2021 році, відповідно до заяви-анкети №19201702 від 25.06.2021 та облікової картки.

За наведених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить до висновку, що скаржник помилково відносить цю справу до типової відносно зразкової справи №806/3265/17.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 77 КАС України відхиляє посилання представника позивача на правові висновки, викладені у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2026 у справі №420/38502/25, оскільки за приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суду, а тому, враховуючи норми ч. 5 ст. 242 КАС України, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення скасуванню.

Розподіл судового збору не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Россохи Наталії Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року в адміністративній справі №160/3910/26 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 29 липня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак