Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №160/35833/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/35833/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Прудник С.В.) в адміністративній справі №160/35833/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування протоколу визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати протокол №0401036161 від 30.01.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягає у нездійсненні необхідних заходів для належного розрахунку пенсії ОСОБА_1 , за період з дати поновлення виплати пенсії - 07.10.2009 року по теперішній час в розмірі не на момент її поновлення до виплати, без проведення перерахунку відповідно до ст. 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі актуальної довідки про розмір грошового забезпечення, на момент її фактичної виплати, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням індексації, передбаченої положеннями статті 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також низкою постанов Кабінету Міністрів України, а саме: постановою КМУ від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»; постановою КМУ від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; постановою КМУ від 23.02.2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»; постановою КМУ від 25.02.2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити необхідні заходи для належного розрахунку пенсії позивача, за період з дати поновлення виплати пенсії - 07.10.2009 року по теперішній час, відповідно 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі актуальної довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , на момент її фактичної виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з дати поновлення виплати пенсії - 07.10.2009 року по теперішній час, з врахуванням індексації відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постанови КМУ від 23.02.2024 року №185 «Про індексацію пенсійних страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», постановою КМУ №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та/або перерахунків пенсії 64 Закону №2262-XII, встановленням надбавок та доплат, в редакції дійсній момент фактичної виплати, за винятком сплачених сум та з компенсацією втрати частини доходів, виплатити всі невиплачені суми пенсії на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок, наявний в пенсійній справі ОСОБА_1 .

Позов обґрунтований тим, що позивачу, якому була призначена пенсія за вислугу років, після виїзду на постійне місце проживання до Держави Ізраїль виплату пенсії було припинено. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №160/10878/19, з урахуванням ухвали від 20.12.2021, відповідача зобов`язано поновити виплату пенсії з 07.10.2009 із проведенням індексації та компенсації втрати частини доходів. На виконання цього рішення відповідач поновив виплату пенсії у розмірі 178,74 грн, що, на думку позивача, здійснено без урахування вимог статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ, індексації, осучаснення та актуального розміру грошового забезпечення. Позивач також зазначив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №160/20794/24 ІНФОРМАЦІЯ_1 було зобов`язано скласти та направити до відповідача оновлені довідки про розмір його грошового забезпечення. Незважаючи на надходження такої довідки до відповідача, перерахунок пенсії проведений не був, що, на думку позивача, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача та порушення його права на отримання пенсії у належному розмірі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у не проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років та її виплати з 01.01.2018 року, з 01.02.2019 року, та з 01.02.2023 року на підставі оновлених довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 №ФД96146 від 13.06.2025 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року, з 01.02.2019 року та з 01.02.2023 року на підставі оновлених довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 №ФД96146 від 13.06.2025 року з урахуванням раніше проведених виплат, на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок, наявний в пенсійній справі ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено та здійснено розподіл судових витрат у справі.

Позивачем та відповідачем на вказане рішення суду подані апеляційні скарги.

Позивач в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо індексації пенсії та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача обґрунтована тим, що індексація пенсії є самостійною державною гарантією, яка здійснюється в обов`язковому порядку та не залежить від проведення перерахунку пенсії на підставі довідок про грошове забезпечення. Також позивач посилається на безпідставне застосування судом обмеження щодо перерахунку пенсії за минулий час, неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постанові від 16.03.2026 у справі №560/5395/25, та просить скасувати рішення суду в оскарженій частині і задовольнити позов щодо індексації пенсії.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга відповідача ґрунтується на тому, що перерахунок пенсії повинен здійснюватися відповідно до документів, наявних у пенсійній справі, а перерахунок на підставі нових довідок про розмір грошового забезпечення можливий лише з дотриманням порядку, визначеного Законом №2262-ХІІ та Порядком №45, і не більш як за 12 місяців до дня подання таких документів. У зв`язку з цим вважає безпідставним покладення на нього обов`язку здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018, 01.02.2019 та 01.02.2023.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якій просить відмовити у її задоволенні.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу позивача не скористався.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 21.04.1998 позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб? (далі – Закон № 2262), виплата якої була припинена з 01.01.2002 у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю.

29.06.2001 позивач виїхав за кордон на постійне місце проживання до Ізраїлю, де був взятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в державі Ізраїль.

З моменту виїзду за кордон виплату пенсії ОСОБА_1 було припинено на підставі статей 49, 51 Закону № 1058-IV.

22.03.2019 представником позивача було подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про поновлення виплати раніше призначеної пенсії та заяву про витребування пенсійної справи та поновлення виплат.

За наслідками розгляду цієї заяви 11.06.2019 відділом з питань призначення та перерахунків пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення №12277/03-02/15 про відмову ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсії за вислугою років, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №160/10878/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області щодо непоновлення пенсії ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 , викладене у листі Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області від 11.06.2019 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 року відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з проведенням компенсацією втрати частини доходів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі №160/10878/19 виправлено описку в описовій та мотивувальній частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №160/10878/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії:

- вірно виклавши абзац четвертий описової частини в наступній редакції: «зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести поновлення виплати пенсії позивачу з 07.10.2009 року відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів»;

- вірно виклавши абзац четвертий мотивувальної частини в наступній редакції «Позивач перебував на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримував пенсію за вислугу років з 21.04.1998 року»;

- доповнити мотивувальну частину абзацом п`ятнадцятим наступного змісту: «Частиною 2 статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» визначено, що пенсії, призначені зазначеним особам в Україні до виїзду на постійне місце проживання за кордон, виплачуються в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

29.12.2023 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою стосовно виконання рішення суду.

Листом від 30.01.2024 №6414-3/М-01/8-0400/24 відповідач повідомив про те, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії з 07.10.2009 в розмірі 178,74 грн., який він отримував на дату припинення виплати пенсії. Для проведення перерахунку пенсії підстави відсутні. Доплата на виконання рішення суду з 07.10.2009 по 31.01.2024 становить 30708,69 грн.

04.07.2024 позивач через свого представника звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про видачу довідок про грошове забезпечення станом на 01.03.2018 та 01.01.2019.

Листом від 11.07.2024 №7/21490/3 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив, що у червні 2019 року та у жовтні 2023 року надходили запити від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про надання архівної пенсійної справи позивача, грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення.

Листом від 04.10.2024 №54566-36937/М-01/8-0400/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на звернення ВЕБ-04001-Ф-С-24-137332 від 20.08.2024, що надійшло через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (вх. № 36937/M-0400-24 від 21.08.2024), з питання пенсійного забезпечення ОСОБА_1 повідомило представнику позивача адвокату Меламеду В.Б., що 21.04.1998 ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262), виплата якої була припинена з 01.01.2002 у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №160/10878/19 (з урахуванням ухвали від 20.12.2021) зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести поновлення виплати ОСОБА_1 з 07.10.2009 року відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з проведенням індексацією і компенсацією втрати частини доходів. На виконання зазначеного рішення суду ОСОБА_1 3 07.10.2009 поновлено виплату пенсії за вислугу років в розмірі, який він отримував на дату припинення виплати, а саме 178,74 грн. Також повідомлено, що частиною четвертою статті 63 Закону № 2262 визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Умови проведення перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були ередбачені пунктами 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103). 05.03.2019 набрало чинності рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року № 826/3858/18, яке Шостим апеляційним адміністративним судом від 05 березня 2019 року залишене без змін, яким вирішено визнати протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» пункти 1, 2 Постанови № 103 виключено. Отже, для направлення запиту щодо надання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 на ім`я ОСОБА_1 для проведення перерахунку пенсії за нормами Постанови № 103, підстави відсутні. Органи Пенсійного фонду України у своїй діяльності керуються нормами чинного законодавства.

До означено листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області долучено копію протоколу №0401036161 від 30.01.2024 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 на 1 арк. в 1 прим.

Як зазначає представник позивача у поданій до суду позовній заяві, з наданого відповідачем протоколу/рішення №0401036161 від 30.01.2024 позивач дізнався, що відповідач протиправно нарахував його пенсію в твердому розмірі 178,74 грн. без її осучаснення, не відповідно до актуальних довідок про розмір грошового забезпечення, без здійснення індексації та масових перерахунків, без врахування ст. 63 Закону №2262, в розмірі не на момент виплати пенсії, та що розмір пенсії нарахованої позивачу значно менше мінімуму - 3854 гривень в місяць відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 р. № 713. Розрахунки пенсії позивача здійснено виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день припинення виплати пенсії - 319,74 грн. Тобто, відповідач не отримав від ІНФОРМАЦІЯ_2 оновлених довідок про розмір грошового забезпечення.

Не погоджуючись з розрахунком пенсійної виплати, позивач через свого представника звернувся до суду позовом.

За реплікацією «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 року у справі №160/20794/24 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно ненадання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та ОСОБА_1 довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, на підставі ст. ст. 8, 10, 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за формою, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» станом на 01.03.2018 та 01.01.2019.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача на підставі ст. ст. 8, 10, 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за формою, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» станом на 01.03.2018, 01.01.2019 та 01.01.2023.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Означене судове рішення від 19.03.2025 у справі №160/20794/24 набрало законної сили 21.04.2025.

На виконання означеного рішення суду, листом від 07.08.2025 №7/23413/1, який відповідач отримав через поштового оператора зв`язку «Укрпошта» 13.08.2025 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив позивача, що 13.06.2025 року за №7/20731/9 ним на адресу відповідача була надіслана довідка про розмір грошового забезпечення на ім`я ОСОБА_1 . При цьому копію надісланої довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 не надав, оскільки оригінал знаходиться в пенсійній справі ОСОБА_1 , яка зберігається у відповідача. Однак по теперішній час позивач не отримав перераховану пенсію. Тобто відповідач, за наявності в нього оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, як орган виконавчої влади, відповідно до ст.19 Конституції України, повинен неухильно дотримуватись вимог закону, незалежно від того поновлює він виплату пенсії добровільно чи на виконання рішення суду та здійснити поновлення пенсії позивача з 07.10.2009 року з урахуванням оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача з врахуванням осучаснення, індексації пенсії. Однак відповідач вчинив протиправну бездіяльність, і по теперішній час пенсія позивача за період з 07.10.2009 року розрахована не в розмірі відповідно до Закону та не виплачена.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення суду від 19.03.2025 року у справі №160/20794/24 ІНФОРМАЦІЯ_1 листом «Про надання довідки» від 13.06.2025 року за №7/20731/7 на адресу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та на адресу представника позивача адвокату Меламеда В.Б. повідомлено, що на виконання рішення суду Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 №160/20794/24 направлено довідку про розмір грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 на ім`я ОСОБА_1 (ФД - 96146 пр.) для перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Про прийняте рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 просив повідомити пенсіонера. Другому адресату повідомлено, що довідка про розмір грошового забезпечення за рішенням суду була складена з урахуванням листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 13.10.2023 року №423/6682. Додаток: по тексту на 3-х арк. першому адресату.

04.03.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшли довідки №ФД96146 від 13.06.2025 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.03.2018, 01.01.2019 та 01.01.2023.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково дійшов висновку про наявну протиправну бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії позивачу на підставі оновлених довідок.

Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Преамбулою Закону № 2262-ХІІ передбачено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрала чинності з 01.01.2017) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Щодо наявності у позивача права на перерахунок пенсії з 01.01.2018 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № ФД96146 від 13.06.2025, складеної станом на 01.03.2018, колегія суддів зазначає таке.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України №704 первинній редакції вказаної постанови установлено, що постанова набирає чинності з 01.01.2018.

27.12.2017 постановою Кабінету Міністрів України № 1052 внесено зміни до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України №704, з урахуванням яких названа постанова №704 набирає чинності з 1 січня 2019 року.

21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №103 повторно внесено зміни до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України №704, з урахуванням яких названа постанова №704 набирає чинності з 01.03.2018.

За приведених обставин, підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулося з 01.03.2018.

Разом з цим, 21.02.2018 Кабінету Міністрів України прийнято постанову №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, відповідно до пункту 1 якої вирішено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 о. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 встановлено проводити виплату перерахованих відповідно до п. 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Крім того, цією постановою також внесені зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів.

За змістом пунктів 2, 3 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони.

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Абзацом першим пункту 5 Порядку №45 (у редакції Постанови №103) визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

Питання правомірності неврахування у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень та премії) було предметом розгляду у справі №520/2098/19, за результатами якої Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 дійшла висновку, що зокрема обмеження розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, не може встановлюватися підзаконними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

Отже, з урахуванням того, що Верховний Суд постановою від 12.11.2019 у справі №826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом цього спору зокрема є встановлення наявності правових підстав для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 на підставі довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.03.2018.

Вирішуючи вказаний спір, колегією суддів враховано, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 дійшла наступного висновку: «Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України. Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту законних очікувань (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.…».

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частині 3 статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).

Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС України, а також висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.11.2019 у справі №826/3858/18, якими встановлено протиправність пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 як таких, що не відповідають актам вищої юридичної сили, суди у період дії зазначених норм повинні застосовувати Закон №2262-ХІІ як акт вищої юридичної сили, незалежно від формальної чинності відповідних підзаконних положень.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відступу від наведених правових висновків у межах цієї справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати актуальну правову позицію Великої Палати Верховного Суду незалежно від кількості попередніх рішень, у яких містилися інші підходи.

З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які суперечать Конституції та законам України, незалежно від їх формальної чинності чи факту оскарження в судовому порядку.

При цьому колегія суддів також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.08.2023 у справі №380/103/22, відповідно до якого перерахунок пенсії підлягає здійсненню з 01.01.2018, а не з дати набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18.

Повертаючись до обставин цієї справи та оцінюючи доводи відповідача про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018, колегія суддів зазначає таке.

У період з 01.01.2008 по 28.02.2018 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та інших осіб визначалося постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294, яка набрала чинності з 01.01.2008.

30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704, якою затверджено нові тарифні сітки, тарифні коефіцієнти, схеми посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років.

Пунктом 10 Постанови №704 у первинній редакції було передбачено набрання нею чинності з 01.01.2018. Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1052 до зазначеного пункту внесено зміни, відповідно до яких Постанова №704 набирала чинності з 01.01.2019.

Надалі постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 до пункту 10 Постанови №704 повторно внесено зміни та встановлено дату набрання нею чинності з 01.03.2018. Отже, фактичне підвищення грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до Постанови №704 відбулося саме з 01.03.2018.

Таким чином, у період з 01.01.2008 по 28.02.2018 грошове забезпечення військовослужбовців визначалося відповідно до Постанови №1294, а починаючи з 01.03.2018 - відповідно до Постанови №704.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №160/20794/24, ІНФОРМАЦІЯ_1 13.06.2025 зокрема було складено довідку №ФД96146 про грошове забезпечення для нарахування пенсії позивачу, відповідно до якої розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.03.2018 за аналогічною посадою складає 6695,00 грн. (зворотній бік а.с. 92).

Дослідивши зазначену довідку, колегія суддів встановила, що вона складена станом на 01.03.2018 з урахуванням норм грошового забезпечення, запроваджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

Водночас, як встановлено судом вище, у період з 01.01.2018 по 28.02.2018 грошове забезпечення військовослужбовців визначалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294.

За таких обставин довідка №ФД96146 від 13.06.2025, складена відповідно до постанови №704 станом на 01.03.2018, не може бути підставою для перерахунку пенсії позивача за період з 01.01.2018 по 28.02.2018, оскільки в цей період розміри грошового забезпечення визначалися іншими нормативними приписами.

При цьому колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений права на перерахунок пенсії за зазначений період з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, однак підставою для такого перерахунку має бути довідка уповноваженого органу, складена відповідно до постанови №1294 станом на відповідні дати, оскільки складові та розміри грошового забезпечення, визначені постановами №1294 та №704, є різними.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції внаслідок неповного з`ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права безпідставно задовольнив позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ФД96146 від 13.06.2025, складеної станом на 01.03.2018.

Водночас, оскільки з 01.03.2018 грошове забезпечення позивача визначалося відповідно до постанови №704, зазначена довідка є належною підставою для перерахунку його пенсії з 01.04.2018 - першого числа місяця, що настає після виникнення обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Відтак з моменту надходження до відповідача зазначеної довідки, виданої уповноваженим органом, у нього виник обов`язок здійснити відповідний перерахунок пенсії позивача.

Щодо наявності у позивача права на перерахунок пенсії з 01.02.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № ФД96146 від 13.06.2025, складеної станом на 01.01.2019, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №160/20794/24 ІНФОРМАЦІЯ_1 13.06.2025 також було складено довідку №ФД96146 про розмір грошового забезпечення позивача, відповідно до якої розмір грошового забезпечення за нормами, чинними станом на 01.01.2019, за аналогічною посадою становить 12248,00 грн. (а.с. 93).

Приписами частини другої та третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Колегія суддів встановила, що довідка №ФД96146 від 13.06.2025 складена відповідно до норм законодавства, чинних станом на 01.01.2019, а тому є належною підставою для проведення перерахунку пенсії позивача у зв`язку зі зміною розміру його грошового забезпечення.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.02.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ФД96146 від 13.06.2025, складеної станом на 01.01.2019.

Щодо наявності у позивача права на перерахунок пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № ФД96146 від 13.06.2025, складеної станом на 01.01.2023, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Як вже зазначалось вище, 21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Тобто, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін згідно із пунктом 6 Постанови № 103, а саме:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Отже, згідно із пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, для складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за відповідною посадою, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 року, тоді як згідно з примітками до вказаних додатків розрахунковою величиною визначено відсотковий показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Постановою Верховного Суду від 20.10.2022 у справі №826/6453/18 (провадження №К/9901/5921/20, №К/9901/6578/20) касаційні скарги Пенсійного фонду України та Кабінету Міністрів України залишені без задоволення, а постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 без змін.

Отже, зміни до пункту 4 Постанови №704, внесені пунктом 6 Постанови №103, з 29.01.2020 не підлягають застосуванню, оскільки втратили чинність.

При цьому, порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач, у зв`язку із втратою чинності положеннями пункту 6 Постанови №103 та змін до пункту 4 Постанови №704, не змінився.

За наведених обставин, з 30.01.2020 - наступного дня з дати набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18, виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Тобто, з 30.01.2020 знов почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Визнання Шостим апеляційним адміністративним судом протиправним та скасування пункту 6 Постанови №103 не впливає на застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що під час розв`язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, перевагу належить віддати положенням закону, як акту права вищої юридичної сили.

Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, суд приходить до висновку, що обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу не проводиться із використанням величини мінімальної заробітної плати.

Таким чином, відповідно до пункту 4 Постанови №704, починаючи з 30.01.2020, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2 684,00 грн. (стаття 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік»).

При цьому, суд також враховує, що Закон України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року та 2023 року не містить.

За таких обставин, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України від 03.11.2022 № 2710-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, 06.02.2023 у справі № 160/2775/22, від 15.02.2023 у справі № 120/6288/21-а, від 27.02.2023 у справі № 640/11131/21.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції, що відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивачу на підставі поданої довідки, є вірними, оскільки право позивача на обрахунок пенсії з грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (у спірному випадку станом на 01.01.2023), є беззаперечним, обумовлене підвищенням прожиткового мінімуму та, відповідно, збільшенням розміру грошового забезпечення підставі пункту 4 постанови КМУ №704.

Сторонами не заперечується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №160/20794/24 було також складено оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача №ФД96146 від 13.06.2025 станом на 01.01.2023, яка отримана відповідачем.

Водночас матеріали справи не містять доказів проведення відповідачем перерахунку пенсії на підставі зазначеної довідки.

З огляду на встановлені обставини колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про виникнення у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області обов`язку здійснити перерахунок пенсії позивача у зв`язку з надходженням від уповноваженого органу оновленої довідки про грошове забезпечення, у зв`язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав відповідача здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі довідки №ФД96146 від 13.06.2025, виданої станом на 01.01.2023.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням її індексації відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185 та від 25.02.2025 №209 колегія суддів зазначає таке.

З метою проведення у 2022– 2025 роках індексації пенсій Кабінет Міністрів України щороку визначав коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії. Відповідний коефіцієнт становив: у 2022 році – 1,14 (постанова №118), у 2023 році – 1,197 (постанова №168), у 2024 році – 1,0796 (постанова №185), у 2025 році – 1,115 (постанова №209).

Аналізуючи положення постанов Уряду №118, №168 Верховний Суд у рішенні від 16.12.2024 у зразковій справі №400/6254/24, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року, наголосив на тому, що у випадку перерахунку пенсії відповідно до Закону №2262-XII у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, зумовленим зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік, індексація пенсії, передбачена відповідними постановами Уряду, не здійснюється.

Велика Палата Верховного Суду, погодившись з указаним висновком у постанові від 13.03.2025, також констатувала, що перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-XII, у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, виключає можливість подальшого застосування механізму індексації, встановленого вищезазначеними постановами Кабінету Міністрів України.

Як встановлено колегією суддів, у цій справі наявні правові підстави для проведення відповідачем перерахунку пенсії позивача, зокрема з 01.02.2023, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ФД96146 від 13.06.2025.

Разом з тим питання щодо нарахування та виплати індексації після проведення такого перерахунку залежить від його результатів, оскільки визначальне значення має фактичний розмір збільшення пенсії.

Оскільки на час розгляду справи відповідач ще не здійснив перерахунок пенсії, а відомості про розмір її підвищення відсутні, неможливо встановити наявність чи відсутність у позивача права на подальшу індексацію пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118, №168, №185 та №209.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням її індексації є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

Колегія суддів відхиляє доводи представника позивача щодо неврахування судом першої інстанції правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.03.2026 у справі №560/5395/25.

Предметом касаційного перегляду у зазначеній справі було питання правильності застосування судами попередніх інстанцій положень статей 122 та 123 Кодексу адміністративного судочинства України щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду та наявності підстав для застосування наслідків його пропуску. За результатами розгляду Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування наслідків, передбачених статтею 123 КАС України, та погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.

Водночас у зазначеній постанові Верховний Суд не вирішував питання щодо можливості проведення індексації пенсії після її перерахунку у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення та не формулював правових висновків щодо застосування постанов Кабінету Міністрів України №118, №168, №185 та №209.

Отже, посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 16.03.2026 у справі №560/5395/25 є безпідставними, оскільки наведені у ній правові висновки стосуються інших правовідносин та іншого предмета касаційного перегляду, а тому не підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.

Щодо доводів скаржника про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд апеляційної інстанції зазначає, що у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №380/1907/23 суд дійшов висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22 та зазначив, що обмеження права пенсіонера, що отримує пенсію на підставі норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, на перерахунок належної йому пенсії, який проведено несвоєчасно через ненадання довідки про розмір грошового забезпечення відповідними державним органом, з якого позивач звільнився на пенсію, будь-яким строком є неприпустимим з огляду на приписи статті 51 Закону №2262-ХІІ.

У подальшому Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо застосування положень частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ у постановах, від 13.03.2025 у справі №380/18985/23, від 19.03.2025 у справі №460/552/24, від 16.04.2025 у справі №560/18034/23, від 29.07.2025 у справі №200/1574/24 де суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

З огляду на викладене колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що перерахунок пенсії позивача за минулий час повинен бути проведений не більш як за дванадцять місяців, що передували зверненню із заявою про перерахунок пенсії та поданню оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, оскільки такі доводи не ґрунтуються на правильному застосуванні положень частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ та суперечать наведеній усталеній практиці Верховного Суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, у зв`язку з чим абзаци третій та четвертий резолютивної частини рішення суду першої інстанції підлягають викладенню в новій редакції.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Абзац третій та четвертий резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року в адміністративній справі №160/35833/25 - змінити та викласти їх в наступній редакції:

«Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у не проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років та її виплати з 01.04.2018, з 01.02.2019, та з 01.02.2023 на підставі оновлених довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 №ФД96146 від 13.06.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2018, з 01.02.2019 та з 01.02.2023 на підставі оновлених довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 №ФД96146 від 13.06.2025 з урахуванням раніше проведених виплат, на визначений ОСОБА_1 банківський рахунок, наявний в пенсійній справі ОСОБА_1 .».

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року в адміністративній справі №160/35833/25 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 29 липня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак