Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №280/10636/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/10636/25 (суддя Мінаєва К.В., м. Запоріжжя)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі №280/10636/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01 грудня 2025 року звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з яким, просить:

1) визнати протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем;

2) зобов`язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку позивачем;

3) зобов`язати відповідача направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до відповідача.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що працівниками відповідача протиправно внесені у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення позивачем правил військового обліку та розшук, оскільки позивач до адміністративної відповідальності не притягався.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що дії відповідача є правомірними, оскільки відповідно до інформації з ЄДРПВР, наявні відомості саме про розшук позивача, причина розшуку порушення військового обліку у зв`язку з не проходженням (відмовою від проходження) ВЛК, а не про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що є підставою для відмови у задоволені позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, «недослідження обставин, що мають значення для справи», оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі викладає норми права, зазначає, що позивач не порушував правила військового обліку, не притягався до адміністративної відповідальності оголошення позивача у розшук є протиправним та про те, що строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності сплив.

Посилається на правові позиції судів апеляційної інстанції у подібних справах

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, відповідач просить у задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що відповідно до відомостей військово-облікового документа «Резерв+» (витяг сформовано 22.09.2025) ОСОБА_1 , є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку у відповідача. Постанова ВЛК: непридатний в мирний час обмежено придатний у воєнний час (дата ВЛК 09.09.2022). Наявна відмітка про розшук ТЦК та СП: порушення військового обліку. Причина розшуку: не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК. Дата початку розшуку 28.08.2025.

Листом відповідача від 29.09.2025 №4918 представника позивача повідомлено, що за результатами перевірки встановлено, що згідно АІС «Оберіг» за даними ОСОБА_1 вбачається активний статус «Порушник правил військового обліку». Аналізом облікових даних визначено: в розділі військово - лікарської комісії зазначено останню дату проходження військово - лікарської комісії 09.09.2022 рік. За результатами проходження військово - лікарської комісії клієнта визнано «не придатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час». Статус «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час» було скасовано Законом України №3621-IX від 21 березня 2024 року, який набрав чинності 4 травня 2024 року, а згодом доповнений Законом №4235-ІХ. Цей закон передбачає, що особи, які мали такий статус, повинні пройти повторний медичний огляд до 4 лютого 2025 року або до 5 червня 2025 року (залежно від пізніших змін) для визначення нового статусу: "придатний", "тимчасово непридатний", або "непридатний". Крім того, термін дії військово-лікарської комісії сплинув, оскільки згідно пункту 69 постанови Кабінету Міністрів України № 675 від 06.07.2024 року «... під час мобілізації або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік». Враховуючи викладене, з метою недопущення порушень правил військового обліку позивачу запропоновано в повному об`ємі уточнити дані військового обліку, у тому числі шляхом проходження військово-лікарської комісії.

Листом відповідача від 16.10.2025 №20/5443 представнику позивача на його адвокатський запит роз`яснено інформацію, аналогічну за змістом попередньому листу. Зауважено, що станом на дату розгляду запиту громадянин ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягався, протокол про адміністративне правопорушення не складався та постанова про адміністративне правопорушення не виносилася. Просили повідомити громадянина ОСОБА_1 про необхідність особисто прибути до відповідача з документом, що посвідчує особу громадянина України та військово-обліковим документом з відміткою про перебування на військовому обліку ТЦК та СП.

Також листом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 16.10.2025 №125аз/04/08-2025 представника позивача повідомлено, що згідно інформації, яка міститься в ІКС ІПНП, громадянин ОСОБА_1 в розшуку не перебуває. Відповідно до постанов КМУ № 1487 від 30.12.2022, № 560 від 16.05.2024 під час здійснення мобілізаційних заходів ТЦК та СП звертаються до поліції з метою оповіщення і забезпечення прибуття громадян, які підлягають призову на військову службу та які вчинили адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210, 210-1 КУпАП. За зверненням ТЦК та СП військовозобов`язані розшукуються для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, такі звернення не є підставою для оголошення та внесення осіб категорії «розшук» до інформаційних підсистем Національної поліції України. В ІКС ІПНП міститься інформація про реєстрацію в інформаційній системі «Єдиний облік» звернення №Е3454877 від 28.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо вчинення громадянином ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП (копії підстав внесення в ЄO). Інформація відносно громадянина ОСОБА_1 надійшла до вказаного підрозділу в електронному вигляді відповідно до пункту 56 Положення шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС.

Правомірність дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем, є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та відзиву на неї, виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України Про військову службу і військовий обов`язок (далі Закон 2232-ХІІ) військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Абзацом третім частини десятої статті 1 Закону 2232-ХІІ встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до статті 1 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Закон 1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У статті 7 Закону 1951-VIII містяться перелік персональних дані призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Натомість статтею 8 Закону 1951-VIII визначено, що до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать:

1) відомості про виконання військового обов`язку;

2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи);

3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";

4) відомості про участь у бойових діях.

Частиною третьою стаття 12 Закону 1951-VIII встановлено, що персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.

Згідно з пунктом 201 частини першої статті 7 Закону 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про притягнення призовника, військовозобов`язаного та резервіста до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджено Постановою КМУ 1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок 1487 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;

здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Абзацом 2 п.3 Порядку 1487 визначено, що для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до абзацу сьомого пункту 4 Порядку 1487 завданнями військового обліку є, зокрема, забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку.

Згідно з п.16 Порядку 1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

Персонально-первинний військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Персональний військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що відомостями про виконання військового обов`язку, зокрема, є облік відомостей (персональних та службових даних) військовозобов`язаного.

При цьому, колегія суддів зазначає, що інформація про порушення військового обліку є відмінною від інформації про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення військового обліку.

Згідно ч.10 ст. 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” (у редакції закону № 3633-ІХ від 11.04.2024, який набрав чинності 18.05.2024), громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

У відповідності до абзаців 2 та 4 частини 1 статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” громадяни зобов`язані, зокрема:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи позивач є військовозобов`язаним, який перебуває на військовому обліку у відповідача та постановою військово-лікарської комісії від 09.09.2022 визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Зазначені відомості відображені у витязі із застосунку «Резерв+».

З огляду на вимоги пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX в редакції Закону №4235-IX, позивач був зобов`язаний самостійно звернутися до ТЦК та СП або через «Резерв+» для отримання направлення на ВЛК для проходження повторного медичного огляду та пройти повторний медичний огляд до 05.06.2025. Проте такого звернення і проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби не вчинив та доказів цього не надав.

Враховуючи зазначені обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач, який за результатами відповідного контролю за дотриманням позивачем правил військового обліку виявив факт непроходження позивачем до 05.06.2025 повторного медичного огляду з метою визначення придатності його до військової служби, мав законні підстави для відображення у Реєстрі інформації про таке порушення, що полягає у невиконанні позивачем прямого обов`язку, встановленого для військовозобов`язаних Законом №3621-IX, а тому дії відповідача в частині внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку є правомірними.

При цьому суд першої інстанції правильно зазначив, що аргументи представника позивача про сплив строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності є безпідставними, оскільки такі обставини мають значення лише під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інформація про порушення військового обліку є відмінною від інформації про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення військового обліку.

Сама по собі наявність у застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 210-1 КУпАП, а є передумовою для складення стосовно особи протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності.

У розглядуваній ситуації вказана примітка свідчить лише про те, що у зв`язку з порушенням вимог пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX в редакції Закону №4235-IX позивач підлягає доставленню до ТЦК та СП з метою складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Також суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що вказані висновки узгоджуються з нормами Закону №1951-VIII, згідно з яким, відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП передбачають внесення інформації про дату, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення (пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону). Крім того, відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до частини першої статті 7 Закону №1951-VIII належать до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, тоді як відомості про виконання особою військового обов`язку (складовою якого є, зокрема, дотримання правил військового обліку) згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №1951-VIII відносяться до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Згідно з пункту 4 розділу ІІ Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Облік звернень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України про призовників, військовозобов`язаних, резервістів» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.02.2025 № 80 (далі Інструкція №80), передбачено, що підставою для внесення відомостей до ІП «Облік звернень» є звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України щодо доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України .

Також пунктами 5 і 6 розділу ІІ вказаної Інструкції установлено, що підставою для внесення відомостей про стан виконання звернень ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України про доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України є: доставлення призовників, військовозобов`язаних, резервістів до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України; наявність інформації про перебування призовників, військовозобов`язаних, резервістів в установах виконання покарань, слідчому ізоляторі, ізоляторах тимчасового тримання або місцях із спеціальним режимом тримання; смерть особи або оголошення особи померлою за рішенням суду, яку необхідно доставити до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України; повідомлення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України про залишення звернення про доставлення особи до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України без виконання; проходження служби у складі Збройних Сил України, органів СБУ, розвідувальних органів України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях.

Результат виконання звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України в електронній формі та надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС (далі ЄІС МВС), автоматично відображається в ІП «Облік звернень».

Враховуючи викладене та правильно встановивши обставини справи, що свідчать про те, що позивач не пройшов у встановлений законодавством строк повторний медичний огляд, суд першої інстанції обґрунтовано визнав правомірними дії відповідача щодо направлення звернення до органів Національної поліції України №Е3454877 про необхідність доставлення позивача.

Протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно позивача не було складено з незалежних від відповідача причин, а відомості про дату, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача не могли бути внесені до Реєстру до доставлення позивача до ТЦК та СП.

З огляду на зазначені обставини, суд першої інстанції правильно вважає, що у відповідача були фактичні та правові підстави для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, а нескладення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та невинесення постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача з незалежних від відповідача причин не впливає на такий висновок суду.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем правомірно внесені до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку позивачем.

На думку колегії суддів, позивач помилково ототожнює дії відповідача по внесенню інформації про порушення позивачем правил військового обліку з внесенням інформації щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервістів належать відомості про виконання військового обов`язку (пункт 1 частини першої статті 8 Закону 1951-VIII).

Законом 1951 унормовано внесення до Реєстру даних, як про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, так і про виконання особою військового обов`язку, до якого, серед іншого, відповідно до ч.3 ст.1 Закону 2232 включено обов`язок дотримання правил військового обліку.

Колегія суддів зауважує, що вказана відмітка "порушення військового обліку" не свідчить про наявність факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а лише відображає наявність у вказаному реєстрі відомостей про невиконання позивачем обов`язку щодо непроходження до 05.06.2025 року повторного медичного огляду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач мав обов`язок пройти до 05.06.2025 року повторного медичного огляду, про те не зробив цього.

За таких обставин, суд першої інстанції не вбачав жодної протиправності в діях відповідача щодо інформування органів поліції про виявлення з боку позивача ознак адміністративного правопорушення щодо порушення правил військового обліку та внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Водночас, відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності жодним чином не свідчить про дотримання позивачем (військовозобов`язаним) правил військового обліку.

Позивач безпідставно ототожнює між собою поняття “притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку” (тобто покладення на особу міри відповідальності за допущене порушення) та “порушення правил військового обліку” (тобто вчиненням дій/допущенням бездіяльності щодо дотримання покладеного на військовозобов`язаного військового обов`язку).

Таким чином, достатньою підставою для внесення до Реєстру даних про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку є сам факт допущеного порушення, незалежно від того, чи притягнуто особу до адміністративної відповідальності за його вчинення.

З огляду на це, відповідачем до реєстру внесені дані про порушення позивачем правил військового обліку, а не про притягнення його до адміністративної відповідальності, тому відсутність постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не створювала для відповідача перешкод у внесенні таких даних до Реєстру та не свідчила про протиправність його дій.

Таким чином, відповідачем правомірно здійснено передбачені законодавством дії, у вигляді звернення до органів поліції, направлені на організацію подальшого затримання та доставлення правопорушника з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача в обґрунтування своєї правової позиції викладеної в апеляційній скарзі на правові позиції судів апеляційної інстанції у подібних справах враховуючи наступне.

Так відповідно до частини шостої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Зазначені положення законодавства свідчать про те, що саме висновки Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні норм права, а не висновки судів апеляційної інстанції.

Відносно інших доводів позивача, які викладені в апеляційній скарзі та які зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі №280/10636/25 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 27 липня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов