Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №160/1759/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2026 року справа 160/1759/26

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,

при секретарі Личкатій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 (суддя Сліпець Н.Є.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЗОН ОНЛАЙН" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішення про відповідність критеріям ризиковості та зобов`язання виключити з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЗОН ОНЛАЙН" 26.01.2026 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №266318 від 17.12.2025 про відповідність ТОВ "ОЗОН ОНЛАЙН" критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість та зобов`язати виключити товариство з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2026, позов задоволений. Прийняте рішення суд мотивував тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням встановленої Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1165 від 11.12.2019 (далі – Порядок №1165) послідовності, оскільки рішенню комісії щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, за наслідками чого здійснюється моніторинг. Оскаржуване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків. Крім того, на користь ТОВ "ОЗОН ОНЛАЙН" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Дніпропетровській області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказують що при визнані ТОВ "ОЗОН ОНЛАЙН" таким, що відповідає критеріям ризиковості, діяли в межах наданих повноважень. Рішення про внесення до переліку платників податків, прийнято у зв`язку з тим, що на підставі інформації від Національного банку України було призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, під час якої встановлено відсутність товариства та його посадових осіб за податковою адресою, що відповідає коду 20 Довідника кодів податкової інформації. Зазначає, що рішення містить усю необхідну інформацію, передбачену формою Додатку 4 до Порядку №1165, та що внесення позивача до переліку ризикових не створює жодних правових наслідків для платника податків. Крім того, апелянт вважає завищеним розмір витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих судом першої інстанції.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

ТОВ "ОЗОН ОНЛАЙН" зареєстровано юридичною особою з 16.08.2022, основний вид діяльності за КВЕД: 11.07 - виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки; є платником податку на додану вартість.

Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області 17.12.2025 прийнято рішення №266318 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено відповідність ТОВ "ОЗОН ОНЛАЙН" критеріям ризиковості платника податку, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Код податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податків критеріям ризиковості, зазначено: 20 - у контролюючого органу наявна інформація щодо неможливості проведення документальної виїзної перевірки платника податку у зв`язку з відсутністю такого платника за податковою адресою.

Підставою для прийняття зазначеного рішення став акт №3140/04-36-07-09/44883468 від 20.11.2025 про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ОЗОН ОНЛАЙН" у зв`язку з відсутністю підприємства та його посадових осіб за адресою: м. Дніпро, вул. Океанська, буд. 3.

Зазначена перевірка була призначена на підставі наказу №7107-п від 18.11.2025 у зв`язку з отриманням ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкової інформації від Національного банку України №25-0008/62803/БТ від 19.08.2024 щодо виявлених фактів порушень норм валютного законодавства України, з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту №04/01/2023 від 04.01.2023.

Вважаючи рішення №266318 від 17.12.2025 протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми та підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України, Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1165 від 11.12.2019 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності 01 лютого 2020 року.

Відповідно до пункту 4 Порядку, в разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовно реєстрації, визначених в пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку, платник податку, яким подано для реєстрації податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених в них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Суд звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

“8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.”

Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Водночас, право Комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, Порядком №1165 не передбачено.

На необхідність додержання встановленої законодавцем послідовності прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку, а саме те, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування, вказав Верховний Суд у постанові від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20. Верховний Суд у зазначеній постанові зазначив, що віднесення суб`єкта господарювання до ризикових на підставі рішення, яке прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, суперечить положенням Порядку №1165.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з цим, Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, а суд при вирішенні спорів такої категорії, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, має дослідити і надати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання Комісії та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 листопада 2021 року у справі №340/1098/20 та від 19 листопада 2021 року у справі №140/17441/20.

Як встановлено судом, у даному випадку Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ОЗОН ОНЛАЙН» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому, відповідачем не надано доказів того, що позивачем було подано на реєстрацію податкову накладну/розрахунок коригування, що свідчить про відсутність підстав у контролюючого органу ініціювати питання про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.

Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість передбачає можливість визнання підприємства «ризиковим» виключно у випадку наявності податкової інформації щодо ризиковості господарських операцій, зазначених в поданих податкових накладних/розрахунках коригування. Разом із тим, оскаржуване рішення №266318 від 17.12.2025 не містить інформації про конкретні господарські операції, щодо яких наявна інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування.

Не зазначення у рішенні детальної розшифровки податкової інформації щодо того, яка ж саме операція є ризиковою, в чому суть такої ризиковості, чому вся господарська діяльність товариства є ризиковою, позбавляє платника податків можливості спростувати доводи контролюючого органу щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.

Щодо доводів апелянта про те, що внесення позивача до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку та не породжує правових наслідків, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що наслідком прийняття оскаржуваного рішення стала зупинення реєстрації податкових накладних позивача, що підтверджується відповідними квитанціями про зупинення реєстрації податкових накладних з підстав відповідності платника податку на додану вартість пункту 8 Критеріїв ризиковості. Отже, оскаржуване рішення безпосередньо впливає на можливість позивача здійснювати господарську діяльність та реєструвати податкові накладні.

Щодо доводів апелянта стосовно посилання на постанову Верховного Суду від 30.04.2026 у справі №620/2030/24, колегія суддів зазначає, що у зазначеній справі Верховний Суд дійшов висновку про правомірність рішення контролюючого органу за умови, що податковим органом детально проаналізовано усю наявну податкову інформацію та надано докази, що у достатній мірі підтверджують правомірність включення платника до переліку ризикових. Натомість, у справі, що розглядається, відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки рішення прийнято не за наслідками подання позивачем податкової накладної для реєстрації та не містить належної мотивації.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Відтак, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку ризикових платників є належним способом захисту порушеного права, що узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Щодо стягнення судом першої інстанції витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт; 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом.

Представник позивача у позові заявив до стягнення на користь позивача 8000,00 грн. понесених ним витрат на правничу допомогу. Надав до суду документи на підтвердження розміру витрат позивача на правничу допомогу адвоката, в сумі 15000,00 грн. Надано копії: договір про надання правничої допомоги №21-01/26 від 21.01.2026, платіжна інструкція від 23.01.2026, акт прийому - передачі послуг №1 від 14.04.2026.

Відповідач заперечив щодо стягнення з нього судових витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн, посилаючись на необґрунтованість та не співмірність визначеного розміру витрат на правничу допомогу.

Частково стягуючи додатковим рішенням витрати на правову допомогу в сумі 8000грн, суд першої інстанції правильно вказав, що заявлені до відшкодування 15000грн є завищеними, неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих послуг. В свою чергу, доводи відповідача про завищення стягнутих витрат на правову допомогу є безпідставними. З урахуванням обсягу участі адвоката в підготовці та розгляді справи, визначена судом першої інстанції сума є мінімальною, яка покриває витрати адвоката у цій справі.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 – без змін.

Постанова набирає законної сили з 23.07.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.

Повну постанову складено 28.07.2026.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді Т.І. Ясенова

судді О.В. Головко