Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №160/28832/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/28832/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/28832/25 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) через систему «Електронний суд» звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.02.2024 №0/10606/0902 про застосування штрафних санкцій в розмірі 24 000 грн. до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РПОКПП НОМЕР_1 ), прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки, зареєстрованого в органі ДПС від 21.01.2025 за №199/04-36-09-02/ НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що фактична перевірка кіоску ФОП ОСОБА_1 була проведена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з порушеннями вимог чинного податкового законодавства щодо порядку проведення фактичних перевірок. Свої доводи в цій частині позивач аргументує тим, що працівники управління не повідомили законного представника та/або ФОП ОСОБА_1 про проведення фактичної перевірки, не направили на адресу суб`єкта господарювання направлення на перевірку, копії наказу про проведення перевірки й після проведення фактичної перевірки позивач не отримав акт фактичної перевірки та додатків до такого акту, прийнятих за результатами перевірки рішень і лише після отримання відповіді на адвокатські запити такі документи були отримані позивачем. Позивач, звертала увагу суду, що у наказі та направленнях на перевірку не вказано, як найменування позивача так і відомості щодо належного йому коду (РНОКПП), у наказі та направленнях взагалі не зазначено суб`єкта господарювання, котрий буде перевірятись. У наказі не передбачено проведення посадовими особами контролюючого органу контрольної розрахункової операції, відповідно до вимог п. 20.1.11 ст. 20 та п.80.4 ст. 80 ПК України. Крім того, зазначала, що працівниками управління не складався акт за результатами проведення контрольної розрахункової операції під час проведення фактичної перевірки; не відомо яка саме посадова особа ДПС здійснила контрольну розрахункову операцію, у кого та коли; товар, придбаний не повертався та не складався акт повернення придбаного товару, за результатами такої контрольної розрахункової операції; також відсутні первинні документи, котрі підтверджують отримання посадовою особою ГУ ДПС коштів для здійснення контрольної розрахункової операції у позивача. Отже, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Крім того, позивач категорично заперечує факт порушень, які зазначені в акті перевірки, оскільки не здійснює торгівлю рідин, що використовуються в електронних сигаретах, докази реалізації таких рідин, що використовуються в електронних сигаретах матеріали перевірки не містять, а відтак відсутнє й порушення ст. 65 Закону №3817, оскільки реалізація харчового ароматизатора та харчового гліцерину не є готовими рідини, що використовуються в електронних сигаретах. При цьому, з метою ідентифікації товару, котрий реалізовано, та встановлення його належності до рідин, що використовуються в електронних сигаретах відповідач мав провести відбір зразків продукції, та здійснити їх експертне дослідження, проте, не виконав вимоги Закону №877-V щодо встановлення приналежності товару, котрий реалізовано, до рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а виключно на підставі припущень дійшов висновку, що позивач здійснює реалізацію рідини, що використовуються в електронних сигаретах. За результатами перевірки відповідачем, прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №0/10606/0902 від 27.02.2024 про застосування штрафних санкцій в сумі 24 000,00 грн за реалізацію, зберігання рідин, що використовуються в електронних сигаретах без паперових марок акцизного податку встановленого зразка. Таким чином, позивач вважає, що перевірка проводилась протиправно та прийняте за її результатами рішення також є протиправним, у зв`язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.02.2024 №0/10606/0902 підлягає скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що перевіряючому були реалізовані окремо харчовий ароматизатор Lucky Apple та гліцерин, а не готова рідина чи суміш, придатна до безпосереднього використання в електронній сигареті. Саме поняття «рідина» у Податковому кодексі вимагає наявності рідкої суміші хімічних речовин та її функціонального зв`язку зі створенням пари в електронних сигаретах, тоді як продаж окремих товарів із самостійним харчовим чи хімічним призначенням не тотожний продажу готової підакцизної рідини. Суд першої інстанції не встановив жодної конкретної ознаки, за якою проданий товар відповідає саме законодавчому визначенню рідини для електронних сигарет. Не встановлено виробника, загальної та власної назви товару, маркування, типу ємності, об`єму, максимальної роздрібної ціни, дати виробництва, вмісту нікотину, коду УКТ ЗЕД або інших індивідуалізуючих характеристик, без яких неможливо перейти від припущення про можливе використання товару до висновку про реалізацію саме підакцизної рідини. Відсутні також відбір зразків, експертне дослідження, технічний опис, сертифікаційні документи або інші докази, які б дозволяли без припущень ідентифікувати товар як підакцизну рідину. За таких умов висновок про реалізацію рідини для електронних сигарет є недоведеним.

Зазначив також, що в акті не наведено: повних реквізитів продукції; даних про виробника; фото чи опису упаковки у спосіб, який дозволяє ідентифікувати товар; відомостей про маркування; інформації про вміст нікотину; ознак того, що товар містився саме у картриджі, заправному контейнері чи іншій ємності для електронних сигарет; підстав, з яких окремі товари були кваліфіковані як єдиний «набір в упаковці». А отже відсутні саме ті фактичні дані, які мають значення для застосування статті 65 Закону №3817-IX та статті 226 ПК України. Належність фотоматеріалів також не підтверджена: не подано оригінал електронного доказу, метадані та відомості про час, місце, пристрій і особу, яка здійснила фіксацію. Відповідач також не надав належного документального підтвердження контрольної закупки, у тому числі розрахункового документа, акта проведення контрольної розрахункової операції, акта повернення товару або документів про джерело коштів.

Крім того, вказав про те, що у цій справі відповідач не надав документів, які б підтверджували конкретну інформацію про можливе порушення або інші фактичні обставини, що стали приводом для перевірки саме цього суб`єкта господарювання. За відсутності належно підтвердженої інформації, яка відповідає вимогам підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, а також за наявності дефектів у наказі та направленнях, висновок суду про правомірність перевірки є неповним і не ґрунтується на повному дослідженні обставин справи. Водночас цей довід є додатковим. Навіть без нього матеріали справи не підтверджують складу правопорушення, покладеного в основу ППР.

14 квітня 2026 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначено про те, що доводи апелянта щодо процедурних порушень допущених відповідачем під час призначення фактичних перевірок є безпідставними оскільки спростовуються матеріалами справи, є повністю обґрунтованим та не спростований апелянтом.

Зазначив, що твердження позивача про те, що ним не здійснювався продаж наведених товарів не відповідає фактичним обставинам справи та спростовуються наведеними доказами.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_1 26.05.2023 зареєстрована як фізична особа-підприємець за адресою АДРЕСА_1 , та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області. Основним видом діяльності за кодом КВЕД є 47.26 – роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах.

15.01.2025 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, керуючись пп. 19-1-1 ст. 19-1 , ст. 20, на підставі пп. 80.2.5, п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, прийнято наказ від 15.01.2025 №345-п «Про проведення фактичної перевірки господарської одиниці за адресою: АДРЕСА_2 , кіоск», яким вирішено провести фактичну перевірку господарської одиниці за адресою: АДРЕСА_2 , кіоск, з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

На підставі наказу від 15.01.2025 №345-п, направлень на проведення фактичної перевірки від 15.01.2025 №567 та №568 Головним управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено фактичну перевірку кіоску, за адресою: АДРЕСА_2 .

Копії наказу та направлень на проведення фактичної перевірки було вручено продавцю – ОСОБА_2 , оскільки вона є особою, що фактично здійснювала розрахункові операції, про що свідчить підпис останньої у зазначених направленнях.

За результатами перевірки складено відповідний акт фактичної перевірки від 21.01.2025 №199/04-36-09-02/ НОМЕР_1 .

Зі змісту вказаного акту вбачається, що проведено фактичну перевірку господарської одиниці кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , суб`єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 .

В акті фактичної перевірки від 21.01.2025 відображені встановлені порушення, а саме:

- ст. 65 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме: здійснено продаж набору в упаковці для виготовлення Е-рідини (склад: пропілен-гліколь, гліцерин, харчові ароматизатори, нікотин), яка використовується в електронних сигаретах без марок акцизного податку встановленого зразка за ціною 350,00 грн за одну упаковку.

Акт перевірки №199/04-36-09-02/3379912521 від 21.01.2025 з додатками було надіслано позивачу засобами поштового зв`язку за юридичною адресою: 49008, м. Дніпро, вул. Богданова, буд. 32.

Проте, рекомендований лист повернутий до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 07.02.2025 у зв`язку із закінченням терміну зберігання та неврученням платнику податку.

На підставі акту фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення:

- №0/10606/0902 від 27.02.2024 форми «С», яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 24 000,00 грн на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, п. 11 ст. 73 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкового повідомленння-рішення від 27.02.2024 форми «С» №0/10606/0902 на суму 24 000,0 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Щодо правомірності проведення перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України)

Приписи ст. 80 ПК України передбачають окремі вимоги та різні підстави для проведення фактичних перевірок з різних питань, а саме: щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, а також дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Таким чином, фактичні перевірки можуть проводитися як з окремого питання, яке віднесено до кола питань, що є предметом даного виду перевірок, так і комплексно з усіх питань, визначених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, але за обов`язкової наявності підстав, вказаних у підпунктах пункті 80.2 статті 80 ПК України.

Відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказані у наказі підстави проведення фактичної перевірки підтверджені належними доказами. Вказаний наказ не має істотних недоліків, а отже відсутні підстави стверджувати про те, що контролюючим органом неправомірно проведено перевірку у спірному випадку.

Стосовно доводів позивача про невручення йому копії наказу та направлення, не здійснення ним господарської діяльності за адресою вказаною в наказі, а також відсутності зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки саме ФОП ОСОБА_1 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 80.5 ст. 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Враховуючи вищезазначені норми, контролюючий орган має право приступити до проведення фактичної перевірки за умови пред`явлення визначених у ст. 81 ПК України документів платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції).

Як свідчать фактичні обставини справи, в від 15.01.2025 №345-п «Про проведення фактичної перевірки господарської одиниці за адресою: АДРЕСА_2 , кіоск» підставою проведення перевірки вказано підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

З направлень на перевірку від 15.01.2025 №567 та №568, копії яких містяться в матеріалах справи, вбачається, що ці направлення на проведення фактичної перевірки та наказ були пред`явлені продавцю ФОП ОСОБА_1 - Зібарєвій Е.А., що підтверджується підписом останньої у цих направленнях.

Крім того, фактичний допуск посадових осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області до проведення фактичної перевірки відбувся.

Таким чином, перевірка позивача проведена за наявності законних підстав для її проведення з дотриманням встановленої процедури допуску до перевірки.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивача щодо не отримання копій наказу та направлень, оскільки ОСОБА_2 , яка фактично здійснила розрахункову операцію, та за участі якої посадові особи податкового органу проводили перевірку, отримала останні, що підтверджується її підписом на направленнях.

Оскільки податковий орган, у відповідності до приписів ст. 81 ПК України, пред`явив визначені у ст. 81 ПК України документи особі, яка фактично проводила розрахункові операції, доводи скаржника про неврученння йому наказу, направлення перед початковм проведення фактичної перевіки є безпідставними.

Також колегія суддів вважає, що доводи скаржника про те, що у наказі про призначення фактичної перевірки відсутня інформація про суб`єкта господарювання, який перевіряється, є безпідставними, оскілььки спростовуються положення ст. 81 ПК України.

У спірному випадку в наказі від 15.01.2025 №345-п та направленнях на перевірку дійсно відсутнє зазначення суб`єкта господарювання, щодо якого призначається перевірка, втім вказано об`єкт перевірки - кіоск та його адреса: АДРЕСА_2 .

Наявні у справі докази підтверджують, а позивачем не заперечується, що кіоск за вказаною адресою є господарською одиницею, в якому здійснює господарську діяльність позивач, і саме за цією адресою контролюючим органом проведено фактичну перевірку, у зв`язку з чим суд вважає, що за таких обставин відсутність в наказі від 15.01.2025 №345-п зазначення суб`єкта господарювання, щодо якого призначається перевірка, не може бути свідченням проведення перевірки без законних на те підстав з настанням відповідних правових наслідків.

Поряд з цим, приписами п. 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що за умови проведення перевірки суб`єкта господарювання в іншому місці у наказі про проведення перевірки може зазначатись лише адреса об`єкта перевірка якого проводиться.

Таким чином, у наказі про призначення фактичної перевірки наявний мінімально достатній обсяг інформації щодо суб`єкта господарювання, який підлягає перевірці.

Інші доводи позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення перевірки, зазначені у позовній заяві, суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Щодо встановлених порушень.

Так в ході фактичної перевірки за місцем провадження діяльності в магазині за адресою: вул. Калинова, 82Д, встановлені наступні порушення:

- ст. 65 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме: здійснено продаж набору в упаковці для виготовлення Е-рідини (склад: пропілен-гліколь, гліцерин, харчові ароматизатори, нікотин), яка використовується в електронних сигаретах без марок акцизного податку встановленого зразка за ціною 350,00 грн за одну упаковку.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі Акта (довідки) №0/10606/0902 від 27.02.2024 форми «С».

Щодо реалізації сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" № 3817-IX (далі за текстом - Закон № 3817-IX), яким регулюються спірні правовідносини.

Частиною 1 Перехідних положень Закону № 3817 визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, що стосуютьсявиробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин,що використовуються в електронних сигаретах, та пального, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтра, цигарки, сигари, сигарети, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники длякуріння,нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання (п. 85 ч. 1 ст. 1 Закону №3817).

Відповідно до п.п. 14.1.252 п. 14.1 ст. 14 ПК України, тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарети, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.

Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що під поняття тютюнові вироби підпадають всі вироби (не залежно від складу і походження) для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790, затверджено «Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Порядок №790).

Відповідно до пункту 5 Порядку №790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Колегія суддів зазначає, що роздрібну торгівлю тютюновими виробами, здійснюють суб`єкти господарювання за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (згідно з ч. 1 ст. 23 Закону № 3817).

Колегія суддів зазначає, що тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також ті, що ввозяться на митну територію України, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законами України (ч. 9 ст. 65 Закону № 3817).

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пачці (упаковці) тютюнового виробу, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст. 226 ПК України).

Ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються (п. 226.11 ст. 226 ПК України).

Відповідальність за вказане порушення передбачена п. 11 ч. 2 ст. 73 Закону № 3817 до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах - виробництво та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку (крім випадків, передбачених законодавством, та випадків, якщо маркування марками акцизного податку таких алкогольних напоїв не передбачено зовнішньоекономічним договором (контрактом) - 200 відсотків вартості таких товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Враховуючи те, що на момент перевірки в перевіряємому господарському об`єкті контролюючим органом було встановлено зберігання позивачем для подальшої реалізації набору в упаковці для виготовлення Е-рідини (склад: пропілен-гліколь, гліцерин, харчові ароматизатори, нікотин), яка використовується в електронних сигаретах без марок акцизного податку.

Доказів на спростування наявності вищевказаних порушеньщодо зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка як до суду першої, так і до суду апеляційної інстанції не надано.

Позивач фактично не заперечує зазначених обставин, однак зазначає, що здійснювала зберігання без марок акцизного податку товарів, які не є тютюновими виробами.

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/28832/25 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/28832/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко