Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №160/30723/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/30723/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року в адміністративній справі №160/30723/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій позивач просить:

- стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 946 055,47 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та має незаявлений до суду податковий борг у розмірі 946 055,47 гривень. З урахування вимог ст.56, 57 ПК України, в зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена, у зв`язку із чим позивач змушений звернутись до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем, суб`єктом владних повноважень, до позовної заяви долучено опис вкладення до поштового відправлення №0505389735617 на адресу: АДРЕСА_1 та вказано індекс 49000, в той час як на офіційному сайті АТ «Укрпошта» за казаною адресою обліковується індекс 49106. Також, у підпункті 1.3.2 на сторінці 2 акту перевірки, який наданий відповідачем, вбачається індекс 49106, при цьому в подальшому всі документи по перевірці надсилалися саме за цим індексом який збігається з офіційним сайтом АТ «Укрпошта».

З наведеного вбачається, що судом першої інстанції не дотримано вимог статті 171 КАС України та відкрито провадження у справі за відсутності належного підтвердження дотримання позивачем вимог статті 161 КАС України, оскільки відповідача не було належним чином повідомлено про можливий судовий розгляд у випадку відкриття провадження у справі.

Зазначає, що суд не перевірив факт належного вручення наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення про її проведення, не надав оцінки дотриманню контролюючим органом процедури їх направлення та вручення, а також не з`ясував, з якого моменту такі документи могли вважатися врученими у розумінні вимог Податкового кодексу України.

Таким чином, питання правомірності призначення та проведення перевірки залишилося поза межами належного судового дослідження, що свідчить про неповне з`ясування обставин справи та є істотним порушенням норм процесуального права.

Вказує, що таким чином податковий є неузгодженим, а тому позивач не набув права на стягнення податкового боргу.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

В інтегрованих картках платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується незаявлений до суду податковий борг у сумі 946 055,47 грн., а саме:

1. Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (ккдб 11010500), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 867 360,43 грн., згідно:

- Податкового повідомлення-рішення №0219992408 від 28.04.2025 на суму 1 020,00 грн. (штрафні санкції);

- Податкового повідомлення-рішення №0220012408 від 28.04.2025 на суму 693 072,34 грн.;

- Податкового повідомлення-рішення №0220012408 від 28.04.2025 на суму 173 268,09 грн. (штрафні санкції);

2. Заборгованість по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (ккдб 11011001), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 72 195,04 грн., згідно:

- Податкового повідомлення-рішення №0220022408 від 28.04.2025 на суму 57 756,03 грн.;

- Податкового повідомлення-рішення №0220022408 від 28.04.2025 на суму 14 439,01 грн. (штрафні санкції);

3. Заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям (ккдб 21081103), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 6 500,00 грн., згідно:

- Податкового повідомлення-рішення №0219952408 від 28.04.2025 на суму 6 500,00 грн.

Інформація щодо оскарження зазначених податкових повідомлень – рішень у матеріалах справи відсутня.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України по фізичній особі ОСОБА_1 сформована податкова вимога №0019335-1305-0436 від 19.06.2025 року, яка надіслана їй засобами поштового зв`язку, однак поштове відправлення повернуто позивачу із відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Оскільки податковий борг відповідач добровільно не сплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.п. 58.2, 58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно ст.14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п.59.4 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п.59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання пунктів 59.1, 59.4 статті 59 ПК України, відповідачу направлено податкову вимогу №0019335-1305-0436 від 19.06.2025 року засобами поштового зв`язку, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до матеріалів справи та вказані норми податкового законодавства, сума податкового боргу є узгодженою та підлягає стягненню у встановленому законом порядку.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Також до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стосовно належного повідомлення відповідача.

Порядок листування з платником податків встановлено статтею 42 ПК України.

Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Пункт 58.3. статті 53 ПК України змінено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX (набрав чинності з 23 травня 2020 року), а саме викладено в такій редакції: «Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу».

Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язана визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більш однієї адреси.

Згідно з пунктом 70.1. статті 70 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).

За приписами підпункту 70.2.4. пункту 70.2. статті 70 ПК України до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься інформація про місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство.

Відповідно до пункту 70.7. статті 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджено направлення відповідачу вказаних податкових повідомлень-рішень засобами поштового зв`язку на адресу, яка відповідає відомостям з Державного реєстру фізичних осіб ДПС України щодо адреси місце проживання платника позивача. При цьому, матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем контролюючий орган про зміну своєї адреси місце проживання (реєстрації).

Жодних повідомлень від відповідача до податкового органу про зміну даних в обліковій картці про місце проживання не надходили.

За таких обставин, позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи, що передують стягненню податкового боргу.

Стосовно посилань позивача на те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд вказаної адміністративної справи спростовується тим, що позивачу надсилались повістки про виклик до суду та повістки-повідомлення на його адресу з індексом 49106, і в даному випадку позивач мав змогу з`явитись у судове засідання та відповідно ознайомитись з матеріалами справи, зокрема як встановлено судом першої інстанції, на виконання вимог ч.3 ст.171 КАС України, судом отримано відповідь №1934043 від 27.10.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, згідно якої, адреса реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 .

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена на адресу відповідача зазначену у позовній заяві, яка співпадає з відомостями зазначеними в Єдиному державному демографічному реєстрі (відповідь №1934043 від 27.10.2025), проте на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти: “Адресат відсутній за вказаною адресою”.

Ухвала про перехід з спрощеного провадження до загального та судова повістка на 19.01.2026 були направлені на адресу відповідача зазначену у позовній заяві, яка співпадає з відомостями зазначеними в Єдиному державному демографічному реєстрі (відповідь №1934043 від 27.10.2025), проте на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти: “Адресат відсутній за вказаною адресою”.

В судове засідання призначене на 19.01.2026 року сторони не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомленні належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, суд на місці ухвалив клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання задовольнити, відкласти підготовче засідання до 09 лютого 2026 року о 10:30.

Судову повістку на 09.02.2026 року було направлено на адресу відповідача зазначену у позовній заяві, яка співпадає з відомостями зазначеними в Єдиному державному демографічному реєстрі (відповідь №1934043 від 27.10.2025), проте на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти: “Адресат відсутній за вказаною адресою”.

09.02.2026 року відкладено підготовче засідання у зв`язку з неявкою відповідача до 23.02.2026 о 10:30.

Судову повістку на 23.02.2026 року було направлено на адресу відповідача зазначену у позовній заяві, яка співпадає з відомостями зазначеними в Єдиному державному демографічному реєстрі (відповідь №1934043 від 27.10.2025), проте на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти: “Адресат відсутній за вказаною адресою”.

В судовому засіданні призначеному на 23.02.2026 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.03.2026 о 10:30.

Судову повістку на 16.03.2026 року було направлено на адресу відповідача зазначену у позовній заяві, яка співпадає з відомостями зазначеними в Єдиному державному демографічному реєстрі (відповідь №1934043 від 27.10.2025), проте на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти: “Адресат відсутній за вказаною адресою”.

16 березня 2026 року наступне судове засідання призначено на 01 квітня 2026 року о 10:30.

Судову повістку на 01.04.2026 року було направлено на адресу відповідача зазначену у позовній заяві, яка співпадає з відомостями зазначеними в Єдиному державному демографічному реєстрі (відповідь №1934043 від 27.10.2025), проте на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти: “Адресат відсутній за вказаною адресою”.

Відповідно до п.4 ч.6 ст.251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 11 ст.126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, відповідач був у належний спосіб проінформований про розгляд вказаної адміністративної справи та виклик його до суду.

А тому доводи відповідача в частині відсутності належного повідомлення про розгляд адміністративної справи є необґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивачем щодо стягнення з відповідача податкового боргу в загальній сумі 946 055,47 грн..

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року в адміністративній справі №160/30723/25- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко