Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №609/814/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/814/26

3/609/216/2026

30 липня 2026 року Суддя Шумського районного суду Тернопільської області Ковтунович О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , за ч.2 ст. 172-15 КУпАП та ч.2 ст. 172-15 КУпАП, –

В С Т А Н О В И В :

Солдат ОСОБА_1 , будучи помічником чергового ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто військово посадовою особою, на яку тимчасово покладено виконання обов?язків за спеціальним дорученням повноважного командування, в порушення своїх статутних обов?язків визначених ст. ст. 11, 16, 49, 345 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 48 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.12.2025 № 35, в умовах особливого періоду, через недбале та несумлінне ставлення до них, 11.06.2026, на території ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_2 (більш точне місце розташування вказати неможливо через введення на території України воєнного стану), дозволив виїзд військового автомобіля «RENAULT DUSTER» військовий номерний знак НОМЕР_1 без перевірки даних спідометра та здійснив запис невірних даних спідометра в журнал реєстрації виходу та повернення на стоянку машин ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в подальшому призвело до перевитрат пального, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто, недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Крім того, солдат ОСОБА_1 , будучи помічником чергового ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто військово посадовою особою, на яку тимчасово покладено виконання обов?язків за спеціальним дорученням повноважного командування, в порушення своїх статутних обов?язків визначених ст. ст. 11, 16, 49, 345 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил

України, п. 48 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.12.2025 № 35, в умовах особливого періоду, через недбале та несумлінне ставлення до них, 01.07.2026, на території ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_2 (більш точне місце розташування вказати неможливо через введення на території України воєнного стану), дозволив виїзд військового автомобіля «RENAULT DUSTER» військовий номерний знак НОМЕР_1 без перевірки даних спідометра та здійснив запис невірних даних спідометра в журнал реєстрації виходу та повернення на стоянку машин ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в подальшому призвело до перевитрат пального, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто, недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Враховуючи, що по даним матеріалам про адміністративні правопорушення притягується до адміністративної відповідальності одна і та ж особа, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті, провадження у справах про адміністративні правопорушення № 609/814/26 (провадження №3/609/216/2026) та № 609/815/26 (провадження №3/609/217/2026) щодо ОСОБА_1 підлягають об`єднанню в одне провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях визнав повністю.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, прокурора, розглянувши матеріали справи, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог ч. 4 ст.15 КУпАП за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Положеннями ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби , вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями статті 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом встановлено, що крім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 172-15 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, зокрема: протоколами № 40 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП від 30.07.2026 та № 41 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП від 30.07.2026.

За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім цього, згідно ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, характеризуючі дані, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, із застосуванням ст. 36 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 172-15, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Об`єднати справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-15 КУпАП та ч.2 ст.172-15 КУпАП, а саме № 609/814/26 (провадження №3/609/216/2026) та № 609/815/26 (провадження №3/609/217/2026) в одне провадження, присвоївши об`єднаним справам № 609/814/26 (провадження №3/609/216/2026).

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-15 КУпАП та ч.2 ст.172-15 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення, з урахуванням вимог ст.36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду або через Шумський районний суд Тернопільської області на протязі десяти діб з дня винесення.

Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ