Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №607/14275/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2026 Справа №607/14275/26 Провадження №3/607/4232/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Жмінки І.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , не працює, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст.ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

15.06.2026 о 22:00 в м. Тернополі, вул. Торговиця, 5, ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці, а саме біля студентського гуртожитку №2 ТДМУ та в місці скупчення людей, виражався нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

Окрім того, 15.06.2026 о 22:00 в м. Тернополі, вул. Торговиця, 5, біля студентського гуртожитку №2 ТДМУ, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законному розпорядженню поліцейського Пальчука Андрія Вікторовича при виконанні ним службових обов`язків в охороні громадського порядку, а саме не припиняв нецензурно лаятись.

У судовому засіданні 06.07.2026 ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз`яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні правопорушень визнав частково. Пояснив, що виражався нецензурно тільки до працівників поліції. Просив оголосити перерву для залучення у справі захисника.

ОСОБА_1 у судовому засіданні 27.07.2026 пояснив, що, можливо, перебував у стані алкогольного сп`яніння. Побачив, що автомобіль поліцейських був залишений без нагляду, а ключі знаходилися всередині. Це його обурило, оскільки, на його думку, працівники поліції залишили транспортний засіб без нагляду. Приблизно через 30 секунд поліцейські повернулися, після чого він висловив їм зауваження. Зазначив, що опору працівникам поліції не чинив. Також пояснив, що не одразу, однак після вимоги припинити нецензурно висловлюватися, припинив.

У судовому засіданні 27.07.2026 захисник ОСОБА_2 пояснив, що напередодні ОСОБА_1 побили, внаслідок чого він отримав черепно-мозкову травму, а також у нього викрали велосипед. У зв`язку з цим він мав звернутися до психоневрологічної лікарні для проходження огляду. Зазначив, що ОСОБА_1 запитав працівників поліції, чому вони залишили службовий транспортний засіб без нагляду, що підтверджується відеозаписом. Ствердив, що опору працівникам поліції ОСОБА_1 не чинив. Вказав, що після початку складання щодо нього матеріалів за ст. 178 КУпАП, а також після виклику ним поліції, працівники поліції висунули вимогу сісти до службового транспортного засобу. Звернув увагу, що фактичне затримання відбулося о 22:05, про що свідчить застосування кайданків, тоді як протокол затримання був складений о 22:11, хоча у самому протоколі зазначено час затримання 22:07. Тому просив направити матеріали справи для дооформлення для приведення їх у відповідність. Також зазначив, що під час затримання захисник був відсутній. На думку захисника, ОСОБА_1 громадського порядку не порушував, незрозуміло, з яких підстав його було доставлено до відділення поліції, а службовий транспортний засіб працівників поліції був припаркований з порушенням Правил дорожнього руху.

Окрім часткового визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме: даними, зафіксованими у протоколах про адміністративні правопорушення серії ВБА №150497 від 15.06.2026, серії ВБА №150496 від 15.06.2026; відеозаписом, що міститься на DVD-R диску, на якому зафіксовано, як ОСОБА_1 робить зауваження працівникам поліції щодо того, чому вони залишили службовий автомобіль без нагляду, при цьому використовуючи нецензурну лексику. Надалі працівники поліції неодноразово висували до ОСОБА_1 законне розпорядження припинити висловлюватися нецензурною лайкою, повідомляючи, що в іншому випадку його буде затримано. Крім того, вони запропонували йому добровільно проїхати до Тернопільського РУП для складення адміністративних матеріалів, однак він відмовився, у зв`язку з чим був затриманий та примусово доставлений до Тернопільського РУП; протоколом серії АЗ №140097 про адміністративне затримання за ст.ст. 262, 261 КУпАП від 15.06.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_1 доставлений у службове приміщення Тернопільського РУП 15.06.2026 о 22:07 у зв`язку із вчиненням правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП, для припинення адміністративного правопорушення, складання протоколу про адміністративне правопорушення, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи; копіями постанов серії ЕГА №2049829 від 15.06.2026, серії ЕГА №2049815 від 15.06.2026, відповідно до яких ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 178 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення; рапортом інспектора взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП В. Хміля від 16.06.2026.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП, знайшла своє підтвердження зібраними у справі доказами.

Доводи ОСОБА_1 про те, що нецензурні висловлювання були адресовані тільки працівникам поліції, не виключає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки вони вчинялися у громадському місці та порушували громадський порядок і спокій громадян.

Не заслуговують на увагу і доводи сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_1 злісної непокори працівникам поліції. Із дослідженого відеозапису вбачається, що законні розпорядження працівників поліції припинити нецензурно висловлюватися висувалися неодноразово, однак ОСОБА_1 їх не виконував, що свідчить про умисне ігнорування законних розпоряджень поліцейських під час виконання ними службових обов`язків.

Доводи захисника щодо часу фактичного затримання, розбіжностей із часом, зазначеним у протоколі адміністративного затримання, відсутності захисника під час затримання, а також щодо порушення працівниками поліції Правил дорожнього руху під час паркування службового автомобіля не впливають на висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 , оскільки не спростовують встановлених судом обставин вчинення ним адміністративних правопорушень та не свідчать про незаконність висунутих йому вимог працівників поліції.

За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених: ст. 173 КУпАП, - дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, що порушує громадський порядок і спокій громадян; ст. 185 КУпАП, тобто злісна непокора законному розпорядженню поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ст. 185 КУпАП, як такої, що встановлена за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, відповідно до правил ч. 2 ст. 36 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, вважаю за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 173, 185, 221, 276, 277, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

постановила:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення на підставі ст. 36 КУпАП у виді штрафу в дохід держави, в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн (триста сорок гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

СуддяН. П. Воробель