Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №465/6639/26 — Франківський районний суд м. Львова

Суд: Франківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем

Дата: 29 липня 2026 р.

Справа: №465/6639/26

Суддя: Кушнір Б. Б.

465/6639/26

1-кп/465/1143/26

Вирок

Іменем України

30.07.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження № 12026141370000200 від 18.04.2024, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Львів, Львівської обл., громадянин України, проживаючий та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , неодружений, із середньою освітою, згідно ст.89 КК раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 308 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 з 05.05.2022 року, перебуваючи на програмі замісної підтримувальної терапії для хворих наркотичною залежністю, що здійснювалось Комунальним некомерційним підприємством «Львівське територіальне медичне об`єднання Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги” відокремлений підрозділ “Лікарня Князя Лева”, що за адресою: м.Львів, вул. Євгена Коновальця 26, та отримуючи у її рамках наркотичні засоби - метадон, 21.01.2026, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України №200 від 27.03.2012, діючи з умислом на незаконне заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у приміщенні ТОВ «Аксіома Медікал», яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька 207, шляхом обману, що виразився в укритті факту перебування на програмі замісної підтримувальної терапії для хворих з наркотичною залежністю в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської Обласної Ради «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» та отримання у її рамках наркотичного засобу - метадону, з метою подальшого незаконного отримання наркотичних засобів, став на клінічне спостереження в ТОВ «Аксіома Медікал», яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька 207.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , в період часу з 21.01.2026 по 18.04.2026, перебуваючи в приміщенні ТОВ «Аксіома Медікал», яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька 207, незаконно отримував лікарський засіб «Метадон», кожна таблетка якого містить діючу речовину – наркотичний засіб «метадон», в різній кількості вживання таблеток на добу, тим самим заволодів вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні наркотичними засобами шляхом шахрайства, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 308 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 308 КК України, при вищезазначених обставинах визнав у повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження інших доказів у справі щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що сторони правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає; останнім судом було роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За викладених вище обставин суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 308 КК України, за обставин, встановлених судом.

Дії обвинуваченого вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 308 КК України, оскільки він своїми умисними діями заволодів наркотичними засобами шляхом шахрайства.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обвинувачений, згідно ст.89 КК України, раніше не судимий.

Також суд зважає на те, що відповідно до ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Положення ст. 75 КК України підлягають застосуванню з урахуванням можливості досягнення цілей, визначених в ст. 50 вказаного Кодексу, зокрема, виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень (постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 545/2721/19).

Суд бере до уваги наведені обставини в сукупності, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мету, спосіб вчинення, поведінку обвинуваченого під час та після вчинення неправомірних дій, відсутність обставин, які обтяжують покарання та наявність обставин, які його пом`якшують, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який до інкримінованого кримінального правопорушення ставиться критично, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з січня 2011року з діагнозом : "Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання кількох лікарських засобів та інших психотропних речовин", не перебуває на обліку у лікаря психіатра.

Також суд бере до уваги інформацію про стан здоров`я обвинуваченого, зокрема, як вбачається з виписки медичної карти амбулаторного хворого №105/П від 04.01.2022 ОСОБА_4 встановлено діагноз: "Клінічна стадія ІV позалегеневий туберкульоз (в тому числі лімфатичних вузлів), В22.0-хвороба, зумовлена ВІЛ, з проявами мікобактеріальної інфекції"; згідно виписки-епікриз із медичної карти стаціонарного хворого №462ф ОСОБА_4 встановлено діагноз: "Хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), яка проявляється інфекційними та паразитарними хворобами", згідно виписки із медичної карти амбулаторного хворого №9860 ОСОБА_4 встановлено діагноз : "Хронічний вірус гепатиту С".

З огляду на викладені обставини, суд вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 308 КК України, на рівні її мінімальної межі, із застосуванням ст. 75 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, слід залишити в силі до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов не заявлявся.

Судові витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 308 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_4 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, слід залишити в силі до вступу вироку в законну силу.

Початок іспитового строку відраховувати з дня ухвалення вироку суду.

Речові докази:

- медичну карту амбулаторного хворого №277 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копію висновку №126/129 с від 16.10.2025 на 13 аркушах; інформаційну згоду на участь у замісній терапії на ім`я ОСОБА_4 на 1 аркуші; листки призначень на ім`я ОСОБА_4 на 11 аркушах, які упаковано в паперовий конверт «Національна поліція України» - залишити при матеріалах справи.

- оригінал медичної карти амбулаторного хворого №22079 від 05.05.2025 пацієнта ОСОБА_4 – на 26 аркушах; заяву про отримання наркотичних засобів від 02.05.2025 – на 1 аркуші; заяву про отримання наркотичних засобів від 05.05.2025 – на 1 аркуші; інформовану згоду на участь у замісній підтримувальній терапії від 05.05.2025 – на 1 аркуші; заяву на отримання безоплатних соціальних послуг від 05.05.2025- на 1 аркуші; заяву про включення в склад учасників ЗПТ від 05.05.2025- на 1 аркуші; дублікат довіки від 01.05.2025 №727/02 – на 1 аркуші; листок призначень препаратів наркотичних засобів, пацієнт ОСОБА_4 – на 6 аркушах, які упаковано в паперовий конверт «Національна поліція Україна» - повернути власнику.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua