Рішення від 16 листопада 2025 р. у справі №464/7922/24 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7922/24

пр.№ 2/464/210/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.11.2025 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого – судді Жили В.С.,

за участі: секретаря судового засідання – Харук У.О.,

представника відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (далі – ТОВ «Кошельок») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення на користь позивача суми заборгованості за договором про надання коштів у позику від 27.11.2021 № 3343703395-529230 в розмірі 38 986,20 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач покликається на укладення 27.11.2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_2 кредитного договору № 3343703395-529230, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, про надання останньому кредиту в сумі 12 100 грн. шляхом зарахування означених коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 . Зважаючи на те, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, в останнього утворилась заборгованість за означеним договором у розмірі 38 986,20 грн., що складається із заборгованості за сумою кредиту – 12 100 грн. та заборгованості за відсотками за користування позикою – 26 886,20 грн., яка, на переконання позивача, підлягає стягненню з відповідача на його користь.

Враховуючи малозначність справи, ухвалою судді від 26.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Від представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 08.01.2025 засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку із недоведеністю ТОВ «Кошельок» факту укладення кредитного договору між позивачем та ОСОБА_2 , оскільки до матеріалів справи не долучено жодних належних та допустимих доказів на підтвердження направлення кредитодовцем одноразового ідентифікатора на мобільний номер телефону ОСОБА_2 та використання останнім такого ідентифікатора для підписання кредитного договору. Відтак, нівелюються твердження позивача про ознайомлення та погодження ОСОБА_2 з умовами кредитного договору, правилами надання кредиту, паспортом кредиту та офертою (пропозицією) на укладення договору, що викладені на сайті ТОВ «Кошельок». Окрім цього, заперечив факт виконання ТОВ «Кошельок» свого зобов`язання за кредитним договором щодо перерахування кредитних коштів ОСОБА_2 , оскільки долучене позивачем платіжне повідомлення не містить відомостей щодо відправника та отримувача грошових коштів. Також, вважає безпідставним нарахування ТОВ «Кошельок» процентів за користування кредитними коштами у сумі 38 986,20 грн., оскільки строк кредитного договору становить 22 дні, а отже сума заборгованості має становити 15 028,20 грн.

Представник позивача ОСОБА_3 11.06.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС скерував письмові пояснення, у яких заперечив твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо неукладення кредитного договору, відсутність волевиявлення сторін на підписання договору, неотримання кредитних коштів, або ж вчинення шахрайських дій особами, які могли б використати персональні дані відповідача. Вказує, що між сторонами склались кредитні правовідносини, оскільки договір між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_2 укладено в електронному вигляді, а кошти за означеним договором було отримано позичальником на його банківських рахунок. Окрім цього, зазначає, що розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за процентами за користування кредитними коштами відповідає умовам укладеного договору, оскільки сторони погодили можливість продовження строку кредитування, а тому нарахована заборгованість у сумі 38 986,20 грн. є підставною, обґрунтованою та підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кошельок».

Ухвалою суду від 11.06.2025 задоволено клопотання позивача та витребувано в Акціонерного товариства «Універсал банк» інформацію щодо приналежності відповідачу ОСОБА_2 карткового рахунку № НОМЕР_2 та зарахування на вказаний рахунок грошових коштів у сумі 12 100 грн.

Позивач ТОВ «Кошельок», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не забезпечив явку свого представника в судове засідання 07.11.2025. Водночас у позовній заяві просив розгляд справи проводити у відсутності представника ТОВ «Кошельок», проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні 07.11.2025заперечив щодо задоволення заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, а тому просив відмовити у задоволенні позову.

Оглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступні фактичні обставини спірних правовідносин.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 27.11.2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_2 укладено договір про надання коштів у позику № 3343703395-529230, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 12 100 грн. на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.3.2 кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитом становлять 3 059 грн., які нараховуються за ставкою 1,10 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,20 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.3.3). Дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк лояльного періоду (1.3.3.1).

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредит надається строком на 22 дні (лояльний період), початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця. Сторони погодили, що встановлений в п. 2.1 договору строк лояльного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 5.22. Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «Кошельок», кредитодавець надає позику шляхом безготівкового перерахування суми позики на картковий рахунок позичальника не пізніше кінця робочого дня кредитодавця, наступного за днем підписання договору сторонами.

На підтвердження виконання ТОВ «Кошельок» взятих на себе зобов`язань за кредитним договором від 27.11.2021 № 3343703395-529230 в частині видачі позичальнику ОСОБА_2 кредитних коштів, позивач до позовної заяви долучив копію листа Акціонерного товариства «МТБ Банк» та повідомлення «XPAY Group LLC», відповідно до яких, 27.11.2021 о 17:59 год. через платіжну систему XPAY Group LLC було проведено успішне зарахування на картку клієнта № НОМЕР_2 грошових коштів у сумі 12 100 грн. із призначенням платежу – видача кредитних коштів, договір позики № 3343703395-529230.

Надаючи оцінку зазначеним обставинам суд відзначає наступне.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З досліджених судом доказів встановлено, що між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_2 досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки такий договір укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт, та відповідач підписав означений правочин електронним підписом одноразовим ідентифікатором, то без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий правочин не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20, від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 зроблено висновок про те, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У постановах Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 372/223/17, від 15.01.2025 №753/16762/15-ц міститься правовий висновок про те, що факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

Так, на виконання ухвали суду про витребування доказів від 11.06.2025 Акціонерним товариством «Універсал Банк» надано лист від 31.07.2025, яким підтверджено, що картковий рахунок № НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ). Крім того, з долученої до листа виписки за зазначеним картковим рахунком за період з 27.11.2021 по 30.11.2021 вбачається зарахування 27.11.2021 о 17:59 год. грошових коштів у сумі 12 100 грн.

Надаючи оцінку зарахуванню вказаного платежу на банківську картку відповідача, суд враховує, що дата та сума платежу цілком відповідають даті та умовам наявного у справі спірного договору, що укладений від імені ОСОБА_2 , а платіжна картка, на яку зараховано грошові кошти, належить особисто відповідачу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 та ін.).

Таким чином, оцінюючи надані позивачем докази та витребувану судом інформацію в сукупності та взаємозв`язку, враховуючи недоведеність відповідачем отримання зазначених грошових коштів із інших джерел, ніж стверджує позивач, не спростування відповідачем факту виготовлення позивачем його фото із власним паспортом в руці саме при укладенні спірного договору, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт перерахування ним кредитних коштів на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 та їх отримання останнім за спірними договором.

Надані докази спростовують доводи сторони відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо недоведеності факту укладення кредитного договору та невиконання ТОВ «Кошельок» свого обов`язку з надання кредитних коштів, оскільки такі спрямовані виключно на уникнення відповідальності.

Суд бере до уваги також і ту обставину, що відповідач, незважаючи на визнання його явки в судове засідання обов`язковою для надання особистих пояснень з приводу фактичних обставин справи спірних правовідносин (зокрема, щодо укладення договору та отримання кредитних коштів), не з`явився, відомостей про наявність поважних причин, які унеможливлюють його явку в судове засідання, не надав, про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не клопотав.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що надані позивачем докази та витребувана від банку інформація підтверджує факт видачі кредитних коштів відповідачу, а між сторонами дійсно виникли кредитні правовідносини в межах спірного договору.

За умовами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін; ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Норми статей 610, 611 ЦК України вказують на те, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частини 1, 2 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Щодо заперечень відповідача про неправомірність нарахування процентів за користування кредитними коштами суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів визначаються договором.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що проценти за користування кредитними коштами нараховані з порушенням умов кредитного договору, оскільки погоджений сторонами строк кредитування становить 22 календарні дні, а тому проценти можуть бути нараховані лише в межах цього строку. З огляду на це відповідач вважає, що сума заборгованості за процентами повинна становити 15 028,20 грн.

Разом із тим, аналіз умов договору про надання коштів у позику від 27.11.2021 № 3343703395-529230 свідчить про безпідставність таких доводів.

Так, пунктом 3.6 договору передбачено, що сторони погодили факт користування позичальником кредитними коштами після закінчення лояльного періоду як відкладальну обставину в розумінні ст. 212 ЦК України, настання якої має наслідком продовження строку користування кредитом.

Відповідно до п. 3.7 договору строк повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 календарних днів. При цьому з наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти у розмірі 803 % річних, що еквівалентно 2,2 % на день від суми кредиту за кожний день користування ним (п. 3.8).

Оскільки відповідач не повернув кредитні кошти після закінчення лояльного періоду, строк користування кредитом відповідно до умов договору був продовжений на 90 календарних днів, у зв`язку з чим кредитодавець правомірно здійснив нарахування процентів за цей період.

Таким чином, розрахунок заборгованості за процентами відповідає погодженим сторонами умовам договору та становить 26 886,20 грн., а саме: за 22 дні користування кредитом у межах лояльного періоду — 12 100 грн. ? 1,10 % ? 22 дні = 2 928,20 грн.; за 90 днів користування кредитом після закінчення лояльного періоду — 12 100 грн. ? 2,20 % ? 90 днів = 23 958,00 грн. Загальний розмір процентів становить 26 886,20 грн. (2 928,20 грн + 23 958,00 грн.).

Враховуючи те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження їх повернення, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України, останній не надав та не спростував розмір заборгованості, заявлений до стягнення позивачем, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кошельок» заборгованість за договором про надання коштів у позику від 27.11.2021 № 3343703395-529230 в розмірі 38 986,20 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту – 12 100 грн. та заборгованості за нарахованими процентами – 26 886,20 грн.

Окрім цього, з врахуванням вимог частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись статтями 2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за договором про надання коштів у позику від 27.11.2021 № 3343703395-529230 у розмірі 38 986 (тридцять вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят шість) гривень 20 (двадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 273 ЦПК України.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», код ЄДРПОУ 40842831, юридична адреса: Київська область, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8А.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Володимир ЖИЛА