Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №448/1373/26 — Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/1373/26

Провадження № 3/448/628/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.07.2026 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Юрій БІЛОУС

за участі секретаря судового засідання Ірини РОМАНЧЕНКО,

розглянувши матеріали справ, що надійшла з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 українця, громадянина України,

за частиною 5 статті 126 та частиною Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),

учасники справи:

особа, що притягається до адміністративної відповідальності – Денис ЛЕЩИНСЬКИЙ,

мати неповнолітнього ОСОБА_1 , (правопорушника) - Лідія ЛЕЩИНСЬКА,

права передбачені ст.268 КУпАП, ст.ст.10, 63 Конституції України особі роз`яснені,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, виніс постанову про наступне:

В С Т А Н О В И В:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:

Будучи протягом року підданим адміністративному стягненню за порушення ПДР, а саме: 29.11.2025 року о 21 год. 45 хв. у м. Мостиська, вул. Галицька, 23 водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ здійснив обгін ближче ніж за 50 м., перед пішохідним переходом у населеному пункті чим порушив вимоги п.14.6 «в» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП, а також, цього ж дня 29.11.2025 року о 21 год. 45 хв. у м. Мостиська, вул. Галицька,23 водій ОСОБА_1 , керував ТЗ, не маючи посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії чим порушив вимоги п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.126 КУпАП, повторно 10.07.2026р., в м. Мостиська, пл.Ринок,15, керував ТЗ марки «Toyota Avensis» реєстр.номер НОМЕР_1 не маючи права керування таким ТЗ, а саме: не отримував посвідчення водія відповідної категорії.

Правова кваліфікація діяння особи, яка притягається до адміністративної відповідальності:

Такі дії ОСОБА_1 , кваліфіковано як порушення вимоги п.2.1 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за частиною 5 статті 126 КУпАП.

Вислуханий у судовому засіданні ОСОБА_1 , щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою провину. Також зазначив, що успішно завершив навчання у Львівському Ліцеї ім. Героїв Крут та має намір у подальшому поступати у Вищий учбовий заклад військового скерування, просить суд не карати суворо, та врахувати його позитивні характеристики при прийнятті рішення про накладення адміністративного стягнення.

Мати неповнолітнього правопорушника ОСОБА_2 , зазначила, що про вчинене сином правопорушення він щиро шкодує, зробив належні висновки і подальшому зобов`язується не вчиняти подібного.

Просить суд застосувати до сина заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП.

Перевіривши докази, які слугували винесенню даного протоколу, суд приходить до наступного переконання.

ІІ. ІІI. Застосоване судом законодавство:

Згідно ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено частинами 1 та 2 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Диспозицією частини 5статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортними засобами – передбачає адміністративну відповідальність.

Частиною 5 статті 126 КУпАП встановлюється відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до п.2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

ІV. Оцінка обставин справи суддею:

Факт вчинення ОСОБА_1 , вищевказаного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративні правопорушення серії ЕПР1№715261; долученим до матеріалів справи диском з відеозаписом адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_1 ; постановою Мостиського районного суду Львівської області ЄУН 448/2514/25 від 26.12.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.2 ст.126 КУпАП; іншими документами доданими до протоколу.

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Вказані докази зібрані у встановленому законом порядку, відповідають фактичним обставинам справи, тобто є належними та допустимими, і в своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 , вказаного адміністративного правопорушення та його вину, тому суд бере їх за основу при постановленні судового рішення.

Підстав сумніватися в правдивості, достовірності вказаних доказів у суду немає.

Відомості, що містяться в безпосередньо досліджених судом доказах, узгоджуються між собою.

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого: ч.5 ст.126 КУпАП - повторне протягом року керування транспортним засобом особою, особою яка не має права керування транспортними засобами.

V. Накладення адміністративного стягнення:

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставинами, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП – є щире розкаяння винного, вчинення правопорушення неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують та відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.

Судом встановлено, що на момент вчинення правопорушень ОСОБА_1 , виповнилося 17 років, тобто він є неповнолітнім.

Згідно зі статтею 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, 130, 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Майновий стан правопорушника враховується при застосуванні адміністративних стягнень: штрафу, конфіскації, позбавлення спеціального права (в разі застосування позбавлення права керування транспортним засобом щодо професійного водія). При цьому враховується не тільки розмір заробітної плати особи, а й всі інші види її прибутку, який підлягає оподаткуванню, а також наявність або відсутність у неї утриманців.

Правосвідомість є іманентним явищем формується емпіричним шляхом, зокрема з суспільної думки, висновків авторитетних правників.

Доцільним є у даній справі як грань призми правосвідомості використати тези праці науковці про судовий розсуд, а саме: є переконання, що суспільство не може досягти верховенства права без певної міри розсуду суду. Право без розсуду зрештою обертається на свавілля.

Сучасне суспільство визнає судовий розсуд не лише щодо встановлення фактів, а й щодо застосування права до цих фактів. Вимога гнучкості для забезпечення індивідуалізації рішень вже припускає надання суддям права на розсуд. Тлумачення норми права завжди залишає місце для розсуду.

На думку головуючого, суд, як соціальний інститут, має відповідати запиту суспільства на справедливість. Правовий пуризм (надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом) щодо оцінки доказів та тлумачення закону шкодить інтересам правопорядку та правосуддя та є настільки ж небезпечним, як правовий нігілізм.

Змістовне, розширювальне тлумачення закону у даній справі було здійснене з дотриманням конвенційних гарантій особи, яка притягається до відповідальності. Судове провадження щодо нього було повним, всебічним, справедливим, із оцінкою всіх аргументів захисту. Висновок щодо його винуватості, на переконання суду, не залишає місця сумнівам.

Враховуючи сукупність встановлених обставин, характер вчинених правопорушень та особу правопорушника, який на час вчинення адміністративних правопорушень був неповнолітнім, суд дійшов висновку, що застосування заходу впливу, передбаченого п.3 ст. 24-1 КУпАП у вигляді догани буде достатнім для його виправлення.

Визначений вид покарання за своєю мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, не сплили.

VІ. Вирішення долі судових витрат:

Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні статті 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку.

Сплата судового збору неповнолітньою особою, до якої застосований захід впливу, передбачений ст. 24-1 КУпАП, не передбачена.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, ч.5 126, 24-1 245, 251, 283-285, 287-289 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Визнати, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Застосувати захід впливу стосовно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді догани.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ю.Б.Білоус