Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №462/3252/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3252/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі судді Бориславського Ю.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути із відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 36117,70 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.06.2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАС» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у кредит № 8610680625. Договір укладений в електронній формі. Відповідно до умов договору Товариство надає позичальнику кредит у розмірі 14200 грн. шляхом перерахунку на банківський рахунок на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобовязується повернути кредит, сплатити комісію, проценти за користування кредитом у погоджений умовами договору строк. Строк кредиту (строк дії договору) 360 днів. Позивач свої зобов`язання перед відповідачем за договором виконав та надав кредит в сумі 14200 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала, а тому виникла заборгованість у розмірі 36117,70 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 14200 грн., заборгованість за процентами – 21917,70 грн. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 12.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Також ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 12.05.2025 року витребувано у АТ "Акцент-Банк" (ЄДРПОУ: 14360080, адреса: 49074, Україна, м. Дніпро, вул. Батумська, 11) інформацію (документи), а саме: чи належить (належала раніше) платіжна картка за номером НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; надати відомості про повний номер карти НОМЕР_1 , на яку було здійснено зарахування переказу через систему інтернет-еквайрингу EasyPay від 21.06.2025 р. у розмірі 14 200,00 грн. (ID операції: 1627319528; призначення платежу: «кредитні кошти від ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" Поповнення картки НОМЕР_3 , НОМЕР_4 »); інформацію про рух коштів (виписку) по картковому рахунку № НОМЕР_1 за 21.06.2025 р. (дата видачі кредиту).

Судом вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі скеровано сторонам, відповідачу двічі разом із позовною заявою та додатками за місцем його реєстрації, однак поштові відправлення повернуто суду.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 Верховний Суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Зазначене також узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 13.05.2024 по справі №755/4829/23.

У встановлений судом строк відзиву на позов відповідач не подав, причин такого не повідомив.

28.07.2026 року Залізничним районним судом м. Львова отримано від АТ "Акцент-Банк" документи, що були витребувані.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення /виклику/ сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого:

статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Із змісту ст. 627 ЦК України вбачається, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Судом встановлено, що 21.06.2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у кредит №8610680625 у електронній формі, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно анкети клієнта ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , подала заяву на отримання кредиту у розмірі 14200 грн. 21.06.2025 року шляхом перерахунку коштів на її банківську карту № НОМЕР_1 .

Відповідно до умов договору про надання грошових коштів у кредит №8610680625 від 21.06.2025 року сума кредиту складає 14200 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту (строк дії договору) 360 днів.

У відповідності до п. 2.6 договору за користування кредитом нараховуються проценти на наступних умовах: стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту та становить: 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору. 0,87 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Пунктом 2.7 договору визначено, що комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту.

Відповідно до п.3.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_5 .

Вказаний кредитний договір укладений з використанням ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується через веб-сайт. Ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет, в порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону позичальника, вказаний позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в Товаристві.

Даний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 3959.

При підписанні вказаного договору про надання грошових коштів у кредит №8610680625 від 21.06.2025 року ОСОБА_1 вказала свої персональні дані, зокрема, дані паспорта, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , які збігаються із даними, що містяться у відомостях відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, а також номер електронного платіжного засобу НОМЕР_5 .

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції №20260-1354-228844818 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім», 21.06.2025 року за допомогою платіжної системи EasyPay на картку № НОМЕР_6 ОСОБА_1 отримала переказ на суму 14200 грн від ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», ID операції:1627319528, що також підтверджується отриманою судом інформацією АТ "Акцент-Банк" про зарахування 21.06.2025 року 14200 грн. на карту № НОМЕР_6 , що емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідно до рішення №05-09/2025 єдиного учасника ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» від 05.09.2025 року було змінено назву Товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА».

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Частинами 3, 4, 5, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст.5, ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. /ч. 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»/.

Згідно ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Так, на виконання наведених вимог, ОСОБА_1 було надано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору №8610680625 від 21.06.2025 року та інших супутніх документів.

Таким чином, укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» вчинили дії, визначені ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем виконано свої зобов`язання щодо надання кредиту відповідачу у розмірі 14200 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №8610680625 від 21.06.2025, який не спростовано відповідачем, розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 23.12.2025 року, з урахуванням внесених ОСОБА_1 платежів, становить 36117,70 грн., з яких: основний борг за кредитом – 14200 грн.; заборгованість по процентах – 21917,70 грн. які нараховано у межах строку дії договору.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позов підставний та підлягає задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. 11, 526, 610, 612, 625, 627-628, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 141, 263-265, 274-275, 279, 354-355 ЦПК України,

у х в а л и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, поверх 2, офіс 5) заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 8610680625 від 21.06.2025 року у розмірі 36117,00 /тридцять шість тисяч сто сімнадцять/ гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, поверх 2, офіс 5) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 /дві тисячі шістсот шістдесят дві/ гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено 30 липня 2026 року.

Суддя: Бориславський Ю. Л.