Окрема думка від 26 липня 2026 р. у справі №391/614/25 — Кропивницький апеляційний суд

Справа № 391/614/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Категорія ст. 426 КК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

О К Р Е М А Д У М К А

27 липня 2026 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 10.07.2026 про продовження стосовно строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наслідками розгляду задоволено апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 .

Клопотання прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - задовольнити частково.

Обвинуваченому ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 07 вересня 2026 року, який полягає в забороні у період з 22.00 год. по 06.00 год. залишати місце його постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 на період з 27 липня 2026 року по 07 вересня 2026 року обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Звільнено обвинуваченого ОСОБА_3 з під варти в залі суду негайно.

З прийнятим колегією суддів рішенням і його мотивацією не погоджуюсь, а тому відповідно до ч. 3 ст. 375 КПК України викладаю окрему думку.

Рішення колегія суддів апеляційного суду вважає незаконним, таким, що не відповідає вимогам закону.

Так згідно висунутого обвинувачення ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, тобто застосуванні військовою службовою особою насильства щодо підлеглого, вчиненому в умовах воєнного стану, яке віднесено до особливо тяжких злочинів та за яке передбачено покарання від 8 до 12 років позбавлення волі.

Обґрунтованість обвинувачення у вчинені кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження доказами, а саме: протоколами допиту потерпілого та свідків, очевидців, огляду місця події, слідчого експерименту за участі потерпілого, слідчого експерименту за участі свідків, висновками експертів, актом та матеріалами службового розслідування, проведеного військовою частиною НОМЕР_1 , а також іншими доказами.

З обвинувального акту вбачається те, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнавав, а тому може ухилитися від суду.

Також, в ході досудового розслідування не встановлено жодної обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 .

В даному випадку не визнання вини та тяжкість злочину у якому обвинувачується ОСОБА_3 в сукупності з мірою покарання, яка йому загрожує у разі визнання його винуватим, свідчать про наявність високого ступеню ризику переховування його від суду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду продовжує існувати та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку.

Так, ОСОБА_3 обвинувачується я у вчиненні у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення.

А тому, вважаю, що ризик переховування ОСОБА_3 від суду є реальним.

Також обвинувачений ОСОБА_3 може впливати та здійснювати тиск на потерпілого ОСОБА_5 , інших свідків, які майже всі є військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , зокрема тих, які ще не допитувались, у тому числі підлеглих йому курсантів, з метою надання останніми неправдивих показань та спотворення доказів, які можуть мати значення для кримінального провадження.

При цьому, необхідно зазначити про те, що стороною обвинувачення встановлено факт незаконного впливу на свідків з боку обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме, 18.09.2024, тобто наступного дня після спричинення тілесних ушкоджень солдату ОСОБА_5 , інструктор ОСОБА_3 та командир навчального взводу ОСОБА_6 вишикували курсантів 2 навчальної роти та вимагали щоб останні в кількості не менше 10 осіб надали завідомо неправдиві пояснення, що саме ОСОБА_5 першим почав нападати з ножем на ОСОБА_3 .

А тому, у майбутньому може мати місце факт повторного впливу з боку обвинуваченого ОСОБА_3 на потерпілого, свідків, а також експертів, які робили медичні експертизи у цьому кримінальному провадженні.

Ураховуючи наявність обґрунтованого ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, обвинувачений ОСОБА_3 може вчинити щодо останніх нове кримінальне правопорушення з їх метою залякування та відмови або зміни своїх показань до початку судового розгляду.

Необхідно зазначити про те, що обвинувачений ОСОБА_3 може допускати невиконання процесуальних обов`язків щодо явки за викликами до суду, у тому числі під приводом проходження військової служби ініціювати зупинення розгляду кримінального провадження у суді.

Оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину під час проходження військової служби, зупинення кримінального провадження на підставі необхідності проходження подальшої служби є неприпустимим.

Разом з тим, будучи військовослужбовцем, обвинувачений ОСОБА_3 може вчинити самовільне залишення місця служби, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 407, 408 КК України, з метою уникнення кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 426-1 КК України.

Також у рамкам даного кримінального провадження наявний суспільний інтерес, оскілки дії ОСОБА_3 отримали осуд з боку громадськості.

Вважаю, що судом суду першої інстанції, при продовженні обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в повною мірою надано належну оцінку наявності зазначених ризикам.

Однак, враховуючи обґрунтованість обвинувачення у вчинення особливо тяжкого злочину, не визнання вини, відсутність обставин, які пом`якшують покарання, наявність ризиків, таке рішення колегія суддів поставить не лише під загрозу належне виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього судом процесуальних обов`язків, а ще може мати місце осуд з боку суспільства, а також таке рішення надасть можливість обвинуваченому затягувати судовий розгляд справи, що впливає на швидкий та своєчасний розгляд справи та дотримання належних строків розгляду.

Звертаю увагу, що нічний домашній арешт ОСОБА_3 обрано за місцем проживання в с. Новий Ставок Арбузинського району Миколаївської області, що знаходиться на значній відстані від місця розгляду справи, оскільки провадження розглядається Компаніївським районним судом Кіровоградської області. Вказане може утруднить контроль за виконанням процесуальних обов`язків, дасть можливість для зловживання обвинуваченим своїми процесуальними обов`язками та призведе до затягування строків розгляду справи.

Крім того звертаю увагу, що злочин вчинено військовим інструктором частини де здійснюється навчання базової загальної військової підготовки щодо нещодавно мобілізованих осіб. При цьому, командир, який в період воєнного стану, повинен був ефективно навчати новобранців підлеглих та захищати їх, цинічно наніс середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вказаний злочин несе значний суспільний резонанс, є негативним прикладом для інших курсантів, деморалізує новобранців та ослабляє мобілізаційний ресурс держави в період воєнного стану

З урахуванням викладеного вважав би справедливим постановити ухвалу, якою:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 10 липня 2026 року про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою в кримінальному провадженні № 62024150030000274 за ч.4 ст.426 КК України на 60 днів, а саме до 07 вересня 2026 року включно – залишити без змін.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду ОСОБА_7