Суд: Кропивницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 29 липня 2026 р.
Справа: №394/652/26
Суддя: Бондарчук Р. А.
Кропивницький апеляційний суд
Справа № 33/4809/356/26 Головуючий у суді І інстанції: Краснопольська Л.П.
Категорія: ст.130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.07.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 01.07.2026, якою повернуто заявнику клопотання від імені ОСОБА_1 про відвід судді та постанову Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 01.07.2026, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого
ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,
В С Т А Н О В И В:
Постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 01.07.2026 у справі № 394/652/26 провадження № 3/394/251/2 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.
Згідно постанови суду 18.05.2026 року в 19:30 год., в с. Торговиця, по вул. Миколи Томака, 9, Голованівського району, Кіровоградської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Transit Connect д.н.з. НОМЕР_1 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, а саме: стійкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обставинам, почервоніння очей. Від проходження в установленому законом порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився. Чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 01.07.2026 повернуто заявнику клопотання від імені ОСОБА_1 про відвід судді.
Судове рішення мотивоване тим, що заяву не підписано, оскільки документи надійшли на офіційну електронну пошту суду, засвідчення ЕЦП до суду не надано, за наслідком чого суд позбавлений можливості перевірити особу відправника.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 28 лютого 2019 року у справі №200/12772/18 (провадження № 14-99 зц 19), повертаючи касаційну скаргу з підстави її не підписання, вказала, у якому випадку подана в електронній формі скарга вважається належним чином підписана, а саме, з обов`язковим скріпленням електронним цифровим підписом.
Отже, заява, яка не скріплена ЕЦП позбавляє суд можливості дійсно перевірити, що вказана заява надійшла від ОСОБА_1 , а не від якоїсь іншої особи.
Чинним законодавством закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог, повертає її заявнику без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою зобов`язати розглянути його заяву про відвід судді.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що головуюча суддя Краснопольська Л.П. по справі № 394/652/26 упереджено з цілю помсти та особистої заінтересованості в інтересах третьої особи - органу поліції по справі таємно від нього відмовилася взагалі розглядати справу за його заявою про її відвід та приймати законне судове рішення.
При цьому в оскаржуваній постанові вказала те, що у заяві про її відвід відсутній його підпис, що є не вірним.
Вимоги щодо скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП апелянт обґрунтовує тим, що 29.06.2026 року на 08. 10 год. Призначалася справа № 394/652/26 до розгляду.
Згідно письмового клопотання від 29.06.2026 року він був ознайомлений з матеріалами справи № 394/652/26.
Через примхи та видумки головуючої судді Краснопольської Л.П. справа № 394/652/26 лише 30.06.2026 року у другій половині дня його повідомлено CMC про призначення до розгляду справу № 394/652/26 на 01.07.2026 року на 08.30 год., що суперечить вимогам ч. 1 ст.277-2 КУпАП та ч. 1 ст. 268 КУпАП.
На думку апелянта головуюча суддя Краснопольська Л.П. по справі № 394/652/26 упереджено з цілю помсти та особистої заінтересованості в інтересах третьої особи - органу поліції по справі таємно від нього не законно розглянула справу та визнала його винним у вчиненні правопорушення п.2.5 ПДР за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, у той час коли у матеріалах відсутній належний та допустимий доказ - керування ним 18.05.2026 року в 19:30 год., в с. Торговиця, по вул. Миколи Томака, 9, Голованівського району, Кіровоградської області, автомобілем Ford Transit Connect д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння.
В матеріалах справи за протоколом, до якого доданий DVD диск з чотирма файлами відео запису 18.05.2026 року з 19.22 год. по 19.52 год., на яких відсутня факт керування ТЗ о 19.30 год. 18.05.2026 року.
Крім того суддя Краснопольська Л.П. за домовленістю з органами поліції у с. Новоархангельську постійно у 2025 суд законно готовилися притягнути мене до юридичних відповідальносте, як, доказ це, дана справа № 394/652/26, справа №394/683/26 та справа № 394/ 1221/25.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані постанови судді суду першої інстанції – залишити без змін, з таких підстав.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції призначався на 23.07.2026 та 30.07.2026.
В день розгляду справи від ОСОБА_1 надходили клопотання про відкладення розгляду справи.
Так на адресу суду 30.07.2026 надійшло клопотання про відкладення розгляду справу у зв`язку із бажанням ОСОБА_1 прийняти участь у розгляді справи в режимі відео конференції з Новоархангельським районним судом Кіровоградської області.
При цьому клопотання не містить мотивування не можливості прийняття участі у розгляді справи 30.07.2026 на 09 год. 00 хв. як в апеляційному суді, суді першої інстанції або за допомогою власних технічних засобів.
В той же час працівниками апеляційного суду завчасно було повідомлено ОСОБА_1 про задоволення його клопотання та у разі наявності бажання останній може прибути до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області з метою розгляду справи в режимі відео конференції на що він відповів, що порадиться зі своїм адвокатом..
Проте, ОСОБА_1 до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області не з`явився, будь-яких обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду ні на 23.07.2026 року ні на 30.07.2026 року до суду не подавав. Не надав ОСОБА_1 і будь-яких об`єктивних даних, які б перешкоджали йо явці.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (рішення «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року), але з огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явилася у судове засідання, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є свідомим униканням адміністративної відповідальності.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Згідно з ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП не є обов`язковою, за таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів справи.
Тому, з метою уникнення затягування розгляду справи, відповідно до ст. 268 КУпАП суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
При цьому, вина ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №669305 від 18.05.2026, яким підтверджується, що саме 18.05.2026 року в 19:30 год., в с. Торговиця, по вул. Миколи Томака, 9, Голованівського району, Кіровоградської області, мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 ;
- розпискою ОСОБА_2 про отримання ним транспортного засобу після керування ОСОБА_1 ;
- довідкою інспектора САП відділу взаємодії з громадами, згідно якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував;
- рапортом інспектора з РПП СПД№2;
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду в умовах закладу охорони здоров`я;
- відеозаписом на DVD-R диску, яка починається з пояснень ОСОБА_1 про обставини керування ним транспортним засобом.
В ході спілкування з ним інспектор поліції повідомив, як він бачив, що водій ОСОБА_1 зупинив транспортними засіб по центру на перехресті, а згодом здійснював маневри без увімкненого покажчика повороту. На, що ОСОБА_1 повідомив, що він шукав людину.
На запитання надати документи ОСОБА_1 повідомив, що у нього ні посвідчення водія на документів на авто не має. Згодом працівниками поліції встановлено ознаки алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 , роз`яснено порядок огляду та запропоновано пройти відповідний огляд, на місці зупинки або в умовах закладу охорони здоров`я.
На відеозаписі зафіксовано чітка відмова ОСОБА_1 від проведення відповідного огляду. Також, на відеозаписі зафіксовано пояснення свідка, який є товаришем ОСОБА_1 про наявність у останнього явних ознак алкогольного сп`яніння.
Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними і відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог 2.5 ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
А тому, факт порушення п. 2.5 ПДР - є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та наступає незалежно від того чи особа перебували в стані сп`яніння чи ні, оскільки законодавцем чітко передбачено імперативний обов`язок водія проходження відповідного огляду.
В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт керування
ОСОБА_1 транспортним засобом Ford Transit Connect д.н.з. НОМЕР_1 , а також факт відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння.
Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є закінченим правопорушення з моменту відмови водія від проходження такого огляду незалежно від підстав такої відмови.
А тому, вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
При цьому ОСОБА_1 мав можливість пройти відповідний огляд як на місці зупинки так і в умовах закладу охорони здоров`я.
В матеріалах справи наявний відеозапис на підставі якого можливо перевірити правомірність та законність дій працівників поліції, а також відповідність вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції.
Перевіркою інформації, яка зафіксована на диску відеозапису апеляційним судом не було встановлено порушень дій працівників поліції, які могли б слугувати підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Порушення порядку огляду також не було встановлено.
Враховуючи те, що на відеозаписі повно та чітко зафіксовано відмову як пояснення ОСОБА_1 та прорцівнкиа поліції про керування ОСОБА_1 транспоним засобом та його відмову від проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, а тому апеляційний суд не має сумнівів стосовно обставин правопорушення викладених у протоколі.
Що стосується доводів апеляції про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
На відеозаписі зафіксовано пояснення ОСОБА_1 та працівника поліції про обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Також, в матеріалах справи наявна розписка ОСОБА_2 про отримання ним транспортного засобу після його керування ОСОБА_1 .
Таким чином враховуючи те, що на відеозаписі зафіксовано пояснення
ОСОБА_1 про керування ним транспортним засобом, а також розписку ОСОБА_2 про отримання ним транспортного засобу після його керування ОСОБА_1 , апеляційний суд приходить до висновку про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Щодо упередженості при розгляду справи з боку судді.
Так протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями справу розподілено головуючому судді Краснопольській Л.П.
15.06.2026 на адресу суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з 15.06.2026 на інший день, після 30.06.2026 у зв`язку з не ознайомлення з матеріалами справи.
29.06.2026 на адресу суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший день, після 30.06.2026 у зв`язку з не ознайомлення з матеріалами справи.
Розгляд справи було відкладено на 01.07.2026.
В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які обґрунтовані клопотання про відкладення розгляду на 01.07.2026 року, зважаючи, що ОСОБА_1 завчасно був повідомлений про перебування його справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП на розгляді в Новоархангельському районному суді та мав можливість ознайомитися з матеріалами справи.
Таким чином враховуючи те, що ОСОБА_1 просив відкласти розгляд справи після 30.06.2026, а розгляд справи було відкладено на 01.07.2026. що узгоджується з двома клопотаннями апеляційний суд не вбачає будь-якої упередженості.
Також необхідно зазначити про те, що суддя Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Краснопольська Л.П. 22.12.2025 прийняла рішення на користь ОСОБА_1 , закриши провадження за ч. 5 ст. 126 та за ст. 124 КУпАП, що у свою чергу виключає будь-яку упередженість з боку судді.
Необхідно зазначити про те, що суддя в силу своїх повноважень здійснює розгляд матеріалів справи про притягання до адміністративної до відповідності.
При цьому, прийняття рішення не на користь особи не може свідчити про упередженість судді, оскільки склад адміністративного правопорушення включає об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт та суб`єктивну сторону.
З огляду на викладене доводи апеляційний суд залишає доводи про упередженість судді Краснопольської Л.П., як такі, що не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Наявний у справі диск відеозапису є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.
Необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 та його адвокат
не оспорюють дійсність даних зафіксованих на відеозаписі, а саме факт пояснень ОСОБА_1 керування ним транспортним засобом, а також факт відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння.
Також на відеозаписі містяться пояснення свідка, який є товаришем ОСОБА_1 про наявність явних ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 .
А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Доводи про невідповідність дій працівника поліції вимогам КУпАП не можуть бути враховано, оскільки перевіркою матеріалів справи встановлено, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складені у відповідності до вимог КУпАП.
Щодо повернення клопотання про відвід судді.
Так необхідно зазначити про те, що 01.07.2026 року до суду першої інстанції надійшла заява про відвід судді у справі.
Вказана заява мотивована тим, що 30.06.2026 справу призначено на 01.07.2026, а тому на думку заявника є порушенням його прав та інтересів.
Також просив провести розгляд його заяви з його обов`язковою участю.
В матеріалах справи наявний акт канцелярії суду про відсутність електронного підпису на поданій заяві про відвід.
Більш того працівниками суду першої інстанції було повідомлено ОСОБА_1 про необхідність накладення електронного підпису на поданій ним заяві, проте належної заяви не надійшло.
За таких підстав, доводи апеляції про те, що суд упереджено розглянув його заяву про відвід є такими, що не знайшли підтвердження та спростовуються матеріалами справи відповідно до яких ОСОБА_1 в день розгляду справи до суду першої інстанції не з`явився, будь-яких клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
Згідно з ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП не є обов`язковою, за таких обставин, суд першої інстанції правильно розглянув справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів справи.
А тому, суді з метою дотримання своєчасних строків розгляду справи, уникнення затягування розгляду справи, відповідно до ст. 268 КУпАП правильно дійшов висновку про розгляд справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.
Доводи апеляції про наявність підпису на цифровому документі не можуть бути враховано оскільки по-перше апелянтом не надано доказів на підтвердження його та в матеріалах справи наявні акти працівників апарату суду про відсутність цифрового підпису на клопотанні.
Доводи апеляції про формальність порушення вимог судом першої інстанції не може бути враховано оскільки ОСОБА_1 подано клопотання 15.06.2026 та 29.06.2026 про відкладення розгляду справи з клопотання про призначення після 30.06.2026 без обґрунтування причин поважності такого відкладення..
Тобто, фактично розгляд справи судом першої інстанції призначено з врахуванням двох попередніх клопотань.
Також, не можуть бути враховано позиція апеляції про те, що суд першої інстанції повинен був автоматично відкласти розгляд основної справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП до моменту проведення засідання за участю ОСОБА_1 про відвід судді, оскільки по перше вказана підстава про відкладення взагалі нічим не передбачена, а по-друге ОСОБА_1 мав можливість або особисто або через свого представника зв`яжися до суду першої інстанції та надати пояснення як щодо відводу так і щодо фактичних обставин справи.
Отже, враховуючи те, що заява про відвід судді надійшла на офіційну електронну пошту суду з відсутністю електронного цифрового підпису, враховуючи висновок Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 28 лютого 2019 року у справі №200/12772/18 (провадження № 14-99 зц 19), апеляційний суд погоджується з думкою судді першої інстанції про необхідність повернення заявнику заяв про відвід.
При цьому, з боку суду першої інстанції відсутні будь-які порушення оскільки працівниками суду першої інстанції було повідомлено ОСОБА_1 про необхідність накладення електронного підпису на поданій ним заяві, однак належної заяви з підписом не надійшло.
В той же час практика Європейського Суду з прав людини ( зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. За таких підстав, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про необхідність провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи, що районним судом повідомлені усі учасники справи, суд залишає без задоволення вимоги захисника стосовно порушення районний судом вимог КУпАП в частині розгляду справи про адміністративне правопорушення без його участі ОСОБА_1 та порушення права на захист, оскільки останній мала можливість з`явитися до суду або через електронний суд чи електронну пошту заявити клопотання про відкладення належним чином надавши докази причин неявки в судове засідання або зв`язатися з секретарем судового засідання та вирішити усі необхідні питання.
Більш того, апеляційний суд поновив строк на апеляційне оскарження тим самим поновив апелянта у правах передбачених ст. 268 КУпАП, однак апелянтом не було надано будь-яких додаткових доказів та аргументів стосовно не винуватості
ОСОБА_1 .
Зокрема, будь яких переконливих доказів до апеляційної скарги та в суді апеляційної інстанції, які-б могли вплинути на правильність прийнятого рішення не надали.
Зокрема, ОСОБА_1 не надав і суду апеляційної інстанції будь-яких переконливих даних, які-б могли бути законною підставою для відводу судді Краснопольської Л.П
А тому, на думку апеляційного суду районний суд правильно розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення без ОСОБА_1 , оскільки судом належним чино його повідомлено про час та місце розгляду справи
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
При цьому, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 чітко усвідомлював про складання відносно нього протоколу та про наслідки у разі притягнення її до адміністративної відповідальності, а також мав можливість пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки та і в умовах в закладі охорони здоров`я.
При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.
Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях
ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанови Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 01.07.2026 про повернення заявнику клопотання від імені ОСОБА_1 про відвід судді та про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.А. Бондарчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua