Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №404/7310/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

Справа № 33/4809/376/26 Головуючий у суді І інстанції: Петров Р.І.

Категорія: ст. 126 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,

за участю захисника – адвоката Мазуренка О.С., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу захисника – адвоката Мазуренка О.С. на постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 09 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

В С Т А Н О В И В:

Постановою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 09 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно постанови суду 18.06.2026 року, о 12-05 год., ОСОБА_1 , не маючи права керування транспортними засобами, керував автомобілем «Kia Soul», д/н НОМЕР_2 , по вул. Героїв-рятувальників, 30 в м. Кропивницькому, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки повторно протягом року скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник – адвокат Мазуренко О.С. просив змінити постанову суду першої інстанції в частині позбавлення права керування транспортними засобами. Свої вимоги обґрунтовував тим, що факт вчинення адміністративного правопорушення та висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 стороною захисту не оспорюються.

Вказує, що судом не виконано вимоги статті 33 КУпАП, а саме суд залишив без оцінки доводи сторони захисту, що ОСОБА_1 проходив військову службу в лавах Збройних Сил України; після звільнення з військової служби фактично знайшов єдине джерело доходу у здійсненні пасажирських перевезень; керування транспортними засобами є єдиною можливістю забезпечувати себе матеріально; повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та сприяв розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши захисника – адвоката Мазуренка О.С. в інтересах ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, зваживши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Оскільки, учасниками процесу доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП не оскаржується, апеляційний суд не входить в їх обговорення та в цій частині постанову суду першої інстанції не перевіряє.

Згідно положень ч.5 ст.126 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Згідно із ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

В апеляційній скарзі захисник просить змінити постанову в частині накладення стягнення на ОСОБА_1 та не застосовувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Проте, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_1 виду та розміру адміністративного стягнення районний суд у повній мірі врахував особу останнього, який раніше притягувався судом до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та до нього застосовувалося адміністративне стягнення у вигляді штрафу, проте відповідних висновків не зробив, продовжує порушувати Правила дорожнього руху в частині керування транспортним засобом, не маючи права такого керування.

Врахував відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин та призначив справедливе адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на мінімальний передбачений даною санкцією строк п`ять років, яке є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення щодо виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та виправлення останнього, а також запобіганню вчинення ним, а так само іншими особами аналогічних правопорушень.

Доводи викладені в апеляційній скарзі стосовно призначення адміністративного стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами, є необґрунтованими та безпідставними.

Оскільки суд першої інстанції обґрунтовано призначив адміністративне стягнення, так як в даному випадку санкція зазначеної статті передбачає безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами. При цьому, суд першої інстанції призначив адміністративне стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами у мінімальному розмірі, яке відповідає цілям та загальним засадам призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості і обґрунтованості та буде достатнім для його виправлення, перевиховання, а також попередження вчинення, як ним так і іншими особами аналогічних правопорушень.

Посилання в апеляційній скарзі на необхідність призначення ОСОБА_1 покарання без позбавлення права керування не може бути враховано, оскільки вказане порушує принцип рівності учасників дорожнього руху (зокрема водіїв) перед законом.

Адже, коли суд, при безальтернативній санкції, починає вирішувати, кому застосовувати закон повністю, а кому ні, це – вибірковість. А це - вже прямий удар по рівності всіх перед законом.

Саме по собі призначення судом покарання передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП одним особам в повному обсязі, а іншим без позбавлення права керування транспортними засобами є вибірковістю та нівелює вимоги Конституції України.

Крім того, особа, яка керує транспортним засобом несе особисту відповідальність за забезпечення перевезення людей і виконання завдань, а керування транспортним засобом особою, який не має посвідчення водія є несумісним з цими обов`язками.

Більш того, ОСОБА_1 своїми протиправними діями поставив в значну небезпеку пасажирів транспортного засобу, яким керував та інших учасників дорожнього руху.

Порушень вимог КУпАП, які б стали підставою для скасування чи зміни по суті правильного прийнятого судом першої інстанції рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено. Підстави для закриття провадження по справі також відсутні.

Беручи до уваги викладене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, мотивованою та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Мазуренка О.С. в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Фортечного районного суду м.Кропивницького від 09 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.А. Бондарчук