Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №346/4265/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 346/4265/25

Провадження № 33/4808/482/26

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Коваленко Д. С.

Суддя-доповідач Повзло

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. за участю адвоката Бежука С.М.

розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,

ВСТАНОВИВ:

Суддя суду першої інстанції встановив, що 11 серпня 2025 року о 21 годині 37 хвилин в с. Корнич на автодорозі Н-10 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes benz номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудну бодікамеру 1811501256/52 чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді суду першої інстанції скасувати, закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Вважає рішення суду першої інстанції незаконним.

Зазначає, що 30 червня 2026 року його захисник Бежук С.М. подав до суду клопотання, в якому просив розгляд справи відкласти у зв`язку з його хворобою та надав суду підтверджуючі хворобу документи, але суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання захисника, такий висновок суду прямо суперечить статті 59 Конституції України, суд позбавив його мого права скористатись професійною правничою допомогою при розгляді справи.

Також суд першої інстанції безпідставно розглянув справу у його відсутності вказавши що він отримував судові смс-повістки про розгляд справи, проте жодного смс-повідомлення про судове засідання він не отримував і заяву про отримання судових повісток у вигляді смс-повідомлень суду не подавав.

Наголошує, що він не був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, а розгляд справи у його відсутності позбавив його законних прав а саме.

Зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння та при складанні протоколу про адміністративне правопорушення допущено ряд істотних порушень діючого законодавства.

Зокрема, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що фактично протокол про адміністративне правопорушення складався без відеозапису і без присутності двох свідків, що підтверджується відеозаписом, долученим до матеріалів справи.

Звертає увагу, що поліцейські не вручали йому примірник акту огляду на стан сп`яніння. Крім того в акті огляду відсутній його підпис.

Наголошує, що йому не було роз`яснено права, передбачені статтями 55, 56, 59 Конституції України. Також йому не було належним чином роз`яснено і забезпечено право на правову допомогу адвоката.

Адвокат Бежук С.М. з`явився в судове засідання апеляційного суду. Йому роз`яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. Клопотань не заявлено. Просив задовольнити апеляційну скаргу та розглядати її без участі ОСОБА_1 .

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавав, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.

Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення адвоката Бежука С.М., перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Твердження апелянта про порушення судом першої інстанції права на захист ОСОБА_1 є слушним.

Вважаю, що суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання адвоката Бежука С.М. про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікуванні (а.с. 62).

Вважаю висновки суду першої інстанції про те, що в силу ч. 1 ст. 268 КУпАП неявка захисника не є підставою для відкладення розгляду справи, а сам ОСОБА_1 , який не з`явився, але отримав повістку (а.с. 46), клопотання про відкладення розгляду справи, не подавав, такими що не відповідають вимогам закону.

Так ч. 1 ст. 268 КУпАП закріплює право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Таким чином адвокат, який представляє інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності користується всіма правами, які передбачені законом, в тому числі правом на відкладення розгляду справи, що було реалізовано адвокатом Бежуком С.М.

Крім того слід зазначити, що подане адвокатом Бежуком С.М. клопотання неможливо визнати зловживанням правом на відкладення справи, оскільки справа неодноразово відкладалась за ініціативою самого суду (а.с. 14, 26, 29, 32, 43), а саме перебування головуючого судді у відпустці та за ініціативою сторони захисту (а.с. 17, 20, 35, 62).

Таким чином розгляд справи у відсутність адвоката Бежука С.М., за наявності його клопотання з підтвердженням поважних підстав неявки, є порушенням права на захист та є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового.

Дослідивши матеріали справи, доходжу до висновку, що ОСОБА_1 11 серпня 2025 року о 21 годині 37 хвилин в с. Корнич на автодорозі Н-10 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes benz номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудну бодікамеру 1811501256/52 чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Такий висновок підтверджується сукупністю доказів про справі а саме протоколами про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та відеозаписами.

Так, розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11 серпня 2025 року серії ЕПР1 № 420108 (а.с. 1) 11 серпня 2025 року о 21 годині 37 хвилин в с. Корнич на автодорозі Н-10 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes benz номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудну бодікамеру 1811501256/52. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом евакуації транспортного засобу. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою – поліцейським Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капралом поліції Маршалюком Д.В., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним.

ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та від дачі пояснень відмовився.

Звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст.

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4) вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів не пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою вимірювального приладу Алкофор 507 у зв`язку з відмовою.

Твердження апелянта про те, що поліцейські не вручали йому примірник акту огляду на стан сп`яніння і в акті огляду відсутній його підпис не є слушним, оскільки огляд на стан сп`яніння не проводився, бо ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду, а акт та направлення лише фіксує факт такої відмови.

Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП Коломийська ЦРЛ (а.с. 5) на такий огляд направлявся ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів не пройшов огляд в медичному закладі у зв`язку з відмовою.

На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 9), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано рух працівників поліції на службовому автомобілі та подальшу зупинку транспортного засобу марки Mercedes benz номерний знак НОМЕР_1 . Після зупинки працівники поліції оголосили причини зупинки та перевірили документи у водія. Далі в ході розмови працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння. ОСОБА_1 від такого відмовився. Далі працівник поліції оголосили наслідки відмови і запропонував пройти огляд у медичному закладі, але від такого ОСОБА_1 також відмовився. Після цього працівник поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомили про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 намагався домовитись з працівниками поліції. Після складання процесуальних документів працівники поліції оголосили їх зміст ОСОБА_1 , який підписав документи, відмовився від пояснень та отримав копії.

За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.

Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що фактично протокол про адміністративне правопорушення складався без відеозапису і без присутності двох свідків, не є слушним, оскільки працівниками поліції було здійснено відеозйомку і досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Відеозапис застосовується для фіксації процедури огляду, а не для фіксації складання протоколу.

Також не є слушним і твердження апелянта про те, що йому не було роз`яснено права, передбачені статтями 55, 56, 59 Конституції України і не було належним чином роз`яснено і забезпечено право на правову допомогу адвоката, оскільки право на захист виникає не в момент зупинення водія, а з моменту складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та роз`яснення прав, оскільки в справі про притягнення до адміністративної відповідальності рішення приймає суд, а не працівники поліції. Працівниками поліції було роз`яснено права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, як того вимагає Інструкція, зокрема право особи користуватися юридичною допомогою адвоката. Дане право було реалізоване ОСОБА_1 , про що свідчить залучення адвоката, який представляє його інтереси в суді. Тому вважаю, що у даному випадку не порушено право ОСОБА_1 на захист.

Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог п.п. 2.5. Правил дорожнього руху водієві визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція.

Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Наявні у матеріалах справи докази, в тому числі і відеозаписи підтверджують, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу і йому, як водію транспортного засобу запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, або в медичному закладі. Водій ОСОБА_1 відмовився від такого. Працівник поліції роз`яснив наслідки відмови, але ОСОБА_1 відмовився від огляду.

Такі дії ОСОБА_1 правильно було розцінено працівниками поліції як відмова від проходження огляду та стали підставою для оформлення протоколу.

Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 будучи водієм транспортного засобу у якого працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння у відповідності до закону, відмовився від проведення огляду на стан сп`яніння у відповідності до закону, чим порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставин, які б підтверджували позицію апелянта щодо закриття провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено.

Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – скасувати та постановити нову.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, на користь Держави Україна (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло