Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №338/505/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 338/505/26

Провадження № 22-ц/4808/1501/26

Головуючий у 1 інстанції Решетов В. В.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Луганської В.М.

суддів Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,

за участю секретаря – Кузів А.В.,

учасники справи

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2026 року, постановлену в складі судді Решетова В.В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення невиплаченої допомоги по тимчасовій непрацездатності,

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 17.09.2025 по 26.09.2025 року в сумі 9 782,45 грн та компенсації за затримку виплати у розмірі 5 000 грн.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради, за участю третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності та компенсації відмовлено.

Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради, за участю третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності та компенсації закрито на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Заяву представника відповідача про компенсацію судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Котик Р.В., звернулась з апеляційною скаргою, у якій посилаючись на порушенням та неправильне застосування судом норм процесуального права, що призвело до неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, просить скасувати ухвалу Богородчанського районного суду від 18 червня 2026 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради про стягнення витрат на правничу допомогу.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з Управління освіти допомоги по тимчасовій непрацездатності та компенсації за затримку виплати. Позов мотивований тим, що відповідачем не проведено розрахунок за листком непрацездатності, виданим у день її звільнення. Через відсутність у позивача спеціальних правових знань позивач не повідомила суд про те, що в адміністративній юрисдикції вирішується її позов на незаконне її звільнення із стягненням за вимушений прогул, тобто і частину того ж самого спору, стосовно якого подано позов в суд загальної юрисдикції, суд даних про це також не перевіряв, тому ухвалою від 15 квітня 2026 року відкрив провадження у справі в порядку цивільного судочинства.

02 червня 2026 року позивачка звернулася із заявою про залишення свого цивільного позову без розгляду, що не перешкоджало прийняттю рішення щодо закриття провадження у справі.18.06.2026 року представник відповідача адвокат Жарський Т.В. заявив усне клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, посилаючись на те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки стосується проходження позивачем публічної служби. Судом закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається, відповідач наділений правом на відшкодування витрат, яких він зазнав через необґрунтовані дії позивача.

Посилається на те, що адвокат Жарський Т.В. не брав участі у справі на підставі договору-заявки № 52 від 14.05.2026, оскільки виданий ним ордер не містить посилання на цей документ. Водночас, згідно з пунктом 12.3 Положення про ордер на надання правничої допомоги, наявність реквізитів із посиланням на відповідний договір із зазначенням його номера (за наявності) та дати є обов`язковою вимогою. В справі є ордер адвоката Жарського Т.В. з посиланням на договір про надання правничої допомоги №Д26-02-03 від 04.02.2026.

Адвокат Жарський Т.В. не надав суду акт приймання-передачі послуг за договором № Д26-02-03 від 04.02.2026, водночас договір-заявка № 52 від 14.05.2026 жодним чином із ним не пов`язаний і водночас не зазначений в ордері.

Посилання в ордері, виданому 11.05.2026 адвокатським об`єднанням «Лігал груп» адвокату Жарському Т.В., на договір про надання правничої допомоги №Д26- 02-03 від 04.02.2026, могли б бути підставою для стягнення судових витрат, понесених на оплату правничої допомоги лише у випадку подачі адвокатом Жарським Т.В. акту виконаних робіт згідно договору №Д26-02-03 від 04.02.2026, при цьому розмір витрат на оплату послуг адвоката мав бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2026 року у справі №338/505/26 залишити без змін, зазначивши, що договір-заявка №52 є невіддільною частиною співпраці в рамках представництва відповідача. Судом встановлено, що адвокатське об`єднання надавало послуги через адвоката Жарського Т. В. Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради, як замовник послуг, повністю підтверджує, що має чинні договірні відносини з АО «Лігал Групп» та безпосередньо з адвокатом Жарським Т. В., що підтверджується матеріалами справи. Договір-заявка № 52 є продовженням та невіддільною частиною співпраці в рамках загального договору №Д26-02-03. Адвокат Жарський Т.В. діяв виключно в межах своїх повноважень, наданих йому управлінням, законно та обґрунтовано представляючи інтереси в суді першої інстанції.

Представником відповідача виконано умови договору, складено відзив, зібрано та надано відповідні докази, прийнято участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції». Судом встановлено недобросовісність позивачки, яка приховала факт розгляду справи в адміністративному судочинстві. Саме через це приховування (штучне ініціювання безпідставного цивільного процесу) бюджетна установа була змушена укласти договір з адвокатським об`єднанням та понести витрати для захисту.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 18 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 13 липня 2026 року справу призначено до розгляду 28 липня2026 року на 15год 45 хв.

У судове засідання ОСОБА_1 та її представник Котик Р.В. не з`явилися, про розгляд справи повідомлені у визначеному законом порядку, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

У судове засідання представник Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради не з`явився, про розгляд справи повідомлений у визначеному законом порядку, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. У відзиві на апеляційну скаргу просить суд розглядати справу без участі представника відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.

З урахуванням положень ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Із змісту апеляційної скарги вбачається, що ухвала Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2026 року оскаржується позивачкою в частині стягнення з неї витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга не містить доводів, щодо оскарження ухвали в частині закриття провадження у справі, а тому апеляційний суд відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в оскаржуваній частині, а саме в частині витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Задовольняючи частково клопотання представника Жарського Т.В., який діє в інтересах Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходив з того, що позивачка ОСОБА_1 ініціювала цивільний процес звернувшись з позовною заявою до суду 01.04.2026 року, знаючи про наявність адміністративного спору про її поновлення на роботі,яке відкрито у листопаді 2005 року. ОСОБА_1 приховала цей факт при поданні позову 01.04.2026 та усуненні його недоліків. Такі необґрунтовані дії змусили відповідача (бюджетну установу) укласти договір з адвокатським об`єднанням для захисту своїх інтересів. Суд дійшов висновку про наявність підстав для компенсації витрат внаслідок необґрунтованих дій позивача на підставі ч.5 ст. 142 ЦПК України та стягнув з позивачки на користь відповідача 8000 грн витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду не в повній мірі відповідають встановленим по справі обставинам та вимогам закону, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частинами першою та другою статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Питання розподілу судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду врегульовано статтею 142 ЦПК України, згідно з частиною п`ятою якої у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі необхідною умовою для компенсації особі (одній стороні) здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи, є необґрунтовані дії іншої сторони, що і зумовили відповідні витрати під час розгляду справи та пов`язані з цим розглядом.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А тому, стороні/особі, що заявляє про компенсацію здійснених нею витрат, внаслідок необґрунтованих дій іншої сторони необхідно довести, які саме необґрунтовані дії іншої сторони були ним вчинені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяла ця сторона недобросовісно; чи недобросовісна сторона мала на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів іншої сторони; чи були дії недобросовісної сторони умисні та який ступінь її вини й чим це підтверджується тощо.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц, від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18, від 16 червня 2021 року у справі № 904/9024/16.

Верховний Суд у справі №464/104/16-ц у постанові від 12.05.2020 вказав, що чинне законодавство не регламентує можливість покладення на позивача витрат відповідача на судовий збір та професійну правничу допомогу у випадку закриття провадження у справі без встановлення факту зловживання процесуальними правами з боку позивача.

Стягнення з позивача понесених учасниками справи судових витрат, зокрема, у разі закриття провадження у справі, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача, а за змістом частини п`ятої статті 142 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених учасникам справи витрат, пов`язаних з розглядом справи, останнім згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Як вбачається, із матеріалів справи 01.04.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селещної ради допомоги по тимчасовій непрацездатності та компенсації за затримку виплати.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 01.04.2026 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків, зокрема, щодо обґрунтування підстав звільнення від сплати судового збору та надання доказів перебування у трудових відносинах.

13 квітня 2026 року позивачка подала заяву про усунення недоліків, ухвалою Богородчанського районного суду від 15.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку цивільного судочинства.

02.06.2026 року від позивачки ОСОБА_1 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, в якому зазначила, що в Івано-Франківському окружному адміністративному суді розглядається справа № 300/7590/25 про її поновлення на роботі, а тому вимоги про оплату за період тимчасової непрацездатності в цивільному судовому провадженні є передчасними. В разі задоволення адміністративним судом позову про поновлення на роботі виникає питання чи будуть підстави для стягнення невиплаченої допомоги по тимчасовій непрацездатності.

08.06.2026 року представник відповідача ОСОБА_3 подав заяву про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача.

В судовому засіданні 18 червня 2026 року представник відповідач заявив клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради про стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності та компенсації відмовлено. Провадження в справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн

Колегія суддів зазначає, що доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції, частиною першою статті 4 ЦПК України. Суд може обмежити реалізацію цього права, зокрема, у порядку, встановленому статтею 44 ЦПК України.

Звернення позивачки до суду з позовом про стягнення невиплаченої допомоги по тимчасовій непрацездатності та при подачі позову не зазначення про справу у суді адміністративної юрисдикції про поновлення позивачки на роботі не може розцінюватися як необґрунтовані дії позивачки.

У діях позивачки ОСОБА_1 відсутні будь-які ознаки зловживання процесуальними правами чи необґрунтованих дій, оскільки вона реалізувала своє право на судовий захист.

Пред`явлення до суду позовних вимог, які згодом виявилися передчасними або підлягають розгляду в іншій юрисдикції, не свідчить про умисне зловживання правами чи недобросовісність з боку позивача, а тому відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу. Висновок суду про наявність підстав для стягнення компенсації судових витрат є помилковим та таким, що суперечить нормам процесуального права і фактичним обставинам справи.

Колегія суддів не дає оцінки доводам апеляційної скарги про недоведеність відповідачем витрат на правничу допомогу, оскільки не встановлено необґрунтованих дій позивачки.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що ухвала Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2026 року в оскаржуваній частині, а саме в частині стягнення витрат на правову допомогу підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову Управлінню освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області в стягненні витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст.367,374, 376, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2026 року в оскаржуваній частині, а саме в частині стягнення витрат на правову допомогу, скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Відмовити Управлінню освіти, молоді та спорту Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про стягнення витрат на правничу допомогу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 30 липня 2026 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.А. Девляшевський

Є.Є. Мальцева