Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №344/20458/19 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/20458/19

Провадження № 22-ц/4808/1234/26

Головуючий у 1 інстанції Мелещенко Л. В.

Суддя-доповідач Девляшевський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Девляшевського В.А.,

суддів: Василишин Л.В., Мальцевої Є.Є.,

секретаря Кузів А.В.,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Івано-Франківська обласна рада до ОСОБА_1 про визнання права постійного користування, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду в складі судді Мелещенко Л.В., ухвалене 28 квітня 2026 року в м. Івано-Франківську,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2019 року представник Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи звернувся в суд з позовом, вимоги якого збільшив під час розгляду справи, до ОСОБА_2 про визнання права постійного користування, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності землю.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що в постійному користуванні Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи перебувають земельні ділянки загальною площею 1,8500 га на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-Іф №000509 15/04-000150 від 12.12.1996, виданого на підставі рішення Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 17.09.1996. Власником суміжної земельної ділянки загальною площею 0,1509 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_3 на підставі державного акту на право приватної власгності на землю від 13.12.2002 є ОСОБА_3 , яка самовільно захопила частину земельної ділянки школи, шляхом спорудження кам`яної огорожі.

Відповідно до висновку ескперта Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29.11.2019 за результатом проведення земельно-технічної та земельно-оціночних експертиз в кримінальному провадженні відповідачем пригороджена частина земельної ділянки обласної дитячо-юнацької спортивної школи загальною площею 0,0243 га. Оскільки право власності на земельну ділянку відповідача виникло пізніше, то відповідно ця частина земельної ділянки наклалась на земельну ділянку, яка надана в постійне користування обласної дитячо-юнацької спортивної школи, право на яке виникло раніше.

Вказує, що ОСОБА_1 виготовила державний акт на право приватної влпасності на земельну ділянку без відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка, без погодження із суміжними землекористувачами та без вилучення у встановленому порядку із постійного користування. Це призвело до оформлення права приватної власності на частину земельної ділянки комунальної власності, яка раніше була надана в постійне користування Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі для виробничих потреб – обслуговування стадіону «Юність».

З метою отримання від ОСОБА_1 пояснень щодо ситуації, проведення додаткових обстежень представники Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи та Івано-Франківської обласної ради ініціювали ряд заходів, час і місце проведення яких оприлюднювались на відповідних офіційних веб-сайтах, ЗМІ, на які рекомендованими листами запрошувалась відповідачка. Однак, остання жодного разу участі в цих заходах не брала, повідомлень про поважні причини неявки не повідомляла.

За наведених обставин позивач просив визнати за Івано-Франківською обласною дитячо-юнацькою спортивною школою право постійного користування на земельну ділянку площею 0,0243 га на АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні Івано-Франківською обласною дитячо-юнацькою спортивною школою земельною ділянкою площею 0,0243 га, привівши її у придатний для використання за цільовим призначенням стан шляхом звільнення її від споруд (огорожі); визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності серії Р1 № 189404 від 13 грудня 2002 року ОСОБА_1 .

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 28 квітня 2026 року позовні вимоги Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи задоволено частково. Визнано за Івано-Франківською обласною дитячо-юнацькою спортивною школою право постійного користування на земельну ділянку площею 0,0243 га на АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні Івано-Франківською обласною дитячо-юнацькою спортивною школою земельною ділянкою площею 0,0243 га, привівши її у придатний для використання за цільовим призначенням стан шляхом звільнення її від споруд (огорожі). У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи витрати по оплаті судового збору у розмірі 1921,00 гривень.

Не погодившись з рішенням суду з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, представник ОСОБА_1 – адвокат Халус А.Г. подав апеляційну скаргу. Просив рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що суд не звернув увагу на те, що позивачем до позовної заяви долучена копія статуту обласної ДЮСШ, затвердженого начальником Управління освіти та науки облдержадміністрації в редакції станом на 16.06.2009, у якому відсутні повноваження директора на представництво юридичної особи Івано-Франківської ДЮСШ. Нова редакція статуту від 07.04.2026, в якій такі пововаження вже передбачені, не може застосовуватись до спірних відносин, які мали місце до внесення змін. Відтак, на думку скаржника, директор Івано-Франківської обласної ДЮСШ до 07.04.2026 не мав документально підтверджених повноважень на представництво позивача в суді.

Зазначив, що Івано-Франківська обласна рада не була та не є власником спірних земельних ділянок, на її права та обов`язки рішення вплинути не може, а тому залучення обласної ради як третьої особи суперечить вимогам ч.1 ст. 53 ЦПК України.

Вказує, що задоволена судом вимога про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,0243 га по АДРЕСА_1 не конкретизована щодо її меж та точного місця розташування на місцевості. Державний акт на право постійного користування землею, на який посилається позивач, виданий 12.12.1996 року щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_4 , а не АДРЕСА_1 . Більше того у висновку судової експертизи від 17.05.2023 зазначено, що встановити, яка площа накладання двох правовстановлюючих документів, не видається за можливе, у зв`язку з відсутністю достатньої інформації про параметри земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 , згідно державного акту на право власності на землю від 13.12.2002. Також план-схема землекористування, яка додана до державного акту на право постійного користування землею ОДЮСШ й надана на дослідження експерту, сформована без прив`язки досліджуваної земельної ділянки до місцевості, без відомостей про точне місце розташування даної земельної ділянки. Для ідентифікації зазначених земельних ділянок експерту не було надано для дослідження документів з каталогом координат поворотних точок меж цих ділянок в системі координат, на основі яких видавався державний акт на право постійного користування землею.

На думку представника скаржниці, заявлений позивачем негаторний позов не забезпечує ефективного захисту порушеного права, оскільки його задоволення не призведе до усунення правових підстав виникнення права власності відповідачки на спірну земельну ділянку та не потягне припинення такого права. Відтак право власності на земельну ділянку і надалі залишатиметься зареєстрованим за відповідачкою.

Звертає увагу, що фактичний порядок володіння та користування спірною земельною ділянкою не змінювався з моменту набуття відповідачкою права власності у 2002 році, зокрема залишалося незмінним і розташування встановленої огорожі. Зазначає, що відповідачка володіє та користується земельною ділянкою, яка належить їй на праві приватної власності та була набута на підставі двох цивільно-правових договорів. При цьому правомірність набуття нею права власності на земельну ділянку позивачем не оспорюється, а відповідні правочини недійсними не визнавалися.

11 червня 2026 року на адресу суду надійшов відзив директора Івано-Франківської обласної ДЮСШ на апеляційну скаргу без долучених доказів направлення відзиву іншим учасникам справи, тому апеляційний суд не бере до уваги вказаний відзив.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи апеляційної підтримав з викладених у ній мотиів.

Представник позивача доводи апеляційної скарги заперечив, пославшись на законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

За змістом частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом рішення відповідає цим вимогам закону з огляду на наступне.

Суд вважав, що за позивачем право постійного користування земельною ділянкою площею 1,85 га за адресою: АДРЕСА_2 зберігається, оскільки жодної з підстав, визначених Земельним кодексом України для припинення права постійного користування земельною ділянкою, не настало. Також у матеріалах справи відсутні докази надання погодження законного землекористувача на вилучення земельної ділянки для подальшого надання у власність фізичних осіб. Отже, саме у розмірі фактичної площі земельної ділянки 1,85 га позивач і має право постійного користування станом на час розгляду спору.

Державні акти на право приватної власності на землю були видані первісним власникам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі рішень виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, а саме: рішення №924 від 20.06.2000 та рішення №334 від 27.08.2002. Натомість позивачу земельну ділянку надано у постійне користування відповідно до рішення Івано-Франківської міської Ради народних депутатів від 17 вересня 1996 року №317. Таким чином, право на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 виникло пізніше, тому позивач є первинним користувачем земельної ділянки.

Встановлена споруда (огорожа) розташовується на земельній ділянці, що належить на праві постійного користування позивачу відповідно до державного акту. Факт накладання земельної ділянки наявний зі сторони земельної ділянки відповідача в сторону земельної ділянки позивача.

Відтак, суд прийшов до висновку, що позовна вимога про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем земельною ділянкою площею 0,0243 га, привівши її у придатний для використання за цільовим призначенням стан шляхом звільнення її від споруд (огорожі) підлягають задоволенню.

Суд вважав, що підстави для задоволення позову щодо визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку відсутні, якщо рішення на підставі якого земельну ділянку передано у приватну власність є чинним.

Рішення оскаржується в частині задоволених позовних вимог. В решті рішення не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

Рішення суду в оскарженій частині колегія вважає законним та обгрунтованим.

Як встановлено судом та вбачається з копії державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №000509 15/04-000150 від 16 грудня 1996 року, земельна ділянка загальною площею 1,85 га за адресою: АДРЕСА_2 передана у постійне користування Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 17 вересня 1996 року № 317 (а.с. 29-32, 114-117 т. 1).

Земельна ділянка загальною площею 0,1509 га, розташована на території АДРЕСА_3 , використовується для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та перебуває у власності громадянки ОСОБА_3 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії РІ №189404, виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.08.2000 серія АВМ № 708568, в реєстрі за № Д-674, та договору дарування земельної ділянки від 04.11.2002 серія ВАВ № 774813, в реєстрі за № Д1125, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності від 13.12.2002 за №9170 (а.с.33, 121 т.1).

Рішенням Івано-Франківської обласної ради від 22.12.2017 № 727-19/2017 «Про надання згоди на відновлення меж земельних ділянок на вул. Шухевичів, 16а та АДРЕСА_2 » Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі надано згоду на відновлення меж зазначених земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 1,8500 га за рахунок земель спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, які розташовані на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та перебувають у її постійному користуванні згідно з державним актом на право постійного користування землею серії II-IФ від 12.12.1996 (а.с.49, 123 т. 1).

Відповідно до Витягу з протоколу № 190 від 27.06.2018 засідання узгоджувальної комісії виконавчого комітету міської ради по розгляду земельних спорів вирішено погодити Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі межі земельної ділянки на АДРЕСА_1 , згідно виданих школі та громадянам правовстановлюючих документів на земельні ділянки по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 і перенесених відомостей до Державного земельного кадастру по даних земельних ділянках без погодження вказаних суміжних землекористувачів (а.с. 54 т. 1).

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 було повідомлено про розгляд 23.04.2018 на засіданні постійної комісії Івано-Франківської обласної ради з питань аграрної політики та земельних відносин питання щодо відновлення меж земельних ділянок, розташованих на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , про що свідчать рекомендований лист Івано-Франківської обласної ради від 18.04.2018 №11-200/509р/176 та інформація, розміщена на офіційному сайті обласної ради (т. 1 а.с. 56–57, 59, 125–127).

Крім того, листом ТОВ «ГЕКТАР ІФ» від 20.03.2018 №01/18-107 та оголошенням, опублікованим у газеті «Галичина», ОСОБА_4 було повідомлено про проведення 28.03.2018 робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 58, 60–61).

14 червня 2018 року складений акт обстеження земельної ділянки площею 1,5400 га (стадіон «Юність») за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , відповідно до якого частина земельної ділянки площею 0,0207 га, яка надана в постійне користування Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі, перебуває у власності громадянки ОСОБА_3 згідно із державним актом на право приватної власності серії Р1 №189404 від 13.12.2002. Рішення органу місцевого самоврядування щодо припинення права постійного користування (вилучення) частини земельної ділянки, що межує із земельною ділянкою ОСОБА_4 , поруч із житловим будинком на АДРЕСА_3 , відсутнє (а.с. 62-68, 110-113, 118-120т.1.)

Першим заступником керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури листом від 18.12.2019 було повідомлено першого заступника голови Івано-Франківської обласної ради про те, що Івано-Франківською місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, яке розслідується Івано-Франківським ВП ГУНП в Івано-Франківській області, внесеному 05.06.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018091010000026 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 Кримінального кодексу України, щодо самовільного зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а.с. 158 т. 1).

Згідно висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної та земельно-оціночної експертизи у вказаному кримінальному провадженні від 29.11.2019 № 1858/1974-1978/19-28 фактичне місце розташування земельної ділянки площею 0,1509 га за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві власності згідно державного акту на право власності на землю № 9170 ОСОБА_3 ( ОСОБА_1 ), частково накладається на земельну ділянку площею 1,85 га за адресою: АДРЕСА_2 , що передана обласній дитячо-юнацькій спортивній школі в постійне користування, згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №000509 та технічному звіту по виготовленню державного акту на право постійного користування землею.

Площа часткового накладання земельної ділянки площею 0,1509 га за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві власності згідно державного акту на право власності на землю №9170 ОСОБА_3 ( ОСОБА_1 ), на земельну ділянку площею 1,85 га за адресою: АДРЕСА_2 , що передана обласній дитячо-юнацькій спортивній школі в постійне користування, згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №000509 та технічному звіту по виготовленню державного на право постійного користування землею, становить 0,0243 га і ймовірна ринкова вартість даної частки земельної ділянки, яка накладається становить: 2,43 х 66 841 =162 424 гривень (а.с. 197-219 т. 1).

Згідно висновку експертів від 17 травня 2023 року № 414\23-28/878-881/23-28 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі №344/20458/19, фактична площа, конфігурація та довжини сторін земельної ділянки по АДРЕСА_3 , яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 , не відповідає площі, конфігурації та довжинам сторін, зазначених в державному акті на право приватної власності на землю серії Р1 №189404 від 13.12.2002, а саме:

- площа земельної ділянки відповідно до меж фактичного користування становить 0,1532 га, а згідно державного акту площа даної земельної ділянки повинна становити 0,1509 га. Тобто фактичне користування земельною ділянкою є на 0,0023 га більшим від використання, передбаченого державним актом;

- протяжність земельної ділянки від «Б» до «В» відповідно до меж фактичного землекористування на 2,87 метра є меншою від визначеної державним актом;

- протяжність земельної ділянки від «В» до «Г» відповідно до меж фактичного землекористування на 0,63 метра є більшою від визначеної державним актом (при цьому, слід зауважити конфігурація згідно державного акту є іншою, дана сторона зображена із згином, а згідно фактичного землекористування дана сторона є прямою лінією);

- протяжність земельної ділянки від «Г» до «Д» відповідно до меж фактичного землекористування на 3,11 метра є більшою від визначеної державним актом;

- протяжність земельної ділянки від «Д» до «Е» відповідно до меж фактичного землекористування є на 0,56 метра меншою від визначеної державним актом;

- протяжність земельної ділянки від «Е» до «А» відповідно до меж фактичного землекористування є на 1,17 метра більшою від визначеної державним актом.

Фактичне місце розташування земельної ділянки, за адресою АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_3 ( ОСОБА_1 ,), згідно державного акту на право власності на землю серії Р1 №189404 від 13.12.2002, накладається на земельну ділянку площею 1,54 га за адресою: АДРЕСА_1 , що передана в постійне користування Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі, згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №000509.

Площа фактично пригородженої частини земельної ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи, шляхом встановлення огорожі, становить 0,0235 га.

Факт накладення спірних земельних ділянок підтверджується висновками обох судових земельно-технічних експертиз, при цьому визначена ними площа накладення (0,0243 га та 0,0235 га) збігається з незначним відхиленням.

В силу приписів частини першої статті 106 та частини першої статті 96 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Статтею 91 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Відповідно до частини першої статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, які не пов`язані з позбавленням володіння (див. пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16).

Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Схожі висновки викладені, зокрема, у пункті 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При цьому cтаттями 78, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що експертні висновки, які знаходяться в матеріалах справи, стосуються питання накладення земельних ділянок, є належними та допустимими доказами, містять вичерпні й обґрунтовані відповіді на поставлені питання та підтверджують факт накладення земельної ділянки відповідача на земельну ділянку позивача.

При цьому визначені в експертному висновку розмір, розташування та конфігурація частини земельної ділянки, що накладається, відповідають іншим доказам, якими позивач обгрунтовував свої вимоги.

Доводи апеляційної скарги про те, що для ідентифікації земельних ділянок експерту не було надано документів із каталогами координат поворотних точок їх меж у відповідній системі координат, на підставі яких видавався державний акт на право постійного користування землею, спростовуються матеріалами справи.

Так, зі змісту висновку судової земельно-технічної експертизи від 29.11.2019, проведеної в кримінальному провадженні, вбачається, що для проведення дослідження експерту були надані каталоги координат поворотних точок суміжних земельних ділянок до земельної ділянки, наданої у постійне користування Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі, отримані від Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області. Крім того, у висновку експерта, зокрема на рисунку 32, графічно відображено накладення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 на земельну ділянку, надану у постійне користування ОДЮСШ, із зазначенням поворотних точок її меж, що свідчить про використання експертом відповідних координат під час проведення дослідження.

У висновку судової земельно-технічної експертизи від 17.05.2023, проведеної у справі, що переглядається, зазначено, що фактична площа, конфігурація та довжини сторін земельної ділянки по АДРЕСА_3 не відповідають відомостям, зазначеним у державному акті на право приватної власності на землю серії Р1 № 189404 від 13.12.2002. При цьому у висновку експерта наведено конкретні розбіжності щодо довжин окремих меж земельної ділянки.

Отже, під час розгляду вказаної вище справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що відповідач дійсно самовільно зайняв частину земельної ділянки позивача, на якій спорудив кам?яну огорожу.

Відтак, у разі виникнення під час виконання рішення будь-яких неясностей або труднощів щодо його виконання учасники справи чи державний (приватний) виконавець не позбавлені права звернутися до суду із заявою про роз`яснення судового рішення в порядку, передбаченому статтею 271 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що право постійного користування позивача земельною ділянкою площею 1,85 га не припинилося, оскільки відсутні передбачені законом підстави для його припинення, а також докази вилучення спірної земельної ділянки чи надання на це згоди землекористувача. Врахувавши, що право постійного користування позивача виникло раніше, ніж право приватної власності на спірну земельну ділянку, а матеріалами справи та висновками експертиз підтверджено факт накладення земельної ділянки відповідача на земельну ділянку позивача, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимогу про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу огорожі

Доводи апеляційної скарги про відсутність повноважень на представлення інтересів позивача є необґрунтованими, оскільки директор Івано-Франківської обласної ДЮСШ як керівник юридичної особи здійснює поточне управління установою та діє від її імені й в її інтересах, а відсутність у редакції статуту 2009 року окремої вказівки на представництво в суді сама по собі не свідчить про відсутність у нього відповідних повноважень.

Посилання апеляційної скарги на те, що Івано-Франківська обласна рада безпідставно залучена до участі у справі як третя особа, є необґрунтованими, оскільки рішення у цій справі може вплинути на її права та обов`язки як засновника та органу управління комунального закладу, за яким закріплена спірна земельна ділянка на праві постійного користування.

Доводи апелянта про те, що фактичний порядок користування земельною ділянкою та розташування огорожі залишалися незмінними з 2002 року, а право власності відповідачки набуте на підставі цивільно-правових договорів, не спростовують встановленого судом факту накладення земельної ділянки відповідачки на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні позивача, та не виключають права останнього на захист шляхом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Сам по собі факт державної реєстрації права власності відповідачки не легалізує порушення права постійного користування позивача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду по суті спору, зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника щодо їх оцінки та містять посилання на факти, які були предметом дослідження суду.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні, а тому в задоволенні апеляційної скарги належить відмовити.

Керуючись статтями 374, 375, 381 – 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 28 квітня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: Л.В. Василишин Є.Є. Мальцева

Повний текст постанови виготовлено 30 липня 2026 року