Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №176/217/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6579/26 Справа № 176/217/26 Суддя у 1-й інстанції - Крамар О. М. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді - Пищиди М.М.,

суддів: Свистунової О.В., Ткаченко І.Ю.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17 березня 2026 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10.11.2008 відділом РАЦС м. Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 325. Мають спільну дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.02.2023 у справі № 215/4761/22 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано. Згідно Рапорту від 23.03.2023 ОСОБА_2 за власною ініціативою звернувся до головного бухгалтера Адміністрації Держспецзв`язку із проханням в добровільному порядку відраховувати за вказаними реквізитами аліменти в розмірі 6000,00 грн на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 .

Згідно судового наказу № 176/1964/25 від 02.06.2025 було відкрито виконавче провадження №78486595 Ірпінським відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви і до моменту досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

20.05.2023 Миргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено відповідний актовий запис № 171. Мають спільну дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно судового наказу № 541/2742/25 від 17.07.2025 було відкрито виконавче провадження № 78791817 Ірпінським відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткового мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з дня подання заяви 14.07.2025 то досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 367/8363/25 було вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу).

Рапортом №08/02-27936/2025/ВН від 17.11.2025 зазначається, що ОСОБА_2 бажаючи виконувати свої обов`язки щодо утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не зважаючи на відкриті виконавчі провадження по 1/4 кожний, ініціював у добровільному порядку погашення в повному обсязі заборгованості по ВП №78486595. Згідно листа від 05.01.2026 №97 Ірпінським відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надано інформацію про те, що заборгованості по аліментам у ОСОБА_2 станом на 05.01.2026 відсутня. Таким чином, на момент звернення до суду ОСОБА_2 є платником аліментів за трьома окремими виконавчими провадженнями, а саме:

виконавче провадження № 78486595 - стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

виконавче провадження № 78791817 - стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

виконавче провадження № 79527437 - стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу.

Фактично це означає, що з доходів позивача здійснюється або підлягає здійсненню стягнення у розмірі, який у сукупності перевищує половину всіх його доходів, без урахування податкових утримань та обов`язкових платежів.

Таким чином, на момент звернення до суду сукупний розмір аліментних стягнень з ОСОБА_2 становить 75 % (три чверті) усіх видів його доходу, оскільки одночасно підлягають виконанню три окремі виконавчі документи, кожен з яких передбачає стягнення 1/4 частини доходу.

Зазначений розмір відрахувань перевищує гранично допустимі межі утримань, установлені законодавством про виконавче провадження. Відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», у разі стягнення аліментів загальний розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 50%, за виняткових випадків погашення заборгованості по аліментах.

Оскільки довідкою від 05.01.2026 р. підтверджено повну відсутність заборгованості, до платника має застосовуватися обмеження у 50 %, а не 70 %. Таким чином, одночасне виконання трьох окремих виконавчих документів, кожен з яких передбачає відрахування 1/4 частини доходу, створює юридично неможливу для виконання ситуацію, адже сукупні відрахування перевищують 50 %, які є абсолютною верхньою межею для аліментів без заборгованості. Закон дозволяє 70 % відрахувань лише у випадку наявності заборгованості по аліментах.

У даній ситуації заборгованість = 0 грн., що підтверджено офіційним документом. Отже, застосовується обмеження 50 %, а три виконавчі документи по 1/4 доходу = 75 %, що суперечить закону та робить виконання неможливим. Таким чином, сукупний розмір аліментних утримань у 75 % доходу: перевищує законодавчі межі, визначені ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження»; не відповідає принципу пропорційності, закріпленому у практиці Верховного Суду; перекручує реальний матеріальний стан платника, позбавляючи його можливості забезпечувати мінімальні потреби інших утриманців та самого платника; створює ситуацію фактичної невиконуваності виконавчих документів. При цьому слід особливо наголосити, що позивач не ухилявся і не ухиляється від виконання свого батьківського обов`язку.

23.03.2023 року, тобто задовго до відкриття відповідного виконавчого провадження, ОСОБА_2 добровільно, за власною ініціативою, звернувся з рапортом до головного бухгалтера Адміністрації Держспецзв`язку з проханням утримувати аліменти у фіксованому розмірі 6000,00 грн. на утримання доньки ОСОБА_4 , що підтверджує його свідоме та відповідальне ставлення до утримання дитини. Більше того, навіть після відкриття виконавчого провадження № 78486595 та за наявності інших виконавчих документів, позивачем було ініційовано добровільне погашення заборгованості у повному обсязі, що підтверджується рапортом № 08/02-27936/2025/ВН від 17.11.2025. Наведені обставини свідчать про те, що позивач діє добросовісно, не з метою зменшення обсягу утримання дітей, а з метою приведення аліментних зобов`язань у реальну, стабільну та виконувану форму, яка відповідає як інтересам дітей, так і його фактичним можливостям

Враховуючи вищевикладене позивач просив суд:

зменшити розмір аліментів, визначений судовим наказом Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 02 червня 2025 року у справі № 176/1964/25, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 1/4 частини до 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів, встановленого законодавством України для дитини відповідного віку.

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17 березня 2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів – задоволено частково.

Зменшено розмір аліментів, визначений судовим наказом Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 02 червня 2025 року у справі № 176/1964/25 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/6 частки (доходу) щомісячно, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів, встановленого законодавством України для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.

Враховуючи вищевикладене скаржниця просить суд рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 10.11.2008 відділом РАЦС м. Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 325.

Сторони мають спільну дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.02.2023 у справі № 215/4761/22 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано.

Згідно судового наказу № 176/1964/25 від 02.06.2025 було відкрито виконавче провадження №78486595 Ірпінським відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви і до моменту досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

20.05.2023 Миргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено відповідний актовий запис № 171.

Мають спільну дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно судового наказу № 541/2742/25 від 17.07.2025 було відкрито виконавче провадження № 78791817 Ірпінським відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткового мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з дня подання заяви 14.07.2025 то досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 367/8363/25 було вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу).

Згідно листа від 05.01.2026 №97 Ірпінським відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надано інформацію про те, що заборгованість по аліментам у ОСОБА_2 станом на 05.01.2026 - відсутня.

Таким чином, на момент звернення до суду ОСОБА_2 є платником аліментів за трьома окремими виконавчими провадженнями, а саме:

виконавче провадження № 78486595 - стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

виконавче провадження № 78791817 - стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

виконавче провадження № 79527437 - стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу.

Ухвалюючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з наявності законних та обґрунтованих підстав для зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої доньки.

Апеляційний суд не погоджується з даним висновком суду, з огляду на наступне.

Відповідно до положень, що містяться у частинах 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою ВР України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року і набула чинності 27 вересня 1991 року) держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За змістом статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтями 180, 181 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3?) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3?) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 10 листопада 2008 року, який між ними розірвано на підставі рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.02.2023 року.

Сторони мають спільну дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.02.2023 у справі № 215/4761/22 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано.

Згідно судового наказу № 176/1964/25 від 02.06.2025 було відкрито виконавче провадження №78486595 Ірпінським відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви і до моменту досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

20.05.2023 Миргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено відповідний актовий запис № 171.

Мають спільну дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно судового наказу № 541/2742/25 від 17.07.2025 було відкрито виконавче провадження № 78791817 Ірпінським відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткового мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з дня подання заяви 14.07.2025 то досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 22.09.2025 у справі № 367/8363/25 було вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу).

Таким чином слід зробити висновок, що на час видачі судового наказу від 17.07.2025 року, яким з позивача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 в розмірі частини з усіх видів заробітку та ухвалення судового рішення щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), у нього на утриманні вже була донька сторін ОСОБА_4 , тобто до моменту стягнення аліментів на утримання сина та дружини.

Разом з тим апеляційний суд зазначає, частиною третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Оскільки відрахування із заробітної плати здійснюються на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 і сукупно становить 50% заробітку (доходу) платника аліментів, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що стягнення з позивача перевищують 70%.

Також згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Проте, позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, у тому числі у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу.

Окрім того, апеляційний суд зазначає, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Аналогічні за змістом висновки неодноразово викладалися в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19 (провадження №61-9460св20) та від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20 (провадження №61-1031св21).

Таким чином суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене у справі та за відсутності доказів вчинення позивачем дій для зменшення розміру аліментів на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та для дотримання принципів рівності, пропорційності та справедливості, апеляційний суд дійшов висновку, що розмір аліментів, визначений на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у частці 1/4 доходу, зміні не підлягає.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Згідно з вимогами частин першої, тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню, сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1597,44 грн.

Керуючись статтями 367-369, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17 березня 2026 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1597,44 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 29 липня 2026 року.

Судді