Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №207/715/20 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи

Дата: 28 липня 2026 р.

Справа: №207/715/20

Суддя: Пищида М. М.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4489/26 Справа № 207/715/20 Суддя у 1-й інстанції - Подобєд О.К. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Пищиди М.М.

суддів – Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.

за участю секретаря судового засідання – Літвінова І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Південного районного суду міста Кам`янського від 22 січня 2026 року у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Південного районного суду міста Кам`янського від 23 грудня 2025 року первісну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя – задоволено частково.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя – задоволено частково.

Визнано транспортний засіб TOYOTA AURIS 1.6i, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на транспортний засіб TOYOTA AURIS 1.6i, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 .

Визнано транспортний засіб ЗАЗ 110206, 1993 року випуску, 1091 см.куб., номерний знак НОМЕР_3 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Виділено у приватну власність ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя автомобіль ЗАЗ 110206, 1993 року випуску, 1091 см.куб., номерний знак НОМЕР_3 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частину вартості транспортного засобу TOYOTA AURIS 1.6i, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , з урахуванням зустрічного зарахування, у розмірі 10 630 гривень 05 копійок.

Судові витрати покласти на сторони, які їх понесли.

В решті інших частин позовних вимог – відмовлено.

30 грудня 2025 року від представника позивача за первісним позовом ОСОБА_4 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Південного районного суду міста Кам`янського від 22 січня 2026 року відмовлено у прийнятті додаткового рішення по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення.

Відмовляючи в задоволенні ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при ухваленні судом рішення від 08 листопада 2021 року вирішено питання щодо всіх заявлених вимог та рішення суду містить чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову.

Колегія суддів вважає такий висновок суду обґрунтованим, виходячи з наступного.

Згідно ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до п.20 роз`яснень викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст.220 ЦПК 2004 року (ст.270 ЦПК); воно не може змінити суті основного рішення або містити у собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Таким чином, способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення і додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадках і за умов, вичерпний перелік яких передбачений статтею 270 ЦПК України. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд має право відмовити в його ухваленні, постановивши відповідну ухвалу.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що ухвалення додаткового рішення можливе судом за умови не ухвалення рішення стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення.

З рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 23 грудня 2025 року вбачається, що позовні вимоги задоволено частково, при цьому вирішено заявлені позивачем позовні вимоги, тому місцевий суд вірно зазначив, що підстави для ухвалення додаткового рішення, передбачені ст.270 ЦПК України відсутні.

За таких обставин, порушень процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено, доводи апеляційної скарги не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, а тому не має підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Південного районного суду міста Кам`янського від 22 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені 29 липня 2026 року.

Повний текст постанови складено 30 липня 2026 року.

Судді

Оригінал: reyestr.court.gov.ua