Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №715/2334/26 — Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/2334/26

Провадження № 2-а/715/21/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року с. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області у складі:

судді Цуркана В.В.

секретар судового засідання Майщук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-щі Глибока справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції УПП в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 05.07.2026 року о 23:03:26 капралом поліції 2 взводу 2 роти БП з обслуговування Чернівецького району УПП в Чернівецькій області ДПП Варенькою Владиславом Васильовичем було винесено постанову серії ЕНА № 7497744 про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. Згідно з фабулою постанови, 05.07.2026 року о 22:53:14 в с. Оршівці, на автодорозі Н-10 204 км, він нібито керував транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI (д.н.з. НОМЕР_1 ) з напівпричепом «Прагматек» (д.н.з. НОМЕР_2 ) без відповідної категорії посвідчення водія, чим порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожнього руху України.

Разом з тим, вважає вказану постанову незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає обов`язковому скасуванню судом, виходячи з наступного.

На момент зупинки він мав при собі та пред`явив інспектору поліції чинне посвідчення водія серії НОМЕР_3 із відкритими категоріями «В» та «С». Наявність вищої вантажної категорії «С» підтверджує його високу кваліфікацію як водія, глибоке знання ПДР України та виключає будьякий протиправний умисел чи зневагу до закону. Керуючи вказаним автомобілем, він діяв добросовісно та в межах розумного, спираючись на норми Постанови КМУ № 184 від 03.03.2022 р., яка на період дії воєнного стану офіційно дозволила водіям із категорією «В» керувати значно більшими й важчими вантажними автомобілями категорій «С» та «СІ».

Згідно з реєстраційними документами, маса напівпричепа «Прагматек» без навантаження становить 596 кг. На момент зупинки напівпричіп був повністю порожнім, а сумарна фактична вага автопоїзда складала близько 3180 кг, що не перевищувало навіть загальновизначені межі безпеки складу транспортних засобів для категорії «В» (3500 кг). Враховуючи спрощений режим воєнного стану та наявність відкритої категорії «С», у нього були всі законні підстави вважати свої дії повністю правомірними. Інспектор виявив надмірний формалізм та безпідставно відмовився застосувати положення ст. 22 КУпАГІ (малозначність). Вказує, що нагрудний відеореєстратор (бодікамера) поліцейського був увімкнений інспектором протиправно не з моменту зупинки ТЗ, а лише під середину їхньої розмови, безпосередньо на етапі самого винесення постанови. Процес його руху автомобілем, факт та причини зупинки, а також перша, найбільш суттєва частина спілкування на відеозаписі Відповідача повністю відсутні. Окрім того, на початковому етапі спілкування (коли відеозапис інспектором протиправно не здійснювався) ним було заявлено усне клопотання про надання йому часу для реалізації права на правову допомогу адвоката, яке інспектор проігнорував. Також у салоні автомобіля перебували інші пасажири, і факт того, хто саме здійснював рух автомобілем до моменту фіксації його в нерухомому стані, інспектором належним чином не задокументовано. Постанова винесена одноособово, на основі припущень, що суперечить ст. 62 Конституції України. На підставі виклданего, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову капрала поліції Вареньки Владислава Васильовича серії ЕНА №7497744 від 05.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП; провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУ за відсутністю складу адміністративного правопорушення; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.

Ухвалою Глибоцького районного суду від 10 липня 2026 року, відкрито провадження по справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу 15-ти денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

21.07.2026 рокувід представника Департаменту патрульної поліції Цопа А.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 7497744 від 05.07.2026 року – відмовити повністю. Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7497744 залишити без змін. Вказує, що 05.07.2026 року о 22:53:14 інспектором патрульної поліції було зупинено склад транспортних засобів у с. Оршівці, на автодорозі Н-10, 204 км: автомобіль Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI (д.н.з. НОМЕР_1 ) з напівпричепом «Прагматек» (д.н.з. НОМЕР_2 ). За матеріалами справи та відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції встановлено, що за кермом зазначеного транспортного засобу перебував позивач – ОСОБА_1 . При перевірці документів він пред`явив посвідчення водія серії серії НОМЕР_4 з відкритими категоріями «В», «С» тощо, однак посвідчення водія категорії ВЕ у нього відсутнє, що підтверджується даними самого посвідчення яке міститься в матеріалах справи. Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію напівпричепа «Прагматек» його дозволена максимальна маса (повна маса) становить 3000 кг, а маса без навантаження – 596 кг; тип причепа – «спеціалізований напівпричіп/платформа». Автомобіль Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI має дозволену максимальну масу 3500 кг. Таким чином, позивач керував складом транспортних засобів (тягач + напівпричіп) із причепом, повна маса якого 3000 кг, не маючи категорії ВЕ.

У даній справі напівпричіп «Прагматек» має дозволену максимальну масу 3000 кг, тобто повна маса причепа суттєво перевищує 750 кг. При цьому, позивач не надав суду жодних документально підтверджених даних (актів зважування тощо), які б свідчили, що: маса причепа у конкретний момент руху не перевищувала маси тягача без навантаження; загальна дозволена максимальна маса автопоїзда (за технічними характеристиками) укладається в межі 3500 кг. Навпаки, зі свідоцтв про реєстрацію випливає, що дозволена максимальна маса автомобіля – 3500 кг, дозволена максимальна маса причепа – 3000 кг, що у сумі дає 6500 кг. Це перевищує межу 3500 кг, установлену для категорії В навіть у режимі причепів понад 750 кг. Отже, позивач, керуючи зазначеним складом транспортних засобів без посвідчення водія категорії ВЕ, фактично здійснював керування транспортним засобом без права керування відповідної категорії.

Оскільки категорія ВЕ в посвідченні водія позивача відсутня, а керування ним здійснювалося складом транспортних засобів, який за своїми характеристиками належить до категорії ВЕ, інспектор патрульної поліції правомірно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Посилання позивача на «фактичну масу» причепа (596 кг) не змінює правової оцінки, оскільки закон оперує поняттям дозволеної максимальної маси (повної маси), зазначеної у реєстраційних документах, а не разовою фактичною вагою на момент руху.

Крім цього, вказує, що позивач стверджує, що нагрудний відеореєстратор було увімкнено не з моменту зупинки, а лише з середини розмови. Водночас наявні відеозаписи з бодікамер чітко демонструють, що розгляд справи про адміністративне правопорушення розпочато о 10:00хв. відеозапису; позивачу оголошено його анкетні дані; зачитано права, передбачені ст. 268 КУпАП (право давати пояснення, подавати докази, користуватися правовою допомогою, заявляти клопотання); йому роз`яснено суть інкримінованого правопорушення та надано можливість висловити свою позицію. Під час розгляду справи позивач не заявляв жодних письмових чи усних клопотань про відкладення розгляду для залучення адвоката, не просив про надання часу для отримання правової допомоги, не наполягав на додаткових процесуальних діях. Отже, твердження про «ігнорування клопотання» та «позбавлення права на захист» є голослівними й не підтверджуються матеріалами справи. Щодо моменту ввімкнення відеореєстратора, то сама по собі відсутність запису початкової стадії зупинки не скасовує правомірність постанови, коли факт керування, відсутність категорії ВЕ та інші обставини підтверджуються сукупністю доказів (поясненнями позивача, даними посвідчення, технічними характеристиками ТЗ).

Посилання позивача на Постанову КМУ №184 щодо допуску водіїв до керування транспортними засобами в умовах воєнного стану є нерелевантними до даної справи, оскільки зазначена постанова не змінює вимог п. 2.13 ПДР та Положення №340 щодо категорій В/ВЕ та маси причепів. Так само застосування ст. 22 КУпАП (малозначність) є дискреційним правом інспектора. У випадку керування складом транспортних засобів із значною дозволеною максимальною масою причепа (3000 кг) без належної категорії ВЕ відсутні підстави вважати правопорушення «малозначним». З огляду на викладене Департамент патрульної поліції вважає, що позивач керував складом транспортних засобів (автомобіль Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI + напівпричіп «Прагматек»), який за своїми характеристиками належить до категорії ВЕ; посвідчення водія категорії ВЕ у позивача відсутнє; інспектор патрульної поліції правомірно кваліфікував дії позивача за ч. 2 ст. 126 КУпАП; при розгляді справи дотримано основні процесуальні гарантії (роз`яснення прав, надання можливості дати пояснення), порушення, які могли б бути підставою для скасування постанови, не встановлені.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 19 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

В силу ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Статтею 245 КУпАП встановлено, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Так, судом встановлено, що 05.07.2026 року о 23:03:26 капралом поліції 2 взводу 2 роти БП з обслуговування Чернівецького району УПП в Чернівецькій області ДПП Варенькою Владиславом Васильовичем було винесено постанову серії ЕНА № 7497744 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Згідно з фабулою постанови, 05.07.2026 року о 22:53:14 в с. Оршівці, на автодорозі Н-10 204 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI (д.н.з. НОМЕР_1 ) з напівпричепом «Прагматек» (д.н.з. НОМЕР_2 ) без відповідної категорії посвідчення водія, чим порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожнього руху України.

Як вбачається із посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , у останнього відкриті категорії «А1», «А», «В», «С», однак посвідчення водія категорії «ВЕ» у нього відсутнє.

Згідно свідоцтва про реєстрацію напівпричепа «Прагматек», його дозволена максимальна маса (повна маса) становить 3000 кг, а маса без навантаження – 596 кг; тип причепа – «спеціалізований причіп пр - платформа».

Автомобіль Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI має дозволену максимальну масу 3500 кг, що підтверджується свідоцтвом про реєтрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .

Відповідно до п. 2.13 ПДР України: до категорії В відносяться, зокрема, «состав транспортних засобів з тягачем категорії В та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів»; до категорій ВЕ, С1Е, СЕ, D1Е, DE відносяться «состави транспортних засобів з тягачем категорії В, С1, С, D1 або D та причепом, повна маса якого перевищує 750 кілограмів».

Пункт 5 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою КМУ №340 від 08.05.1993 р., уточнює, що водіям транспортних засобів категорії «В» дозволяється: 1) керувати такими засобами з причепом, дозволена максимальна маса якого не перевищує 750 кг; 2) керувати такими засобами з причепом, дозволена максимальна маса якого перевищує 750 кг, за умови, що маса причепа не перевищує масу автомобіля без навантаження, а загальна дозволена максимальна маса состава (авто + причеп) не перевищує 3500 кг.

Отже, закон встановлює дві ключові межі: Автоматичний режим для категорії В – причеп з повною масою до 750 кг. Особливий режим для причепів з повною масою понад 750 кг – із жорсткими вимогами до маси тягача та загальної дозволеної маси автопоїзда.

Таким чином, зі свідоцтв про реєстрацію випливає, що дозволена максимальна маса автомобіля – 3500 кг, дозволена максимальна маса причепа – 3000 кг, що у сумі дає 6500 кг. Це перевищує межу 3500 кг, установлену для категорії В навіть у режимі причепів понад 750 кг.

Отже, позивач, керуючи зазначеним складом транспортних засобів без посвідчення водія категорії ВЕ, фактично здійснював керування транспортним засобом без права керування відповідної категорії.

Дослідженням доказів, зокрема, підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Крім цього, позивач в своїй позовній заяві не заперечує факт керування ним транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом «Прагматек», д.н.з. НОМЕР_2 .

Посилання позивача на Постанову КМУ №184 щодо допуску водіїв до керування транспортними засобами в умовах воєнного стану є нерелевантними до даної справи, оскільки зазначена постанова не змінює вимог п. 2.13 ПДР та Положення №340 щодо категорій В/ВЕ та маси причепів.

Надані відповідачем докази на підтвердження правомірності оскаржуваної позивачем постанови є належними, достовірними та достатніми доказами у розумінні статей 73, 75, 76 КАС України.

Доводи позивача про порушення поліцейським процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення є необґрунтованими.

Враховуючи, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень належними доказами доведено правомірність свого рішення, суд визнає не обґрунтованим позовні вимоги ОСОБА_1 та приходить до висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6-10, 19, 20, 90, 241-246, 250 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції УПП в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: