Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №645/5844/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/5844/26

Провадження № 3/645/1041/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Сілантьєвої Е.Є., розглянувши матеріали адміністративного провадження, які надійшли від Управління Патрульної поліції в Харківській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 173-8 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець, зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

14.06.2026 близько 16 год. 50 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не виконав вимоги термінового припису серії ЕТ № 110687 від 12.06.2026 про зобов`язання в забороні в будь – який спосіб конфліктувати з постраждалою особою строком на 3 доби з 12.06.2026 з 23 год. 30 хв. до 23 год. 30 хв. 15.06.2026, який винесено відносно нього, перебував за адресою перебував за адресою проживання постраждалої особи ОСОБА_2 , а саме у квартирі АДРЕСА_2 та конфліктував з потерпілою, чим порушив заходи застосовані до неї, а саме конфліктував з потерпілою особою.

Правом на участь в судовому засіданні, ОСОБА_1 не скористався, повідомлялася судом належним чином у встановленому законом порядку, шляхом надіслання смс повідомлення, надав суду заяву, з якої вбачається, що ОСОБА_1 просить закрити провадження по справі, оскільки конфлікту, як такого не було, стосунки з дружиною нормалізувалися, вони кохаю один одного та зобов`язався такого не повторювати.

Потерпіла ОСОБА_2 до суду не з`явилася, скористалася правом надання письмових пояснень, надала суду заяву, в якій просила закрити провадження відносно ОСОБА_1 , оголосивши йому усне зауваження. Також зазначила, що не заперечує, щоб ОСОБА_1 приходив до неї та дитини, патрульну поліцію викликала помилково, претензій не має.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Частина 2 ст. 173-8 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Протокол про адміністративне правопорушення, серії ВАД №574642 від 14.06.2026 року, складено правомочною на те посадовою особою, у відповідності до положень ч.1 ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить обов`язкові дані, передбачені вказаною статтею та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.

Судом встановлено, що 14.06.2026 близько 16 год. 50 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не виконав вимоги термінового припису серії ЕТ № 110687 від 12.06.2026 про зобов`язання в забороні в будь – який спосіб конфліктувати з постраждалою особою строком на 3 доби з 12.06.2026 з 23 год. 30 хв. до 23 год. 30 хв. 15.06.2026, який винесено відносно нього, перебував за адресою перебував за адресою проживання постраждалої особи ОСОБА_2 , а саме у квартирі АДРЕСА_2 та конфліктував з потерпілою, чим порушив заходи застосовані до неї, а саме конфліктував з потерпілою особою.

Факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 та його провина повністю доведена та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

- протоколом серії ВАД №574642 від 14.06.2026 року про адміністративне правопорушення - про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого no. 173-8 ?.2 EOiAI;

-копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії ЕТ№ 110687 від 12.06.2026,

- письмовими поясненнями та заявою потеплілої ОСОБА_2 від 14.06.2026 року,

- рапортом інспектора УПП в Х/о ДПП інсп. вз.№3, роти №4, бат.№4

Ставити під сумнів дані докази у суду немає підстав, оскільки вони отримані у відповідності до вимог закону.

За встановлених фактичних обставин справи, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-8 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу.

При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 , тобто невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Разом з тим, згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Комплексний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець надає можливість органу (посадовій особі), що уповноважений вирішувати справу, за певних умов застосувати щодо порушника усне зауваження - метод виховного впливу, що не пов`язаний ні з адміністративним стягненням, ні з заходом громадського впливу. Стягнення у такому випадку не накладається та будь-яких юридичних наслідків для порушника не наступає. При цьому останній повинен усвідомити протиправність своєї поведінки для того, щоб не допускати подібного у майбутньому.

Усне зауваження може бути зроблене лише за малозначне правопорушення, яке не становить великої суспільної шкідливості й не завдає значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам. Установлення в законі такого заходу впливу, як усне зауваження, дає змогу говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, зокрема й малозначне.

Враховуючи викладене, а також дискреційні повноваження суду, що виходять із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин ситуації, даних про особу винного, який є військовим, справедливості й достатності обраного стягнення, вирішуючи справу відповідно до оцінки усіх обставин справи (у тому числі обставин, що пом`якшують відповідальність) й особи порушника, враховуючи заяву потерпілої сторони та примирення сторін, оцінивши наслідки правопорушення і переконавшись, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам, державі або суспільству, суд приходить до висновку про малозначність вчиненого адміністративного правопорушення та можливість звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП, оскільки адміністративне стягнення не накладається, суд не вирішує питання про стягнення судового збору.

Керуючись ст.ст.33, 195-2, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – закрити.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Головуючий суддя –