Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №953/1661/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 953/1661/26

Провадження № 2/645/2676/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Лисенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Кузьменко Т.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №953/1661/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в :

13.02.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якій просив суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 15.03.2014 Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №134.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.03.2014 між позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідачем, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано шлюб Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №134.

Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Сімейні стосунки позивача з відповідачем фактично припинені в лютому 2021 року. Позивач зазначає, що у них з відповідачем різні погляди на подальшу побудову шлюбу, що призвело до неможливості знайти спільний знаменник у щоденному житті, було втрачено почуття поваги та любові між ними. На теперішній час сім`я існує формально, кожний з подружжя веде окреме самостійне життя, відсутній спільний бюджет та витрати на утримання один одного. Збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, у зв`язку з чим він наполягає на розірванні шлюбу. Просить суд не надавати час для примирення подружжя.

18.03.2026 року ухвалою Київського районного суду міста Харкова цивільну справу передано для розгляду за підсудністю до Немишлянського районного суду міста Харкова.

21.04.2026 матеріали справи надійшли до Немишлянського районного суду міста Харкова.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 21.04.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Лисенко О.О.

Ухвалою судді від 27.04.2026 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено проведення першого судового засідання.

Позивачем у позовній заяві викладено прохання про проведення розгляду без його участі.

У судове засідання 25.05.2026 відповідач не з`явилась, про дату час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу реєстрації. відповідача, поштова кореспонденція повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У судове засідання 01.07.2026 відповідач не з`явилась, 23.06.2026 через електронний кабінет ЄСІТС подала клопотання про відкладення судового засідання строком на два місяці у зв`язку з необхідністю врегулювання фінансових питань між сторонами та можливістю досягнення домовленості щодо майнових прав і обов`язків.

У судове засідання 29.07.2026 відповідач не з`явилась, 27.07.2026 через електронний кабінет ЄСІТС подала клопотання про відкладення судового засідання строком на два місяці у зв`язку з необхідністю врегулювання між сторонами майнових питань. Зазначила, що під час шлюбу сторонами використовувався автомобіль NISSAN X-TRAIL, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 . Позивач позичав грошові кошти на ремонт зазначеного автомобіля у сумі 2000 доларів США та обіцяв повернути ці кошти. На даний час ним повернуто лише 1000 доларів США, а решта боргу у розмірі 1000 доларів США залишається непогашеною. Крім того, просила врахувати, що позивач досі зареєстрований у належному їй житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відкладення розгляду справи необхідне для вирішення майнових питань та того щоб позивач мав можливість добровільно знятися з реєстрації місця проживання за вказаною адресою без необхідності звернення до суду з окремим позовом.

29.07.2026 позивач подав до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав, просив строк на примирення подружжя не надавати, шлюб розірвати. Зазначив, що спір щодо визначення місця проживання відсутній, дитина після розірвання шлюбу буде проживати з матір`ю. Повідомив, що відповідачка звернулась до Немишлянського районного суду міста Харкова з позовом про стягнення аліментів (справа №645/4159/26). Зазначив, що спір майнового характеру між сторонами відсутній. Просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що неодноразові звернення відповідача з клопотанням про відкладення розгляду справи направлені на затягування розгляду справи та вчинення тиску на позивача задля досягнення відповідачем власних інтересів. Просив розгляд проводити без його участі з урахуванням позиції викладеної у даній заяві.

Вирішуючи клопотання про відкладення розгляду справи, суд бере до уваги наступне.

За змістом ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожному гарантовано право на розгляд судом упродовж розумного строку спору щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії»).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним».

Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Белле проти Франції» та «Нун`єш Діаш проти Португалії»).

Вирішуючи питання про можливість відкладення розгляду справи суд приймає до уваги те, що межі відкладення розгляду справи не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відкрите 27.04.2026. У встановлений законом строк відповідач не скористалась своїм правом на подання відзиву на позовну заяву. При цьому, відповідачем подавались клопотання про відкладення розгляду справи 23.06.2026 та 27.07.2026.

Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку тільки в разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Тобто наступні неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не є перешкодою для розгляду справи з огляду на зміст статті 223 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, змісту статей 223, 240 ЦПК України, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, у зв`язку із чим суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що сторони з 15 березня 2014 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований 15.03.2014 Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №134, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим повторно 11.02.2026 Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (а.с.5).

Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Актовим записом про народження №1801, складеним 10.09.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (а.с.9-10).

Фактичні шлюбні відносини з відповідачем припинені, спільне господарство не ведеться.

Спір між сторонами виник із сімейних правовідносин та його вирішення регулюється нормами сімейного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Частиною 2 статті 104 СК України визначено, що підставою припинення шлюбу є його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2 ст. 112 СК України).

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу - є обґрунтованими та подальше спільне життя подружжя, та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, а також те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про суть пред`явлених вимог, не надав суду жодних заперечень та доказів, що свідчать про обставини, які суд повинен врахувати при розгляді справи, суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, тому наявні підстави, в розумінні ст. 112 СК України, для задоволення позову, так як сім`я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, тому відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч. 3 ст. 115 СК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією № 0838-5571-1026-7470 від 26.12.2025 (а.с.1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 22).

Зважаючи на те, що суд прийшов до висновку про задоволення позову, сума судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112-115 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 211, 258, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 15.03.2014 Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №134 - розірвати.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 29 липня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_4 , зареєстрований кабінет в ЄСІТС відсутній.

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_6 , зареєстрований кабінет в ЄСІТС.

Суддя О.О. Лисенко