Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №642/3343/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

30 липня 2026 року

Справа № 642/3343/26

Провадження № 2/642/1688/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 липня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Цибульської С.В.,

за участю секретаря судового засідання – Бочарової Д.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № Р20.00508.006425699 від 25.02.2020 у загальному розмірі 125 925,20 грн, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 49 893,39 грн, заборгованості за відсотками у сумі 24 403,60 грн, заборгованості за комісіями у сумі 51 628,21 грн; а також понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

В обґрунтування позову представник позивача вказує, що 25.02.2020 ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Р20.00508.006425699, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) у сумі 49 999 грн, включно із витратами на страховий платіж, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами та з платою за послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості. Банк виконав умови вказаного договору у повному обсязі, видавши позичальнику кошти кредиту у встановленому договором розмірі. Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 19.12.2023 у нього наявна заборгованість у загальному розмірі 125 925,20 грн, яка складається з: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 49 893,39 грн, заборгованості за відсотками у сумі 24 403,60 грн, заборгованості за комісіями у сумі 51 628,21 грн.

Представник позивача зазначає, що 19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023, згідно з умовами якого АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «Оптіма Факторинг» права вимоги, зокрема за кредитним договором № Р20.00508.006425699. 22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» відступило ТОВ «ФК «Профіт Капітал» права вимоги, зокрема за кредитним договором № Р20.00508.006425699.

Судом відкрито провадження у цій справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано строк на подання відзиву на позов.

Позивач не надавав суду клопотань про розгляд справи в загальному порядку або в спрощеному порядку з викликом сторін, в позові не зазначав, що заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повідомлений щодо розгляду справи належним чином. Копія ухвали про відкриття провадження по справі, копія позову та долучених до нього документів, направлені відповідачу за місцем його реєстрації. Відповідач відзиву не подав.

Оскільки відповідачем не подано до суду відзив на позовну заяву, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

За таких обставин відповідно до ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку вирішення спору, відповідач повідомлений щодо розгляду справи належним чином, відзиву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 25.02.2020 ОСОБА_1 власноруч підписала паспорт споживчого кредиту до договору кредиту та страхування № Р20.00508.006425699 від 25.02.2020, відповідно до умов якого: кредитодавець – АТ «Ідея Банк»; тип кредиту – споживчий кредит; мета отримання кредиту – споживчі цілі; сума/ліміт кредиту становить 49 999 грн; спосіб та строк надання кредиту – безготівковий; строк кредитування – 48 місяців; плата за обслуговування кредитної заборгованості – 2,50 % середньомісячно від початкової суми кредиту, починаючи з 0% за перший місяць зі зменшенням щомісячно на -3.569 до 1,2185 %; реальна річна процентна ставка становить 72,7092743 %. Загальні витрати за кредитом становлять 83 818,95 грн. Також у паспорті споживчого кредиту міститься інформація щодо порядку повернення кредиту, а саме зазначено, що кількість платежів – 48; розмір платежів – 2648 грн щомісячно, крім останнього, який становить 2840,34 грн; періодичність внесення платежів – кожен місяць.

25.02.2020 між АТ «Ідея Банк», ТОВ «Нью Файненс Сервіс» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування № Р20.00508.006425699 (далі – договір), відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит у сумі 49 999 грн на строк 48 місяців із процентною ставкою 15% річних, тип процентної ставки - змінювана (п. п. 1.2. 1.4. договору).

Відповідно до п. 1.5. договору під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата.

Згідно з п. 1.6. договору дата повернення кредиту – 25.02.2024. Повернення заборгованості за договором здійснюється відповідно до графіку.

Пунктами 1.7.1., 1.7.2. договору передбачено, що банк надає кредит позичальнику шляхом переказу коштів на рахунок № НОМЕР_1 , сума – 11255 грн. Зарахування залишку коштів після виконання п. 1.7.1. на рахунок № НОМЕР_2 , здійснюється після оплати страхового внеску за рахунок кредиту в розмірі 6521,61 грн.

Відповідно до п. 1.8. договору змінювана процентна ставка визначається як змінна частина ставки в розмірі 9,5 % збільшена на маржу банку в розмірі 5,5 %.

Згідно з п. 2 договору нанесенням власноручного підпису під цим договором страхувальник акцептує оферту та укладає договір добровільного страхування життя № Р20.00508.006425699 від 25.02.2020.

Вказаний договір підписано власноручно представником АТ «Ідея Банк», ТОВ «Нью Файненс Сервіс» та ОСОБА_1 .

Згідно з копією ордеру-розпорядження № 1 про видачу кредиту, наданого АТ «Ідея Банк», на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 , перераховано грошові кошти у розмірі 43 477,39 грн.

Відповідно до копії виписки від 19.12.2023 за рахунком НОМЕР_3 , який було відкрито для погашення заборгованості ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, за період з 25.02.2020 по 17.08.2020 ОСОБА_1 сплатила грошові кошти у загальній сумі 4179 грн грн в рахунок сплати заборгованості за кредитним договором № Р20.00508.006425699 від 25.02.2020.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 627 Цивільного Кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Судом встановлено, що кредитний договір укладено між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 у письмовій формі та підписано особисто ОСОБА_1 та представником АТ «Ідея Банк». Фак перерахування коштів за умовами кредитного договору від первісного кредитора відповідачу підтверджується копією відповідного ордеру-розпорядження.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

19.12.2023 АТ «Ідея Банк» (клієнт) та ТОВ «Оптіма Факторинг» (фактор) уклали між собою договір факторингу № 19/12-2023 (далі – договір факторингу № 1), відповідно до умов якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором (п. 2.1. договору факторингу № 1).

Згідно з п. 2.2. договору факторингу № 1 права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в друкованому реєстрі боржників, що підписується сторонами в день укладання цього договору та в реєстрі боржників в електронному вигляді.

Пунктом 4.1. договору факторингу № 1 встановлено, що фактор зобов`язується сплатити клієнту суму фінансування в розмірі 11 576 112 грн шляхом перерахунку 100 % вказаної суми на рахунки клієнта протягом трьох робочих днів після отримання реєстру боржників в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку та підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді, друкованого реєстру боржників, договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно».

Відповідно до п. 5.1. договору факторингу № 1 права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора в день підписання сторонами друкованого реєстру боржників та договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умовами виконання фактором зобов`язань, передбачених в п. 4.1. цього договору.

Пунктом 13.3. договору факторингу № 1 визначено, що цей договір набуває чинності з дати, що вказана у ньому першою, та діє до повного виконання сторонами всіх їх зобов`язань за цим договором.

Згідно з копією витягу з друкованого реєстру боржників № 1 від 19.12.2023 АТ «Ідея Банк» передало, а ТОВ «Оптіма Факторинг» прийняло право грошової вимоги, зокрема до відповідача за кредитним договором № Р20.00508.006425699 від 25.02.2020. Сума заборгованості за вказаним договором становить 125 925,20 грн та складається з: заборгованості за основним боргом у розмірі 49 893,39 грн, заборгованості за відсотками у сумі 24 403,60 грн, заборгованості за комісіями у сумі 51 628,21 грн.

Відповідно до копії платіжної інструкції в національній валюті від 20.12.2023 № 45 ТОВ «Оптіма Факторинг» перерахувало на банківський рахунок АТ «Ідея Банк» грошові кошти у сумі 11 576 112 грн. Призначення платежу – фінансування згідно з договором факторингу № 19/12-2023 від 19.12.2023 без ПДВ.

22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» (клієнт) та ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 22/12-2023 (далі – договір факторингу № 2, відповідно до умов якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором (п. 2.1. договору факторингу № 2).

Згідно з п. 2.2. договору факторингу № 2 права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в друкованому реєстрі боржників, що підписується сторонами в день укладання цього договору та в реєстрі боржників в електронному вигляді.

Пунктом 4.1. договору факторингу № 2 встановлено, що фактор зобов`язується сплатити клієнту суму фінансування в розмірі 11 861 032,61 грн шляхом перерахунку 100 % вказаної суми на рахунки клієнта протягом трьох робочих днів після отримання реєстру боржників в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку та підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді, друкованого реєстру боржників, договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно».

Відповідно до п. 5.1. договору факторингу № 2 права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора в день підписання сторонами друкованого реєстру боржників та договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умовами виконання фактором зобов`язань, передбачених в п. 4.1. цього договору.

Пунктом 13.3. договору факторингу № 2 визначено, що цей договір набуває чинності з дати, що вказана у ньому першою, та діє до повного виконання сторонами всіх їх зобов`язань за цим договором.

Згідно з копією витягу з друкованого реєстру боржників № 2 від 22.12.2023 ТОВ «Оптіма Факторинг» передало, а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняло право грошової вимоги, зокрема до відповідача за кредитним договором № Р20.00508.006425699 від 25.02.2020. Сума заборгованості за вказаним договором становить 125 925,20 грн та складається з: заборгованості за основним боргом у розмірі 49 893,39 грн, заборгованості за відсотками у сумі 24 403,60 грн, заборгованості за комісіями у сумі 51 628,21 грн.

Відповідно до копії платіжної інструкції в національній валюті від 26.12.2023 № 376 ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перерахувало на банківський рахунок ТОВ «Оптіма Факторинг» грошові кошти у сумі 11 861 032,61 грн. Призначення платежу – фінансування по договору факторингу № 22/12-2023 без ПДВ.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що представником позивача доведено факт переходу права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № Р20.00508.006425699 від 25.02.2020 від первісного кредитора АТ «Ідея Банк» до позивача ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з копії довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № Р20.00508.006425699 від 25.02.2020, виданої директором Департаменту кредитного адміністрування АТ «Ідея Банк», станом на 19.12.2023 ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 125 925,20 грн, з яких: заборгованість за основним боргом у розмірі 49 893,39 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками у сумі 24 403,60 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями у сумі 51 628,21 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору № Р20.00508.006425699 від 25.02.2020, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконала, а тому позовні вимоги ТОВ «ФК «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № Р20.00508.006425699 від 25.02.2020 у загальному розмірі 74 296,99 грн, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 49 893,39 грн, заборгованості за нарахованими процентами у сумі 24 403,60 грн.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісіями за обслуговування кредитної заборгованості суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 1 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Разом з тим, у кредитному договорі Р20.00508.006425699 від 25.02.2020 первісним кредитором не було визначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які була встановлена комісія за видачу кредиту.

Більше того, відповідно до графіку платежів до такого кредитного договору комісія за надання кредиту становить 0 грн на час усього договору, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості за період строку кредитування не зазначено.

Крім того, позивачем не надано суд та в матеріалах справи відсутні відомості про те, що додаткові, супутні послуги з боку первісного кредитора, пов`язані з обслуговуванням кредиту, за надання яких договором передбачена сплата з боку позичальника, фактично надавалися відповідачу.

Отже, відповідна кредитного договору про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості є несправедливою, такою, що суперечить принципу добросовісності, має наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків, погіршення становища споживача, а тому є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на вказане позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту у сумі 51 628,21 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при подачі позовної заяви до суду позивачем сплачено 2662,40 грн судового збору, які підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (59 %), що становить 1570,82 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи суд також враховує практику Верховного Суду, а саме те, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатись у ці правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Правовий Курс» (об`єднання) укладено договір про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024 (далі – договір № 02-24), відповідно до умов якого об`єднання бере на себе зобов`язання по наданню клієнту за його зверненням на довгостроковій основі правничої допомоги у відповідності з умовами цього договору, а клієнт зобов`язується прийняти надану йому правничу допомогу та здійснити її оплату у відповідності до умов цього договору (п. 1.1. договору № 02-24).

Згідно з п. 1.2. договору № 02-24 перелік боржників, щодо яких доручається вчинення дій стосовно стягнення заборгованості, сума заборгованості та інші дані зазначається в реєстрі.

Відповідно до п. 3.1. договору № 02-24 за договором про надання правничої допомоги в суді першої інстанції клієнт сплачує на користь об`єднання винагороду, розмір якої визначається та фіксується сторонами додатково в акті прийому-передачі наданої правничої допомоги.

Пунктом 8.2. договору № 02-24 передбачено, що цей договір укладено на термін до 31 травня 2026 року.

01.07.2024 між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Правовий курс» укладено додаткову угоду № 1/1 до договору № 02-24, згідно з умовами якої сторони дійшли взаємної згоди щодо доповнення п. 3.1. договору підпунктом 3.1.1. договору та викладення його в такій редакції: «За договором про надання правової допомоги, що полягає у вчиненні об`єднанням дій, передбачений п. 1.1.1 договору, клієнт сплачує на користь об`єднання винагороду, зокрема у розмірі 7000 грн за проведення консультації з клієнтом, здійснення вивчення документів та підготовку проєкту позовної заяви для направлення до суду згідно з реєстром боржників.

Відповідно до наказу керівника адвокатського об`єднання «Правовий курс» № 02-К від 28.06.2024 ОСОБА_2 прийнято на роботу до АО «Правовий курс» на посаду адвоката з 01.07.2024.

З копії форми акта № 27 прийому-передачі боржників за договором № 02-24 та акта № 27 прийому-передачі наданої правничої допомоги вбачається, що адокатське об`єднання «Правовий курс» надало ТОВ «ФК «Профіт Капітал» правничу допомогу вартістю 7000 грн в межах стягнення заборгованості з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № Р20.00508.006425699, а саме: проведення консільтацій з клієнтом, вивчення документів та підготування проєкту позовної заяви для направлення до суду.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21, постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 638/6000/22, від 05 липня 2023 року у справі № 759/24141/19.

Водночас при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання щодо оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (п. 268). Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22, від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.

Беручи до уваги рівень складності цієї справи, яка є типовою у своїй категорії, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин цієї справи, ціни позову, часткового задоволення позовних вимог, відсутності заперечень з боку відповідача, суд доходить висновку, що заявлені представником позивача вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу підлягають зменшенню та стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 4000 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 76-82, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 280, 281, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором № Р20.00508.006425699 від 25.02.2020 у загальному розмірі 74 296 (сімдесят чотири тисячі двісті дев`яносто шість) грн 99 коп., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 49 893,39 грн, заборгованості за нарахованими процентами у сумі 24 403,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1570 (одна тисяча п`ятсот сімдесят) грн 82 коп., а також понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення складено 30.07.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8, р/р № НОМЕР_4 в АТ «Універсал Банк», код банку 322001.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Світлана ЦИБУЛЬСЬКА