Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №443/1191/23 — Жидачівський районний суд Львівської області

Суд: Жидачівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: усунення перешкод у користуванні майном

Дата: 29 липня 2026 р.

Справа: №443/1191/23

Суддя: СЛИВКА С. І.

Справа №443/1191/23

Провадження №2/443/7/26

РІШЕННЯ

іменем України

30 липня 2026 року м.Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

за участю:

секретаря судових засідань Кушнір М.І.,

представника позивача – адвоката Савки Т.В.,

представника відповідача – адвоката Брони М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Жидачеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний поділ (в натурі) земельної ділянки, житлового будинку, господарських будівель та споруд та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення компенсації за вартість частки спільного майна подружжя, поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить:

провести реальний поділ (в натурі) між співвласниками часток майна житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 , виділивши в натурі у власність кожної зі сторін частку майна та визнавши право власності на вказані приміщення згідно із обраним позивачем варіантом поділу нерухомого майно, викладеним у висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертиз;

провести реальний поділ (в натурі) між співвласниками часток майна земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 4621582700:06:001:0025, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 , виділивши в натурі у власність кожної зі сторін частку майна та визнавши право власності на вказані приміщення згідно із обраним позивачем варіантом поділу нерухомого майно, викладеним у висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертиз;

припинити право спільної часткової власності кожної із сторін на вищевказані об`єкти нерухомості;

стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Позов обґрунтовує тим, що сторони з 25.02.1989 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано за рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 06.05.2021 у справі №443/1527/21. За час перебування у шлюбі, а саме 17.03.2006 вони придбали за спільні кошти житловий будинок АДРЕСА_1 , право власності на який за їх рішенням було зареєстровано за ОСОБА_2 . Рішенням Жирівської сільської ради Жидачівського району Львівської області від 20.12.2012 передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельні ділянки загальною площею 0,7767 га, в тому числі 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 . Зазначеній земельній ділянці під придбаним ними житловим будинком присвоєно кадастровий номер 4621582700:06:001:0025.

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 27.06.2022 у справі №443/2018/21 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя.

Визнано житловий будинок загальною площею 125,3 кв.м, (житлова площа - 84,9 кв.м) з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 14081201) та земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 4621582700:06:001:0025, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта в Реєстрі 155782146215) об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 14081201) та право власності частину земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 4621582700:06:001:0025, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта в Реєстрі 155782146215).

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 14081201) та право власності частину земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 4621582700:06:001:0025, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта в Реєстрі 155782146215).

Водночас, незважаючи на поділ спільної власності подружжя судом, відповідачем та її матір`ю вчиняються дії психологічного та фізичного характеру шляхом перешкоджання йому користуватися належним майном, викрадення та самоправства щодо речей, блокування доступу до будинку, заміною замків вхідних дверей, про що свідчасть неодноразові звернення до органів поліції.

Таким чином, фактичні обставини взаємовдносин між ним та відповідачем, неможливість реалізувати власні права як співвласника нерухомого майна, та небажання укласти договір поділу майна, викликало необхідність поділу в натурі вищезгаданої земельної ділянки та житлового будинку, та припинення права спільної часткової власності.

02.08.2023 відповідач, в інтересах якої діє адвокат Брона М.В., подала зустрічний позов до ОСОБА_1 , в якому просить:

припинити право власності ОСОБА_2 на частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та на частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,2500 га з кадастровим номером 4621582700:06:001:0025;

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 314 200 грн. компенсації за вартість частки житлового будинку АДРЕСА_1 та 200 450 грн. компенсації за вартість частки земельної ділянки площею 0,2500 га з кадастровим номером 4621582700:06:001:0025;

визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,2500 га з кадастровим номером 4621582700:06:001:0025, припинивши право власності ОСОБА_2 на вказані об`єкти нерухомості;

визнати спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 200 бджолосімей з вуликами;

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 259 667 грн. компенсації за вартість частки в рухомому майні – бджолосім`ях з вуликами;

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, а саме 15 000 грн. витрат за надання правової допомоги, 15 000 грн. витрат за проведення оціночно-будівельної експертизи, 1434 грн. витрат за проведення експертизи та 7 743,17 грн. витрат на сплату судового збору.

Зустрічну позовну заяву обґрунтовує тим, що на даний час між сторонами склались конфліктні відносин, відповідач за зустрічним позовом неодноразово погрожував матері позивачки за зустрічним позовом, яка наразі проживає у спірному будинку, виселенням, нищить, забирає спільне рухоме майно, а відтак позивач змушена звернутись з цим позовом до суду.

Згідно відповіді від 25.04.2024, наданої ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», будинок АДРЕСА_1 за технічними показниками не може бути розділений на окремі об`єкти нерухомого майна з присвоєнням адреси кожному з них, оскільки поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна не може відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами.

Крім цього, реальний поділ (в натурі) житлового будинку та земельної ділянки, які є предметом первісного та зустрічного позовів, не призведе до реального захисту прав та інтересів сторін, оскільки між ними склались вкрай неприязні та конфліктні відносини.

Згідно висновку судового експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи №27/23 від 12.07.2023, ринкова вартість спірного житлового будинку становить 628 400 грн., а земельної ділянки – 400 900 грн.

Крім цього, за час перебування у шлюбі сторонами було придбано бджолосім`ї разом із вуликами і усім необхідним устаткуванням. Даний факт підтверджується копією відповіді Департаменту АПР ЛОДА від 17.05.2023, у якій зазначено, що пасічник ОСОБА_1 має у наявності 200 бджолосімей. Згідно висновку експерта, ринкова вартість 200 бджолосімей з вуликами становить 519 334 грн.

Відтак позивач за зустрічним поговором просить визнати рухоме майно – бджолосім`ї з вуликами спільним майном подружжя та стягнути з ОСОБА_1 грошову компенсацію за вартість 100 бджолосімей з вуликами у розмірі 259 667 грн.

Ухвалою підготовчого судового засідання від 15.09.2023 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду із первісним позовом, об`єднавши в одне провадження.

03.10.2023 представником позивача подано відзив на зустрічний позов, згідно якого просить відмовити в задоволенні зустрічного позову та задовольнити первісний позов, мотивуючи тим, що відповідачем не подано належних та допустимих доказів віднесення до спільного майнам подружжя бджолосімей з вуликами, а також доказів створення позивачем конфліктних ситуацій.

Його батько утримував 25 вуликів. У 1992 році позивач вирішив завести бджіл. Із пасічником радгоспу домовився за два вулики з бджолами і два вулика пустих, розрахувавшись із ним бартером, виписав на потреби майстерні металевий кутник і металевий профіль, завіз метал, забрав вулики. Того ж року привіз від батька дві сім`ї і заселив у цих два пустих вулика. Ще 5 пустих вуликів йому дали колеги по роботі.

У 1990 році помер батько позивача і він зі сім`єю переїхав до мами у с.Демидів, де на той час було 22 вулика із бджолосім`ями. Через місяць почались конфлікти у відносинах між мамою і та дружиною позивача.

Наступного року він орендував житловий будинок у тому ж селі і перевіз пасіку. На той час це було біля 60 вуликів (9 привіз із Закарпаття, 15 батькових, 50 йому дали колеги, знайомі).

Перші вулики він купив за кошти, які отримав від держави як дотація на бджільництво, а саме одного року – 7 шт. лежаків, наступного року – 5 шт. корпусних.

За весь період пасічникування позивач жодного разу не купляв бджолосімей. На даний час на пасіці знаходяться 92 вулика. Всі роботи по догляду і обслуговуванню пасіки позивач завжди проводив і проводить сам. Жодної допомоги відповідач ніколи не надавала і в бджільництві не допомагала.

Отже, з урахуванням придбання частини бджолосімей та вуликів за власні кошти до укладення шлюбу, отримані в порядку дарування, вони є особистою власністю позивача. Доказів вчинення дій, що примножили чи збільшили б цінність та вартість бджолосімей, та вуликів, вкладання власних коштів та праці, відповідач не надала.

Житловий будинок та земельна ділянка не є неподільними речами. Навпаки вони можуть бути поділені в натурі між сторонами без втрати цільового призначення. Відповідачем не обґрунтовано неможливість поділу житлового будинку та земельної ділянки в натурі, а також підстави для безальтернативного та беззаперечного стягнення із позивача частини компенсації вартості спільного майна.

Ухвалою підготовчого судового засідання від 17.10.2023 призначено по справі судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизи.

15.10.2025 справа повернулась до суду з висновком експерта від 07.10.2025.

11.11.2025 представником позивача подано додаткові пояснення, згідно яких просить первісний позов задовольнити та провести реальний поділ житлового будинку та земельної ділянки відповідно до другого варіанту поділу, зазначеного у висновку експерта №91/23, та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію у розмірі 146 803,50 грн. за відхилення від рівності часток при поділі.

Ухвалою підготовчого судового засідання від 12.12.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з мотивів наведених в позовній заяві та додаткових поясненнях. Пояснив, що позивач не проживає за адресою спірного будинку, а орендує квартиру в м.Ходорів та не має фінансової можливості компенсувати відповідачу її частку у спірному майні. Також коштів, отриманих від можливого продажу будинку йому нехватить для придбання іншого житла. Крім того, вказував на те, що бджолосім`ї з вуликами були набуті позивачем до шлюбі та їх фактична кількість є значно меншою. Просив первісний позов задоволити та провести реальний поділ житлового будинку та земельної ділянки відповідно до другого варіанту поділу, зазначеного у висновку експерта. В задоволенні зустрічного позову просив відмовити повністю

Представник відповідача у судовому засіданні первісний позов заперечила, зустрічний позов підтримала, з мотивів наведених у зустрічному позові. Додатково пояснила, що зі слів її довірительки позивач отримує дохід від зайняття бджільництвом та з оренди земельної ділянки. Також про отримання позивачем доходу свідчить і те, що останній орендує квартиру. Відповідачка намагальсь мирно вирішити спір, зокрема шляхом продажу спірного будинку і земельної ділянки, однак відповідач не погоджується. Проводити будівельні роботи з переобладнання частки другого співвласника, відповідно до висновку експерта є економічно не доцільно. Їх проживання в будинку та перебування на одній території є неможливим через неприязні відносини. На даний час у спірному будинку проживає її мати та дочка. Просила зустрічний позов задоволити, а в первісному відмовити.

Заслухавши вступне слово сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно ч.ч.1,2 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 16 ЦК України закріплено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках, зокрема шляхом поділу в натурі майна, що є у спільній частковій власності.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (ч.2 ст.264 ЦПК України).

Судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 25.02.1989 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 06.05.2022 у справі №443/1527/21 (Т.1 а.с.23-24).

За договором купівлі-продажу від 17.03.2006 ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_3 цілий житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та зареєструвала право приватної власності на такий (Т.1. а.с.16, 17).

Рішенням Жирівської сільської ради Жидачівського району Львівської області від 20.12.2012 передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельні ділянки загальною площею 0,7767 га, в тому числі 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , та 0,5267 га для ведення особистого селянського господарства (Т.1. а.с.49).

29.08.2013 зареєстровано за ОСОБА_2 право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 4621582700:06:001:0025, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Т.1 а.с. 14-15).

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 27.06.2022 у справі №443/2018/21 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя.

Визнано житловий будинок загальною площею 125,3 кв.м, (житлова площа - 84,9 кв.м) з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 14081201) та земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 4621582700:06:001:0025, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта в Реєстрі 155782146215) об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 14081201) та право власності частину земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 4621582700:06:001:0025, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта в Реєстрі 155782146215).

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 14081201) та право власності частину земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 4621582700:06:001:0025, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта в Реєстрі 155782146215).

Згідно даних технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, будинок по АДРЕСА_1 (А), загальною площею 141,8 кв.м., житловою площею 80,8 кв.м., складається з: тамбура (1), санвузла (2), коридору (3), кухні (4), житлової кімнати (5), коридору (6), коридору (7), житлових кімнат (8,9,10,11). До господарських будівель належать: сарай (В,Г,Д,Е,Є,К,Л,Н), вбиральня (Ж), погріб (З), гараж (М),навіс (О), ворота (№1), огорожа (№2,3), хвіртка (№4,5,6,7,8), колодязь (№9,10) (Т.1 а.с.25-36).

21.09.2022 та 26.09.2022 зареєстровано на ОСОБА_1 право спільної часткової власності на частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та на частину земельної ділянки, площею 0,25 га, кадастровий номер 4621582700:06:001:0025, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Т.1 а.с.50-51).

Також, як видно з інформаційної довідки №275881435 від 21.09.2021 з інформації з держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 є власником земельних ділянок, площею 0,3832 га та 0,1435 за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства (Т.1 а.с.14-15).

Як видно з інформаційної довідки №336771936 від 23.06.2023 з інформації з держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,5108 га, за адресою: Львівська область, Жидачівський (на теперішній час Стрийський) район, с.Городище, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства (Т.1 а.с.50-51).

Відповідно листа директора ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 25.04.2023, адресованого ОСОБА_2 , відповідно до вимог ст.183 ЦК України один будинок (житловий, нежитловий) є неподільною річчю. Таким чином із спільного майна (одного будинку) можливо здійснювати виділ частки, що є у спільній власності. Право часткової власності (при здійсненні виділу) не припиняється, нова адреса не надається.

Згідно «Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна» за наказом №55 від 18.06.2007 Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами. Враховуючи вищенаведене, будинок АДРЕСА_2 не може бути розділений на окремі об`єкти нерухомого майна з присвоєнням адреси кожному з них (Т.1 а.с.87).

Відповідно до висновку експерта №27/23 від 12.07.2023, ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за аресою: АДРЕСА_1 , на час проведення експертизи становить 628 400 грн.

Ринкова вартість земельної ділянки площею 0,25 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4621582700:06:001:0025, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на час проведення експертизи становить 400 900 грн. (Т.1 а.с.88-104).

Як видно з листа директора Департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА від 17.05.2023, адресованого ОСОБА_4 , у 2020-2021 роках відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, затвердженого постановою КМУ від 07.02.2018 №107, фізичним та юридичним особам – власникам 10-ти і більше бджолосімей з державного бюджету виплачувалась спеціальна бюджетна дотація за наявні бджолосім`ї у розмірі 200 грн. за кожну бджолосім`ю. У 2022-2023 роках вищезазначена дотація не виплачувалась.

У 2020 році пасічник ОСОБА_1 за вищезазначеною програмою отримав дотацію в сумі 40 000 грн. з наявні 200 бджолосімей, у 2021 році сума дотації склала 25 143 грн. (Т.1 а.с.120).

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/114-23/12446-ТВ від 28.07.2023, ринкова вартість двохсот бджолосімей породи «Карпатка» з вуликами наявних у ОСОБА_1 , станом на 24.07.2023 становить 519 334 грн. (Т.1 а.с.121-126).

Відповідно до висновку експерта №91/23 від 07.10.2025 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи (Т.1 а.с.222-265), розподіл житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 відповідно до ідеальних часток співвласників у розмірі по технічно неможливий.

Технічно можливим є розподіл та встановлення порядку користування житловим будинком та господарськими спорудами з відхиленням від ідеальних часток співвласників та розрахунком компенсації за відхилення.

Експертом пропонується варіант порядку користування та варіант розподілу будинковолодіння, які є наближеними до ідеальних часток співвласників та потребують мінімальних перепланувань по розподілу житлового будинку та інженерних мереж.

1-ий варіант. Встановлення порядку користування житловим будинком, господарськими будівлями та спорудами між співвласниками ід. частки.

У спільному користуванні обох співвласників залишити: терасу під літ. А4 вартістю 7210,00 грн.; ворота №1 вартістю1664,00 гри.; огорожу №2 вартістю 18968,00 гри.; хвіртку № 4 вартістю 610,00 гри.; хвіртку № 5 вартістю 499,00грн.; хвіртку №6 вартістю 499,00 гри.; хвіртку №7 вартістю 499,00 гри.; хвіртку №8 вартістю 499,00грн.

Загальна вартість майна, що пропонується залишити у спільному користуванні складає 30 448,00 грн.

Відтак на частку кожного із співвласників припадає 15 224,00 грн.

Першому співвласнику 1/2 ід. частки пропонується надати приміщення у житловому будинку під літ. А: номер приміщення 5 - житлова кімната, площею 21,3 м?; номер приміщення 6 - житлова кімната, площею 14,7 м?.

Загальна площа приміщень 36 м? вартістю 109 353,00 грн.

Також цьому співвласнику пропонується надати: прибудова під літ. «а2» (згідно технічного паспорту: приміщення номер 1 - тамбур, приміщення номер 2 - санвузол) вартістю 30 809,00грн.;

прибудова під літ. «а3» (згідно технічного паспорту: приміщення номер 3 - коридор, приміщення номер 4 - кухня) вартістю 107 485,00грн.; погріб під літ. «а3Пг» вартістю 33 471,00 грн.; навіс під літ. «О» вартістю 1 497,00 грн.; колодязь №9 вартістю 10 926,00грн.; сарай під літ. «В» вартістю 22 850,00 грн.; сарай під літ. «Г» вартістю 28 757,00 грн.; сарай під літ. «Д» вартістю 51 774,00 грн.; сарай під літ. «Е» вартістю 51 774,00 грн.; сарай під літ. «Є» вартістю 43 759,00 грн.; сарай під літ. «К» вартістю 53 576,00грн.

Загальна вартість майна, що пропонується 1-му співвласнику 1/2 iд. частки складає 561 255,00 грн, що є більше від його ідеальної частки на 8 841,50 грн.

Другому співвласнику ід. частки пропонується надати приміщення у житловому будинку під літ. А.: номер приміщення 7 - коридор, площею 8,9 м?; номер приміщення 8 - житлова кімната, площею 28,5 м?; номер приміщення 9 - житлова кімната, площею 10,9 м?; загальна площа приміщень 48,3 м? вартістю 146 715,00 гри.

Також цьому співвласнику пропонується надати: прибудова під літ. «А1» (згідно технічного паспорту: приміщення номер 10 - житлова кімната, приміщення номер 11 - житлова кімната) вартістю 64 003,00 грн.; вбиральню під літ. «Ж» вартістю 13 311,00 грн.; погріб під літ. «З» вартістю 120 796,00 грн.; колодязь №10 вартістю 10 926,00 грн.; сарай під літ. «Л» вартістю 119 659,00 грн.; гараж під літ. «М» вартістю 37 159,00 грн.; сарай під літ. «Н» вартістю 11 592,00 грн. огорожу №3 вартістю 4187,00 грн.,

Загальна вартість майна, що пропонується 1-му співвласнику 1/2 ід. частки складає 543 573,00 грн., що є менше від його ідеальної частки на 8 841,50 грн..

Для того щоб розділити житловий будинок та прибудови до нього на дві окремі квартири та привести їх у відповідність до будівельних вимог необхідно виконати ряд будівельних робіт, а саме:

співвласникам закласти дверний проріз між приміщеннями під номером 6 та під номером 7 і відповідно виконати ремонтні роботи у цих приміщеннях;

співвласникам влаштувати окремі входи на горище;

співвласникам необхідно влаштувати окремі, автономні інженерні мережі;

2-му співвласнику влаштувати кухню та санвузол у відповідності до будівельних вимог.

Горищний простір розділити між співвласниками у відповідності до варіанту поділу на першому поверсі.

2-ий варіант. Розподіл житлового будинку, господарських будівель та споруд між співвласниками ід. частки.

Першому співвласнику 1/2 ід. частки пропонується надати приміщення у житловому будинку під літ. А: номер приміщення 5 - житлова кімната, площею 21,3 м?; номер приміщення 6 - житлова кімната, площею 14,7 м?. Загальна площа приміщень 36 м? вартістю 109 353,00.

Також цьому співвласнику пропонується надати: прибудова під літ. «а2» (згідно технічного паспорту: приміщення номер 1 - тамбур, приміщення номер 2 - санвузол) вартістю 30 809,00 грн., прибудова під літ. «а3» (згідно технічного паспорту: приміщення номер 3 - коридор, приміщення номер 4 - кухня) вартістю 107 485,00 грн.; терасу під літ. А4 вартістю 7210,00 грн. погріб під літ. «а3Пг» вартістю 33 471,00 грн.; навіс під літ. «О» вартістю 1 497,00 грн.; колодязь №9 вартістю 10 926,00 грн.; сарай під літ. «В» вартістю 22 850,00 грн.; сарай під літ. «Г» вартістю 28 757,00 грн.; сарай під літ. «Д» вартістю 51 774,00 грн.; сарай під літ. «Е» вартістю 51 774,00 грн.; сарай під літ. «Є» вартістю 43 759,00 грн.; сарай під літ. «К» вартістю 53 576,00 грн.; вбиральню під літ. «Ж» вартістю 13 311,00 грн.; погріб під літ. «З» вартістю 120 796,00 грн.; хвіртку № 5 вартістю 499,00 грн.; хвіртку №7 вартістю 499,00 грн.

Також у вартість частки цього співвласника слід врахувати: 1/2 вартості воріт №1 вартістю 832,00 грн.; 1/2 вартості огорожі №2 вартістю 9484,00 грн.; 1/2 вартості хвіртки№ 4 вартістю 305,00 грн.; 1/2 вартості хвіртки №6 вартістю 249,00 грн.

Загальна вартість майна, що пропонується 1-му співвласнику 1/2 ід. частки складає 699 216,80 грн., що є більше від його ідеальної частки на 146 803,50 грн. (сто сорок шість тисяч вісімсот три грн. 50 коп.).

Другому співвласнику 1/2 ід. частки пропонується надати приміщення у житловому будинку під літ. А: номер приміщення 7 - коридор, площею 8,9 м?; номер приміщення 8 - житлова кімната, площею 28,5 м?; номер приміщення 9 - житлова кімната, площею 10,9 м?; Загальна площа приміщень 48,3 м? вартістю 146 715,00 грн.

Також цьому співвласнику пропонується надати: прибудова під літ. «А1» (згідно технічного паспорту: приміщення номер 10 - житлова кімната, приміщення номер 11 – житлова кімната) вартістю 64 003,00; колодязь №10 вартістю 10 926,00 грн.; сарай під літ. «Л» вартістю 119 659,00 грн.; гараж під літ. «М» вартістю 37 159,00 грн.; сарай під літ. «Н» вартістю 11 592,00 грн. огорожу №3 вартістю 4187,00 грн., хвіртку №8 вартістю 499,00 грн.

Також у вартість частки цього співвласника слід врахувати: 1/2 вартості воріт №1 вартістю 832,00 грн.; 1/2 вартості огорожі №2 вартістю 9484,00 грн.; 1/2 вартості хвіртки№ 4 вартістю 305,00 грн.; 1/2 вартості хвіртки №6 вартістю 249,00 гри.

Загальна вартість майна, що пропонується 2-му співвласнику 1/2 ід. частки складає 405 611,00 грн., що є менше від його ідеальної частки на 146 803,50 грн.

Для того щоб розділити житловий будинок та прибудови до нього на дві окремі квартири та привести їх у відповідність до будівельних вимог необхідно виконати ряд будівельних робіт, а саме:

співвласникам закласти дверний проріз між приміщеннями під номером 6 та під номером 7 і відповідно виконати ремонтні роботи у цих приміщеннях;

2-му співвласнику закласти вхідний дверний проріз з тераси під літ. «а4» у приміщення номер 11;

2-му співвласнику закласти дверний проріз між приміщеннями під номером 11 та під номером 7;

2-му співвласнику влаштувати дверний проріз на місці віконного між приміщеннями під номером 9 та під номером АДРЕСА_3 ;

2-му співвласнику влаштувати дверний проріз між приміщеннями під номером 9 та під номером 8;

2-му співвласнику необхідно виконати ремонтні роботи у всіх приміщеннях;

співвласникам влаштувати окремі входи на горище; співвласникам необхідно влаштувати окремі, автономні інженерні мережі;

2-му співвласнику влаштувати кухню та санвузол у відповідності до будівельних вимог.

Горищний простір розділити між співвласниками у відповідності до варіанту поділу на першому поверсі.

При 1-му варіанті порядку користування житловим будинком, господарськими будівлями та спорудами за відхилення від ід. частки 1-ий співвласник повинен компенсувати 2-му співвласнику - 8 841,50 грн.

При 2-му варіанті поділу житлового будинку, господарських будівель та споруд за відхилення від ід. частки 1-ий співвласник повинен компенсувати 2-му співвласнику - 146 803,50 грн

Експертом на розгляд суду пропонуються наступний варіант порядку користування земельною ділянкою та варіант поділу земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий №4621582700:06:001:0025, яка розташована по АДРЕСА_1 , між двома співвласниками, відповідно до їх ід. часток, а саме: 1/2 та 1/2.

Даний варіант пропонується до варіанту № 1 порядку користування житловим будинком, господарськими будівлями та спорудами з врахуванням часток співвласників 1/2 та 1/2.

На частку кожного із співвласників припадає 0,125 га. (1250 м2).

В спільне користування пропонується надати частину земельної ділянки з наступними геометричними розмірами по периметру в метрах: 11,70; 17,13; 34,50; 25,97; 44,00- площею 0,1078 га. (1078,0 м2).

Відповідно ч. 2 ст. 372 ЦК України та ч. 5 ст. 89 ЗК України площа земельної ділянки, що у спільному користуванні, ділиться у рівних частках між співвласниками, тому площа земельної ділянки, що пропонується виділити у спільне користування між двома співвласниками ділиться порівну: 0,1078 га. / 2 = 0,0539 га. (539 м?).

Першому співвласнику 1/2 ід. частки пропонується надати частину земельної ділянки з наступними геометричними розмірами по периметру в метрах: 30,40; 21,30; 17,13; 11,70; 28,53- площею 0,0711 га (711 м?).

Загальна площа земельних ділянок, що надасться в користування першого співвласнику 1/2 ід. частки складає 0,125 га. (1250 м?).

Другому співвласнику 1/2 ід. частки пропонується надати частину земельної ділянки з наступними геометричними розмірами по периметру в метрах: 26,22; 56,82; 34,50; 21,30 - площею 0,0711 га (711 м?).

Загальна площа земельних ділянок, що надається в користування другого співвласнику 1/2 ід. частки складає 0,125 га. (1250 м2).

Даний варіант пропонується до варіанту № 2 поділу житловогобудинку, господарських будівель та споруд з врахуванням часток співвласників 1/2 та 1\2.

На частку кожного із співвласників припадає 0,125 га. (1250 м?)

Першому співвласнику 1/2 ід. частки пропонується надати частину земельної ділянки з наступними геометричними розмірами по периметру в метрах: 23,50; 23,65; по межі поділу будинку; 20,55; 5,70; 14,70; 44,00; 28,53 - площею 0,125 га. (1250 м?).

Другому співвласнику 1/2 ід. частки пропонується надати частину земельної ділянки з наступними геометричними розмірами по периметру в метрах: 33,12; 56,82; 11,27; 5,70; 20,55; по межі поділу будинку; 23,65 - площею 0,125 га. (1250 м?).

Так, як у запропонованому варіанті порядку користування земельною ділянкою та запропонованому варіанті поділу земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий №4621582700:06:001:0025, яка розташована по АДРЕСА_1 , відсутнє відхилення від ід. часток співвласників, то компенсація за відхилення від ід. частки не розраховується.

У дослідницькій частині висновку експерта зазначено, що ринкова вартість будинковолодіння по АДРЕСА_1 станом на час проведення дослідження становить 1 104 820,00 грн.

Згідно додатків №6 та №7 до висновку експерта – кошторисний розрахунок, вартість будівельних робіт (без інженерних комунікацій), необхідних для проведення перепланувань при варіанті 1 порядку користування житловим будинком, господарськими будівлями та спорудами становить 38 520,00 грн. Вартість будівельних робіт (без інженерних комунікацій), необхідних для проведення перепланувань при варіанті 2 розподілу житлового будинку, господарських будівель та споруд становить 279 924,00 грн. (Т.1 а.с. 246- 263).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_5 пояснив, що на сьогоднішній день вартість житла залишилась фактично тією ж, що і на час проведення експертизи, а вартість будівельних матеріалів і робіт збільшилась більш як у два рази. Інженерні мережі є додатковими витратами, не враховувались при наданні висновку та складенні доданого кошторисного розрахунку. Вартість інженерних мереж складає близько 15-20 відсотків від загальної вартості будівельних робіт. Економічно не доцільно проводити будівельні роботи, бо собівартість частки з врахуванням проведених будівельних робіт та місця розташування будинку буде зависокою і ніхто не купить цю частку та таку вартість.

Перший варіант встановлення порядку користування будинком відповідає ідеальним часткам і є найбільш економічно обґрунтований. Щодо поділу земельної ділянки, то обидва варіанти є добрими, але при другому варіанті кожен буде мати свій заїзд, хоча заїхати транспортним засобом буде складно через ширину заїзду. В іншому варіанті заїзд буде спільним.

Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.

Щодо житлового будинку та земельної ділянки площею 0,2500 га,, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства (частини перша, друга статті 319 ЦК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч.1 ст.356 ЦК України).

Частиною 1 та 3 ст. 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Таким чином, з моменту набуття позивачем та відповідачем права спільної часткової власності на майно, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками.

Тому, актами цивільного законодавства України надано право співвласникам на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, та на поділ спільного майна.

Статтею 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Отож, за змістом вищевказаної норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці у праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні, а грошова компенсація співвласнику майна його частки у спільному майні може мати місце лише тоді, коли виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим.

Водночас порядок поділу майна що є у спільній частковій власності, встановлено у статті 367 ЦК України.

Так, статтею 367 ЦК України визначено, що майно, яке є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Наведені вище норми гарантують кожному із співвласників право на поділ в натурі того майна, яке знаходиться у їх спільній частковій власності і після здійснення якого, право спільної власності припиняється, кожен із співвласників набуває право особистої приватної власності на майно, що утворюється в результаті його поділу, і зміст якого проявляється, перш за все, у здійсненні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном за своєю волею, на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб.

Одночасно, якщо один із співвласників виявив бажання, незалежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту, що ґрунтується на положеннях ст.ст.15, 16 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.120 ЗК України, у разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна право власності на земельну ділянку, на якій розміщено такий об`єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об`єкт.

Тобто, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд в постанові від 01.07.2019 року у справі № 404/10673/14-ц (Постанова ВС КЦС від 17 травня 2023 року у справі № 466/4559/21) виснував, що системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку про те, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 висловлено висновок про те, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 квітня 2025 року в справі № 357/3145/20 зазначила, що у результаті поділу нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників потрібно визначити окрему площу, яка має складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України, а щодо житлових приміщень - також з врахуванням вимог частини першої статті 379 ЦК, частини першої статті 50 ЖК України.

Поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що у разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається.

Із цього також можна зробити висновок, що за наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об`єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві.

Натомість за наявності трьох і більше співвласників майна при визначенні в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається. У цьому випадку суд, застосовуючи приписи статті 364 ЦК України, має виділити та зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно (колишня частка у праві спільної власності) позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів, які в подальшому, за бажанням, можуть поділити це майно добровільно на власний розсуд або в судовому порядку.

Винятком із цього правила є випадки, коли всі співвласники або всі, крім одного, бажають поділу майна. У такому випадку суд має визначити частки всіх співвласників та провести поділ майна із зазначенням у резолютивній частині рішення конкретних окремих об`єктів нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать кожному з колишніх співвласників. У цьому разі право спільної власності припиняється.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 вересня 2025 року у справі № 372/1281/21, оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.

Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо). У тих випадках, коли в результаті поділу співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2025 у справі № 466/2128/23, виснувала, що при припиненні за вимогою одного зі співвласників його права на частку у спільному майні, яке є житлом, суд зобов`язаний оцінювати реальну платоспроможність іншого співвласника сплатити компенсацію без втрати єдиного житла. Присудження на користь одного співвласника компенсації вартості його частки у спільному майні, яким є житло, не може відбуватися, якщо виконання такого рішення іншими співвласниками призведе до звернення стягнення на це ж житло, яке є єдиним для них.

Вирішуючи спори у справах про припинення права на частку в об`єктах нерухомості, особливо у тих, які є єдиним житлом, мають враховуватися особливості такого об`єкта, оцінюватися баланс інтересів сторін спору з урахуванням платоспроможності особи, на яку покладається обов`язок сплатити компенсацію за частку іншого співвласника, та критерії втручання у право особи на житло відповідно до приписів ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом встановлено та визнається представниками, що між колишнім подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 склались та продовжують мати місце вкрай неприязні відносини, у зв`язку із чим між ними та їхніми близькими виникають конфлікти, що і послужило основною причиною звернення до суду та необхідністю поділу спільного майна, зокрема житлового будинку та земельної ділянки, на якій цей будинок розташований.

Про існування між сторонами неприязних відносин свідчать наявні у матеріалах справи копії документів щодо звернення ОСОБА_1 до поліції з приводу вчинення ОСОБА_2 та її матір`ю крадіжки будівельних матеріалів. ОСОБА_2 під час надання пояснень у поліції пояснила, що будівельні блоки придбала вона і в подальшому продала, оскільки були потрібні кошти на потреби їх спільної дитини, а саме плащ, куртку, чоботи, кросівки. Кримінальне провадження по цьому факту закрито за відсутністю діяння складу кримінального правопорушення (Т.1 а.с.170 - 177).

Такі неприязні відносити свідчать про небажання та фактичну неможливість спільно користуватись належним їм житловим будинком.

Також судом встановлено та не заперечується сторонами, що на теперішній час ОСОБА_1 не проживає у спірному житловому будинку, а натомість там проживає їх з відповідачем дочка та матір відповідачки.

Доказів про те, що позивач є власником будь-якого іншого житла матеріали справи не містять, як і не містять доказів належності відповідачу іншого житла, чи житла, яке б належало її матері чи дочці.

З наведеного можна зробити висновок, що спірний будинок є єдиним належним їм на праві власності місцем проживання.

Окрім того, позивачу та відповідачу на праві власності належать земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за тією ж адресою, що спірний житловий будинок.

Суд не бере до уваги покликання представника відповідача на те, що позивач отримує дохід від зайняття бджільництвом та від оренди належної йому земельної ділянки, оскільки будь-яких достатніх доказів про матеріальний стан позивача, зокрема розмір доходу, період за який такий дохід отримання, до зустрічного позову не додано.

Твердження представника відповідача про те, що позивач має фінансову можливість виплатити відповідачці грошову компенсацію за її частку у спірному будинку та земельній ділянці ґрунтуються на припущенні та її суб`єктивному переконанні.

Згідно з описаного вище висновку експерта №91/23 від 07.10.2025, розподіл житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 відповідно до ідеальних часток співвласників у розмірі по технічно неможливий.

Експертом наведено лише один варіант розподілу, який є технічно можливим та з відхиленням від ідеальних часток, а також необхідністю проведення ряду будівельних робіт.

Хоча для того щоб розділити житловий будинок та прибудови до нього на дві окремі квартири та привести їх у відповідність до будівельних вимог необхідно виконати ряд будівельних робіт та допитаний в судовому засіданні експерт пояснив, що вважає економічно не доцільно проводити будівельні роботи, будь-яких інших варіантів саме розподілу в натурі у вказаному висновку не наведено, сторонами не запропоновано як і не висловлено бажання встановити порядок користування спірним майном.

Судом надавався сторонам час для мирного врегулювання спору, однак такого врегулювання сторонами не досягнуло.

Представник позивача наполягає на розподілі будинку та земельної ділянки в натурі, відповідно варіанту, запропонованого експертом, оскільки іншого житла у ОСОБА_1 немає, як і немає фінансової можливості компенсувати відповідачу вартість її частки.

Натомість представник відповідача наполягає на припиненні права власності ОСОБА_2 на частки у спільному майні та стягнення з позивача грошової компенсації за таку частку на підставі ст.364 ЦК України, оскільки її частка не може були виділена в натурі.

Разом з тим, суд не погоджується з такими доводами представника відповідача, оскільки в даному випадку має місце поділ спільного майна та такий є можливим, відповідно до варіанту, запропонованого експертом.

Отож, зважаючи на вищевикладене, дотримуючись балансу інтересів сторін, суд дійшов переконання про поділ спірного будинку та земельної ділянки в натурі між співвласниками відповідно до варіанту, запропонованого експертом, тобто первісний позов підлягає до задоволення.

Щодо вимоги зустрічного позову про визнання спільним майном подружжя 200 бджолосімей з вуликами та стягнення компенсації за вартість частки в рухомому майні – бджолосім`ях з вуликами.

Відповідно до приписів частини 1 статті 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ч.1 ст.68 СК України).

Згідно з положеннями частини 1 статті 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

За змістом частини 1 статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Верховний Суд в постанові від 09 серпня 2023 року у справі № 175/1025/20 (постанова Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17) висловив позицію, що норми ст.ст.60,68,57 70 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Відповідно до положень статті 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

З наданих суду доказів встановлено, що ОСОБА_1 є власником 200 бджолосімей породи «Карпатка» з дерев`яними вуликами, що фактично не заперечується представником позивача, хоча і вказується ним, що кількість таких бджолосімей є значно меншою.

Суд відхиляє доводи представника позивача на те, що вказані бджолосім`ї з вуликами набуті позивачем до укладення шлюбу з відповідачем, оскільки жодними доказами це не підтверджено, тобто не спростовано презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Окрім того, вказані бджолосім`ї з вуликами знаходяться за адрестою: АДРЕСА_1 , тобто за адресою будинку та земельної ділянки, що набуті сторонами у період перебування у шлюбі.

Представником позивача надано суду Акт обстеження пасіки від 17.10.2025 та довідку №243 від 03.11.2025, видну Ходрівською міською радою, згідно яких у господарстві ОСОБА_1 дійсно утримується 64 бджолосімей (Т.2 а.с.35,36).

Разом з тим, суд не бере до уваги відомості, вказані у цих документах, оскільки огляд проводився в жовтні 2025 року, тоді як зустрічний позов поданий до суду в серпні 2023 року, тобто більш як через два роки після звернення ОСОБА_2 до суду та надання висновку експерта №СЕ-19/114-23/12446-ТВ від 28.07.2023, відомості, наведені у якому щодо кількості бджолосімей не відповідають тим, що вказані у згаданому акті та довідці.

Таким чином суд приходить до висновку про визнання спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 200 бджолосімей з вуликами та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 259 667 грн. компенсації за вартість частки в рухомому майні – бджолосім`ях з вуликами, оскільки бджільництвом професійно займається саме ОСОБА_1 .

Тобто, зустрічний позов підлягає до часткового задоволення.

Щодо судових витрат.

Згідно приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як видно з квитанції №05ЕХ-3ВРС-А3Е8-3А29 від 11.07.2023, за подання первісного позову ОСОБА_1 було сплачено 2147,20 грн. судового збору (Т.1 а.с.69).

З подання зустрічного позову ОСОБА_2 було сплачено 7743,18 грн., що підтверджується копією квитанції 9313-3391-1950-2199 від 31.07.2023 (Т.1 а.с.78).

Оскільки первісний позов задоволено повністю, а зустрічний частково, то відповідно з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 2147,20 грн. витрат на сплату судового збору, а з ОСОБА_1 – на користь ОСОБА_2 – 2 596,67 грн., виходячи з розрахунку 259 667 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 7743,18 грн. (ставка судового збору) : 774 317 грн. (розмір заявлених позовних вимог), що буде пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, як ОСОБА_2 було оплачено ТзОВ «СЕРБ» 15000 грн. за висновок експерта №27/23 від 12.07.2023, що підтверджується копією квитанції №50 від 06.06.2023 (а.с.Т.1 а.с.119) та 1 434 грн. оплачено Львівському НДЕКЦ МВС України за висновок експерта №СЕ19/114-23/12446-ТВ від 28.07.2023, що підтверджується квитанцією №ПН5694 від 21.07.2023 (Т.1 а.с.127).

ОСОБА_1 оплачено ТзОВ «СЕРБ» 28677,60 грн. за висновок експерта №91/23 від 07.10.2025, що підтверджується актом №91/23 від 07.10.2025 (Т.1 а.с.221).

Оскільки первісний позов задоволено повністю, а зустрічний частково, то відповідно з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 28677,60 грн. витрат за проведення експертизи, а з ОСОБА_1 – на користь ОСОБА_2 – 5511,14 грн., виходячи з розрахунку 259 667 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 16 434 грн. (загальні витрати на проведення експертизи) : 774 317 грн. (розмір заявлених позовних вимог), що буде пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, відповідно до договору про надання правової допомоги №3 від 27.06.2023, укладеного між адвокатом Колтоновським О.О. та ОСОБА_1 , додаткової угоди №1 від 27.06.2023 та акту приймання-передачі наданих послуг від 29.06.2023 до договору про надання правової допомоги №3 від 27.06.2023, ОСОБА_1 поніс витрати у розмірі 3000 грн. на оплату правової допомоги, що включала оформлення та подання до суду позовної заяви (Т.1 а.с.52-56, 57,58).

Відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги №22/02 від 22.02.2023, укладеного між адвокатом Броною М.В. та ОСОБА_2 та акту приймання-передачі наданих послуг від 27.07.2023 до договору про надання професійної правничої допомоги №22/02 від 22.02.2023, ОСОБА_2 понесла витрати у розмірі 15000 грн. на оплату правової допомоги, що включала: вивчення матеріалів первісної позовної заяви – 1000 грн., подання адвокатських запитів – 1000 грн., написання та надіслання зустрічної позовної заяви – 4 000 грн., організація та проведення експертиз – 2000 грн., участь у судових засіданнях – 7000 грн. (Т.1 а.с.130-131, 132).

Оскільки первісний позов задоволено повністю, а зустрічний частково, то відповідно з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 3000 грн. витрат на правову допомогу, а з ОСОБА_1 – на користь ОСОБА_2 – 5 030,27 грн., виходячи з розрахунку 259 667 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 15 000 грн. (витрати на правову допомогу) : 774 317 грн. (розмір заявлених позовних вимог), що буде пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно ч.10 ст.141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю у понесених судових витратах у розмірі 9 763,86 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний поділ (в натурі) земельної ділянки, житлового будинку, господарських будівель та споруд – задовольнити.

Поділити житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами між його співвласниками, а саме:

виділити ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у приватну власність:

приміщення №5 - житлова кімната, площею 21,3 м?, та №6 - житлова кімната, площею 14,7 м? у житловому будинку під літ. А. Загальна площа приміщень 36 м? вартістю 109 353,00;

прибудову під літ. «а2» (згідно технічного паспорту: приміщення номер 1 - тамбур, приміщення номер 2 - санвузол) вартістю 30 809,00 грн.;

прибудову під літ. «а3» (згідно технічного паспорту: приміщення номер 3 - коридор, приміщення номер 4 - кухня) вартістю 107 485,00 грн.;

терасу під літ. А4 вартістю 7210,00 грн. ;

погріб під літ. «а3Пг» вартістю 33 471,00 грн.;

навіс під літ. «О» вартістю 1 497,00 грн.;

колодязь №9 вартістю 10 926,00 грн.;

сарай під літ. «В» вартістю 22 850,00 грн.;

сарай під літ. «Г» вартістю 28 757,00 грн.;

сарай під літ. «Д» вартістю 51 774,00 грн.;

сарай під літ. «Е» вартістю 51 774,00 грн.;

сарай під літ. «Є» вартістю 43 759,00 грн.;

сарай під літ. «К» вартістю 53 576,00 грн.;

вбиральню під літ. «Ж» вартістю 13 311,00 грн.;

погріб під літ. «З» вартістю 120 796,00 грн.;

хвіртку № 5 вартістю 499,00 грн.;

хвіртку №7 вартістю 499,00 грн..

У вартість частки ОСОБА_1 врахувати: 1/2 вартості воріт №1 вартістю 832,00 грн.; 1/2 вартості огорожі №2 вартістю 9484,00 грн.; 1/2 вартості хвіртки№ 4 вартістю 305,00 грн.; 1/2 вартості хвіртки №6 вартістю 249,00 грн.

Загальна вартість майна, що виділяється у власність ОСОБА_1 складає 699 216,80 грн., що є більше від його ідеальної частки на 146 803,50 грн.

Виділити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у приватну власність:

приміщення № 7 - коридор, площею 8,9 м?, №8 - житлова кімната, площею 28,5 м?; № 9 житлова кімната, площею 10,9 м? у житловому будинку під літ. А. Загальна площа приміщень 48,3 м? вартістю 146 715,00 грн.;

прибудову під літ. «А1» (згідно технічного паспорту: приміщення номер 10 - житлова кімната, приміщення номер 11 – житлова кімната) вартістю 64 003,00;

колодязь №10 вартістю 10 926,00 грн.;

сарай під літ. «Л» вартістю 119 659,00 грн.;

гараж під літ. «М» вартістю 37 159,00 грн.;

сарай під літ. «Н» вартістю 11 592,00 грн.;

огорожу №3 вартістю 4187,00 грн.;

хвіртку №8 вартістю 499,00 грн.

У вартість частки ОСОБА_2 врахувати: 1/2 вартості воріт №1 вартістю 832,00 грн.; 1/2 вартості огорожі №2 вартістю 9484,00 грн.; 1/2 вартості хвіртки№ 4 вартістю 305,00 грн.; 1/2 вартості хвіртки №6 вартістю 249,00 гри.

Загальна вартість майна, що виділяється у власність ОСОБА_2 складає 405 611,00 грн., що є менше від її ідеальної частки на 146 803,50 грн.

Горищний простір розділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідності до поділу першого поверху.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 146 803 (сто сорок шість тисяч вісімсот три) гривні 50 копійок компенсації за відхилення при поділі від її ідеальної частки.

При визначеному цим рішенням суду поділі будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно: закласти дверний проріз між приміщеннями під номером 6 та під номером 7 і відповідно виконати ремонтні роботи у цих приміщеннях; влаштувати окремі входи на горище; влаштувати окремі, автономні інженерні мережі. ОСОБА_2 необхідно: закласти вхідний дверний проріз з тераси під літ. «а4» у приміщення номер 11; закласти дверний проріз між приміщеннями під номером 11 та під номером 7; влаштувати дверний проріз на місці віконного між приміщеннями під номером 9 та під номером АДРЕСА_3 ; влаштувати дверний проріз між приміщеннями під номером 9 та під номером 8; виконати ремонтні роботи у всіх приміщеннях; влаштувати кухню та санвузол у відповідності до будівельних вимог.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами.

Поділити земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 4621582700:06:001:0025, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 між її співвласниками, а саме:

виділити ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у приватну власність частину земельної ділянки з наступними геометричними розмірами по периметру в метрах: 23,50; 23,65; по межі поділу будинку; 20,55; 5,70; 14,70; 44,00; 28,53 - площею 0,125 га. (1250 м?);

виділити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у приватну власність частину земельної ділянки з наступними геометричними розмірами по периметру в метрах: 33,12; 56,82; 11,27; 5,70; 20,55; по межі поділу будинку; 23,65 - площею 0,125 га. (1250 м?).

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 4621582700:06:001:0025, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення компенсації за вартість частки спільного майна подружжя, поділ майна подружжя – задоволити частково.

Визнати спільним майном подружжя ОСОБА_2 до ОСОБА_1 200 бджолосімей з вуликами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 259 667 (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят сім) гривень компенсації за вартість частки в рухомому майні – бджолосім`ях з вуликами.

В решті зустрічних позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 9 763,86 (дев`ять тисяч сімсот шістдесят три) гривні 86 копійок понесених судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя С.І Сливка

Оригінал: reyestr.court.gov.ua