Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №337/2877/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/2877/26

Номер провадження 2/337/2352/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

30 липня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Завгороднього Є.В., за участю секретаря судового засідання Малишенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, –

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.

В позові зазначила, що вона перебуває у шлюбі з відповідачем з 30.09.2011. Шлюб зареєстрований Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 598. Шлюбні відносини з відповідачем припинені, у теперішній час спільне господарство вони не ведуть. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір`ю, перебуває на її утриманні. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, у зв`язку з чим позивачка змушена звернутися до суду з вказаним позовом. Просила розірвати шлюб між нею та відповідачем; стягнути з ОСОБА_4 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але більше десяти прожиткових мінімумів, щомісяця, починаючи з дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді від 18.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, сторонам встановлено строки для подання відзиву на позов та заяв по суті справи.

Позивач та представник позивачки в судове засідання не з`явилися, представник подав до суду заяву, у якій просить позов задовольнити, розглянувши справу без його участі та без участі позивачки, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судові засідання 08.06.2026, 30.07.2026 не з`явився, причини не явки суду не повідомив, відзив на позов не подав, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи наявність достатніх даних для вирішення спору, а також наявність правових підстав відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 30.09.2011 року зареєстрували шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 .

Згідно з ч.1 ст. 21, ч.1 ст. 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ст. 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно зі ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.

Як зазначила позивачка у позові, сімейні відносини між ними припинені, проживають вони окремо, спільного господарства не ведуть.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині розірвання шлюбу обґрунтовані, відповідають вимогам закону, отже підлягає задоволенню.

Крім того, суд встановив, що у подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 02.03.2017.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані у рівному ступені утримувати дітей до досягнення їх повноліття. При визначенні розміру аліментів суд, відповідно до ст.ст. 182, 184 СК України, враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, наявність у платника аліментів непрацездатних батьків та інші обставини, які мають істотне значення. Згідно зі ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оскільки відповідач є особою працездатного віку, доказів неможливості надавати матеріальну допомогу суду надано не було, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, в даному випадку – з 05.05.2026.

Оскільки позивачка за вимогою про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору при подачі позову, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України ці витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. 13, 81, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30.09.2011 Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 598 – розірвати.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі однієї чверті від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 05.05.2026 та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути зі ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування сторін:

позивач – ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач – ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ