Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №332/4053/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/4053/26

Провадження №: 2/332/3768/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Завіновської А.П., при секретарі судового засідання Літвіновій Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою в інтересах останнього адвокатом Живоглядовою Уляною Сергіївною, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

30.06.2026 р. ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Живоглядової У.С., звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в обґрунтування якого зазначав наступне.

01 жовтня 2014 року, сторони уклали шлюб, який зареєстрований Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, під актовим записом № 280. Сторони мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги шлюбні відносини між сторонами припинені. У зв`язку з цим, у позові порушені вимоги про розірвання шлюбу між сторонами.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та позивача.

Відповідачка в судове засідання також не з`явилась, звернулася до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність, не заперечувала проти задоволення позову.

Враховуючи наведене та вимоги ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим здійснювати розгляд справи у відсутність учасників справи та прийняти рішення на підставі наявних матеріалів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2014 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб, який зареєстрований Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 280.

Сторони мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спір про визначення місця проживання дитини та про поділ майна подружжя між сторонами відсутній.

Відповідно до вимог статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.

За змістом частини 2 статті 104 та частини 3 статті 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Можливість припинення шлюбу на підставі волевиявлення одного з подружжя є проявом принципу свободи шлюбу та рівності подружжя, закріпленого статтею 51 Конституції України. Так як укладення шлюбу здійснюється вільно та добровільно, то ніхто не може бути примушений до збереження подружніх відносин, якщо їх основа втрачена.

Судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе, оскільки сторони мають різні інтереси та погляди, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть, а тому шлюб слід розірвати.

Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки відповідачка при укладенні шлюбу не змінювала прізвище, суд вважає необхідним після розірвання шлюбу залишити останній прізвище « ОСОБА_4 ».

Питання про розподіл судових витрат у справі не порушується.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 206, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 , подану в інтересах останнього адвокатом Живоглядовою Уляною Сергіївною, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 01 жовтня 2014 року Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 280, - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Роз`яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи http://court.gov.ua/fair.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .

представник позивача: адвокат Живоглядова Уляна Сергіївна, адреса: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 .

відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_4 .

Суддя: А.П. Завіновська