Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №332/1765/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/1765/26

Провадження №: 2/332/2412/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Марченко Н.В., при секретарі судового засідання Волкова Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вона з 16.06.2001 по 07.08.2020 перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В даний час ОСОБА_3 досяг повноліття та є студентом 3 курсу денної форми навчання в Державному навчальному закладі «Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту» з 01.09.2023 по 30.06.2027 за професією «Слюсар з ремонту рухомого складу, верстатник широкого профілю, складач поїздів, машиніст тепловоза», не працює, не перебуває у шлюбі, у зв`язку з чим потребує матеріальної підтримки на придбання підручників, одягу, транспортні витрати, особисті речі та предмети догляду. На теперішній час матеріальне утримання та грошове забезпечення ОСОБА_3 забезпечує тільки вона, оскільки відповідач в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання сина, який продовжує навчання, а тому вона вимушена звернутись до суду з цим позовом. Також зазначено, що відповідач не є інвалідом, знаходиться у працездатному віці, він зобов`язаний та має можливість утримувати свого повнолітнього сина, який продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги.

Просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів ( заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, починаючи з дня пред`явлення позову і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення 23 років.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивач не з`явилася, у прохальній частині позову просила розгляд справи проводити за її відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

У судове засідання відповідач повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому процесуальним законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши докази у справі, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 13.03.2008, серія НОМЕР_1 .

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 30.03.2020 №311/562/20 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – розірвано.

Відповідно до Довідок від 09.11.2022 №2330-5002310126 та від 09.11.2022 №2330-5002309855 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Згідно Довідки, виданої 27.02.2026 ДНЗ «Запорізький ПЛЗТ», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчається в Державному навчальному закладі «Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту» з 01.09.2023 по 30.06.2027 за професією «Слюсар з ремонту складу, верстатник широкого профілю, складач поїздів, машиніст тепловоза» на третьому курсі денної форми навчання.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 досяг повноліття, продовжує навчання та заходиться на утриманні матері.

Правовідносини між сторонами в даній справі виникли з обов`язку батька утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, та його виконання.

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно дост.198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

У постанові Верховного Суду від 23.01.2019 в справі №346/103/17, суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв`язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.

Відповідно до ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Отже, при розгляді справ даної категорії позивач повинен довести факт навчання, потреби в матеріальній допомозі та її розмір, а відповідач, у разі заперечень проти позову - неможливість надання такої допомоги або можливість надання у меншому розмірі, ніж вимагає позивач.

Враховуючи, що ОСОБА_3 досяг 18 років, продовжує навчання, у зв`язку із цим потребує матеріальної допомоги.

Наявність витрат на харчування, одяг, проїзд, навчання суд не ставить під сумнів, оскільки вони покликані забезпечити нормальну життєдіяльність і щоденні фізіологічні потреби дитини, а отже суд дійшов висновку, що позивач дійсно потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, що є підставою для стягнення з відповідача аліментів на його утримання на період навчання.

Суд також не ставить під сумнів, що мати позивача на виконання своїх батьківських обов`язків надає матеріальну допомогу синові.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує, те, що відповідач працездатний і може сплачувати аліменти, а отже стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина на період його навчання у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку) відповідача буде розумним, достатнім, справедливим, відповідатиме інтересам сторін.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому враховуючи вимоги ч. 1, ч. 6 ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який продовжує навчання в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з дати подачі позову – 24.03.2026 року до закінчення навчання , але не більше як до досягнення 23 років.

Стягнути з з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1331, 20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за 1 місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст заочного рішення складено 30.07.2026.

Суддя Н.В. Марченко