Суд: Тячівський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 29 липня 2026 р.
Справа: №307/137/26
Суддя: Стецюк М. Д.
Справа № 307/137/26
Провадження № 2/307/1154/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2026 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Бойко Богдан Богданович, звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів. Вимоги мотивує тим, що 30 березня 2013 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 17 серпня 2013 року. Відповідно до довідки ГУ ДМС у Закарпатській області за № 2122-000038004 від 29 квітня 2025 року, донька позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою яка набула громадянство України на підставі частини 1 статті 7 ЗУ «Про громадянство України». 21 вересня 2020 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі 308/2518/18, шлюб, зареєстрований 30 березня 2013 року в Ужгородському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 107, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – розірвано. 01 березня 2019 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі 308/3114/18, вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн. щомісячно, починаючи з 27 березня 2018 року до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до довідки Тячівського ДВС у Тячівському районі Закарпатської області по ВП № 68345097 від 18 листопада 2025 року, у ОСОБА_2 неодноразово виникають борги по сплаті заборгованості аліментів, як це відображено у вказаній довідці. Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 109 від 21 листопада 2025 року, донька, ОСОБА_3 має встановлений повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення).
На даний час суттєво змінився як порядок нарахування і стягнення аліментів на утримання доньки позивачки, а стягувані за судовим рішенням від 01 березня 2019 року аліменти не є достатніми для задоволення потреб дитини. При цьому донька знаходиться на повному утриманні позивачки і вона забезпечує її всім необхідним для гармонійного розвитку, задоволення потреб (відвідування гуртків, медичні огляди, лікування сезонних захворювань, літній відпочинок тощо). Натомість, відповідач жодних дій щодо збільшення розміру не здійснює, хоча має таку можливість. Крім того, встановлений рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 березня 2019 року розмір аліментів у твердій грошовій сумі 2500 грн. щомісячно на даний час є явно недостатнім для належного утримання дитини та не відповідає її реальним потребам, з урахуванням віку, стану здоров`я та фактичного рівня витрат на забезпечення життєдіяльності.
Станом на сьогоднішній день прожитковий мінімум для дитини відповідного віку суттєво зріс, а рівень цін на продукти харчування, одяг, медикаменти, медичні послуги, освітні та реабілітаційні заходи значно збільшився. Фактичні витрати на утримання дитини істотно перевищують суму аліментів, що стягується з відповідача у твердій грошовій сумі. Окремо слід зазначити, що у зв`язку із встановленими медичними діагнозами, донька позивача потребує постійного та безперервного лікування, систематичного прийому лікарських засобів, спеціального гігієнічного догляду, безглютенового харчування, психотерапевтичних та корекційних занять, що потребує значних і регулярних фінансових витрат. Вказані витрати є обов`язковими, постійними та такими, що не можуть бути зменшені або відкладені без шкоди для здоров`я дитини. Усі витрати, пов`язані з лікуванням, реабілітацією, щоденним утриманням, навчанням та розвитком дитини, на сьогоднішній день фактично покладаються виключно на позивача, при тому, що її дохід є обмеженим та не дозволяє самостійно забезпечувати всі необхідні потреби дитини у повному обсязі. Таким чином, витрати на утримання дитини суттєво переважають дохід матері, що створює для неї надмірне фінансове навантаження. Натомість відповідач є працездатною особою, має стабільний дохід, не несе витрат на утримання інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб, а тому має реальну можливість брати участь у належному матеріальному забезпеченні своєї доньки у більшому обсязі, ніж це відбувається на теперішній час. З огляду на викладене, подальше стягнення аліментів у твердій грошовій сумі не забезпечує справедливого та пропорційного розподілу обов`язку щодо утримання дитини між батьками та не відповідає принципу рівної участі обох батьків у забезпеченні інтересів дитини. У зв`язку з істотною зміною обставин, а саме: зростанням потреб дитини, погіршенням стану її здоров`я, збільшенням обсягу обов`язкових витрат та невідповідністю встановленої суми аліментів реальному матеріальному становищу сторін, існують правові та фактичні підстави для зміни способу стягнення аліментів та визначення їх у частці від доходу відповідача.
Враховуючи наведене, просить ухвалити рішення за яким змінити розмір стягнення аліментів, шляхом зміни способу стягнення аліментів та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дочки в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
19 січня 2026 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву не скористався.
Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, згідно поданої представником заяви, просили розгляд справи проводити без їх участі та позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
В судове засідання відповідач та його представник не з`явилися, згідно поданої заяви представник просила проводити розгляд справи у їх відсутності.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони з 30 березня 2013 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 вересня 2020 року, яке набрало законної сили 22 жовтня 2020 року розірвано ( а.с.35-37).
ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народилася дочка ОСОБА_3 та згідно перекладу свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьком значиться відповідач (а.с.23).
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 березня 2019 року, яке набрало законної сили 25 вересня 2019 позовну заяву задоволено та стягнуто із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн. (дві тисячі пятсот гривень) щомісячно, починаючи з 27.03.2018 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.26-28).
Згідно довідки №2122-000038004 про реєстрацію особи громадянином України від 29 квітня 2025 року вбачається, що ОСОБА_3 , уродженка м.Брест, Білорусь згідно з рішенням ГУ ДМС у Закарпатській області №132 від 29 квітня 2025 року набула громадянства України на підставі ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про громадянство України» (а.с.30).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів щодо боржника ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження №68345097 та станом на 18 листопада 2025 року заборгованість становить 5764,00 грн.(а.с.31-33).
Із виписки № 109 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 21 листопада 2025 року, вбачається що ОСОБА_3 рекомендоване постійне лікування (а.с.34).
Відповідно до ч. 1ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. ст.183,184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Із правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду України у справі № 6-143цс-13 від 5 лютого 2014 року, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", ст. 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини",ст. 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові КЦС ВС № 712/6313/21 від 22.08.2022 року.
Вирішуючи питання щодо зміни способу стягнення аліментів суд бере до уваги докази подані позивачкою, а також те, що зміна способу стягнення аліментів у даному випадку не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище.
Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності.
Ураховуючи наведене, а також те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов`язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачкою вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршить її матеріального становища і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.
Таким чином, при визначенні розміру аліментів, враховуючи всі наведені обставини, що відповідач має працездатний вік,величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а також положення ст. 180 СК України про те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька та виходячи з закріплених частиною 9 статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, змінивши спосіб стягнення аліментів, а саме стягувати з відповідача на користь позивачки, аліменти на утримання їхньої малолітньої дочки в розмірі в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення нею повноліття.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позивачка, відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, то з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення нею повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1331 грн. 20 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складено 30 липня 2026 року.
Суддя М.Д.Стецюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua