Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №304/1438/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1438/26 Провадження № 1-кп/304/234/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026078130000036 від 22 травня 2026 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с.Зарічово Перечинського району Закарпатської області, яка має повну загальну середню освіту, не заміжньої, на утриманні має чотирьох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не працюючої, зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

21 травня 2026 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та бажаючи настання наслідків, на ґрунті особистих неприязних відносин після словесного конфлікту, з метою спричинення тілесних ушкоджень, підійшла до потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 де, тримаючи у правій руці дерев`яну качалку, використовуючи її як предмет для нанесення ударів, завдала останній два удари в ділянку голови. Внаслідок завданих ударів потерпіла ОСОБА_8 втратила рівновагу та впала на землю. Після цього ОСОБА_7 , продовжуючи свої умисні протиправні дії, підійшла до потерпілої, яка лежала на землі, та дерев`яною качалкою завдала їй ще два удари, а саме по правому та лівому передпліччях.

У результаті своїх протиправних дій, ОСОБА_7 , згідно з висновком судового-медичного експерта №176 від 22.05.2026 року, спричинила потерпілій ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани (стан після ПХО) на шкірних покривах волосистої частини тім`яної ділянки голови справа; синців на шкірних покривах підборіддя; нижньої третини лівого передпліччя по передній поверхні, нижньої третини правого передпліччя по передній поверхні.

Вказані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров`я тривалістю понад 6 (шість) днів, але не більше як три тижні (21 день), і за цією ознакою, згідно п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

По давності вкладаються в час події, яка мала місце 21.05.2026 року. Малоймовірно, що дані тілесні ушкодження могли виникнути при падінні з висоти власного зросту, а є наслідками дії тупих, твердих предметів по ударному механізму дії, яким міг бути предмет, на який вказує потерпіла (качалка) при цьому виявлено не менш чотирьох місць прикладання травмуючої сили.

Своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.125 КК України, що кваліфікується як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Згідно із заявою ОСОБА_7 від 24.07.2026 року, яка була підписана в присутності захисника - адвоката ОСОБА_9 , підозрювана ОСОБА_7 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, викладені в обвинувальному акті, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно положень ч.2 ст.302 КПК України, а також погодилася на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно із заявою потерпілої ОСОБА_8 від 24.07.2026 року, остання не заперечує проти розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_7 у спрощеному провадженні, у зв`язку чим, в порядку ст.302 КПК України, просить суд здійснити розгляд даного обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

На підставі вказаних заяв, прокурор надіслав до суду обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні (а.с.1).

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Згідно з ч.2 ст.302 КПК України до обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

На підставі ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, зважаючи на наявність її заяви, в якій зазначає про беззаперечне визнання своєї винуватості, згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, а також висловлену нею згоду з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку, враховуючи відсутність у суду сумнівів у добровільності такої позиції обвинуваченої ОСОБА_7 , та яка не є наслідком будь-якого примусу, адже заява складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_9 , та з урахуванням клопотання прокурора, заяви потерпілої ОСОБА_8 , яка не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні відносно обвинуваченої ОСОБА_7 та суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному ст.ст.381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні, та за відсутності учасників судового провадження і ухвалити вирок.

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченою ОСОБА_7 своєї винуватості. При цьому, суд дослідив матеріали кримінального провадження, а саме: витяги з ЄРДР за № 12026078130000036 від 22 травня 2026 року (а.с.1-6); повідомлення про початок досудового розслідування від 22.05.2026 (а.с.7); постанову про призначення групи прокурорів та старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні від 22.05.2026 року (а.с.8-9); рапорт інспектора-чергового ВП №1 ОСОБА_10 від 21.05.2026 року (а.с.10); протокол прийняття заяви ОСОБА_8 про кримінальне правопорушення від 21.05.2026 року (а.с.11); письмові пояснення ОСОБА_11 від 21.05.2026 року (а.с.12); письмові пояснення ОСОБА_12 від 21.05.2026 року (а.с.13); письмові пояснення ОСОБА_13 від 21.05.2026 (а.с.14); письмові пояснення ОСОБА_7 від 21.05.2026 року (а.с.15); письмові пояснення ОСОБА_14 від 21.05.2026 року (а.с.16); письмові пояснення ОСОБА_15 від 21.05.2026 року (а.с.17); рапорт інспектора-чергового ВП №1 ОСОБА_10 від 21.05.2026 року (а.с.18); рапорт інспектора-чергового Ужгородського РУП ОСОБА_16 від 22.05.2026 року (а.с.23); дублікат довідки (талон) №5092/1442 огляду в травматологічному пункті ОСОБА_8 (а.с.24); відповідь № 73922-2026 від 26.05.2026 адресату ОСОБА_8 (а.с.25); копії документів на ім`я громадянки ОСОБА_8 (а.с.26-27); супровідний лист начальника СД відділення поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_17 № 75097-2026 від 22.05.2026 (а.с.28); постанову про призначення судово-медичної експертизи від 22.05.2026 (а.с.29-30); виписку із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_8 № 1114, видану КНП «Перечинська лікарня» 26.05.2026 року (а.с.31-32); супровідний лист завідувача Ужгородським районним відділенням судово-медичної експертизи ОСОБА_18 (а.с.33); висновок судово-медичного експерта Ужгородського районного відділення СМЕ ДСП «Закарпатське обласне бюро СМЕ» ОСОБА_19 , якою проведена судово-медична експертиза №176 від 24.06.2026 року відносно потерпілої ОСОБА_8 (а.с.34-36); пам`ятку потерпілої ОСОБА_8 від 09.07.2026 року (а.с.37-38); протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 від 09.07.2026 року (а.с.39-41); протокол огляду предмета (дерев`ної палки кухонної «качалки») від 10.07.2026 року (а.с.42); супровідний лист про направлення на зберігання речового доказу «дерев`яної «качалки», яка упакована до поліетиленового пакету (а.с.43); постанову про визнання речовим доказом (дерев`яної качалки) від 10.07.2026 року (а.с.44-45); фототаблицю речового доказу у цьому провадженні (а.с.46); протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 20.07.2026 (а.с.47-49); протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 20.07.2026 (а.с.50-52); характеризуючі матеріали відносно ОСОБА_7 (а.с.53-69); письмові пояснення ОСОБА_7 від 20.07.2026 року (а.с.70-71); постанову про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 23.07.2026 (а.с.72-73); повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 23.07.2026 року за ч.2 ст.125 КК України (а.с.74-76); пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваної (а.с.77-80); постанову начальника СД ВП№1 ОСОБА_20 про залучення захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_21 від 23.07.2026 року (а.с.81-82); ордер серії АО1246003 від 23.07.2026 року (а.с.83); свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_9 (а.с.84); протокол допиту підозрюваної ОСОБА_7 від 23.07.2026 року (а.с.85-87); доручення прокурора про відкриття матеріалів кримінального провадження (а.с.88);повідомлення про завершення досудового розслідування від 23.07.2026 року (а.с.89-90); повідомлення прокуророві від сторони захисту (а.с.91); розписку підозрюваної ОСОБА_7 про отримання копій матеріалів досудового розслідування від 23.07.2026 (а.с.92); повідомлення про завершення досудового розслідування потерпілій від 23.07.2026 року (а.с.93); розписку потерпілої ОСОБА_8 про отримання копій матеріалів досудового розслідування від 23.07.2025 (а.с.94);

Вивчивши обвинувальний акт, додані до нього заяви обвинуваченої ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_8 , матеріали досудового розслідування, суд вважає, що в ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) за тих обставин, як вони викладені в обвинувальному акті, та ці обставини жодною стороною не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, у тому числі щодо беззаперечного визнання обвинуваченою ОСОБА_7 своєї вини.

Таким чином, суд вважає встановленим та доведеним, що обвинувачена ОСОБА_7 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.125 КК України, який кваліфікується як: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винної, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що відповідно до положень статті 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_7 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.

Обставиною, що відповідно до ст.67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_7 , є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку: потерпілої ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до ст.65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_7 покарання за скоєне, суд керується ч.2 ст.50 КК України, згідно приписів якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_7 покарання суд враховує обставини вчиненого нею кримінального проступку, його наслідки, які не є тяжкими, спосіб вчинення такого і його мотиви, форму вини, обстановку вчинення кримінального проступку, також віктимну, провокативну поведінку потерпілої ОСОБА_8 , особу обвинуваченої ОСОБА_7 , яка раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалася.

Разом з тим, обвинувачена ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального проступку визнала повністю, у скоєному щиро розкаялася, в ході досудового розслідування активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, що суд відносить до обставин, які пом`якшують її покарання. При цьому, обставиною, що відповідно до статті 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_7 , суд вважає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, потерпілої ОСОБА_8 , 1958 року народження.

Крім того, суд приймає до уваги, що обвинувачена ОСОБА_7 раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на теперішній час офіційно не працевлаштована, проте має постійне джерело прибутку у виді державної соціальної допомоги. Обвинувачена ОСОБА_7 має стійкі соціальні зв`язки, та як вбачається з матеріалів кримінального провадження, на її утриманні знаходяться четверо малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на диспансерному обліку у лікарів нарколога, психіатра ОСОБА_7 не перебуває, особою з інвалідністю обвинувачена не являється, певної групи інвалідності (а.с.66). Разом з тим, ОСОБА_7 має постійне місце реєстрації та чітко визначене місце фактичного проживання, за яким характеризується посередньо, зокрема: до виконкому Перечинської міської ради скарг та заяв від односельчан на ОСОБА_7 не надходило, до адміністративної відповідальності вона не притягалася, що вбачається з характеристики міського голови Перечинської міської ради Закарпатської області від 22.07.2026 року, яка є в матеріалах справи (а.с.69).

З урахуванням тяжкості та обставин вчинення кримінального правопорушення, яке, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, а також враховуючи особу обвинуваченої, її молодий вік, сімейний та матеріальний стан, відсутність судимостей, а також щире каяття у скоєному, визнання вини у повному обсязі, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення вході досудового розслідування, а також наявність однієї обставини, яка обтяжує покарання ОСОБА_7 , а саме: вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, потерпілої ОСОБА_8 , 1958 року народження, а також відсутність на теперішній час матеріальних та/або моральних претензій до обвинуваченої ОСОБА_7 з боку потерпілої ОСОБА_8 , що вбачається з обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження, та з урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_7 покарання, не пов`язане з ізоляцією її від суспільства та знаходить підстави для застосування до обвинуваченої ОСОБА_7 покарання за скоєння нею кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, у виді штрафу, та з метою запобігання вчинення ОСОБА_7 нових кримінальних правопорушень суд вважає, що буде достатнім покарання ОСОБА_7 у виді штрафу в його максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст.125 КК України, а саме в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Саме таке покарання, на переконання суду, відповідатиме як характеру та ступеню вчиненого ОСОБА_7 кримінально-карного діяння, так і особі обвинуваченої, а також є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчинення нею нових кримінальних правопорушень, і у свою чергу сприятиме досягненню основної мети – виховання обвинуваченої в дусі додержання законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, а саме: дерев`яну качалку, яку передано на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області (ЄО № 1669 від 21.05.2026 року) (а.п 43-45), суд вважає за необхідне знищити.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_8 не заявлено.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 в ході досудового розслідування не обирався.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.302, 368, 370, 374, 381-382 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Визнати винуватою ОСОБА_22 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 1700,00 (одна тисячу сімсот) гривень.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні: дерев`яну качалку, яка упакована до поліетиленового пакету та яку передано на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області - знищити.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня винесення вироку. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області ОСОБА_23