Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №520/33522/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 р. Справа № 520/33522/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників Багатоквартирного Будинку «МОСКОВСЬКИЙ-131Г» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2026, (головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В.) по справі № 520/33522/25

за позовом Міністерства юстиції України

до Об`єднання співвласників Багатоквартирного Будинку «МОСКОВСЬКИЙ-131Г»

про припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Міністерство юстиції України (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- припинити діяльність юридичної особи – Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОСКОВСЬКИЙ-131Г» (код ЄДРПОУ: 43567214, керівник – Мирошниченко Галина Леонідівна, місцезнаходження: просп. Героїв Харкова (згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань – просп. Московський), буд. 131-Г, м. Харків, Харківська область, 61001).

В обґрунтування позову зазначило, що діяльність ОСББ «МОСКОВСЬКИЙ-131Г» в частині використання найменування «Московський» не відповідає ч. 2 ст. 4 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», оскільки найменування містить заборонену символіку російської імперської політики.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 позов задоволено.

Припинено діяльність юридичної особи – ОСББ «МОСКОВСЬКИЙ-131Г» (код ЄДРПОУ: 43567214, керівник – Мирошниченко Галина Леонідівна, місцезнаходження: просп. Героїв Харкова (згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань – просп. Московський), буд. 131-Г, м. Харків, Харківська область, 61001).

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОСКОВСЬКИЙ-131Г» (далі - відповідач), не погодившись із рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне встановлення обставин справи, що призвело до помилкових висновків, просило його скасувати та винести нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що задовольняючи позов суд першої інстанції врахував як належний доказ наданий позивачем правовий висновок від 28.11.2025.

Проте, суд не звернув увагу, що останній підписаний неуповноваженими головою, секретарем, членами Комісії з питань дотримання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Вказує, що склад Комісії не затверджений наказом Мін`юсту, зміни до складу Комісії не внесені за поданням Голови Комісії та не затверджені наказом Мін`юсту, засідання Комісії є не правомочним, оскільки в ньому приймали участь менш як двох третин її складу.

Зауважує, що рішення Комісії не оформлено протоколом, який підписаний Головою Комісії та секретарем Комісії.

Також, зазначає, що протокол засідання Комісії не містить перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання.

При цьому, наголошує, що секретар Комісії не підготував проект наказу про затвердження правового висновку про невідповідність діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону у триденний строк з дня прийняття відповідного рішення Комісією.

В свою чергу, Правовий висновок разом з проектом відповідного наказу не поданий для затвердження Міністру юстиції.

Отже, позивачем порушено процедуру, яка передує зверненню Мін`юсту до суду із позовом.

Також, вказує, що в балтійській традиції слово «Московський» означало "мокре", "багнисте", "в`язке". Натомість, судом першої інстанції залишено поза увагою, що найменування відповідача «Московський» пов`язано саме з ландшафтом конкретної місцевості (мокрої, багнистої, в`язкої) поряд з якою побудований будинок №131-Г по пр. Героїв Харкова у місті Харкові.

Крім того, звертає увагу, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме: прийнято до розгляду позов, підписаний неуповноваженою особою.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОСКОВСЬКИЙ-131Г» зареєстроване в якості юридичної особи з місцезнаходженням просп. Героїв Харкова (колиш. просп. Московський) буд. 131-Г, м. Харків, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

08.07.2025 Міністерство юстиції України направило ОСББ «МОСКОВСЬКИЙ-131Г» лист «Щодо вжиття заходів», в якому просило протягом 10 днів з моменту його отримання надати пояснення щодо не приведення свого найменування у відповідність з вимогами Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» протягом місяця з дня набрання ним чинності для подальшого розгляду на засіданні комісії.

Вищезазначений лист направлено рекомендованим відправленням за місцезнаходженням відповідача (просп. Героїв Харкова, 131 Г, м. Харків, 61001), але повернувся відправнику у зв`язку із закінчення терміну зберігання.

В подальшому, за ініціативою Міністерства юстиції України, Комісією з питань дотримання Законів України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» проведено правову експертизу щодо невідповідності найменування юридичної особи ОСББ «МОСКОВСЬКИЙ-131Г», зокрема, вимогам Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» за наслідками якої ухвалено правовий висновок від 28.11.2025 № 16.

Правовим висновком визнано, що найменування ОСББ «МОСКОВСЬКИЙ-131Г» не відповідає ч. 2 ст. 4 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Висновок затверджено наказом Міністерства юстиції України № 3340/5 від 03.12.2025

Зважаючи на прийняття рішення про невідповідність найменування відповідача вимогам ч.2 ст.4 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», Міністерство юстиції України звернулося до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що найменування відповідача містить символіку російської імперської політики та у строки, визначені ст.8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» не привів найменування у відповідність до вимог закону.

В свою чергу, в ході розгляду справи, судом першої інстанції не встановлено наявності об`єктивних причин, які завадили відповідачу здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів, пов`язаних з приведенням їх у відповідність із вказаним законом.

При цьому, суд першої інстанції зауважив, що позивачем дотримано законодавчо встановлену процедуру, що передує зверненню до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суспільні відносини з приводу засудження російської імперської політики в Україні, заборони пропаганди її символіки та встановлює порядок ліквідації символіки російської імперської політики визначає Закон України № 3005-ХІ від 21.03.2023 «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» (далі – Закон № 3005-ХІ).

Пунктом «є» ч. 4 ст. 2 Закону №3005-IX, визначено, що символіка російської імперської політики - символіка, що включає, зокрема, назви підприємств, установ, організацій на території України, яким присвоєні імена або псевдоніми осіб, які відповідають критеріям, встановленим підпунктами «в» і «г» цього пункту.

Частиною 1 ст. 3 Закону № 3005-IX встановлено, що російська імперська політика визнається злочинною та засуджується.

Згідно зі ст. 4 Закону №3005-IX, пропаганда російської імперської політики та її символіки забороняється.

Присвоєння географічним об`єктам, юридичним особам та об`єктам права власності назв, що глорифікують, увічнюють, пропагують або містять символіку російської імперської політики, а також держави-терориста (держави-агресора) або її визначні, пам`ятні, історичні та культурні місця, населені пункти, дати, події, забороняється.

Перейменування географічних об`єктів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об`єктів топонімії населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики, здійснюється з урахуванням висновку Українського інституту національної пам`яті. Такий висновок додається до проекту рішення, оприлюднюється на сайті відповідного органу місцевого самоврядування і надається на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Пунктами 3, 4 статті 8 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3005-IX передбачено, що юридичні особи, політичні партії, інші об`єднання громадян, зареєстровані на день набрання чинності цим Законом, у разі недодержання вимог цього Закону зобов`язані протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом привести свої установчі документи, найменування та/або символіку у відповідність із цим Законом.

У разі недодержання вимог цього Закону юридичними особами, політичними партіями, іншими об`єднаннями громадян, зазначеними у пункті 3 цієї статті, їхня діяльність підлягає забороні у встановленому законом порядку, крім випадків, якщо юридичними особами, політичними партіями, іншими об`єднаннями громадян вжито заходів для додержання вимог цього Закону, а неможливість державної реєстрації змін до установчих документів, пов`язаних з приведенням їх у відповідність із цим Законом, зумовлена об`єктивними причинами.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у найменуванні юридичних осіб забороняється використовувати символіку російської імперської політики відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Порядок прийняття Мін`юстом рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" визначає Порядок прийняття рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Законів України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 року № 354 (далі - Порядок № 354, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 3 Порядку № 354 встановлено, що Мін`юст безпосередньо або через територіальні органи забезпечує постійний моніторинг відповідності найменування та/або символіки, матеріалів реєстраційної справи юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Законів.

Згідно з пп. 2 п. 4 Порядку № 354 Мін`юст може самостійно ініціювати проведення правової експертизи.

Відповідно до пунктів 7,8,9 Порядку № 354 для проведення правової експертизи щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Законів утворюється Комісія з питань дотримання Законів України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії” (далі - Комісія).

Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Мін`юсті, склад та положення якої затверджуються наказом Мін`юсту.

До складу Комісії входять працівники Мін`юсту.

До роботи Комісії можуть залучатися представники правоохоронних органів, Центральної виборчої комісії, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), а також незалежні експерти (за згодою).

Комісія для виконання покладених на неї завдань має право отримувати в установленому порядку інформацію від правоохоронних органів, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Пунктами 15, 18, 23 Порядку № 354 встановлено, що за результатами правової експертизи щодо кожного об`єкта складається окремий правовий висновок про відповідність або невідповідність його діяльності, найменування та/або символіки вимогам Законів.

Комісія під час правової експертизи бере до уваги повідомлення об`єкта правової експертизи про наявні об`єктивні причини неможливості виконання ним вимог Законів та про вжиті заходи, спрямовані на виконання вимог Законів.

У тридцятиденний строк з дня прийняття рішення про невідповідність діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Законів Мін`юст звертається з позовом до суду про припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян або повідомляє іншим органам державної влади, які уповноважені звертатися з відповідним позовом до суду.

Судом встановлено, що 28.11.2025 Комісією з питань дотримання Законів України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» ухвалено правовий висновок № 16.

Висновком комісії встановлено, що повне найменування об`єкта правової експертизи: ОСББ «МОСКОВСЬКИЙ-131Г».

Найменування об`єкта правової експертизи не відповідає ч. 2 ст. 4 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», оскільки відповідно до роз`яснення стосовно належності найменувань юридичних осіб, які містять слова «Росія» та «Москва» або похідні від них слова, до символіки російської імперської політики, надісланого листом Українського інституту національної пам`яті від 11.07.2024 № 1951/2.2-07-24 (вх. № 120796-11-24 від 12.07.2024), назви юридичних осіб, яким присвоєно, зокрема, назву (слово) «Москва» – назву російського міста, столиці держави-агресора Російської Федерації (або географічного об`єкта, гідроніму Москва – назву однойменної річки в Російській Федерації) або похідні від нього назви (слова), відповідно до підпункту «є» пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» належать до символіки російської імперської політики, що є порушенням вимог вказаного Закону.

Правовим висновком визнано, що найменування ОСББ «МОСКОВСЬКИЙ-131Г» не відповідає ч. 2 ст. 4 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Правовий висновок затверджений наказом Міністерства юстиції України від 03.12.2025 № 3340/5

Доказів визнання протиправним/скасування вищевказаного правового висновку або наказу, яким останній затверджений у встановленому законом порядку, ані до суду першої, ані до апеляційного суду не надано, що дає підстави дійти висновку про те, що він є чинним та підлягає застосуванню.

Підстав для неприйняття зазначеного правового висновку та наведеної в ньому інформації колегією суддів не встановлено.

Оцінивши вказаний вище доказ зокрема на предмет його належності та достатності з урахуванням позиції відповідача, та наданих на її обґрунтування матеріалів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зазначений правовий висновок є достатнім, та таким, що дає підстави дійти висновку про використання у назві юридичної особи ОСББ «МОСКОВСЬКИЙ-131Г» символіки російської імперської політики в Україні, а саме назви російського міста «Москва».

Доводи апелянта щодо порушення процедури прийняття вищевказаного висновку (його прийняття неправомочним складом комісії, не оформлення протоколу, відсутність проекту наказу про затвердження висновку) колегія суддів відхиляє, оскільки питання правомірності зазначеного рішення владного органу не є предметом спору у цій справі.

Доводи апелянта про те, що найменування відповідача «Московський» пов`язано з ландшафтом конкретної місцевості (мокрої, багнистої, в`язкої) поряд з якою побудований будинок №131-Г по пр. Героїв Харкова у місті Харкові колегія суддів вважає недоведеними.

Колегія суддів зауважує, що загальновідомим є факт існування російського міста Москва, у зв`язку з чим назва відповідача «Московський» в першу чергу асоціюється саме із назвою вказаного міста, як наслідок, у суду наявні підстави вважати, що ОСББ використовується саме символіка російської імперської політики.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що у межах спірних правовідносин Мін`юстом здійснена законодавчо визначена процедура щодо встановлення невідповідності найменування юридичної особи-відповідача вимогам Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» шляхом проведення правової експертизи та затвердження її результатів.

Крім того, Мін`юст надав відповідачу можливість надати пояснення з приводу не приведення свого найменування у відповідність з вимогами вищевказаного Закону.

Натомість, об`єктивних причин, які завадили відповідачу здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів, пов`язаних з приведенням їх у відповідність Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» судом не встановлено.

За такого правового регулювання та обставин справи колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що діяльність відповідача в частині використання найменування «Московський» не відповідає Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», а отже наявні підстави для припинення діяльності юридичної особи.

Припинення діяльності юридичної особи відповідача, на переконання суду апеляційної інстанції є виправданим, оскільки обумовлено легітимною метою недопущення будь-якої пропаганди російської імперської політики.

При цьому колегія суддів зауважує, що Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» не забороняє діяльність жодної юридичної особи, а вимагає лише коригування поведінки суб`єктів, які підпадають під дію встановлених обмежень, шляхом приведення діяльності/найменування у відповідність до встановлених вимог.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Міністерства юстиції України.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: прийняття до розгляду позову, підписаного неуповноваженою особою колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що право на подання і підписання, зокрема, позову має особисто керівник, член виконавчого органу (для юридичних осіб, в яких створений такий орган) чи інша особа в порядку самопредставництва, або представник на підставі довіреності.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 зазначила, що з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Також, питання підтвердження повноважень особи, яка діє в порядку самопредставництва вже було предметом розгляду Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка в постанові від 11.09.2024 у справі № 440/14831/23 дійшла наступних висновків.

З огляду на імперативні вимоги статей 1, 3 КАС України про те, що процесуальні повноваження суду та порядок здійснення судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, адміністративний суд, для підтвердження повноважень особи на участь в судовому процесі через самопредставництво або через представника, має право вимагати тільки ті документи, які визначені статтею 55 КАС України (для підтвердження повноважень по самопредставництву) або статтею 59 КАС України (для підтвердження повноважень представника). Проте суд не має права відмовляти у доступі до правосуддя, якщо із поданих учасником справи або його представником документів можна установити вид участі в судовому процесі та повноваження такої особи.

За наслідками аналізу норм права Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зробила висновок, що наявність певних обмежень щодо обсягу дій під час самопредставництва юридичної особи (наприклад, права на укладення мирової угоди, яке може бути зарезервоване виключно за керівником юридичної особи) не позбавляє можливості здійснювати самопредставництво юридичної особи належно уповноваженою особою [членом керівного органу чи працівником, якому статутом, положенням чи іншим нормативним (не разовим) документом надано постійне повноваження представляти юридичну особу у зовнішніх відносинах].

Судом встановлено , що позовна заява від імені Міністерства юстиції України підписана представником Росохою С.В., яка на підтвердження своїх повноважень надала, зокрема, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань підтверджено, що Росоха Світлана Василівна має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи - Міністерства юстиції України, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника в т.ч. з правом подання, відмови, відкликання позову, відкликання, відмови від апеляційних, касаційних скарг, посвідчення копій документів, що підтверджують повноваження).

Таким чином, відповідно до витягу з ЄДР Росоха С.В. мала повноваження на представництво позивача в порядку самопредставництва, зокрема, на підписання позову.

Наведене свідчить про достатність доказів на підтвердження повноважень Росохи С.В. представляти Міністерство юстиції в адміністративному судочинстві, підписувати процесуальні документи у цій справі в порядку самопредставництва.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників Багатоквартирного Будинку «МОСКОВСЬКИЙ-131Г» - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 по справі № 520/33522/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова