Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №440/1239/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів

Дата: 29 липня 2026 р.

Справа: №440/1239/26

Суддя: Присяжнюк О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 р. Справа № 440/1239/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 року (ухвалене суддею Кукоба О.О.) в справі № 440/1239/26

за позовом ОСОБА_1

до Міського голови м. Кременчука Полтавської області Малецького Віталія Олександровича , Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Міського голови м. Кременчука Полтавської області Малецького В.О., Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, у якому просила: визнати протиправними дії виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області щодо неналежного розгляду депутатських звернень депутата Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області VIII скликання ОСОБА_1 №5_07.05.2025, №06_07.05.2025 від 07.05.2025 р.; зобов`язати міського голову міста Кременчук, як голову виконавчого комітету, повторно розглянути депутатські звернення депутата Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області VIII скликання ОСОБА_1 №5_07.05.2025 та №06_07.05.2025 від 07.05.2025 р. та надати відповідь, з урахуванням висновків, наведених у мотивувальній частині рішення суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 р. задоволено адміністративний позов, а саме: визнано протиправними дії Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо неналежного розгляду депутатських звернень депутата Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області VIII скликання ОСОБА_1 №5_07.05.2025, №06_07.05.2025 від 07.05.2025 р.; зобов`язано Міського голову міста Кременчук Полтавської області повторно розглянути депутатські звернення депутата Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області VIII скликання ОСОБА_1 №5_07.05.2025 та №06_07.05.2025 від 07.05.2025 р. та надати відповідь, з урахуванням висновків, наведених у мотивувальній частині рішення суду; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2129,92 грн. та 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Кримінального процесуального кодексу, Господарського кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Відповідач зазначає, що заявниці було надано повну і обґрунтовану відповідь. Апелянт вважає, що Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області її виконавчий комітет, міський голова не є розпорядником запитуваної інформації у спірних депутатських зверненнях.

Позивачка подала до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, депутатом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області VIII скликання.

07.05.2025 р. позивачка звернулась до Кременчуцького міського голови із депутатськими зверненнями, у яких просила надати інформацію щодо Комунального підприємства "Кременчуцька телерадіокомпанія", а саме: надати штатний розпис КП КТРК з інформацією про оклади співробітників та список штатних співробітників підприємства з 2020 до 2025 року, станом на 1 січня кожного року; надати інформацію про додаткові виплати та підстави для їх нарахування керівникові КП КТРК у 2023 році, що дозволило ОСОБА_2 отримати в 2023 році за основним місцем роботи 1126945 гривень; надати інформацію про структуру заробітної плати директора КП КТРК С. Перепелятника за 2023 рік помісячно з вказівкою виду виплат, а саме оклад, премія, індексація, матеріальна допомога, відпускні тощо; надати звіт про виконання паспорту бюджетної програми КП КТРК у 2023 і 2024 роках, аналіз оцінки ефективності бюджетної програми; надати список телевізійних програм, які виготовляє КП КТРК станом на 01.04.2025 та інформацію про те, скільки хвилин (годин) унікального контенту виготовляє щодня; інформацію про офіційні канали КП КТРК в соцмережах та діяльність "Полтавського обласного телебачення"; надати інформацію про склад Редакційної ради КП КТРК і дату її призначення Кременчуцькою міською радою (власником).

У відповідь на депутатські звернення ОСОБА_1 перший заступник Кременчуцького міського голови у листі від 15.05.2025 р. повідомив позивачку про неможливість надання запитуваної інформації та документів щодо КП КТРК з огляду на їх вилучення в рамках кримінального провадження на підставі ухвал Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області.

Крім того, з урахуванням позиції Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, викладеної у листі від 05.08.2025 р. за вих.№65960.4/Г-42559.3/25/44.3, керуючий справами Виконкому Кременчуцької міської ради у листі від 26.08.2025 р. за вих.№01-17/9639 зазначив, що вказані звернення не містять в собі пропозицію здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз`яснення з питань, віднесених до компетенції органу місцевого самоврядування або його посадової особи, а фактично це є вимогою надати розгорнуту інформацію, пов`язану із діяльністю органу місцевого самоврядування, тобто за своєю суттю є депутатським запитом, подання та розгляд якого відбувається за правилами спеціального закону, тобто шляхом колегіального вирішення цього питання на відповідному пленарному засіданні ради.

Позивачка, вважає протиправними дії виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області щодо ненадання запитуваної інформації на депутатський запит, звернулась до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у відповідачів обов`язку розглянути депутатські звернення депутата Кременчуцької міської ради VIII скликання ОСОБА_1 №5_07.05.2025 та №06_07.05.2025 від 07.05.2025 р. з наданням відповіді по суті порушених питань.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 141 Конституції України, до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п`ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради. Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (в подальшому - Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до ч. 11 ст. 49 Закону № 280/97-ВР, повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються Конституцією України, цим Законом, законом про статус депутата, іншими законами.

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (надалі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради визначає та встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради Закон України від 11.07.2002 р. № 93-IV "Про статус депутатів місцевих рад" (в подальшому - Закон № 93-IV).

Частиною 1 статті 4 Закону № 93-IV передбачено, що депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону № 93-ІV, при здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання.

Як визначено частиною першою статті 13 Закону № 93-ІV, депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз`яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 93-ІV, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов`язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону № 93-ІV, посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, на звернення депутата місцевої ради надають йому довідкові матеріали та іншу інформацію, необхідні для здійснення депутатських повноважень.

Пунктами 10, 11 частини 2 статті 19 Закону №93-IV визначено, що депутат місцевої ради має право вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних раді, а також з питань, що віднесені до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території; порушувати в раді та її органах питання про необхідність перевірки роботи підзвітних та підконтрольних раді органів, підприємств, установ, організацій

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 17.10.2019 р. в справі №664/2629/16-а, під депутатською діяльністю слід розуміти діяльність депутата, пов`язану з реалізацією наданих йому Конституцією та Законами України прав та виконанням обов`язків, спрямованих на представництво інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу, який зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Отже, депутатське звернення має стосуватись вищезазначених питань, пов`язаних з депутатською діяльністю та розглядається у строк та в порядку, встановленому Законом № 93-ІV.

Судовим розглядом встановлено, що позивачка є депутатом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області VIII скликання.

07.05.2025 р. позивачка звернулась до Кременчуцького міського голови із депутатськими зверненнями відповідно до ст. 13 Закону №93-IV, у яких просила надати інформацію щодо Комунального підприємства "Кременчуцька телерадіокомпанія".

Запитувана позивачем інформація стосується, зокрема надання інформації по заробітної платі персоналу Комунального підприємства "Кременчуцька телерадіокомпанія" та іншу інформацію стосовно цього комунального підприємства.

Отже, запитувана позивачкою інформація стосувалась діяльності комунального підприємства, засновником якого є Кременчуцька міська рада, депутатом якої вона є, а також не є інформацією з обмеженим доступом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що чинним законодавством не встановлено вичерпного переліку відповідної інформації, необхідної для здійснення депутатом своїх повноважень, як і не встановлено будь-яких обмежень щодо інформації, яка не може надаватись депутату місцевої ради на його звернення.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 93-ІV, якщо депутат місцевої ради не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит відповідно до статті 22 цього Закону.

Водночас, Законом № 93-IV не передбачено обов`язку депутата зазначати у своєму зверненні мету отримання відповідної інформації, як і не передбачено обов`язку щодо внесення депутатського запиту після отримання відмови на подане депутатське звернення.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №504/1824/17, який підлягає обов`язковому врахуванню судом першої інстанції відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно спростував доводи відповідача щодо можливості ОСОБА_1 звернутись з порушеного питання з депутатським запитом у порядку ст. 21 Закону №93-IV, як такі, що є безпідставними та необґрунтованими.

Посилання в апеляційній скарзі на приписи Цивільного та Господарського кодексів України в частині самостійності підприємства, як юридичної особи суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки зі змісту Статуту Комунального підприємства "Кременчуцька телерадіокомпанія", затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради від 30.05.2018 р. (розміщений на офіційному веб-порталі Кременчуцької міської ради: kremen.gov.ua) вбачається, що власником Підприємства є територіальна громада м. Кременчука Полтавської області в особі її представницького органу - Кременчуцької міської ради; у своїй діяльності Підприємство підзвітне і підконтрольне Кременчуцькому міському голові.

Стосовно доводів апеляційної скарги про вилучення документів Комунального підприємства "Кременчуцька телерадіокомпанія" в рамках кримінального провадження на підставі ухвал Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області, суд апеляційної інстанції вважає, що такі доводи не підтверджені документально. Зі змісту листа від 15.05.2025 р. за підписом першого заступника Кременчуцького міського голови встановлено, що обшук та вилучення документів проведено у приміщенні Комунального підприємства "Кременчуцька телерадіокомпанія", а не безпосередньо у Кременчуцькій міській раді чи її виконавчому комітеті, тоді як депутатські звернення ОСОБА_1 адресовані Кременчуцькому міському голові, а не Комунальному підприємству "Кременчуцька телерадіокомпанія".

Крім того, ч. 1 ст. 221 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність у Кременчуцького міського голови та Виконкому Кременчуцької міської ради обов`язку розглянути депутатські звернення депутата Кременчуцької міської ради VIII скликання ОСОБА_1 №5_07.05.2025 та №06_07.05.2025 від 07.05.2025 та надати відповідь по суті порушених питань.

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дії Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо неналежного розгляду депутатських звернень депутата Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області VIII скликання ОСОБА_1 №5_07.05.2025, №06_07.05.2025 від 07.05.2025 р. та зобов`язання Міського голову міста Кременчук Полтавської області повторно розглянути депутатські звернення депутата Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області VIII скликання ОСОБА_1 №5_07.05.2025 та №06_07.05.2025 від 07.05.2025 р. та надати відповідь, з урахуванням висновків, наведених у мотивувальній частині рішення суду.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог щодо протиправних дії Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо неналежного розгляду депутатських звернень, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині стягнення правничої допомоги.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 по справі № 440/1239/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк

Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич

Оригінал: reyestr.court.gov.ua