Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №520/5603/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 р. Справа № 520/5603/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 (головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В.) у справі №520/5603/26

за позовом ОСОБА_1

до Державної установи "Харківський слідчий ізолятор"

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом, в якому просила суд:

визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди передбаченої п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000, 00 грн. щомісячно за період з 24 лютого по 31 травня 2022 року;

зобов`язати Державну установу «Харківський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді додаткової винагороди передбаченої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно за період з 24 лютого по 31 травня 2022 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 відмовлено у задоволенні позову.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, невідповідність висновків обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просила скасувати останнє та ухвалити нове, яким задовольнити її позов.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що проходила службу в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" в м. Харкові, тобто несла службу в установі Державної кримінально-виконавчої служби України, що розташована в межах адміністративно територіальних одиниці, на території якої надавалась допомога в рамках Програми «єПідтримка» і яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувала в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Відтак, вважає, що за період з 24 лютого по 31 травня 2022 року вона набула право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000, 00 грн. щомісячно, проте відповідачем протиправно виплачувались значно менші суми.

Відповідач не подав відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач в спірний період проходила службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, зокрема в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» , 01.01.2026 звільнена з посади молодшого інспектора 1 категорії відділу режиму і охорони наказом державної установи «Харківський слідчий ізолятор» №З/ОС-26 від 01.01.2026 року відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

Позивач, не погоджуючись із розміром додаткової винагороди передбаченої п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 24 лютого по 31 травня 2022 року, звернулася з позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в спірний період відповідачем правомірно виплачувалася додаткова винагорода відповідно до фактично відпрацьованого позивачем часу, а не в розмірі 30 000,00 грн., а тому відсутні правові підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження, а також правовий та соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України регулюється Законом України «Про Державну кримінально - виконавчу службу України» від 23 червня 2005 року №2713-IV (далі по тексту - Закон №2713-IV).

Згідно з ч.1 ст.14 Закону №2713-IV служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.23 Закону №2713-IV умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Відповідно до ч.5 ст.23 Закону №2713-IV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала чинності 01.03.2018) (далі по тексту - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Пунктами 2, 3 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5 (далі по тексту - Порядок №925/5), яким передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

При виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на всій території України введений воєнний стан, який діє станом на час розгляду даної справи.

Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, оголошено про проведення загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168, в п.1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), – розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно з п.5 Постанови №168 вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 внесено зміни до п.1 Постанови №168, доповнено абзац перший після слів «та поліцейським» словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Отже, з 24.02.2022 у осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виникло право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно.

У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” в абзаці першому слова “які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “є-Підтримка” замінено словами “які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)”; після слова “щомісячно” доповнено словами “(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)”.

Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 червня 2022 року.

Надалі, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, п.1 Постанови №168 викладений у такій редакції: "1. Установити, що на період дії воєнного стану , зокрема ....особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000,00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць...".

Згідно з п.2 Постанови №793 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, до яких відноситься позивач, мають право на додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць.

Верховний Судом в рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі №260/3564/22, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023, зроблено наступний правовий висновок:

"зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди “до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць” замість “ 30 000 гривень щомісячно” не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом “пропорційність” із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця".

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно в період з 24 лютого по 31 травня 2022 року виплачувалася спірна додаткова винагорода відповідно до фактично відпрацьованого позивачем часу, а не в розмірі 30 000,00 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в спірний період позивач проходила службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, зокрема в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», яка розташована в м. Харкові.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка” затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка” згідно з додатком.

Відповідно до вказаного вище Переліку Програма “єПідтримка” поширюється на Харківську область.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого (у спірний період) включено, зокрема, Харківську міську територіальну громаду.

Протягом 24.02.2022-31.12.2022 уся територія Харківської області визначена у якості районів ведення бойових дій, з урахуванням змін до Постанови №168, внесених Постановою №754 від 01.07.2022, відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2022 №102, від 30.04.2022 №125, від 02.06.2022 №157, від 01.07.2022 №184, від 01.08.2022 №212, від 01.09.2022 №237, від 01.10.2022 №262, від 01.11.2022 №282, від 02.12.2022 №311, від 02.01.2023 №1 .

Отже, позивач в період з 24 лютого по 31 травня 2022 року проходила службу в межах адміністративно-територіальної одиниці (м. Харків), на території якої надавалася допомога в рамках Програми “єПідтримка”.

Також, з урахуванням змін до Постанови №168, внесених Постановою №754 від 01.07.2022, колегія суддів враховує, що відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2022 №102, від 30.04.2022 №125, від 02.06.2022 №157, від 01.07.2022 №184, від 01.08.2022 №212, від 01.09.2022 №237, від 01.10.2022 №262, від 01.11.2022 №282, від 02.12.2022 №311, від 02.01.2023 №1 протягом 24.02.2022-31.12.2022 уся територія Харківської області визначена у якості районів ведення бойових дій.

Таким чином, в спірний період позивач набула право на отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленої Постановою №168, оскільки проходила службу в межах адміністративно-територіальної одиниці (м. Харків), на території якої надавалася допомога в рамках Програми “єПідтримка”, а також території, яка в подальшому визначена у якості району ведення бойових дій.

Зі змісту довідки Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» про нарахування та виплату додаткової винагороди позивачці за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 встановлено, що відповідачем виплачено позивачу в розмірі відповідно до фактично відпрацьованого часу таку винагороду за лютий 2022 р. - 892,86 грн., за березень 2022 р. - 8870,97 грн., за квітень: з 01.04.2022 по 25.04.2022 - 833,33 грн., з 26.04.2022 по 30.04.2022 - 583,33 грн.; за травень 2022 р. - 8306,45 грн. (а.с.17).

Колегія суддів зазначає, що в оспорюваний період позивач здійснювала свої функціональні обов`язки. Доказів зворотного відповідачем не надано.

Відповідачем, з урахуванням вимог ч.2 ст.77 КАС України, як суб`єктом владних повноважень, не доведено не відпрацювання позивачем норми робочого часу за період з 24 лютого по 31 травня 2022 року, а відтак і правомірності обрахунку спірної додаткової грошової вигороди, а саме факту не відпрацювання позивачем норми робочого часу за спірний період.

Враховуючи наведене вище, нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди, виходячи з фактичного часу несення служби, розрахованого в годинах в місячному періоді проходження служби в період з 24.02.2022 до 31.05.2022, є протиправною.

Отже, колегія суддів вважає, що відповідач протиправно не нараховував та не виплатив позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою №168 у розмірі 30 000, 00 грн. щомісячно за період з 24 лютого по 31 травня 2022 року, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, чого не було враховано судом першої інстанції.

Інші доводи і заперечення у справі не впливають на правильність висновків суду апеляційної інстанції та на вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 у справі №520/5603/26 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000, 00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 копійок) щомісячно за період з 24 лютого по 31 травня 2022 року.

Зобов`язати Державну установу «Харківський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000, 00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 копійок) щомісячно за період з 24 лютого по 31 травня 2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц