Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №200/9806/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року справа №200/9806/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 р. у справі №200/9806/25 (головуючий І інстанції Стойка В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач) в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01 вересня 2025 року без урахування довідки про середню заробітну плату № б/н від 26 серпня 1999 року;

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування при розрахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 12 червня 2025 року коефіцієнтів зменшення, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03 січня 2025 року № 1;

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з 12 червня 2025 року із застосуванням обмеження максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності з 01 вересня 2025 року з урахуванням довідки про середню заробітну плату № б/н від 26 серпня 1999 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 12 червня 2025 року без застосування коефіцієнтів зменшення, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03 січня 2025 року № 1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області здійснити ОСОБА_1 з 12 червня 2025 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше здійснених виплат.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01 вересня 2025 року без урахування довідки про середню заробітну плату № б/н від 26 серпня 1999 року.

Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з 12 червня 2025 року із застосуванням обмеження максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності з 01 вересня 2025 року з урахуванням довідки про середню заробітну плату № б/н від 26 серпня 1999 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області здійснити ОСОБА_1 з 12 червня 2025 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше здійснених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів зазначає, що з 01.09.2025 електронна пенсійна справа ОСОБА_1 була приведена у відповідність до вимог чинного законодавства. Розмір пенсії обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року, з урахуванням усіх належних надбавок і підвищень. Загальний розмір пенсійної виплати склав — 20100,59 грн (8913,83 х 2,90126).

За результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що у зв`язку з відсутністю в електронній пенсійній справі документів, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, нарахування та виплати премії, населений пункт перебування в зоні, причини застосування кратності по відповідній зоні небезпеки з урахуванням 100% тарифної ставки, відсутні підстави для врахування наявної в електронній пенсійній справі довідки від 26.08.1999 б/н, виданої Відкритим акціонерним товариством «Костянтинівпромбуд», про заробітну плату за роботу в зоні відчуження при обчисленні пенсії відповідно до статті 54 Закону № 796.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII в розмірі відшкодування фактичних збитків.

Так, згідно з протоколом перерахунку пенсію позивача перераховано з 01.03.2025. Відповідно до протоколу основний розмір пенсії обчислений від середнього заробітку становить 66291,02 грн. Розмір пенсії з надбавками – 62327,85 грн, з урахуванням максимального розміру – 23 610, 00 грн.

Згідно з протокольним рішенням 914250186091 від 19.08.2025 основний розмір пенсії від середнього заробітку – 20689,07, розмір пенсії з надбавками – 20100,59.

Згідно з розрахунком заробітку за вересень 2025 року розмір заробітку обчислено як добуток середньомісячного заробітку 8913,83 грн та індивідуального коефіцієнту 2,90126.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від 28.02.91 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII).

Статтею 10 Закону № 796-XII визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України

Відповідно до ст. 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Частинами 4 і 5 ст. 57 Закону № 796-XII установлено, що для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Порядок визначення заробітної плати (доходу), у тому числі заробітної плати (доходу), передбаченої частиною четвертою цієї статті, для обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 4 п. 3 Порядку № 1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).

Відповідно до статті 15 Закону № 796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.11.2005 № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Судом встановлено, що позивачу призначена пенсія відповідно до Закону № 796-XII, пенсію обчислено із заробітної плати за роботу в зоні відчуження згідно із статтею 54 Закону № 796-XII та Порядком № 1210 з урахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження від 26.08.1999 б/н.

Щодо доводів апелянта, що розмір пенсії обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року, з урахуванням усіх належних надбавок і підвищень, суд зазначає наступне.

Розмір пенсії позивача до 31.08.2025 обчислювався відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 796-XII.

З 01.09.2025 ГУ ПФУ перерахувало пенсію позивача, її розмір обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Тобто відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII.

Водночас суд звертає увагу на те, що застосування припису ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII передбачає висловлення бажанням особи, яка звернулася за пенсією.

Як випливає з обставин справи, ОСОБА_1 не висловлював бажання на розрахунок його пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня відповідного року.

Відповідач посилається на відсутність первинних документів, зокрема, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, нарахування та виплати премії, населений пункт перебування в зоні, причини застосування кратності по відповідній зоні небезпеки з урахуванням 100% тарифної ставки.

Проте указані обставини не були перешкодою для розрахунку пенсії позивача до 31.08.2025 включно.

В матеріалах справи наявна, зокрема, довідка від 26.08.1999 б/н, виданої Відкритим акціонерним товариством «Костянтинівпромбуд» та в якій зазначено, що ОСОБА_1 за роботу в населених пунктах зони відчуження (військові збори) з 18.06.1986 по 21.08.1986 по місцю роботи ВАТ «Костянтинівпромбуд» на посаді заступника керуючого трестом отримував заробітну плату 3197,84 руб., у відповідності до постанови Ради Міністрів УРСР Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7.

Відповідачем не наведено жодних обґрунтованих доводів щодо змін в законодавстві, внаслідок яких вказана довідка не може використовуватися для розрахунку пенсії позивача з 01.09.2025.

Крім того, Порядок № 22-1 не покладає на заявника обов`язку подавати разом із заявою первинні документи, на підставі яких видано довідку про заробітну плату.

Відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1, за бажанням пенсіонера може подаватися довідка про заробітну плату до 30.06.2000 із зазначенням назв первинних документів, на підставі яких її видано, та місця їх зберігання, що дозволяє органу Пенсійного фонду здійснити перевірку.

Частиною третьою статті 44 Закону України № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, установ і організацій та перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, перевірка достовірності довідки про заробітну плату належить до компетенції органів Пенсійного фонду, а відсутність у пенсіонера первинних документів не може бути підставою для зменшення розміру пенсії.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 64 Закону України № 1058-IV та пунктом 4.2 Порядку № 22-1 територіальні органи Пенсійного фонду України мають право проводити планові та позапланові перевірки документів, поданих для оформлення пенсії.

Тобто, обов`язок перевірки достовірності документів покладається саме на пенсійний орган, а сумніви щодо їх обґрунтованості самі по собі не можуть бути підставою для неврахування відповідної заробітної плати при призначенні чи перерахунку пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду №291/99/17 від 21.02.2020, №560/123/21 від 04.07.2023.

При цьому, позивач не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві.

У свою чергу, неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства та відсутність первинної документації на зберіганні у архіві підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист.

Неможливість перевірки відповідачем відповідності довідки первинним документам, не покладає надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 у справі № 583/392/17.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач здійснював перевірку достовірності відомостей, зазначених у спірній довідці, або звертався до відповідних установ з метою підтвердження її обґрунтованості.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач не може зазнавати негативних наслідків у вигляді зменшення розміру пенсії через неналежне виконання органом Пенсійного фонду своїх повноважень.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 291/99/17, від 08.02.2021 у справі № 2487/68/17 та від 26.10.2022 у справі № 808/1735/18.

Отже, дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивача без урахування довідки про заробітну плату в зоні відчуження, виданої ВАТ «Костянтинівпромбуд» від 26.08.1999 б/н є протиправними.

Крім того, з 01.10.2011 року набрав чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закон від 08.07.2011 року № 3668-VI), статтею 2 якого зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також положеннями, якими ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції, ввів положення про обмеження пенсії максимальним розміром.

Так, згідно зі ст. 2, першим реченням ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (з урахуванням таких змін) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Однак 20.03.2024 року Конституційний Суд України ухвалив рішення від 20.03.2024 року №2-р(II)/2024 (у справі № 3-123/2023(229/23), яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 року №2-р(II)/2024 визначено, що припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 року № 2-р(II)/2024, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (Закону від 08.07.2011 року № 3668-VI) зі змінами, що поширюють свою дію на цей спеціальний Закон, положень про обмеження пенсії максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, не містять.

Виходячи з наведеного з вказаної дати органи Пенсійного фонду України зобов`язані нараховувати та виплачувати пенсії, що призначені на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження їх розміру максимальним розміром.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності з 01 вересня 2025 року з урахуванням довідки про середню заробітну плату № б/н від 26 серпня 1999 року та здійснити з 12 червня 2025 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше здійснених виплат.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 р. у справі №200/9806/25 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 р. у справі №200/9806/25 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 30 липня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді А.А. Блохін

І.В. Сіваченко