Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №243/2968/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року справа №243/2968/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2026 року по справі №243/2968/26 (суддя І інстанції Хаустова Т.А.) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про скасування Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ №0000393164 від 30 квітня 2025 року, -

УСТАНОВИВ:

Позивачка у березні 2026 року звернулася до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2КІ № 0000393164 від 30 квітня 2025 року.

До позову позивачкою також було подано клопотання про поновлення строку на оскарження постанови.

В обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачка посилалася на ті обставини, що вона не отримувала спірну постанову, а про її існування дізналася лише 19.03.2026 року, коли з її банківської картки було списано кошти у межах виконавчого провадження №78844662.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 31 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

03 квітня 2026 року від відповідача надійшло клопотання щодо залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропущенням строків звернення.

06 квітня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ОСОБА_1 належним чином була повідомлена про винесену Постанову серії 2КІ № 0000393164 від 30 квітня 2025 року. Доказами цього факту є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу, в якому зазначено, що адресату ОСОБА_1 , на адресу АДРЕСА_1 було відправлено рекомендований лист. До рекомендованого повідомлення прикріплена довідка про причини повернення, в якій зазначено, що лист повернувся за закінченням терміну зберігання.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2026 року позов залишено без розгляду відповідно до статті 123 КАС України.

Суд дійшов висновку, що позивачка пропустила строк звернення до суду без поважних причин, підстав для його поновлення судом не встановлено. Судом першої інстанції встановлено, що позивачка зазначила, що вона дізналася про постанову лише 19 березня 2026 року, але дослідивши матеріали справи, суд вбачає належні докази повідомлення особи про винесену Постанову серії 2КІ № 0000393164 від 30 квітня 2025 року.

Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Позивачка вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про пропуск строку звернення до суду, виходячи виключно з факту направлення оскаржуваної постанови рекомендованим поштовим відправленням за адресою реєстрації позивача, яке повернулося відправнику за закінченням строку зберігання. Разом з тим такий підхід не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України перебіг строку звернення до суду у справах щодо оскарження постанов про адміністративні правопорушення обчислюється з дня вручення відповідної постанови. Отже, визначальним для обчислення процесуального строку є не факт направлення кореспонденції, а саме момент, коли особа отримала реальну можливість дізнатися про існування оскаржуваного рішення та реалізувати право на його судове оскарження, що узгоджується з гарантіями права на доступ до суду, закріпленими у статті 55 Конституції України та статті 2 КАС України.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За правилами статей 123 та 169 КАС України суд зобов`язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 122 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Водночас, при постановленні ухвали про залишення позову без розгляду, судом першої інстанції не визначено дату початку перебігу строку для звернення до суду в межах спірних правовідносин.

Також колегія суддів зазначає, що наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, за приписами якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Водночас, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому дати змогу подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові 19 вересня 2024 року у справі № 640/18667/20.

Проте, як встановлено апеляційним судом, позивачем при зверненні до суду з позовом було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке судом першої інстанції не було розглянуто. Окрім того, у разі відмови у задоволенні цього клопотання суд зобов`язаний був надати позивачеві можливість вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, його висновки не відповідають обставинам справи, тому судове рішення ухвалено з порушенням процесуального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

У зв`язку із ухваленням Вищою радою правосуддя рішення №960/0/15-26 від 21.05.2026, яким, зокрема, із 01.06.2026 змінено територіальну підсудність Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, шляхом її передачі до Київського районного суду міста Полтави, справа підлягає направленню для продовження розгляду до Київського районного суду міста Полтави.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2026 року по справі №243/2968/26 - задовольнити.

Скасувати ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2026 року по справі №243/2968/26 та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Повне судове рішення складено 30 липня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 30 липня 2026 року та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді А.А. Блохін

І.В. Сіваченко