Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №361/9248/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/6982/2026

справа №361/9248/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.,

суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Кірюшиним Артемом Андрійовичем, на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Василишин В.О.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову.

У серпні 2025 року до суду звернулось ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 24 900,00 грн.

Позов мотивовано тим, що 15 жовтня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №15882-10/2024 в електронній формі, який позичальником підписано за допомогою одноразового ідентифікатора відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію».

Вказує, що підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», які розміщено на сайті позикодавця.

22 січня 2025 року ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №22012025/2, за умовами якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги згідно реєстру боржників, зокрема, щодо кредитного договору №15882-10/2024 від 15 жовтня 2024 року.

Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 24 900,00 грн, з яких: 10 000,00 грн ? заборгованість за основною сумою боргу; 9 900,00 грн ? заборгованість за процентами; 5 000,00 грн ? заборгованість за штрафними санкціями.

Зазначає, що відповідач у порушення умов кредитного договору не погашає заборгованість ні первісному кредиту, ні на рахунки позивача.

Мотивуючи наведеним, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором №15882-10/2024 від 15 жовтня 2024 року у розмірі 24 900,00 грн, з яких: 10 000,00 грн ? заборгованість за основною сумою боргу; 9 900,00 грн ? заборгованість за процентами; 5 000,00 грн ? заборгованість за штрафними санкціями.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» понесені судові витрати.

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2025 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором №15882-10/2024 від 15 жовтня 2024 року у розмірі 24 900,00 грн, судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» виконав свої зобов`язання за кредитним договором, переказавши грошові кошти, тоді як ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за договором у формі повернення коштів за кредитним договором.

Суд також установив, що кредитний договір укладено в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Кірюшиним А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Вказує на недоведеність позивачем належними та допустимими доказами факту укладення кредитного договору та передачі грошових коштів.

Зазначає, що у зв`язку із поданням до суду паперової роздруківки електронного кредитного договору неможливо здійснити перевірку наявності на них будь-яких кваліфікованих електронних підписів за допомогою загальнодоступного сервісу «Центральний засвідчувальний орган» та «Дія».

Стверджує, що існують підстави уважати кредитний договір нікчемним з огляду на відсутність зразків аналогів власноручних підписів учасників договору, чим порушено обов`язкову письмову форму договору.

Заперечує, що відповідач реєструвався в ІТС кредитодавця ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», що ним отримано оферту про укладення кредитного договору та одноразовий ідентифікатор, натомість позивачем не доведено, у який спосіб ОСОБА_1 надсилався такий ідентифікатор, а також позивачем не доведено проходження відповідачем реєстрації в ІТС кредитодавця.

З посиланням на постанову Верховного Суду від 29 травня 2024 року у справі №545/1750/21 вказує, що у цій категорії справ підлягають доказуванню позивачем факти щодо отримання саме відповідачем одноразового ідентифікатора, здійснення саме відповідачем реєстрації в ІТС кредитодавця, використання саме відповідачем одноразового ідентифікатора для укладення кредитного договору.

Заперечує проти листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» щодо підтвердження переказу грошових коштів за кредитним договором, оскільки такий лист не містить повного номеру платіжної картки, на яку здійснено переказ, ПІБ власника картки, призначення платежу. За змістом вказаного листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» прийнято платежі на користь ТОВ «АВАНС КРЕДИТ». Із змісту листа неможливо установити предмет договору №ФК-П-2022/01-1 від 12 січня 2022 року, про який згадується у вказаному листі.

Із посиланням на Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ №75 від 04 липня 2018 року вказує, що позивачем не надано первинних документів, на підставі яких кредитодавець здійснив переказ коштів на рахунок відповідача.

З посиланням на пункт 18 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу України вказує на заборону нарахування штрафних санкцій у період дії режиму воєнного стану.

Посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17, від 26.10.2022 у справі №227/3760/19, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 29.05.2024 у справі №545/1750/21, а також посилається на постанови Київського апеляційного суду у справі №381/3993/23, у справі №761/44444/23.

Мотивуючи наведеним, просить рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ТОВ «ФК «ЄАПБ» судові витрати.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.

06 лютого 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив ТОВ «ФК «ЄАПБ» на апеляційну скаргу.

Щодо факту укладення кредитного договору вказує, що договір укладено відповідно до Закону України "Про електронну комерцію". Відповідач здійснив оформлення кредиту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення.

Наводить послідовність дій для укладання договору, виконання яких необхідне для реального укладення договору та отримання коштів, при цьому, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору.

Вказує, що у договорі сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору, що свідчить про ознайомлення позичальника із всіма істотними умовами договору та про наявність його волі для укладення кредитного договору в електронній формі на погоджених умовах.

Зазначає, що в Україні відсутні обов`язкові вимоги щодо прив`язки номера мобільного телефону до паспортних даних особи, яка його придбала, що відповідає положенням статті 104 Закону України «Про електронні комунікації».

Вказує, що новий кредитор ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє інформацією про ідентифікацію, реєстрацію та про відправлення/надходження на номер мобільного телефону одноразового ідентифікатора для підписання кредитного договору. Вказані відомості знаходяться безпосередньо у первісного кредитора ТОВ «АВАНС КРЕДИТ».

Стверджує, що для доведення укладення кредитного договору в електронній формі є достатнім визначення в умовах договору форми його укладення саме в електронній формі із застосуванням позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію».

Вказує, що грошові кошти кредитодавцем переказано у безготівковій формі на платіжну картку НОМЕР_8, яку вказано при заповненні заявки на сайті ТОВ «АВАНС КРЕДИТ».

Вказує, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не є банківською установою, відтак на нього дія Положення Правління НБУ №75 від 04 липня 2018 року не поширюється, а також на товариство не поширюється положення статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», що унеможливлює звернення позивача до банка-емітента платіжної картки НОМЕР_8 із запитом щодо вчинення переказу грошових коштів.

Вказує, що заперечуючи проти факту переказу первісним кредитором грошових коштів відповідно до кредитного договору, відповідач не надає суду виписку по вказаному рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування / отримання кредитних коштів.

Вказує на ненадання відповідачем контррозрахунку заборгованості.

Щодо листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вказує, що Товариство є оператором онлайн послуг платіжної інфраструктури, виступає посередником грошових переказів у безготівковій формі.

Умовами угод з банками-екваєрами, від яких фактично надходять на картки клієнтів кошти до переказу, передбачено надходження від Компаній загальних сум поповнення карток за визначений період, а не сум окремих транзакцій, в зв`язку з цим виділення транзакції як окремого платежу із зазначенням призначення у банківській виписці не є можливим.

Відтак, ТОВ «Універсальні платіжні рішення» здійснило переказ коштів на картку НОМЕР_8 як оператор надавача послуг із переказу коштів без відкриття рахунку.

Зазначає, що платіжна картка НОМЕР_8 видана банком емітентом АТ КБ «ПриватБанк».

ТОВ «ФК «ЄАПБ» не укладено із ТОВ «Універсальні платіжні рішення» жодних договорів, відтак не має у володінні документів на підтвердження проведення операцій із переказу коштів, а також первісним кредитором ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» не передавались позивачу жодні документи щодо укладення між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» будь-яких договорів. Крім того, предметом розгляду цієї справи не є факт наявності / відсутності правовідносин між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

Вказує, що всі заявлені у позові до стягнення кошти є такими, що їх нараховано відповідачу первісним кредитором ТОВ «АВАНС КРЕДИТ». У свою чергу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснював відповідачеві жодних самостійних нарахувань.

Посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 16.12.2020 у справі №561/77/19, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, від 14.02.2024 у справі №911/94/23, а також посилається на постанови Київського апеляційного суду від 28.05.2025 у справі 3359/3300/23, від 11.06.2025 у справі №357/657/24, від 28.03.2025 у справі №379/640/24.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2025 року ? без змін.

5. Позиція учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.

6. Позиція суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом.

Матеріали справи містять договір про надання фінансового кредиту №15882-10/2024, сторонами якого вказано ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 (клієнт) (а.с.5-10).

Згідно пункту 1.1 фінансового кредиту ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» надає ОСОБА_1 фінансовий кредит у розмірі 10 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку на та умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2 фінансового кредиту визначено тип кредиту ? кредит. Мета кредиту ? на власні потреби клієнта, не пов`язані із підприємницькою діяльністю. Кредит надається на 120 днів. Дата надання кредиту ? 15 жовтня 2024 року. Клієнт зобов`язаний погасити наданий кредит у останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту ? 11 лютого 2025 року.

Пунктом 1.4 фінансового кредиту визначено, що за користування кредитом ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» нараховуються проценти що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки ? фіксована, розмір процентної ставки ? 0,99% в день, що складає 61,35 % річних. Проценти нараховуються у межах строку кредитування, вказаного у пункті 1.2 договору.

Згідно пункту 1.6 фінансового кредиту кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4731-18хх-хххх-3351 протягом 1 робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит уважається наданим в день перерахування ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» суми кредиту за вказаними реквізитами.

Розділом 2 фінансового кредиту зафіксовано порядок укладення договору. Зокрема, визначено, що договір укладається згідно Закону України «Про електрону комерцію».

Згідно пункту 3.1 фінансового кредиту за користування кредитом ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» нараховуються виключно проценти. Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно пункту 4.1.4 фінансового кредиту ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» має право без згоди клієнта відступити право вимоги за цим договором третій особі, у зв`язку із чим відбудеться заміна сторони кредитодавця за цим договором, але з обов`язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.

Пунктом 5.3 фінансового кредиту передбачено, що у випадку прострочення клієнтом терміну сплати чергового платежу, визначеного в Графіку платежів, або його сплати не у повному обсязі, ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» у перший день прострочення нараховує клієнту штраф у розмірі 100% від суми несплаченого у встановлені Графіком платежів строки платежу.

Пунктом 6.2 фінансового кредиту передбачено, що клієнт підтверджує, що додаткові контактні дані та електронна адреса, які вказані в реквізитах клієнта в розділі «Реквізити та підписи сторін» договору належать саме клієнту та знаходяться в його користування, володінні та розпорядженні.

Пунктом 7.1 фінансового кредиту передбачено, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін.

Відомості щодо клієнта ОСОБА_1 вказані у розділі 8 «Реквізити та підписи сторін»: ПІБ ? ОСОБА_1 ; іпн ? НОМЕР_2 ; паспорт ? НОМЕР_3 ; адреса ? АДРЕСА_1 ; телефони ? НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 (як в документі), НОМЕР_7 ; рахунок ? № НОМЕР_8; електронний підпис ? W569 (а.с.10).

Надано додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту №15882-10/2024, згідно даних якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 склали цей додаток на погодження Графіку платежів (а.с.10 зворот - 10а).

Надано Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. Паспорт містить відмітку про його підписання ОСОБА_1 електронним підписом W367 (а.с.11-12).

Листом вих.№3466_250423101029 від 23 квітня 2025 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомлено ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», що відповідно до договору на переказ коштів №ФК-П-2022/01-1 від 12 січня 2022 року успішно прийнято платежі на користь ТОВ «АВАНС КРЕДИТ»: 15 жовтня 2024 року на суму 10 000,00 грн, картка НОМЕР_8, номер транзакції в системі iPay.ua? 538500609, призначення платежу «Зарахування 10000 грн на карту НОМЕР_8 (а.с.13).

22 січня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (клієнт) уклали договір факторингу №22012025/2, за яким фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта заплату, а клієнт відступити факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.14-16).

Згідно пункту 1.1 договору факторингу перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно пункту 1.3 договору факторингу клієнт зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу персональних даних фактору, надати інформацію, передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

Згідно пункту 3.2 договору факторингу загальна сума права вимоги, що відступається за договором (без врахування штрафних санкцій) складає 17 121 068,35 грн.

Згідно пункту 3.3 договору факторингу ціна продажу за договором складає 1 464 048,76 грн.

22 січня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» склали акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №22012025/2 від 22 січня 2025 року, згідно даних якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 2202, після чого з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу №22012025/2 від 22 січня 2025 року від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с.17).

Згідно даних платіжної інструкції №628 від 24 січня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплачено ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» кошти у розмірі 1 464 048,76 грн за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №22012025/2 від 22 січня 2025 року (а.с.18).

Згідно даних реєстру боржників, який є додатком №1 до договору факторингу №22012025/2 від 22 січня 2025 року, ОСОБА_1 вказаний у реєстрі боржників за номером 1212 (іпн боржника НОМЕР_2 , номер кредитного договору ? 15882-10/2024, сума заборгованості за основною сумою боргу ? 10 000,00 грн, сума заборгованості за процентами ? 9 900,00 грн, сума заборгованості за штрафними санкціями ? 5 000,00 грн, загальна сума ? 24 900,00 грн, кількість днів прострочення ? 75 днів) (а.с.19).

Надано розрахунок заборгованості щодо ОСОБА_1 за кредитним договором №15882-10/2024 від 15 жовтня 2024 року (а.с.20).

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до частин 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України "Про електронну комерцію" та Законом України "Про електронний цифровий підпис".

Відповідно до статті 3 Закону України "Про електронну комерцію":

електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру;

електронний договір ? домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі;

електронний підпис одноразовим ідентифікатором ? дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;

одноразовий ідентифікатор ? алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно частини 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід зробити висновок про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично ? у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині неукладення договору та вказує на таке.

Відповідач обґрунтовує доводи апеляційної скарги щодо неукладення кредитного договору відсутністю у договорі аналогів власноручного підпису відповідно до частини 3 статті 207 ЦК України, якою передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Із змісту розділу 2 договору про надання фінансового кредиту №15882-10/2024 убачається наступний порядок укладення договору.

Першим етапом для укладення цього договору є здійснення ідентифікації та верифікації клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовими актами НБУ з питань здійснення установами фінансованого моніторингу, шляхом отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних клієнта.

Видача ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» кредитів клієнту товариства здійснюється через мережу «Інтернет» за допомогою веб сайту товариства https://avans.credit/ .

З метою отримання кредиту клієнт має відвідати сайт товариства та ознайомитись з інформацією щодо Правил надання кредитів та банківських металів у кредит, а також варіантами умов надання товариством кредитів. Після ознайомлення із відповідною інформацією клієнт обирає бажану суму кредиту, строк платежу за кредитом, після чого переходить до створення особистого кабінету.

Для створення особистого кабінету на сайті товариства клієнт має ввести свій особистий або фінансовий номер, який підтверджують шляхом введення коди з смс-повідомлення, або приймання телефонного дзвінка від товариства з одноразовим кодом на підтвердження дії із створення особистого кабінету.

У заявці на кредит клієнт вказує свої особисті дані відповідно до ідентифікуючих клієнта документів, чим підтверджує згоду на передачу та обробку товариством таких даних.

Після отримання попереднього рішення щодо видачі кредиту клієнт на сайті товариства проходить ідентифікацію та верифікацію відповідно до вимог чинного законодавства. У разі успішної ідентифікації клієнту підтверджується можливість оформлення кредиту та надається в особистому кабінету пропозиція укласти електронний договір (оферту) у формі договору про надання фінансового кредиту.

До укладення договору товариство надає клієнту паспорт споживчого кредиту для ознайомлення. Натисканням кнопки «Погоджую» клієнт підтверджує ознайомлення із паспортом споживчого кредиту, заявкою, проектом договору про надання фінансового кредиту.

Натисканням кнопки «Підписати» клієнт підтверджує прийняття пропозиції, підися чого клієнту надходить телефонний дзвінок від товариства або смс-повідомлення із кодом одноразового ідентифікатора, введенням якого на сайті товариства підтверджує акцептування оферти на укладення кредитного договору, що є укладенням договору відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію".

Сторони домовились, що оригінал цього договору вважається отриманим клієнтом, якщо товариство направило його безпосередньо в особистий кабінет клієнта.

Отже, убачається такий алгоритм укладення договору в електронній формі, що передбачає обов`язковий етап укладення договору із попереднім заповненням заявки, в якій позичальник зазначає персональні дані, та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.

Тобто, убачається, що обов`язковим етапом укладення кредитного договору позичальника із ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» є самостійне введення позичальником на сайті кредитодавця особистих даних та номеру електронного платіжного засобу позичальника.

Кредитний договір за його змістом укладався в електронній формі у відповідності до положень Закону України «Про електронну комерцію» із використанням інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» шляхом підписання договору за допомогою одноразового ідентифікатора та без застосування факсимільного відтворення підпису, як про це вказано у частині 3 статті 207 ЦК України.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Частиною 7 статті 81 ЦПК України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 89 ЦПК України).

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність реєстрації ОСОБА_1 в ІТС кредитодавця ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» з огляду на недоведеність відповідачем такого твердження. Крім того, відповідач не ставить перед судом питання щодо витребування у компетентних осіб відповідних відомостей та інформації щодо того, у який спосіб відповідачу надсилався одноразовий ідентифікатор, як і не просить витребувати кредитний договір у електронній формі для перевірки електронних підписів сторонами та / або судом.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи містяться дві заяви ОСОБА_1 від 01 жовтня 2025 року та 07 жовтня 2025 року, адресовані суду першої інстанції через систему «Електронний суд» (а.с.51, 52). Подані ОСОБА_1 заяви містять його РНОКПП НОМЕР_2 та номер мобільного телефону НОМЕР_4 як повідомлений суду засіб зв`язку.

Вказані відомості збігаються із тими, що містяться в розділі 8 «Реквізити та підписи сторін» кредитного договору (РНОКПП НОМЕР_2 , номер телефону НОМЕР_4 ).

Наведеним підтверджується, що засіб телефонного зв`язку за номером НОМЕР_4 , вказаним у кредитному договорі, належить ОСОБА_1 , що спростовує доводи апеляційної скарги про неустановлення позивачем особи ОСОБА_1 як позичальника за договором №15882-10/2024 від 15 жовтня 2024 року.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи договору №ФК-П-2022/01-1 від 12 січня 2022 року, оскільки правовідносини, що виникни між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на підставі цього договору, не є предметом розгляду у цій справі.

Доводи апеляційної скарги із запереченнями змісту листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих.№3466_250423101029 від 23 квітня 2025 року колегія суддів уважає безпідставними у зв`язку із ненаданням відповідачем доказів на спростування факту переказу коштів за кредитним договором та / або доказів на спростування факту належності відповідачу платіжної картки НОМЕР_8, на яку за умовами кредитного договору здійснюватиметься переказ кредитних коштів.

Одночасно із запереченням проти належності відповідачу платіжної картки НОМЕР_8 та зарахування на рахунок відповідача кредитних коштів, відповідач ОСОБА_1 не надає доказів на підтвердження, що така картка йому не належить або зарахування відповідних сум на цю картку не відбулось. При цьому відсутність у матеріалах справи повного номера платіжної картки не може бути підставою для автоматичного висновку про невидачу кредитних коштів, оскільки приховування частини реквізитів платіжної картки зумовлено вимогами банківського законодавства та правилами захисту платіжної інформації.

Щодо обов`язку позивача надати первинні документи на підтвердження проведення переказу кредитних коштів, колегія суддів вказує, що ані первісний кредитор ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», ані новий кредитор ТОВ «ФК «ЄАПБ» не є банківськими установами у розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», а тому не мають у своєму володінні первинних документів, сформованих у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» , а також Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, оскільки вказане Положення встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України.

Згідно статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею, до якої відноситься, зокрема, інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.

Відтак, надання суду разом із позовом первинних документів, сформованих у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», зокрема, виписки по рахунку відповідача, перебуває поза межами повноважень ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Порядок доказування в цій категорії справ передбачає доведення позивачем, який не є банківською установою, факту ознайомлення відповідача позичальника із умовами договору, доведення до його відома таких умов, факту укладення із позичальником договору в електронній формі та здійснення переказу кредитних коштів на рахунок позичальника, який останній вибрав для отримання цих коштів.

Суд звертає увагу, що позивач, як кредитодавець, не є власником карткового рахунку відповідача та об`єктивно не має доступу до повної банківської інформації щодо руху коштів по рахунку позичальника. Водночас надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують факт оформлення кредиту, акцепту договору відповідачем та перерахування кредитних коштів на картковий рахунок, зазначений позичальником при оформленні кредиту.

З огляду на наведене, суд робить висновок про доведеність факту укладення кредитного договору та переказу кредитних коштів ОСОБА_1 , у зв`язку із невиконанням останнім умов вказаного кредитного договору у відповідача виникла заборгованість за основою сумою боргу у розмірі 10 000,00 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 9 900,00 грн.

Апеляційний суд відхиляє посилання відповідача на висновки Верховного Суду у справах №342/180/17, №227/3760/19, №145/2047/16-ц, №917/1307/18, №545/1750/21, оскільки такі не застосовчі до справи, що перебуває на перегляді у апеляційного суду у зв`язку із відмінним суб`єктним складом учасників справи, предметом та підставами позову, наданими суду доказами.

Так, у справі №342/180/17 банківська установа АТ КБ «ПриватБанк» звернулась із позовом до фізичної особи про стягнення заборгованості. Кредитний договір між сторонами укладено у формі не одного документу, а у формі анкети-заяви, що містить посилання на умови надання банком банківських послуг, які мали мінливий характер.

У справі №227/3760/19 розглядався спір між фізичними особами щодо визнання недійним договору оренди нежитлового приміщення.

У справі №145/2047/16-ц розглядався спір за участі фермерського господарства про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними.

У справі №917/1307/18 розглядався спір в порядку господарського судочинства щодо зобов`язання здійснити поставку товару і стягнення з неустойки.

У справі №545/1750/21 фі зична особа звернулась із позовом до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» про визнання кредитного договору нікчемним, та виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позивач вчиняв активних дій із доведення доводів позову, а саме: надано суду докази звернення до правоохоронних органів щодо шахрайства, паспорті дані на підтвердження того, що він не є позичальником по кредитному договору.

Натомість у справі, що переглядається колегією суддів, підлягає вирішенню питання про стягнення юридичною особою з фізичної особи кредитної заборгованості, а також відповідачем не надано суду доказів неукладення ним кредитного договору та неотримання ним грошових коштів за договором.

Разом з тим, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги в частині помилкового нарахування штрафних санкцій з огляду на таке.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (частина 1 статті 546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Законом України №2120-ХІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18 такого змісту:

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24 лютого 2022 року, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогодні відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №342/2026 від 27 квітня 2026 року, затвердженого Законом України №4857-IX від 28 квітня 2026 року.

Кредитний договір укладено 15 жовтня 2024 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні, а тому існують підстави для застосування зазначеної імперативної норми закону про звільнення позичальника від сплати штрафних санкцій у розмірі 5 000,00 грн.

З огляду на наведене, суд робить висновок про відсутність підстав про стягнення штрафних санкцій у розмірі 5 000,00 грн за прострочення виконання умов кредитного договору.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та внаслідок неправильного застосування норм матеріального права дійшов помилкового висновку про задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів уважає, що рішення Баришівського районного суду Київської області від 17 квітня 2025 року підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 19 900,00 грн, з яких: 10 000,00 грн ? заборгованість за основною сумою боргу; 9 900,00 грн ? заборгованість за процентами.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» за подачу позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн (а.с.1).

Відповідачем ОСОБА_1 за подачу апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 3633,60 грн (а.с.74).

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, відтак пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 19 900,00 грн із заявленої суми 24 900,00 гривень, що становить 80%, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 2422,40 грн (3028,00 грн * 80%) судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, та з позивача на користь відповідача підлягає стягненню сума 726,72 грн (3633,60 грн * 20%) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Відтак, у відповідності до припису частини 10 статті 141 ЦПК України, застосовуючи принцип взаємозарахування, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 1695,68 грн (2422,40 грн - 726,72 грн) на відшкодування судових витрат.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кірюшиним Артемом Андрійовичем, задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення такого змісту.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №15882-10/2024 від 15 жовтня 2024 року у розмірі 19 900,00 гривень, з яких: 10 000,00 гривень ? заборгованість за основною сумою боргу; 9 900,00 гривень ? заборгованість за процентами.

В іншій частині позову ? відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на відшкодування судових витрат 1695,68 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді О.В. Желепа

В.В. Соколова