Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №355/1711/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/6243/2026

справа №355/1711/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.,

суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Баришівського районного суду Київської області від 03 грудня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Цирулевської М.В., повне рішення складено 12 грудня 2025 року,

у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оголошення фізичної особи померлою, -

встановив:

1. Короткий виклад доводів поданої заяви.

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою.

В обґрунтування заяви вказує, що заявниця є матір`ю ОСОБА_2 , який 16 березня 2022 року призваний за мобілізацією 16 березня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 і проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця 2 відділення кулеметного взводу.

28 лютого 2023 року сестра заявниці отримала сповіщення №9, у якому зазначено, що стрілець 2 відділення кулеметного взводу, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , старший матрос ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вірний військовій присязі на вірність народу України, її свободу і незалежність, безвісти зник ІНФОРМАЦІЯ_6 року у північних околицях м. Бахмут.

Отримавши сповіщення сестра заявниці ОСОБА_3 звернулась із заявою до Дарницького управління поліції Головного управління поліції у м.Києві про те, що ОСОБА_2 з 12 лютого 2023 року не виходить на зв`язок та його місце перебування не відоме.

Як убачається з матеріалів службового розслідування, відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 особовий склад військової частини з 12.02.2023 виконував завдання на території Бахмутського району Донецької області. Позиції кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 визначені ІНФОРМАЦІЯ_6 року на північній околиці м. Бахмут Донецької області. Близько 11 години 00 хвилин по позиціям кулеметного взводу з боку позицій збройних сил РФ було відкрито потужний мінометний вогонь, внаслідок чого здетонував боєкомплект до ручного гранатомета, що знаходився на позиції взводу, де перебував син заявниці. На місці вибуху старшого матроса ОСОБА_2 виявлено не було. У подальшому позиції кулеметного взводу через потужні ворожі мінометні обстріли та штурмові дії противника залишені, через що пошукові дії з метою виявлення тіла (фрагментів тіла) старшого матроса ОСОБА_2 не здійснювались.

Вказує, що визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим необхідно заявниці для отримання грошової допомоги його матері ОСОБА_1 , яка виплачується родинам загиблих військовослужбовців.

Мотивуючи наведеним, просить:

- оголосити старшого матроса військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Рудницьке, Баришівського району, Київської області, громадянина України померлим;

- датою смерті старшого матроса військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Рудницьке, Баришівського району, Київської області , громадянина України уважати ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- місцем смерті старшого матроса військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Рудницьке, Баришівського району, Київської області уважати м. Бахмут, Донецької області, Україна;

- уважати, що смерть старшого матроса військової частин НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Рудницьке, Баришівського району, Київської області громадянина України пов`язана, із захистом Батьківщини, участю в забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ проти України.

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 03 грудня 2025 року заяву задоволено.

Оголошено ОСОБА_2 громадянина України, що народився в с. Рудницьке Баришівського району Київської області (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Баришівським РС Управління ДМС України в Київській області 15 січня 2015, РНОКПП: НОМЕР_3 ), місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , померлим.

Датою смерті (загибелі) громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уважати ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Місцем смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уважати місто Бахмут Донецької області.

Уважати, що смерть громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що народився в с. Рудницьке Баришівського району Київської області, пов`язана із захистом Батьківщини, участю в забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України.

Задовольнивши заяву, суд першої інстанції взяв до уваги відсутність відомостей про місце проживання і місце знаходження ОСОБА_4 із ІНФОРМАЦІЯ_6 року та матеріали службового розслідування, із даних якого убачається, що ОСОБА_2 зник безвісти у зв`язку з воєнними діями. Суд врахував завершення бойових дій на території, де безвісти зник син заявниці та зробив висновок про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про оголошення її сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлим від дня його вірогідної смерті.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Міністерством оборони України подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що положення діючого ЦПК України розмежовує процедури встановлення факту смерті особи та оголошення особи померлою. Зокрема, пункт 8 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачає можливість встановлення факту смерті особи у певний час лише у разі неможливості державної реєстрації смерті органом ДРАЦС та за наявності належних і беззаперечних доказів, які достовірно підтверджують смерть особи у певний час і за певних обставин. Згідно зі статтею 318 ЦПК України заявник зобов`язаний зазначити причини неможливості отримання відповідних документів та надати докази, що підтверджують факт смерті.

Разом з цим оголошення фізичної особи померлою регулюється статтями 46 ЦК України та 305-309 ЦПК України і є не встановленням достовірного факту смерті, а судовим припущенням про смерть особи на підставі обставин, які дають підстави припускати її загибель. Відповідно до частини 2 статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями або збройним конфліктом, може бути оголошена померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій, а з урахуванням конкретних обставин - і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Вказує, що матеріали справи підтверджують лише факт зникнення безвісти військовослужбовця під час виконання бойового завдання. Згідно з актом службового розслідування встановити місцезнаходження військовослужбовця, факт його полону чи загибелі не можливо, будь-яких об`єктивних даних щодо смерті не встановлено. У матеріалах справи відсутні належні докази смерті військовослужбовця, зокрема довідка про загибель, колективний акт про настання смерті чи інші документи, які б достовірно підтверджували факт смерті особи у певний час і за певних обставин.

Звертає увагу, що суд при прийнятті рішення не врахував, що зникла безвісти особа є військовослужбовцем, який вважається зниклим безвісти під час проходження військової служби, а не цивільною особою, яка зникла безвісти, про яку відсутні будь які відомості в місці останнього проживання, в час, коли в країні оголошено військовий стан.

Крім того, суд неправильно застосував частину 2 статті 46 ЦК України. Оскільки воєнний стан та бойові дії на території України тривають, перебіг передбачених цією нормою строків ще не розпочався. Відповідно до статей 251 та 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок. Частина 2 статті 46 ЦК України прямо визначає такою подією день закінчення воєнних дій. Оскільки воєнний стан на території України не закінчено, звернення із заявою про оголошення особи померлою є передчасним.

Вказує, що шестимісячний строк має обчислюватися від дня закінчення активних бойових дій у місці ймовірної загибелі особи або від дня настання події, яка стала наслідком воєнних дій. При цьому суд першої інстанції не встановив, чи відносився м. Бахмут Донецької області на момент зникнення особи до території активних бойових дій або тимчасово окупованої території.

Посилається на порушення норм процесуального права, оскільки оскаржуване рішення ухвалено про права та інтереси осіб, які не були залучені до участі у справі. Суд не з`ясував наявність інших заінтересованих осіб, зокрема членів сім`ї, дружини, дітей чи утриманців військовослужбовця, права яких можуть бути безпосередньо порушені ухваленим рішенням.

Суд не надав належної оцінки доказам у справі, оскільки наявні матеріали не є достатніми та достовірними для висновку про смерть особи. За таких обставин рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим і підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11 квітня 2019 року у справі №490/342/17, від 19 березня 2018 року у справі №638/18251/16-ц, від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22

Мотивуючи наведеним, просить рішення Баришівського районного суду Київської області від 03 грудня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.

24 лютого 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Зачепіло З.Я., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на апеляційну скаргу.

В обґрунтування відзиву вказує на необґрунтованість апеляційної скарги.

Вказує, що ОСОБА_2 зник безвісти під час бойових дій в районі м. Бахмут Донецької області, за обставин, що безпосередньо загрожували його життю. Оскаржуване рішення ухвалено 03 грудня 2025 року, відповідно минуло 2 роки та 9 місяців. Отже, загальний дворічний строк був повністю дотриманий, а скорочений шестимісячний термін перевищений у п`ять разів.

Отже, доводи скаржника щодо передчасності звернення до суду із заявою є безпідставні.

Щодо наявності доказів вказує, що матеріали справи містять належні докази на підтвердження вимог заяви, зокрема рапорт т.в.о. командира кулеметного взводу, пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Звертає увагу, що оголошення особи померлою є єдиним законним шляхом для реалізації прав члені сім`ї на соціальний захист у ситуації, коли військовослужбовець очевидно загинув, але тіло залишилось на тимчасово окупованій території. Доводи та позиція скаржника фактично блокує право сім`ї на підтримку від держави.

Щодо тверджень скаржника про те, що оскаржуване рішення стосується прав та інтересів осіб, які не були залучені до участі у справі, вказує, що такі є необґрунтовані, оскільки ОСОБА_1 є єдиним близьким родичем ОСОБА_2 . Інших родичів, чиї права або інтереси могли б стосуватись, немає.

Мотивуючи наведеним, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

5. Позиція учасників справи.

В судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку адвокат Богінкевич А.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник скаржника у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки не повідомляв.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

6. Позиція суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Богінкевича А.М., розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом.

З даних свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 02 липня 2013 року убачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Рудицьке Боришівського району Київської області. Батьками дитини є ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (том 1 а.с. 11).

З даних витягу з наказу №15 від 16 березня 2022 року убачається, що з 16 березня 2022 року ОСОБА_2 призначено на посаду стрільця кулеметного взводу (том 1 а.с. 84, 87).

З даних довідки №383 від 09 липня 2022 року убачається, що ОСОБА_2 з 16 березня 2022 року по теперішній час (дата видачі довідки) проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 (том 1 а.с. 13).

Відповідно до довідки № 579 від 08 листопада 2022 року старший матрос ОСОБА_2 у відповідні періоди, починаючи з 16 березня 2022 року та до 08 листопада 2022 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи в Київській області місто Баришівка, смт. Згурівка; Чернігівська область, м. Прилуки, м. Бахмач; Сумська область, Конотопський район, с. Дубов`язівка; АДРЕСА_2 (том 1 а.с. 12, 21).

З даних рапорту т.в.о. командира кулеметного взводу убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року близько 11 години 15 хвилин в результаті ворожого артилерійського обстрілу позицій кулеметного взводу в районі північної околиці міста Бахмут отримали мінно вибухові травми, несумісні із життям старший матрос ОСОБА_2 та солдат ОСОБА_8 , при цьому від вибуху міни солдата ОСОБА_8 розірвало повністю. У зв`язку із великою щільністю обстрілів та подальшим захопленням ворогом позицій кулеметного взводу, винести тіла та фрагменти тіл загиблих не виявилось можливим (а.с. 106 зворот).

Відповідно до даних сповіщення сім`ї № 9 від 28 лютого 2023 року стрілець 2 відділення кулеметного взводу, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , старший матрос ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , призваний по мобілізації 16 березня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , вірний військовій присязі на вірність народу України, мужньо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, безвісти зник ІНФОРМАЦІЯ_6 року у північних околицях м. Бахмут (том 1 а.с. 14).

З даних витягу з ЄРДР №12023100020000962 убачається, що за заявою ОСОБА_9 04 березня 2023 року внесено відомості про те, що з 12 лютого 2023 року не виходить на зв`язок та невідоме місце перебування племінника ОСОБА_2 , який є військовослужбовцем а/ч НОМЕР_1 та перебував на бойовому завданні в місті Бахмут Донецької області (том 1 а.с. 15).

Відповідно до даних акту службового розслідування щодо зникнення безвісти військовослужбовців кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 старшого матроса ОСОБА_2 та солдата ОСОБА_8 убачається, що відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 особовий склад військової частини з 12 лютого 2023 року виконував завдання на території Бахмутського району Донецької області.

Позиції кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 року відповідно до бойового розпорядження командира батальйону визначені на північній околиці м. Бахмут Донецької області неподалік від залізничної колії із визначенням координат.

ІНФОРМАЦІЯ_6 року близько 11:00 години по позиціям кулеметного взводу з боку позицій збройних сил РФ було відкрито потужний мінометний вогонь.

Близько 11 години 15 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_6 року ворожа міна влучила та вибухнула на позиції взводу, де в той час перебував, зокрема, стрілець 2 відділення кулеметного взводу старший матрос ОСОБА_2 та знаходився боєкомплект до ручного гранатомета РПГ-7В.

Внаслідок вибуху міни здетонував боєкомплект до РПГ-7В, після чого на місці вибуху старшого матроса ОСОБА_2 виявлено не було.

ІНФОРМАЦІЯ_6 року позиції кулеметного взводу, розташовані на північній околиці м. Бахмут Донецької області неподалік від залізничної колії, означені вище координати, через потужні ворожі мінометні обстріли та штурмові дії противника, залишені, через що пошукові дії з метою виявлення тіла (фрагментів тіла) старшого матроса ОСОБА_2 не здійснювались.

Станом на дату службового розслідування через ведення активних бойових дій на зазначеній території проведення пошукових дій неможливе (а.с. 17-18).

Згідно розділу 3 акту службового розслідування убачається, що під час проведення службового розслідування установлено такі факти:

3.1. Відповідно до пояснень навідника кулеметного взводу солдата ОСОБА_10 , 16.02.2023 близько 1 1 години 00 хвилин по позиціям кулеметного взводу з боку позицій збройних сил РФ було відкрито потужний мінометний вогонь.

Близько 11 години 15 хвилин 16.02.2023 ворожа міна влучила та вибухнула на позиції взводу, де в той час перебували стрілець 2 відділення кулеметного взводу старший матрос ОСОБА_2 та старший водій 2 відділення кулеметного взводу військової частини НОМЕР_5 солдат ОСОБА_8 та знаходився боєкомлект до ручного гранатомета РПГ-7В.

Внаслідок вибуху міни здетонував боєкомплект до РГ1Г-7В, після чого на місці вибуху старшого матроса ОСОБА_2 та солдата ОСОБА_8 виявлено не було.

16.02.2023 позиції кулеметного взводу, розташовані на північній околиці м. Бахмут Донецької області неподалік від залізничної колії координати 48°38'39.0"N 37°59'28.8"Е, через потужні ворожі мінометні обстріли та штурмові дії противника, залишені, через що пошукові дії з метою виявлення тіл (фрагментів тіл) старшого матроса ОСОБА_2 та солдата ОСОБА_8 не здійснювались.

На даний час через ведення активних бойових дій на зазначеній території проведення пошукових дій неможливе.

Місцезнаходження старшого матроса ОСОБА_2 та солдати ОСОБА_8 на даний час невідоме.

Про вказаний факт він 16.02.2023 повідомив сержанту ОСОБА_13

3.2. Аналогічні пояснення надані стрільцем кулеметного взводу солдатом ОСОБА_5 .

3.3. Відповідно до рапорту ТВО командира кулеметного взводу сержанта ОСОБА_11 від 17.02.2023 вх. №681, «близько 11 години 15 хвилин 16.02.2023 в результаті ворожого артилерійського обстрілу позицій кулеметного взводу в районі північної околиці м. Бахмут Донецької області загинули на місці стрілець 2 відділення кулеметного взводу старший матрос ОСОБА_2 та старший водій 2 відділення кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 . У зв`язку із великою щільністю обстрілів та подальшим захопленням ворогом позицій кулеметного взводу винести тіла та фрагменти тіл загиблих не виявилось можливим».

З даних витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25 березня 2023 року №53 убачається, що стрільця 2 відділення кулеметного взводу старшого матроса ОСОБА_2 та старшого водія 2 відділення кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_8 наказано уважати особами, зниклими безвісти за особливих обставин з ІНФОРМАЦІЯ_6 року (том 1 а.с. 19-20).

З даних листа Баришівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) убачається, що за результатом проведеної перевірки за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян та паперовими носіями актових записів, що зберігаються у відділі, актових записів цивільного стану складених відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виявлено. Перевірку проведено за період з 01 січня 2023 року по теперішній час головним спеціалістом Баришівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_12 (том 1 а.с. 64).

З даних листа Державної прикордонної служби №19795/25-Вих від 11 вересня 2025 року убачається, що в період з 01 січня 2023 року по 16 вересня 2025 року інформація щодо перетину ОСОБА_2 ліній розмежування з тимчасово окупованою територією в базі не виявлено (том 1 а.с. 65).

З даних листа координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 20 березня 2023 року убачається, що перебування ОСОБА_2 у полоні держави-агресора не підтверджено російською стороною та Міжнародним Комітетом Червоного Хреста (а.с. 123).

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У частині 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з частинами 3-4 статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Водночас пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до статей 305-306 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини 2, 3 статті 46 ЦК України).

Район воєнних (бойових) дій ? це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).

Бойові дії ? це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Аналогічні правові висновки також викладені в постановах Верховного Суду, зокрема, в постанові від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20 та від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

Цивільним законодавством передбачено декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (постанова Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23).

Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про неправильне застосування судом положень частини 2 статті 46 ЦК України у зв`язку з тим, що воєнний стан на території України триває, а тому перебіг строку, визначеного цією нормою, нібито не розпочався.

Зі змісту наведеної норми убачається, що законодавець установив загальне правило, відповідно до якого фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями або збройним конфліктом, може бути оголошена померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. Разом із тим цією ж нормою передбачено виняток із загального правила, відповідно до якого, з урахуванням конкретних обставин справи, суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Отже, можливість оголошення особи померлою до закінчення воєнних дій передбачена законом та не ставиться у залежність від припинення воєнного стану чи офіційного завершення збройної агресії.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22, відповідно до якої скорочений шестимісячний строк є самостійною підставою для звернення до суду, а його застосування обумовлюється встановленням конкретних обставин, які дають підстави припускати загибель особи.

Матеріалами справи установлено, що ОСОБА_2 зник безвісти ІНФОРМАЦІЯ_6 року під час виконання бойового завдання в районі активних бойових дій поблизу міста Бахмут Донецької області. Із заявою до суду ОСОБА_1 звернулася у серпні 2025 року, тобто після спливу більш як двох років і шести місяців від дня його зникнення.

Таким чином, на час звернення до суду був дотриманий не лише мінімальний шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, а й минув значний проміжок часу, протягом якого будь-яких відомостей про місце перебування ОСОБА_2 не отримано.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про відсутність достатніх доказів, які дають підстави припускати загибель військовослужбовця.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом доказування у справах про оголошення фізичної особи померлою не є достовірне встановлення факту смерті особи.

На відміну від справ про встановлення факту смерті особи в певний час, у яких суд повинен встановити сам факт смерті на підставі беззаперечних доказів, при розгляді заяви про оголошення фізичної особи померлою суд виходить із юридичного припущення смерті особи, яке ґрунтується на сукупності встановлених обставин.

За таких обставин доводи скаржника щодо відсутності лікарського свідоцтва про смерть, довідки про загибель чи інших документів, які безпосередньо посвідчують факт смерті, ґрунтуються на ототожненні двох різних інститутів цивільного процесуального права - встановлення факту смерті особи та оголошення фізичної особи померлою.

Разом з цим, наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності свідчать про існування саме тих обставин, які дають достатні підстави припускати загибель ОСОБА_2 .

Так, із рапорту тимчасово виконуючого обов`язки командира кулеметного взводу, пояснень безпосередніх очевидців події військовослужбовців ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , а також матеріалів службового розслідування убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року під час масованого мінометного обстрілу противника відбулося пряме влучання міни у позицію, де перебував ОСОБА_2 , внаслідок чого відбулася детонація боєкомплекту до ручного гранатомета. Після вибуху військовослужбовця на місці події не виявлено, а проведення пошукових заходів стало неможливим через інтенсивний обстріл та подальше захоплення позицій противником.

При цьому рапорт командира підрозділу містить висновок про загибель ОСОБА_2 під час зазначеного артилерійського обстрілу, тоді як статус "зниклий безвісти за особливих обставин", визначений наказом командира військової частини, був наданий у зв`язку з неможливістю евакуації тіла та його ідентифікації, а не через наявність відомостей про те, що військовослужбовець залишив місце події живим.

Крім того, матеріали справи не містять будь-яких відомостей, які б свідчили про перебування ОСОБА_2 у полоні, його евакуацію, самостійний вихід із району бойових дій чи інші обставини, які могли б ставити під сумнів вірогідність його загибелі. Навпаки, відповідно до інформації Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими факт перебування останнього у полоні державою-агресором та Міжнародним Комітетом Червоного Хреста не підтверджено.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що встановлена сукупність доказів є достатньою для формування юридичного припущення про смерть ОСОБА_2 саме в розумінні статті 46 ЦК України.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не встановив належним чином, чи належало місто Бахмут до території активних бойових дій, колегія суддів зазначає про таке.

Із матеріалів справи беззаперечно убачається, що події відбувалися ІНФОРМАЦІЯ_6 року на північній околиці міста Бахмут Донецької області під час виконання військовою частиною бойового розпорядження, за умов масованого артилерійського обстрілу та подальших штурмових дій противника. Саме ці обставини покладені в основу службового розслідування, рапортів командування та пояснень військовослужбовців.

За таких фактичних обставин відсутність окремого посилання суду першої інстанції на перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, не впливає на правильність вирішення спору, оскільки сам факт перебування військовослужбовця у районі бойових дій підтверджений належними та допустимими доказами.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, м. Бахмут Бахмутської міської територіальної громади Донецької області є територією проведення активних бойових дій х 24 лютого 2022 року по 12 грудня 2023 рік. З 13 грудня 2023 року м. Бахмут є тимчасово окупованою територією України.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку поданим доказам відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, які відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 03 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну постанову складено 29 липня 2026 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді О.В. Желепа

В.В. Соколова