Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №376/3300/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи № 376/3300/24 Головуючий у суді першої інстанції - Ловінський С.С.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/4884/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 липня 2026 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Ященком Сергієм Миколайовичем на рішення Сквирського районного суду Київської області від 16 жовтня 2025 року по цивільній справі за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сквирської міської ради, Державної екологічної інспекції Столичного округу до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

встановив:

У листопаді 2024 року Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури звернувся до Сквирського районного суду Київської області в інтересах держави в особі: Сквирської міської ради, Державної екологічної інспекції Столичного округу з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Білоцерківською окружною прокуратурою за результатами розгляду звернення Філії «Білоцерківське лісове господарство» СДСП «Ліси України» та вивченням матеріалів кримінального провадження № 12022111260000062 від 19.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, встановлено порушення інтересів держави, що спричинені внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та, як наслідок, наявність підстав для представництва інтересів держави органами прокуратури.

Вироком Сквирського районного суду Київської області від 08.08.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. Відповідно до вказаного вироку ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він в період часу з 15 травня 2022 року по 18 травня 2022 року, знаходячись в с. Владиславка Білоцерківського району Київської області на території лісового фонду, а саме: у кварталі 171 виділ 22 ДП «Білоцерківське лісове господарство», умисно, із корисливих мотивів, самовільно, всупереч установленому порядку оформлення документів щодо відпуску вітровальних дерев, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 за № 756 «Про затвердження санітарних правил в лісах України», зрізав 27 вітровальних дерев породи ясен, які в подальшому завантажив на гужовий транспорт та вивіз до місця свого проживання. Своїми діями спричинив ДП «Білоцерківське лісове господарство» матеріальну шкоду в розмірі 9 875 грн. Зазначений вирок набрав законної сили 08.09.2022.

Водночас, вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що у рахунок відшкодування шкоди довкіллю ОСОБА_1 повернуто предмет кримінального правопорушення - зрубану деревину вартістю 9 875 грн.

В той же час, питання щодо відшкодування ОСОБА_1 шкоди, завданої незаконною порубкою дерев, у встановленому законом порядку дотепер не вирішено.

Вироком Сквирського районного суду від 08.08.2022 встановлено факт протиправної поведінки ОСОБА_1 , його вини та шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями та завданою шкодою.

Цивільно-правову відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища повинен нести ОСОБА_1 , протиправність дій якого встановлено вироком Сквирського районного суду від 08.08.2022 у справі № 376/979/22.

Отже, протиправна поведінка ОСОБА_1 полягає в умисному порушенні вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Розмір шкоди, заподіяної порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок вчинення кримінального правопорушення, встановлений Розрахунком шкоди, нанесеній державі внаслідок скоєння незаконної порубки дерев у кварталі НОМЕР_1 виділі НОМЕР_2 Білоцерківського лісництва, проведеного провідним інженером з охорони та захисту лісу ОСОБА_2 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» та становить 28 061 грн 59 коп.

Безпосередній причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою ОСОБА_1 полягає в тому, що спричинена шкода виступає об`єктивним наслідком дій останнього через порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Вина ОСОБА_1 полягає в умисних діях - незаконній порубці дерев у лісах, що спричинило тяжкі наслідки. З огляду на вищевикладене, у діях ОСОБА_1 наявний склад усіх необхідних елементів, визначених ст. 1166 Цивільного кодексу України. Станом на день звернення до суду з позовною заявою ОСОБА_1 у добровільному порядку збитки, завдані навколишньому природньому середовищу не відшкодовано, у зв`язку із чим прокуратура вимушена звернутися з позовом до суду про їх стягнення в примусовому порядку.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 16 жовтня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України, обласного бюджету Київської області, місцевого бюджету Сквирської міської ради 28 061,59 грн шкоди, завданої кримінальним правопорушенням внаслідок порушення законодавства у сфері охорони та раціонального використання лісових ресурсів на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Сквирської міської ради Київської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 3028,00 грн судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Сквирського районного суду Київської області від 16 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У апеляційній скарзі вказує, що матеріальну шкоди, завдану кримінальним проступком на суму 9875 грн ОСОБА_1 відшкодував ДП «Білоцерківське лісове господарство».

Згідно з вироком Сквирського районного суду Київської області від 08.08.2022 у кримінальній справі № 376/979/22 ОСОБА_1 не вчиняв незаконної порубки дерев, а вчинив самоправство, за яке поніс кримінальну відповідальність за ст.356 КК України.

Зазначає, що стовбури вітровальних дерев породи ясен, загальним об`ємом 10 куб. м., згідно вироком суду, повернуто за належністю ДП «Білоцерківське лісове господарство».

Наголошує, що ОСОБА_1 вчинив самоуправство, так як він виявив у лісовому масиві відділені від коріння дерев стовбури, які вже не росли, а дерева були мертвими, порізав їх та вивіз до свого помешкання для використання у опаленні під час зимового періоду. Отже, мертві стовбури дерев не можуть бути предметом злочину, передбаченого ст.246 КК України, на який посилається позивач.

Зауважив, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Білоцерківської окружної прокуратури Антонюк Д.О. проти задоволення апеляційної скарги заперечив. Вказує, що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення шкоди у розмірі 28 061,59 грн.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Встановлено, що вироком Сквирського районного суду Київської області від 08.08.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, скоєного за наступних обставин.

В період часу з 15 травня 2022 року по 18 травня 2022 року ОСОБА_1 , знаходячись в с. Владиславка Білоцерківського району Київської області на території лісового фонду, а саме у кварталі 171 виділі 22 ДП «Білоцерківське лісове господарство», умисно, із корисливих мотивів, самовільно, всупереч установленому порядку оформлення документів щодо відпуску вітровальних дерев, передбачених постановою КМУ від 26.10.2016 за №756 «Про затвердження санітарних правил в лісах України», зрізав 27 вітровальних дерев породи «Ясен», загальною кубомасою 10 куб.м., які в подальшому завантажив на гужовий транспорт та вивіз до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Своїми діями спричинив ДП «Білоцерківське лісове господарство» матеріальну шкоду в розмірі 9875 грн (а.с.29).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що неправомірними діями ОСОБА_1 спричинено шкоду навколишньому середовищу, визначено її розмір, який в добровільному порядку відповідачем не відшкодовано.

Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції не погоджується.

Так, стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За ст. 66 Конституції України - кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 65 ЛК України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

Вимогами частин1,4 ст. 67 ЛК України передбачено, що у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: 1) заготівля деревини;2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.

Здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів, регулюються зокрема Санітарними правилами в лісах України, затвердженими постановою КМУ від 27.07.1995 №555, пунктами 12, 34, 35, 36 яких право на заготівлю деревини з поваленими стовбурами належить виключно власникам лісів і постійним лісокористувачам, на підставі спеціальних дозволів та заготівля дров з сухих дерев на території лісу відноситься до спеціального використання лісових ресурсів, а отже потребує спеціального дозволу.

Згідно з частиною другою статті 24 ЛК України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Пунктом 1 частини першої статті 105 ЛК України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 ЛК України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За змістом статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як,- неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до частин 1, 6 ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, відповідальність за незаконну порубку або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу передбачена ст. 246 КК України та ст. 65 КУпАП.

Натомість, вироком Сквирського районного суду Київської області від 08.08.2022 ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України - самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

Вказаним вироком суду встановлено розмір матеріальної шкоди завданої діями ОСОБА_1 - 9 875 грн. Також встановлено, що шкоду було відшкодовано шляхом повернення зрубаної деревини вартістю 9 875 грн.

Обчислюючи розмір завданої шкоди у межах даної цивільної справи, прокурор посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Вказаною постановою затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами, зокрема, незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту.

До пошкоджених до ступеня припинення росту належать дерева з переламаним стовбуром, обідраною корою понад 30 відсотків його периметра (незалежно від довжини за висотою стовбура), обшморганою кроною понад половину її довжини, обідраними та зламаними скелетними коренями понад половину периметра стовбура, а також повалені дерева та з нахилом, спричиненим дією лісокористувача, понад 30 градусів від вертикальної осі (прим. 3 Додатку 1 до Постанови).

Крім цього, за незаконне вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією таксою, зменшеною у 2 рази (прим. 2 Додатку 1 до Постанови).

У справі, що переглядається, встановлено, що ОСОБА_1 зрізав 27 вітровальних дерев породи «Ясен».

Вітровальні дерева - це дерева, які були повалені сильним вітром разом із кореневою системою (з вивернутим з ґрунту корінням).

Відповідно до п. 34 постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 за № 756 «Про затвердження санітарних правил в лісах України», видалення захаращеності здійснюється шляхом зрізання та прибирання повалених дерев (із відхиленням стовбура більше ніж на 30 градусів від вертикальної осі), зокрема сухостійних, зламаних стовбурів або крон внаслідок природних стихійних явищ (вітровалу, бурелому, сніголаму, льодоламу, пожеж і небезпечних подій) та інших причин, хмизу.

Зважаючи на викладене, колегія суддів доходить висновку, що позивач безпідставно здійснив розрахунок завданої шкоди на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», оскільки вказаною постановою не встановлено такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу шляхом зрізання та прибирання повалених (вітровальних) дерев.

На переконання суду, за наявного правого регулювання, у даному випадку розмір завданої діями відповідача шкоди має обчислюватися як вартість порізаної ним деревини, що і було зроблено у межах кримінального провадження.

За таких обставин, апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог і доходить висновку про необхідність ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати з ухваленням нового рішення відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 369, 374, 376, 382, 383, 384 України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Ященком Сергієм Миколайовичем задовольнити.

Рішення Сквирського районного суду Київської області від 16 жовтня 2025 року скасувати, ухвалити по справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: В.А. Нежура

Судді: С.М. Верланов

Т.О. Невідома