Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №761/881/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/881/26 Головуючий у І інстанції Овсеп'ян Т.В.

Провадження № 33/824/3279/2026 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 липня 2026 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Фурмана Володимира Олександровича на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, працюючої дільничним офіцером поліції Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності,

за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.

Згідно постанови ОСОБА_1 , припинивши з 01 вересня 2023 року діяльність на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського УП ГУ НП у м. Києві, маючи спеціальне звання «старший лейтенант поліції», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідно до підпункту «з» пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» примітки до ст. 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 1 ст. 45, п. 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», 04 листопада 2025 року о 19 год. 40 хв., несвоєчасно, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті.

Крім того, ОСОБА_1 , припинивши з 01 вересня 2023 року діяльність на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського УП ГУ НП у м. Києві, маючи спеціальне звання «старший лейтенант поліції», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідно до підпункту «з» пункту 1 ч. 1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» примітки до ст. 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 2 ст. 45, п. 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», 01 квітня 2024 року об 11 год. 33 хв., несвоєчасно, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення), за 2023 рік, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Фурман В.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року скасувати та закрити провадження у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що під час розгляду протоколу №19 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 07 січня 2026 року, суд першої інстанції не звернув увагу на наявність у матеріалах справи повідомлення Головного управління Національної поліції у м. Києві про факт несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 №592 від 08 квітня 2024 року, що зареєстроване НАЗК 16 грудня 202 року під №172513/0/06-24.

Тобто, днем виявлення даного правопорушення було 08 квітня 2024 року, коли начальник відділу запобігання корупції ГУНП у м. Києві надіслав до НАЗК повідомлення, натомість протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, було складено лише 07 січня 2026 року.

Таким чином, захисник ОСОБА_1 - адвокат Фурман В.О. вважає, що шестимісячний строк з дня виявлення правопорушення розпочався 08 квітня 2024 року та закінчився 08 жовтня 2024 року.

Щодо протоколу №20 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 07 січня 2026 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Фурман В.О. зазначає, що прикінцевими положеннями Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Таким чином, відповідно до вищевказаних положень Закону останнім днем подання декларації для ОСОБА_1 є 31 січня 2024 року.

Враховуючи що на час розгляду адміністративної справи спливли строки, визначені ч.4 ст.38 КУпАП, захисник ОСОБА_1 - адвокат Фурман В.О. вважає, що провадження по справі підлягає закриттю.

Крім того, звертає увагу, що ст.247 КУпАП не передбачає обов`язку чи можливості суду вирішувати питання щодо винуватості чи невинуватості особи у вчиненні правопорушення, у разі закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Фурман В.О. доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.

Прокурор Київської міської прокуратури - Кузьо Н.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржувану постанову - без змін.

Перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи скаржника, вважаю що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII) правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Диспозицією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої Закону № 1700-VII зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З матеріалів даної справи вбачається, що відповідно до наказу № 526 о/с від 07.07.2020, ОСОБА_1 , випускницю Національної академії внутрішніх справ, призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Печерського УП ГУ НП у м. Києві.

Присягу працівника поліції ОСОБА_1 склала 13.10.2016.

Наказом ГУ НП у м. Києві від 30.07.2022 № 1201 о/с дільничному офіцеру поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського УП ГГУ НП у м. Києві ОСОБА_1 , присвоєно чергове спеціальне звання «старший лейтенант поліції».

Наказом ГУ НП у м. Києві від 01.09.2023 № 1507 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби поліції згідно з п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням) з 01.09.2023.

Таким чином, ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», зокрема підпункт «з», пункт 1, ч. 1 ст. 3, тобто є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією та суб`єктом декларування.

Ст. 1 Закону № 1700-VII визначено, що суб`єкти декларування - особи, зазначені у п.і 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» п. 2, п. 4 ч. 1 статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Отже, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, була суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», а відтак і суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією та суб`єктом декларування.

З протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №19 від 07 січня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , припинивши з 01 вересня 2023 року діяльність на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини містка Києва) Печерського УП ГУ НП у м. Києві, маючи спеціальне звання «старший лейтенант поліції», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідно до підпункту «з» пункту 1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» примітки до ст. 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 2 ст. 45, п. 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», 01 квітня 2024 року об 11 год. 33 хв., несвоєчасно, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення), за 2023 рік, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті.

Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 20 від 07 січня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , припиняючи з 01 вересня 2023 року діяльність на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського УП ГУ НП у м. Києві, маючи спеціальне звання «старший лейтенант поліції», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідно до підпункту «з» п. 1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» примітки до ст. 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 1 ст. 45, п. 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», 04 листопада 2025 о 19 год. 40 хв., несвоєчасно, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті.

Частиною 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у п.1, пп.«а», «в»-«г» п.2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23 липня 2021 року №448/21 «Про затвердження Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 року за №986/36608, затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру.

Пунктом 1 частини 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08 листопада 2023 року №252/23 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2023 року за №1965/41021, суб`єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч.1 ст.45 Закону (щороку), абз.2 ч.2 ст.45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 год. 00 хв. 01 січня до 00 год. 00 хв. 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, яким в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який діє на і на даний час.

Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або війни» від 03 березня 2022 року №2115-IX установлено, що фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи. Також у період воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітного характеру уповноваженими органами не здійснюється.

Абзацом 4 ч.2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених ч.ч.7-14 ст.45 цього Закону).

Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12 жовтня 2023 року.

Абзацом 1 ч.2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст.45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у ч.ч.7- 14 ст.45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені ч.ч.7- 14 ст.45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Таким чином, з 12 жовтня 2023 року здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону України «Про запобігання корупції» (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених ч.ч.7- 14 ст.45 цього Закону). Строк подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період неохоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) та (після звільнення) за 2023 рік, становить не пізніше 31 січня 2024 року.

Отже, ОСОБА_1 , будучи особою, яка у 2023 році не подала декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє 01.09.2023 діяльність, повязану з уиконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період неохоплений раніше поданими деклараціями, була зобов`язана подати таку декларацію не пізніше 31 січня 2024 року.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, як особа, яка 01.09.2023 року припинила свою діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, була зобов`язана подати декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік не пізніше 31.03.2024 року.

Відповідно до публічних частин Реєстру ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення) за 2023 рік 01.04.2024 об 11 год. 33 хв. , а також подала декларацію за період неохоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) 04.11.2025 о 19 год. 40 хв., а отже несвоєчасно.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові.

В апеляційній скарзі не наведено поважних причин неподання ОСОБА_1 декларацій у термін, визначений чинним законодавством.

Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

За наведених обставин апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, яким фактичні обставини справи з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена наявними у справі доказами, в зв`язку з чим місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що на момент розгляду справи судом першої інстанції закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, визначені ст. 38 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, апеляційний суд вважає такі доводи безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених ст. ст. 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Як вбачається зі змісту ст. 38 КУпАП, початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, окрім, як для триваючих правопорушень.

Відповідно до даних листа Національного агентства з питань запобігання корупції № 47-06/90615-25 від 05 листопада 2025 року, було виявлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави (після звільнення) за 2023 рік.

Згідно рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС ВДАКП УЗАК ДВБ НПУ від 07 січня 2026 року, виявлено факт неподання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за період неохоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) та (після звільнення) за 2023 рік.

07 січня 2026 року були складені протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, за порушення вимог абз. 1 та 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Так, датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, а саме 07 січня 2026 року, оскільки лише на момент складання протоколу, органом, уповноваженим на складання протоколу, були зібрані всі необхідні докази та перевірено всі факти, які у своїй сукупності вказують на ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Датою виявлення правопорушення може бути лише день, коли було встановлено всі ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що і стали підставою для складання протоколу.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених в постанові у справі №522/12566/18 (провадження №К9901/1742/20) від 18 січня 2024 року.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати діяння як конкретне правопорушення. Кожний склад правопорушення обов`язково складається з таких елементів: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу правопорушення, що виключає відповідальність особи за вчинене нею діяння.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП характеризується виключно виною у формі прямого умислу за інтелектуальною ознакою.

Інтелектуальна ознака прямого умислу полягає в усвідомленні особою суспільно небезпечного характеру свого діяння та у передбаченні його суспільно небезпечних наслідків.

Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об`єкта, предмета, об`єктивної сторони конкретного правопорушення, а й повне розуміння його суспільної небезпеки. Здебільшого наявність усвідомлення винним суспільної небезпеки свого діяння є очевидною, про що свідчать фактичні обставини справи. Якщо особа не усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій чи бездіяльності, це може свідчити про її неосудність або про відсутність умислу на вчинення правопорушення.

Передбачення - це розумове уявлення особи про результати своєї дії (бездіяльності). При вчиненні злочину винний усвідомлює зміст конкретних наслідків свого діяння, їх суспільно небезпечний характер (шкоду, яка буде заподіяна суб`єктам посягання), а також неминучість або можливість настання таких наслідків.

Вольовий ознака прямого умислу характеризується бажанням настання суспільно небезпечних наслідків. Під бажанням розуміють прагнення досягти конкретного результату, що передбачає свідому і цілеспрямовану діяльність особи. Бажання - це воля, спрямована на досягнення чітко визначеної мети.

Аналіз вищевикладеного, дає підстави дійти висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, об`єктивною стороною якого є наявність прямого умислу на несвоєчасне подання декларації без поважних причин.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП судом має бути встановлено за наслідками розгляду справи, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, знала про обов`язок подати декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) у певний строк, проте усвідомлено без наявності на те поважних причин вирішила її не подавати і умисно не подала таку декларацію.

Відтак, постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для її скасування та закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП немає.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанову суду слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 172-6, 294 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції», апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну захисника ОСОБА_1 - адвоката Фурмана Володимира Олександровича залишити без задоволення, постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Д.О.Таргоній