Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №760/7098/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 760/7098/25

номер провадження: 33/824/1744/2026

Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Малашевського О.В.,

представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Сачка Андрія Вікторовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Сачка Андрія Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року провадження по справі відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито у зв`язку з вiдсутнiстю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, адвокат Сачок А.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій проситьпоновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року. Скасувати постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року та винести нове рішення, яким визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що копію оскаржуваної постанови судді отримано у працівників поліції 10 лютого 2026 року при ознайомленні з матеріалами справи. Вказує, що у судові засідання потерпілий ОСОБА_1 не викликався та копія оскаржуваної постанови судом йому не надсилалась і він її не отримував.

На обгрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Сачок А.В. посилається на те, що працівниками поліції складено схему дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), де чітко відображено, що водій «DAF Xf 105.460», держаний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , з напівпричепом «Schmitz s 01», д.н.з. НОМЕР_2 , рухається в середній смузі руху і про це він вказував у своїх поясненнях. Водій «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_3 , рухається в правій смузі руху і при зміні напрямку руху з правої крайньої смуги в середню смугу не впевнившись в безпечності маневру допустив зіткнення з попутнім транспортним засобом під керуванням водія ОСОБА_1 . Розміщення автомобіля «Chevrolet Aveo» свідчить, що автомобіль змінював напрямок руху з крайньої правої смуги в середню смугу. Також, це підтверджує зафіксоване місце зіткнення та характер пошкоджень транспортного засобу «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_3 , так як пошкоджено ліву передню сторону вказаного автомобіля.

Зазначає, що за умов, які викладено суддею першої інстанції у оскаржуваній постанові, та пояснень, які надав водій ОСОБА_2 у суді першої інстанції, автомобіль «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_3 , повинен був отримати пошкодження з правої сторони (при умові що саме водій «DAF Xf 105.460» змінював напрямок руху з крайньої правої смуги руху в середню смугу руху). При умові недотримання дистанції, повинна була бути лише задня частина автомобіля «Chevrolet Aveo», який рухається в попутному напрямку без зміни напрямку руху.

Вказує, що водій ОСОБА_2 на місці ДТП зазначав, що його транспортний засіб відносно руху вантажного автомобіля знаходився з правого боку, і він вважає, що водій вантажного автомобіля рухаючись прямо в своїй смузі руху (середній) повинен був переконатись, що з правого боку (відповідно у правій смузі руху) немає перешкод. Проте суддя першої інстанції такі пояснення водія автомобіля «Chevrolet Aveo» ОСОБА_2 на місці ДТП не оцінив.

Звертає увагу на те, що жодних доказів на спростування схеми місця ДТП, характеру та опису пошкоджень транспортних засобів, винуватцем ДТП до матеріалів справи не надано. Учасники ДТП погодились із схемою ДТП та з усіма додатками, про що свідчать їх підписи та відсутність зауважень.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді - без змін. Вказує, що рух автомобіля «Chevrolet Aveo» відбувався у другій смузі згідно його пояснення, яке міститься у матеріалах справи. Рух відбувався після проведення маневрування, а саме - зміна руху з першої смуги на другу (звертає увагу суду на той факт, що під час перестроювання друга смуга була вільна). Вище указаний автомобіль отримав перший удар у задню ліву частину, а після цього був виштовхнутий з другої смуги на третю і додатково отримав ще один удар саме з лівого боку у ліві передні двері та ліве переднє крило, що підтверджує порушення Правил дорожнього руху (далі - ПДР) саме з боку водія ОСОБА_1 . Також звертає увагу на фотографії, де чітко відображено розташування вантажного автомобіля «DAF» практично на першій смузі (на роздільній полосі між першою другою смугами) автомобільної дороги, що підтверджує наявність маневрування з боку указаного автомобіля і його перестроювання з другої смуги на першу. Тобто вважає, що зіткнення відбулось саме з вини водія ОСОБА_1 .

Зазначає, що в матеріалах справи наявна уточнена схема ДТП, з якої видно розташування автомобілів, яке повністю співпадає з розташуванням транспортних засобів на фотографіях, що підтверджує невинуватість водія автомобіля «Chevrolet Aveo» у скоєнні ДТП. Вказує, що жодних доказів зворотного відносно ДТП та підтвердження своєї правової позиції представником потерпілого не додано до апеляційної скарги. Зауважує, що ДТП від 10 березня 2025 року відбулось о 17 год 30 хв., а протокол про адміністративне правопорушення було складено тільки о 21 год 45 хв. Сама подія відбулась у світлі години дня, а складання протоколу відбулось у темні години доби. Місце ДТП не було освітлено. Тому невідповідності схеми розташування автомобілів виявилась тільки після детального ознайомлення з фотоматеріалами з місця ДТП. Тобто відображення схеми ДТП, яке було складено поліцейським, не відповідає дійсному розташуванню автомобілів.

Крім того, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 подав до суду апеляційної інстанції заяви про розгляд справи та надання інформації, в яких просить проводити судові засідання за його відсутності. Також просить врахувати, що 28 квітня 2026 року Святошинським районним судом міста Києва розглянуто справу №759/4106/26 щодо протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №583893 від 05 лютого 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Вказує, що відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення 10 березня 2025 року у місті Києві по вул. Кільцева дорога, буд.55, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «DAF Xf 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «Schmitz s 01», д.н.з. НОМЕР_2 , вчинив зіткнення з автомобілем «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_3 , що призвело до порушення вимог п.10.3 ПДР. Зазначає, що постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 28 квітня 2026 року визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 24 липня 2026 року, не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлений судом апеляційної інстанції своєчасно шляхом направлення судової повістки на його електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка ним особисто зазначена у поданих ним заявах, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (а.с.112).

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП,неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Враховуючи наведене вище та приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 тричі подавав до Київського апеляційного суду заяви, у яких просив розглядати справу без його присутності, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

При цьому апеляційний суд враховує, що ОСОБА_2 приймав безпосередню участь у судових засіданнях апеляційного суду та надавав свої пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 липня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, залишено без розгляду клопотання адвоката Сачка А.В., поданого в інтересах ОСОБА_1 , про призначення судової автотехнічної експертизи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Сачка А.В., який підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводи, наведені в апеляційній скарзі, й просив їх задовольнити, пояснення експерта автотехнічної експертизи Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України - Мельника О.Л., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, враховуючи доводи викладені у запереченнях на апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що 28 травня 2025 року суддею першої інстанції розглянуто справу за відсутності потерпілого ОСОБА_1 та його представника.

Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Матеріали справи не містять доказів направлення копії постанови судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року ОСОБА_1. або його представнику.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження представник потерпілого - адвокат Сачок А.В. вказує, що копію постанови судді отримано у працівників поліції 10 лютого 2026 року при ознайомленні з матеріалами справи, а в судові засідання потерпілий у справі не викликався та копію постанови судді він не отримував.

Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційну скаргу адвокат Сачок А.В. подав 18 лютого 2026 року, тобто протягом десяти днів з дня ознайомлення з постановою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року.

За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п.1 ст.6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) п.1 ст.6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у ст.6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов`язків» (Рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року).

Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 ч.3 ст.129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року №11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Згідно з приписами ст.289 КУпАП, в разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.

З урахуванням наведеного вище, апеляційний суд приходить до висновку, що наведені адвокатом Сачком А.В. у клопотанні доводи про поважність причин пропуску строку на оскарження постанови судді є обґрунтованими, а тому пропущений строк на оскарження постанови судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року підлягає поновленню.

Щодо доводів апеляційної скарги про скасування постанови судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року та прийняття нової постанови про визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, то апеляційний суд виходить з такого.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №268078 від 10 березня 2025 року вбачається, що 10 березня 2026 року о 17 год 35 хв. в місті Києві по вул. Кільцева дорога, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_3 , по вул. Кільцева дорога, 55, при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом «DAF Xf 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «Schmitz s 01», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим водій порушив п.10.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП (а.с.1).

Закриваючи провадження у справі стосовно ОСОБА_2 у зв`язку з вiдсутнiстю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суддя першої інстанції обґрунтував своє рішення оцінюванням фактично пояснень лише одного учасника ДТП, відносно якого був складений протокол про адміністративне правопорушення, а саме ОСОБА_2 , та письмових доказів, на підставі чого суддя дійшов висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , який притягується до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Зокрема суддя зазначив, що зі схеми місця ДТП, фотододатків та пояснень, вбачається, що ОСОБА_2 рухався в середній смузі згідно ПДР, в той час як водій автомобіля «DAF» здійснював маневр перестроювання, в результаті чого відбулось зіткнення. В результаті ДТП водій «Chevrolet Aveo» отримав пошкодження лівої задньої частини автомобіля, а водій «DAF» пошкодження передньої частини автомобіля, що свідчить про те, що водій «DAF» не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з авто «Chevrolet Aveo».

Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суддею першої інстанції прийнято рішення про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП без належного з`ясування всіх обставин справи та обґрунтування своїх висновків.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст.ст.251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом 10.1 ПДР, який ставиться у провину ОСОБА_2 , передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Так, з письмових пояснень ОСОБА_1 від 10 березня 2025 року, які він надав працівнику поліції на місці ДТП, слідує, що 10 березня 2025 року о 17 год 37 хв. він, керуючи транспортним засобом «DAF Xf 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , в місті Києві по вул. Велика окружна дорога зі сторони Борисполя в сторону Житомира, їхав в середній полосі, почув скрегіт і якийсь стук. Подивившись по дзеркалам нічого не побачив. Подумав, що щось попало під колесо, коли побачив попереду розвернений автомобіль. Водій, який їхав в крайній правій смузі включив поворот і почав перестроюватися та думав, що він, ОСОБА_1 , їде на легковому автомобілі і бачить його та повинен пропустити. Тільки водій легкового автомобіля не врахував, що він у нього, ОСОБА_1 , в «мертвій зоні», який його не бачить, хоча водій легкового автомобіля повинен пропустити ОСОБА_1 і упевнитися, що не спричинить перешкоду іншому транспортному засобу і тоді перестроюватися (а.с.4).

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 29 травня 2026 року ОСОБА_1 щодо обставин ДТП, яка сталася 10 березня 2025 року, підтримав надані ним працівнику поліції пояснення на місці ДТП та наголосив на тому, що саме ОСОБА_2 здійснював маневр перестроювання та здійснив із ним зіткнення, тоді як сам ОСОБА_1 рухався в своїй смузі руху, не змінюючи напрямку руху.

Представник потерпілого ОСОБА_1 - адвокат Сачок А.В. підтримав доводи апеляційної скарги та зазначив, що водій ОСОБА_2 в суді першої інстанції змінив надані ним працівнику поліції пояснення відразу після ДТП з метою уникнення відповідальності. Посилається на те, що доказів на спростування схеми місця ДТП, характеру та опису пошкоджень транспортних засобів, ОСОБА_2 до матеріалів справи не надав. Вказує, що учасники ДТП погодились зі складеною схемою місця ДТП та з усіма додатками, про що свідчать їх підписи та відсутність з їх боку зауважень.

З письмових пояснень ОСОБА_2 від 10 березня 20205 року, наданих ним працівнику поліції на місці ДТП, слідує, що 10 березня 2025 року приблизно о 17 год 30 хв. він, керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_3 , в місті Києві по вул. Велика окружна зі сторони житлового масиву Теремки в сторону житлового масиву Софіївської Борщагівки, рухався у першій смузі. У подальшому почав перестроюватися у другу смугу. Переконавшись у тому, що з лівого боку у нього немає жодних перешкод він почав рух, але вантажний автомобіль, який рухався у цій смузі, не зробив зниження швидкості, не загальмувавши (гальмівний шлях був відсутній) протаранив його і зупинився тільки приблизно через 15-20 метрів. Своїми діями водій вантажного автомобіля створив аварійну ситуацію, що призвела до ДТП. Вважає, що з його боку порушень ПДР не відбулось. Доказів на відеоносіях події ДТП немає (як у водія вантажного автомобіля «DAF Xf 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , так і у водія автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_3 ). Подія відбулась відносно руху вантажного автомобіля - знаходилась з правого боку. Тобто водій вантажівки повинен був переконатись, що перешкоди з правого боку немає. Доводить до відома, що з протоколом згоден, знаходиться у шоковому стані (а.с.5).

Зі змісту оскаржуваної постанови судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року слідує, що ОСОБА_2 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що він рухався в своїй смузі, виконав усі вимоги ПДР. Водій автомобіля «DAF» їхав позаду нього, не дотримався вимог ПДР, не виконав маневру перестроювання, повинен був переконатись, що в нього не має перешкоди з правої сторони, в результаті чого зачепив його автомобіль передньою частиною у його ліву задню частину автомобіля. Вважав, що дане ДТП сталося з вини водія автомобіля марки «DAF».

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 29 травня 2026 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 щодо обставин даної ДТП підтримав пояснення, які надані ним в суді першої інстанції та пояснив, що під час надання письмових пояснень на місці ДТП він був в шоковому стані, тому вони не відображають тих обставин ДТП, які мали місце. Вказав, що на момент ДТП він уже здійснив маневр перестроювання і знаходився в другій смузі, що вантажний автомобіль їхав за ним. Зазначив, що вантажний автомобіль їхав позаду нього та здійснив зіткнення в задню ліву частину бамперу його автомобіля «Chevrolet Aveo», внаслідок чого його автомобіль розвернуло. Наголошував на тому, що масштаби схеми місця ДТП не відповідають реальному розміщенню транспортних засобів, зокрема, оскільки вантажний автомобіль фактично значно вужчий за смугу руху, на якій він зображений.

Судом апеляційної інстанції з метою виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин справи та встановлення дійсного механізму ДТП у даному провадженні було частково задоволено клопотання представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Сачка А.В. та залучено судового експерта автотехнічної експертизи Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в порядку ст.273 КУпАП.

На виконання судового доручення із вказаної експертної установи до суду апеляційної інстанції прибув експерт автотехнічної експертизи Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС УкраїниМельник О.Л., який ознайомившись з письмовими матеріалами, наявними у справі, зазначив таке.

У відповідності до наданих учасниками ДТП письмових пояснень працівникам поліції на місці ДТП, з урахуванням того, що водій автомобіля «Chevrolet Aveo» прямо вказує, про те, що він здійснював маневр перестроювання, то у його діях вбачаються порушення п.10.1 ПДР. Експерт зазначив, що на схемі місця ДТП не коректно зафіксована ширина другої смуги, оскільки ширина першої та другої смуги руху становить 4,2 м, тоді як на схемі зафіксовано, що вантажний автомобіль займає майже всю другу смугу руху. Тобто, у даному випадку або ж вантажний автомобіль має бути в ширину 4 м, що не може бути, або ж сама друга смуга має бути вужчою. Згідно показів водія вантажного автомобіля ОСОБА_1 місце зіткнення мало б знаходитися раніше. Тому експерт зазначив, що у зв`язку з наведеним він без додаткового дослідження не може брати наявну в матеріалах справи схему місця ДТП для технічного дослідження. Що ж стосується пояснень, які надав ОСОБА_2 в суді першої інстанції, то експерт Мельник О.Л. зазначив, що для їх підтвердження або ж спростування йому необхідні достовірні дані з місця ДТП, однак, як він уже вказував, наразі він без додаткового дослідження не може брати наявну в матеріалах справи схему місця ДТП для технічного дослідження.

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_1 та його представника - адвоката Сачка А.В., пояснення експерта Мельника О.Л., приходить до висновку, що пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 надані ним в суді першої інстанції та підтримані в суді апеляційної інстанції, не підтверджуються зібраними у справі доказами, суперечать його первинним поясненням від 10 березня 2025 року, які наданим ним працівнику поліції на місці скоєння ДТП, та були сформовані ним у ході розгляду справи в суді.

При цьому апеляційний суд враховує, що первинні пояснення ОСОБА_2 повністю відповідають встановленим в протоколі про адміністративне правопорушення обставинам вчинення ДТП, кореспондуються з поясненнями іншого учасника ДТП - ОСОБА_1 та відповідають характеру й локалізації пошкоджень транспортних засобів, що зазначені на схемі місця ДТП (а.с.3 зворот), а саме, у автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_3 , пошкоджено ліву частину автомобіля, а у автомобіля «DAF Xf 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , передню частину автомобіля.

Водночас, згідно з наявними в матеріалах справи фотокартках вбачається, що автомобіль «DAF Xf 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , стоїть прямо в другій смузі руху, ближче до правої роздільної смуги, та його розміщення не вказує, що даний транспортний засіб зупинився під час зміни напрямку руху.

Посилання ОСОБА_2 на те, що його первинні пояснення на місці ДТП були неправильні через його шоковий стан, апеляційний суд вважає непереконливими, оскільки як зазначено учасниками даної ДТП, працівники поліції прибули на місце події лише через декілька годин. Надані ОСОБА_2 пояснення в суді містять не лише уточнюючі обставини, а й прямо суперечать викладеному як ОСОБА_1 , так і викладеному самим ОСОБА_2 механізмом руху транспортних засобів. Водночас суд апеляційної інстанції враховує, що при наданні первинних пояснень від 10 березня 2025 року ОСОБА_2 погодився із складеним протоколом про адміністративне правопорушення.

Що стосується доводів ОСОБА_2 про те, що постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 28 квітня 2026 року саме ОСОБА_3 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, на підставі матеріалів, що містяться і в даній справі про адміністративне правопорушення, то апеляційний суд звертає увагу на те, що дане судове рішення щодо ОСОБА_3 не є преюдиційним для визнання винуватості іншої особи.

Таким чином, незважаючи на невизнання своєї вини особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявними у справі доказами у їх сукупності у поза розумний сумнів доведено факт порушення ним вимог п.10.1 ПДР, оскільки водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_3 , по вул. Кільцева дорога, 55, при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом «DAF Xf 105.460», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «Schmitz s 01», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку.

Факт того, що дана ДТП відбулася саме за вказаних обставин стверджується первинними поясненнями наданими ОСОБА_2 10 березня 2025 року на місці ДТП, в яких він вказав, що здійснював перестроювання у другу смугу руху, однак вантажний автомобіль, який рухався у цій смузі, не зробив зниження швидкості, не загальмував та протаранив його, а також стверджується вказаними вище послідовними поясненнями ОСОБА_1 та характером і локалізацією пошкоджень транспортних засобів.

Оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, які є належними та достатніми щодо підтвердження доведення порушення ОСОБА_2 пункту 10.1 ПДР, які знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із виникненням даної ДТП, апеляційний суд приходить до висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги щодо порушення ОСОБА_2 пункту 10.1 ПДР при викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставинах обґрунтованими, а висновки судді першої інстанції щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення - помилковими та такими, що призвели до безпідставного застосування положень п.1 ч.1 ст.247 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення з наведених підстав - відсутність складу адміністративного правопорушення.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, яка встановлює строки накладення адміністративного стягнення, передбачено, що, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-шостій цієї статті.

Враховуючи, що правопорушення за ст.124 КУпАП не є триваючим та таким, що зазначено у частинах третій-шостій ст.38 КУпАП, стягнення за вчинення такого правопорушення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня його вчинення.

Оскільки ДТП за участю зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення транспортних засобів сталася 10 березня 2025 року, стягнення за порушення будь-ким із учасників дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна, могло бути накладено в установленому законом порядку не пізніше як через три місяці з дня його вчинення, тобто не пізніше 10 червня 2025 року.

Відповідно до приписів п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Враховуючи, що на день розгляду справи апеляційним судом строк, визначений ст.38 КУпАП, для накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за передбачене ст.124 КУпАП адміністративне правопорушення закінчився, справа підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

Водночас, зі змісту ч.1 ст.38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення та сплив встановленого законом строку.

Тобто, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є, з-поміж іншого, встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.

Отже, з огляду на викладене, у даній справі щодо ОСОБА_2 перед прийняттям рішення про її закриття за закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП, апеляційним судом надано оцінку фактичним обставинам справи та зроблено висновок про наявність в діях особи ознак адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.2 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідком розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року - скасуванню з прийняттям нової постанови про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Сачку Андрію Вікторовичу процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 .

Апеляційну скаргу адвоката Сачка Андрія Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду С.М.Верланов